Футбол (Украина) 2022 №010 "myfootball.top"
FRAPS
330 views
36 slides
Feb 10, 2022
Slide 1 of 36
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
About This Presentation
https://myfootball.top/
Slide Content
ПОСТЕРи
Україна, футзал
«Барселона»-1997
FOOTBALL.ua
Журба, Ципун!
Але ж зробили що могли
№10 (2010) 7–10 лютого 2022
ціна договірна
Україна, футзал
«Барселона»-1997
FOOTBALL.ua
Журба, Ципун!
Але ж зробили що могли
№10 (2010) 7–10 лютого 2022
ціна договірна
Україна
33РедакеРецдкекк Редакційна
Артем ФРАНКОВ
На кінчику пера
Я хотел бы жить, Фортунатус,
в городе, где река
высовывалась бы из-под моста,
как из рукава – рука,
и чтоб она впадала в залив,
растопырив пальцы,
как Шопен, никому
не показывавший кулака.
Чтобы там была Опера,
и чтоб в ней ветеран-тенор
исправно пел арию Марио по вечерам;
чтоб Тиран ему аплодировал в ложе,
а я в партере
бормотал бы, сжав зубы
от ненависти: «баран».
В этом городе был бы яхт-клуб
и футбольный клуб.
По отсутствию дыма
из кирпичных фабричных труб
я узнавал бы о наступлении воскресенья
и долго бы трясся в автобусе, мучая в
жмене руб.
Я бы вплетал свой голос
в общий звериный вой
там, где нога продолжает
начатое головой.
Изо всех законов, изданных Хаммурапи,
самые главные – пенальти и угловой.
Йосип Бродський,
«Розвиваючи Платона»
В цій цитаті з Нобелівського лауре
-
ата, який миттєво й раптово став «неру-
костислим» у сучасній українській,
гранично політизованій культурі*, мі
-
ститься іронічний натяк, що не раз ста-
вив у колінно-ліктьову позу аналіти-
ків‑філологів усіх мастей. Ні, їх навіть
вистачало на те, щоб упізнати Англію
– мовляв, ці правила були затверджені
там у 1863 році – і знову піти у туман
міркувань про те, як Бродський зобра
-
зив «Ідеальне місто». Розвинувши Пла-
тона, га…
А ось хрінушки! Правила 1863 року
не містили ані пенальті, ані кутового.
Пенальті, як відомо читачеві, був запро
-
ваджений зусиллями ірландського во-
ротаря (!) і промисловця Вільяма Мак-
крема лише в 1891 році, та й те зі скан-
далами у не надто звичний нині фор-
мі**. Кутовий, що спочатку виник у
шефілдському кодексі, проникнув у
загальні, компромісні лондонсько-
шефілдські правила приблизно в сере
-
дині 1870‑х. Але в чому, звичайно, ма-
ють рацію тлумачі – лише в Англії (а
Бродський любив Лондон, див. «Темза
в Челсі») закони футболу можна було
порівняти з давніми, як лайно мамонта,
але незаперечними скрижалями Хам
-
мурапі, які вивчають студенти-юристи.
Inu Anum sirum…
Пенальті… В минулі два-три дні це
суворе слово, що колись супроводжу
-
валося іншим – death, смертельний, має
особливо сумний відтінок. Думаю, всі
дивилися півфінал футзального Євро
Україна – Росія і знають-пам’ятають,
чого нам коштував саме незабитий пе
-
нальті.
А паралельно, як водиться, не обійш
-
лося без дискусії – що ж таке футзал та
чи відрізняється він від міні- футболу,
який багато хто пам’ятає як гру у хокей
-
ній коробці з високими бортами. Був
час, на мою думку, наприкінці 70‑х, ко
-
ли такі змагання активно проводились
у Союзі, а київське «Динамо» ще й по
-
тім під час поїздок до німецького Руйту
постійно і довго приймало участь у
цікавих та запальних турнірах такого
роду. Не можу не згадати і ветерансь
-
кий Кубок Легенд, у якому збірна
України грала і билася у 2012–14 рр.,
припинивши участь за відомою причи
-
ни при досить драматичних, злегка над-
природних обставинах.
