Доменне виробництво в Європі XIV–XVI ст.pptx

У презентації розглянуто становлення та розвиток доменного виробництва в Європі у XIV–XVI ст. Описано шлях від використання сиродутних горнів і печей із низькою продуктивністю до вдосконалених домниць, де завдяки механізації повітряних міхів водяним колесом вдалося досягти вищих температур і отримувати рідкий чавун. Пояснюється, як виник доменний метод і чому він поступово витіснив сиродутний процес, а також як відбувалася крична переробка для отримання м’якого кованого заліза зі сталі. Особлива увага приділяється гірничій справі: способам розвідки родовищ, будівництву штолень і шахт, появі гірничих містечок та першим гірничим законам. У висновках наголошується, що перехід до двоступеневої схеми виробництва сталі мав величезне економічне значення і став основою для подальшого розвитку металургії, яка зберегла цей принцип як найбільш продуктивний і до наших днів.

1. Доменне виробництво у XIV-XVI ст. ІС-21 Шафранов В.Д.

2. Сиродутні печі Протягом багатьох сторіч виробництво заліза у сиродутних горнах і потім у більших за розмірами сиродутних печах було єдиним способом отримання заліза з руд. Продуктивність сиродутної печі була низькою

3. Домниця Висоту горна було збільшено і він перетворився на домницю . Такі печі почали будувати у Європі у XIII столітті. У німців такі печі звалися штюкофенами , у французів « forneau a loupe », у англійців « high blooomery -furnace », у шведів осмундівськими , або селянськими. Ш тюкофен Осмундівська піч

4. Домниця Повітряні міхи приводилися в дію за допомогою водяного колеса. Ці два технічних удосконалення змінили сам технологічний процес. Температура у верхній частині домниці становила 750-900 °С. У нижній частині печі, де температура під впливом покращеного дуття досягала 1350 °С, отримували рідкий чавун

5. Доменне виробництво Згодом сиродутний процес почав замінюватися доменним методом. Перша стадія отримала назву доменного виробництва , а друга – кричної переробки . Перші доменні печі у Західній Європі з’явилися в XIV ст. Поступово їхня конструкція вдосконалювалася. У XVI ст. висота домни досягла 4,5 м, а діаметр становив 1,8 м. У такій печі за добу виробляли 1,6 т чавуну.

6. Крична переробка Середньовічні металурги не знали ні властивостей чавуну, ні можливостей його застосування. Чавун містив не 0,1 % вуглецю, як криця, а до 4 % вуглецю і через це на відміну від криці був крихким — його неможливо було кувати. У той же час вони помічали, що створення чавуну веде до великого скорочення виходу криці. Згодом його почали використовувати для виготовлення відливок, а потім повторно переплавляти з рудою, випалювати вуглець і отримувати крицю, а вже з неї — м'яке ковке залізо . Для цього використовувалися кричні горна , а процес називався кричною переробкою . Кричне горно

7. Гірнича справа 01 Штольня 02 Штольня й вертикальний ствол 03 Штольня й шахтовий похилий ствол Способи розвідки родовищ:

8. Гірнича справа Досвід гірників передавався від покоління до покоління. Це призводило до появи цілих гірничих містечок, які існували у Чехії, Франції, Саксонії . Їхнє населення займалося видобутком корисних копалин і виробництвом зброї, знарядь праці, прикрас, карбуванням монет. Перший «гірничий закон» був виданий у Чехії 1249 р. королем Вацлавом для міста Їглави . Згідно цього закону, тому хто знайшов поклади руди виділялося невелике поле, де він зобов’язаний був закласти не менше 3 шахтних стволів, глибина яких не обмежувала ся .

9. Висновок Перехід до двоступеневого отримання сталі мав величезну економічну ефективність. Весь подальший розвиток металургії проходив як вдосконалення цього двоступеневого способу виробництва сталі, який дотепер залишається найекономічнішим і найпродуктивнішим.