У сучасній офіційній футбольній мо
-
ві міні-футбол та футзал ФІФА начебто
позначає одне й те саме – гру 4+1 під
-
спущеним м’ячем (відскок не по-
трібен!) зменшеного, «дитячого» діа-
метра, що має з спільного з «великим
футболом» хіба що заборону гри ру
-
кою.
Але не варто занадто довірятися Вікі
(за великим рахунком, їй взагалі не ко
-
мільфо вірити). На щастя, живий і
пам’ятний нам міні-футбол – з бортика
-
ми, з хокейними складами 5+1, що
зветься indoor soccer у США та Канаді,
рапідо у Мексиці та шоубол у Півден
-
* – там своя історія. Булгаков та його позиція щодо «вой-
овничого українства» була відома досить добре, але в
нього не було Нобелівської премії. А тут – виразне єв
-
ропейське визнання і одразу сумнівна слава автора вір-
ша про «брехню Тараса». Не може бути, щоб великий
Бродський написав таке на адресу молодої держави?!
Але потім раптово знайшли відеозапис, де поет сам чи
-
тає цей вірш… І що з того? Це відмінило, перекреслило
його творчість?
** – били не з «точки», а з 12‑ярдової лінії. Більше того, ще
не було жодного штрафного майданчику – його офор
-
млять 1904 року, так що фіксували пенальті інакше.
Ось так виглядає справжній
міні-футбол
Артем ФРАНКОВ
На кінчику пера
Я хотел бы жить, Фортунатус,
в городе, где река
высовывалась бы из-под моста,
как из рукава – рука,
и чтоб она впадала в залив,
растопырив пальцы,
как Шопен, никому
не показывавший кулака.
Чтобы там была Опера,
и чтоб в ней ветеран-тенор
исправно пел арию Марио по вечерам;
чтоб Тиран ему аплодировал в ложе,
а я в партере
бормотал бы, сжав зубы
от ненависти: «баран».
В этом городе был бы яхт-клуб
и футбольный клуб.
По отсутствию дыма
из кирпичных фабричных труб
я узнавал бы о наступлении воскресенья
и долго бы трясся в автобусе, мучая в
жмене руб.
Я бы вплетал свой голос
в общий звериный вой
там, где нога продолжает
начатое головой.
Изо всех законов, изданных Хаммурапи,
самые главные – пенальти и угловой.
Йосип Бродський,
«Розвиваючи Платона»
В цій цитаті з Нобелівського лауре
-
ата, який миттєво й раптово став «неру-
костислим» у сучасній українській,
гранично політизованій культурі*, мі
-
ститься іронічний натяк, що не раз ста-
вив у колінно-ліктьову позу аналіти-
ків‑філологів усіх мастей. Ні, їх навіть
вистачало на те, щоб упізнати Англію
– мовляв, ці правила були затверджені
там у 1863 році – і знову піти у туман
міркувань про те, як Бродський зобра
-
зив «Ідеальне місто». Розвинувши Пла-
тона, га…
А ось хрінушки! Правила 1863 року
не містили ані пенальті, ані кутового.
Пенальті, як відомо читачеві, був запро
-
ваджений зусиллями ірландського во-
ротаря (!) і промисловця Вільяма Мак-
крема лише в 1891 році, та й те зі скан-
далами у не надто звичний нині фор-
мі**. Кутовий, що спочатку виник у
шефілдському кодексі, проникнув у
загальні, компромісні лондонсько-
шефілдські правила приблизно в сере
-
дині 1870‑х. Але в чому, звичайно, ма-
ють рацію тлумачі – лише в Англії (а
Бродський любив Лондон, див. «Темза
в Челсі») закони футболу можна було
порівняти з давніми, як лайно мамонта,
але незаперечними скрижалями Хам
-
мурапі, які вивчають студенти-юристи.
Inu Anum sirum…
Пенальті… В минулі два-три дні це
суворе слово, що колись супроводжу
-
валося іншим – death, смертельний, має
особливо сумний відтінок. Думаю, всі
дивилися півфінал футзального Євро
Україна – Росія і знають-пам’ятають,
чого нам коштував саме незабитий пе
-
нальті.
А паралельно, як водиться, не обійш
-
лося без дискусії – що ж таке футзал та
чи відрізняється він від міні- футболу,
який багато хто пам’ятає як гру у хокей
-
ній коробці з високими бортами. Був
час, на мою думку, наприкінці 70‑х, ко
-
ли такі змагання активно проводились
у Союзі, а київське «Динамо» ще й по
-
тім під час поїздок до німецького Руйту
постійно і довго приймало участь у
цікавих та запальних турнірах такого
роду. Не можу не згадати і ветерансь
-
кий Кубок Легенд, у якому збірна
України грала і билася у 2012–14 рр.,
припинивши участь за відомою причи
-
ни при досить драматичних, злегка над-
природних обставинах.
У сучасній офіційній футбольній мо
-
ві міні-футбол та футзал ФІФА начебто
позначає одне й те саме – гру 4+1 під
-
спущеним м’ячем (відскок не по-
трібен!) зменшеного, «дитячого» діа-
метра, що має з спільного з «великим
футболом» хіба що заборону гри ру
-
кою.
Але не варто занадто довірятися Вікі
(за великим рахунком, їй взагалі не ко
-
мільфо вірити). На щастя, живий і
пам’ятний нам міні-футбол – з бортика
-
ми, з хокейними складами 5+1, що
зветься indoor soccer у США та Канаді,
рапідо у Мексиці та шоубол у Півден
-
* – там своя історія. Булгаков та його позиція щодо «вой-
овничого українства» була відома досить добре, але в
нього не було Нобелівської премії. А тут – виразне єв
-
ропейське визнання і одразу сумнівна слава автора вір-
ша про «брехню Тараса». Не може бути, щоб великий
Бродський написав таке на адресу молодої держави?!
Але потім раптово знайшли відеозапис, де поет сам чи
-
тає цей вірш… І що з того? Це відмінило, перекреслило
його творчість?
** – били не з «точки», а з 12‑ярдової лінії. Більше того, ще
не було жодного штрафного майданчику – його офор
-
млять 1904 року, так що фіксували пенальті інакше.
Ось так виглядає справжній
міні-футбол
3РедакеРецдкекк 4 Футзал
ній Америці. Він існує і місцями навіть
процвітає – перед усе в Канаді, де
воліють і люблять грати в залах, бо хо
-
лодно – зі своєю WMF (Всесвітня феде-
рація міні-футболу). Розвинений «мінь-
ка» і в Європі, наприклад, у Великій
Британії. У Празі проходив молодіж
-
ний чемпіонат світу, щось таке серед
жінок навіть в Україні намічалося…
Одна з бід міні-футболу – та, що й на
зорі «старшого брату»: відсутність єди
-
ної влади та єдиних правил. Гроші при-
ходять потім, коли зрозуміло, на що їх
витрачати.
На жаль, міні-футболу немає місця в
рамках ФІФА та УЄФА, які чомусь зро
-
били вибір на користь футзалу (розі-
братися б, чому! Ось вам розвилка
історії!), а також пляжного, і нікого
більше в себе не допустили… Втім, ко
-
жен за бажанням може влаштувати со-
бі класичний міні-футбол і в Україні,
обнісши гандбольний майданчик по
-
вернутими на бік лавами (так чинили в
моїй «ігроцькій» молодості, привіт
вам, товариші!) або використавши ледь
живу хокейну коробку на вулиці. До
речі, такі ще є?!..
Але є ще й поширений раніше всього
в Південній Америці «футбол у залі» зі
своєю окремою федерацією AMF, наба
-
гато більше схожий на «великий фут-
бол» – аути вкидаються руками, допу-
скаються підкати з набагато більш кон-
тактним футболом та ін. Головне – на
відміну від футзалу, він не вимагає від
гравця абсолютної універсальності і
тому куди легше поєднується зі «стар
-
шим братом». Коли ви читаєте, що
хтось із бразильців у молодості активно
грав у футзал – начебто Роналдіньо – і
придбав там специфічну техніку, так це
саме «футбол у залі», прошу не плута
-
ти! Фіг би вони після нашого футзалу
потім грали на великому полі (виклю
-
чення навпаки на зорі 90‑х зустрічали -
ся, так і звідки було брати футзалістів?!).
Ось такий вам Хаммурапі Сін-му
-
баллітович. Цікаво, який з футболів
припав б до душі цьому вавилонському
розумнику?
І на останок. Маяковський: «А вы
ноктюрн сыграть могли бы на флейте
водосточных труб?» Бродський: «Ан
-
самбль водосточных флейт». Плагіат,
який не міг бути мимовільним, чи усві
-
домлене цитування, відсилка до попе-
редника?
Друге питання. Назву «Кодекс Хам
-
мурапі» вигадав у 1898 році німецький
ассиріолог та іконоборець Фрідріх
Францевич Деліч – за аналогією з Ко
-
дексом Наполеона. За це його прозвали
«Левер’є ассиріології». А чому так?
Разігрійтеся, дорогі мої ерудити.
Вот и прожили мы больше половины.
Как сказал мне старый раб
перед таверной:
«Мы, оглядываясь, видим лишь руины».
Взгляд, конечно, очень варварский,
но верный.
1/2 фіналу
Україна – Росія – 2:3
Голи: Сірий (16), Абакшин (35) – Соколов (2),
Афанасьєв (15), Ніязов (31)
На 38‑й хвилині Шотурма (У) не забив пенальті
(воротар)
Пам’ятаєте результати голосування
у мене в телеграм-каналі? Переважна
більшість цікавиться футзальними
справами лише тому що 1) Україна;
2) Євро. В іншому все той же принцип:
«Великий футбол добре дивитися, в
футзал краще грати самому»… Але вже
у світлі такого півфіналу і опитування
проводити не треба було – цікаво стало
всім, причому, судячи з трьох моїх
інтерв’ю оновленому, але все ж не над
-
то футбольному та спортивному каналу
«Рада» (могло бути й чотири), пробило
все суспільство, від і до, зверху вниз і
вздовж-поперек. Яка там Олімпіада!
Скажу вам, що й інший бік не відстав –
протягом десятка хвилин після фіналь
-
ного свистка в «Зігго доуме» (ні, пере-
моги там не обов’язково відзначати зі-
гуванням) мені передзвонили три най-
більші спортивні ЗМІ «команди в чер-
воному», як у ході репортажу постійно
іменувалася збірна Росії.
І матч вийшов більш ніж гідний, ска
-
жу прямо, суперматч, грандіозний поє-
динок! Навіть із поправкою, що всі ми
слабо розуміємося на теорії та тактиці
футзалу. Виграти, звичайно, було б куди
2:3 почали,
2:3 й закінчили
Чернявский и Паулиньо
0:1
ній Америці. Він існує і місцями навіть
процвітає – перед усе в Канаді, де
воліють і люблять грати в залах, бо хо
-
лодно – зі своєю WMF (Всесвітня феде-
рація міні-футболу). Розвинений «мінь-
ка» і в Європі, наприклад, у Великій
Британії. У Празі проходив молодіж
-
ний чемпіонат світу, щось таке серед
жінок навіть в Україні намічалося…
Одна з бід міні-футболу – та, що й на
зорі «старшого брату»: відсутність єди
-
ної влади та єдиних правил. Гроші при-
ходять потім, коли зрозуміло, на що їх
витрачати.
На жаль, міні-футболу немає місця в
рамках ФІФА та УЄФА, які чомусь зро
-
били вибір на користь футзалу (розі-
братися б, чому! Ось вам розвилка
історії!), а також пляжного, і нікого
більше в себе не допустили… Втім, ко
-
жен за бажанням може влаштувати со-
бі класичний міні-футбол і в Україні,
обнісши гандбольний майданчик по
-
вернутими на бік лавами (так чинили в
моїй «ігроцькій» молодості, привіт
вам, товариші!) або використавши ледь
живу хокейну коробку на вулиці. До
речі, такі ще є?!..
Але є ще й поширений раніше всього
в Південній Америці «футбол у залі» зі
своєю окремою федерацією AMF, наба
-
гато більше схожий на «великий фут-
бол» – аути вкидаються руками, допу-
скаються підкати з набагато більш кон-
тактним футболом та ін. Головне – на
відміну від футзалу, він не вимагає від
гравця абсолютної універсальності і
тому куди легше поєднується зі «стар
-
шим братом». Коли ви читаєте, що
хтось із бразильців у молодості активно
грав у футзал – начебто Роналдіньо – і
придбав там специфічну техніку, так це
саме «футбол у залі», прошу не плута
-
ти! Фіг би вони після нашого футзалу
потім грали на великому полі (виклю
-
чення навпаки на зорі 90‑х зустрічали -
ся, так і звідки було брати футзалістів?!).
Ось такий вам Хаммурапі Сін-му
-
баллітович. Цікаво, який з футболів
припав б до душі цьому вавилонському
розумнику?
І на останок. Маяковський: «А вы
ноктюрн сыграть могли бы на флейте
водосточных труб?» Бродський: «Ан
-
самбль водосточных флейт». Плагіат,
який не міг бути мимовільним, чи усві
-
домлене цитування, відсилка до попе-
редника?
Друге питання. Назву «Кодекс Хам
-
мурапі» вигадав у 1898 році німецький
ассиріолог та іконоборець Фрідріх
Францевич Деліч – за аналогією з Ко
-
дексом Наполеона. За це його прозвали
«Левер’є ассиріології». А чому так?
Разігрійтеся, дорогі мої ерудити.
Вот и прожили мы больше половины.
Как сказал мне старый раб
перед таверной:
«Мы, оглядываясь, видим лишь руины».
Взгляд, конечно, очень варварский,
но верный.
1/2 фіналу
Україна – Росія – 2:3
Голи: Сірий (16), Абакшин (35) – Соколов (2),
Афанасьєв (15), Ніязов (31)
На 38‑й хвилині Шотурма (У) не забив пенальті
(воротар)
Пам’ятаєте результати голосування
у мене в телеграм-каналі? Переважна
більшість цікавиться футзальними
справами лише тому що 1) Україна;
2) Євро. В іншому все той же принцип:
«Великий футбол добре дивитися, в
футзал краще грати самому»… Але вже
у світлі такого півфіналу і опитування
проводити не треба було – цікаво стало
всім, причому, судячи з трьох моїх
інтерв’ю оновленому, але все ж не над
-
то футбольному та спортивному каналу
«Рада» (могло бути й чотири), пробило
все суспільство, від і до, зверху вниз і
вздовж-поперек. Яка там Олімпіада!
Скажу вам, що й інший бік не відстав –
протягом десятка хвилин після фіналь
-
ного свистка в «Зігго доуме» (ні, пере-
моги там не обов’язково відзначати зі-
гуванням) мені передзвонили три най-
більші спортивні ЗМІ «команди в чер-
воному», як у ході репортажу постійно
іменувалася збірна Росії.
І матч вийшов більш ніж гідний, ска
-
жу прямо, суперматч, грандіозний поє-
динок! Навіть із поправкою, що всі ми
слабо розуміємося на теорії та тактиці
футзалу. Виграти, звичайно, було б куди
2:3 почали,
2:3 й закінчили
Чернявский и Паулиньо
0:1
53РедакеРецдкекк Футзал
корисніше і приємніше, але… Не варто
забувати, що на останніх чотирьох Євро
Росія нижче третього місця не опускала
-
ся (тричі поспіль поступившись у фі-
налі), а наші останній раз гостювали у
півфіналі аж 2005 року (2001 та 2003 р.
Україна ще й у фінал виходила).
Росіяни дуже швидко і безглуздо, з
подвійним рикошетом, який зробив
безсилим нашого голкіпера, відкрили
рахунок. Випадковість? Не зовсім: на
-
ступні хвилин десять чітко показали,
що при традиційному співвідношенні
сил, по чотири польові гравці та воро
-
тар, росіяни відверто сильніші. І наш
тренер Олександр Косенко вже тоді му
-
дро пішов на ризик, переламуючи цю
ситуацію на свою користь – вже із сере
-
дини першого тайму він став при во-
лодінні м’ячем випускати замість гол-
кіпера Ципуна п’ятого польового грав-
ця. Спочатку це здавалося авантюрою і
справді призвело до голу в наші ворота:
воротар росіян Путілов викинув м’яч на
голову Афанасьєву, той вразив пере
-
кладину порожніх воріт, але повторним
ударом з розвороту вбив м’яч під опор
-
ну Ципуну, що повернувся в рамку, але
не розташувався як слід. Однак через
хвилину Євген Сірий соковитим уда
-
ром з‑за штрафної використав чисельну
перевагу, і вечір остаточно «перестал
быть томным». Незабаром команди об
-
мінялися влучаннями в штангу (Яро-
слав Лебідь знову через штрафний май-
данчик, Данило Данилов впритул, вже
незабаром після перерви) – у‑ух!
Росія, яка перед цим здобула десять
перемог поспіль, здалася цілком уразли
-
вою. І в цей момент нам прилетіло диво-
вижне та божевільне: Нандо закинув
діагональ майже у кут поля, ніщо, як ка
-
жуть, не віщувало, але Артем Ніязов
«бічними ножицями» завдав удару, який,
на мою думку, все ж таки став несподі
-
ванкою і для нашого голкіпера – 1:3.
На щастя, Данило Абакшин незаба
-
ром підправив у сітку удар-пас Петра
Шотурми, і останні хвилини поєдинку
пройшли у безперервних атаках нашої
команди. Кульмінацією став момент,
коли Афанасьєв збив Ігоря Корсуна, але
найдосвідченіший наш Шотурма про
-
бив пенальті невдало – прямо по центру
воріт… Залишилися невикористаними
і ще кілька шансів, коли всі ми з вами
хапалися за серце.
Не пощастило небагато, не дотисну
-
ли, хоча, звісно, і суперник… М‑так.
Заради справедливості зауважимо, що
з трьох натуралізованих бразильців за
-
діяти команді Сергія Скоровича (як же
він на Михайла Мішина, сатирика та
чоловіка Тетяни Догільової, схожий!)
вдалося лише двох. Десятка збірної
Росії Робіньйо залишився поза гри.
Дивно, але повірте мені, що оцінки
учасників поєдинку цілком очевидні та
відображені у тексті: тут і розкішний
тактичний хід Косенка з його наслідка
-
ми, і гол Ніязова, і пенальті Шотурми.
Росія передбачувано поскаржилася
до УЄФА на поведінку вболівальників
збірної України. Підстав у неї для цього
вистачає – з трибун мчав далеко не тіль
-
ки державний та гімн та харківського походження частушка…
На цьому весь негатив (ну, додамо
результат і всі ці довборозмови з приво
-
ду тиснути руки – не тиснути) вичер-
пується і змушує припустити, що на матчі з «великого футболу» теж нічого страшного не сталося б. Краще «воюва
-
ти» в залах и на полях, чи не так? Нага-
даю вже заодно, що все це «сіткове роз-
ведення» дійсне лише до певної стадії. Наприклад, на Євро‑2020 Україна ціл
-
ком могла зіткнутися з Росією, ще й зробити це у Санкт-Петербурзі.
Принагідно: ну так якого біса збірна
України з пляжного футболу, яка явно претендувала на медалі, відмовилася їхати на чемпіонат світу до Росії? Точ
-
ніше, її змусили відмовитись…
Іспанія – Португалія – 2:3
Голи: Рауль Гомес (1), Чино (13) – Бруно Коельо
(29, пен), Зіки (32, 39)
Зверніть увагу – незадовго до кінця
перших таймів все йшло у повній відпо
-
відності до прогнозів букмекерів: фаво-
рити впевнено обігравали своїх андер-
догів і начебто ніщо не віщувало корін-
них змін… Для тих, хто не дивився
матчі. Насправді між голами іспанців
на 17‑й і 755‑й секундах (позначка
12`35``) португальці тричі пробили в
штангу, а при 0:2 зробили це вчетверте
і тільки після цього почали влучати в
ціль. Зрозуміло, головним героєм став
Зікі Те, він же Ізакель Гомес Те, кавалер
Ордену інфанта Дона Енріке (Орден
Генріха Мореплавця!), 20‑річний фор
-
вард «Спортінга», який народився в
Гвінеї-Бісау і біса нагадує… як пра
-
вильно вимовляти ім’я цього футболі-
ста. Він є чинним переможцем Ліги
чемпіонів та чемпіонату світу, тому Зікі
Те має розкішну можливість зібрати в
особистому музеї все великі титули
футзалу. У 20 років!
Португалія залишається неперемо
-
женою вже 32 офіційні матчі з часу по-
разки в серії пенальті від Ірану на
ЧС‑2016 (матч за третє місце) та 33 –
якщо брати 40‑хвилинний основний
час (Аргентині на тому ж турнірі у пів
-
Голкіпер збірної Росії Путілов
відбиває пенальті Шотурми
корисніше і приємніше, але… Не варто
забувати, що на останніх чотирьох Євро
Росія нижче третього місця не опускала
-
ся (тричі поспіль поступившись у фі-
налі), а наші останній раз гостювали у
півфіналі аж 2005 року (2001 та 2003 р.
Україна ще й у фінал виходила).
Росіяни дуже швидко і безглуздо, з
подвійним рикошетом, який зробив
безсилим нашого голкіпера, відкрили
рахунок. Випадковість? Не зовсім: на
-
ступні хвилин десять чітко показали,
що при традиційному співвідношенні
сил, по чотири польові гравці та воро
-
тар, росіяни відверто сильніші. І наш
тренер Олександр Косенко вже тоді му
-
дро пішов на ризик, переламуючи цю
ситуацію на свою користь – вже із сере
-
дини першого тайму він став при во-
лодінні м’ячем випускати замість гол-
кіпера Ципуна п’ятого польового грав-
ця. Спочатку це здавалося авантюрою і
справді призвело до голу в наші ворота:
воротар росіян Путілов викинув м’яч на
голову Афанасьєву, той вразив пере
-
кладину порожніх воріт, але повторним
ударом з розвороту вбив м’яч під опор
-
ну Ципуну, що повернувся в рамку, але
не розташувався як слід. Однак через
хвилину Євген Сірий соковитим уда
-
ром з‑за штрафної використав чисельну
перевагу, і вечір остаточно «перестал
быть томным». Незабаром команди об
-
мінялися влучаннями в штангу (Яро-
слав Лебідь знову через штрафний май-
данчик, Данило Данилов впритул, вже
незабаром після перерви) – у‑ух!
Росія, яка перед цим здобула десять
перемог поспіль, здалася цілком уразли
-
вою. І в цей момент нам прилетіло диво-
вижне та божевільне: Нандо закинув
діагональ майже у кут поля, ніщо, як ка
-
жуть, не віщувало, але Артем Ніязов
«бічними ножицями» завдав удару, який,
на мою думку, все ж таки став несподі
-
ванкою і для нашого голкіпера – 1:3.
На щастя, Данило Абакшин незаба
-
ром підправив у сітку удар-пас Петра
Шотурми, і останні хвилини поєдинку
пройшли у безперервних атаках нашої
команди. Кульмінацією став момент,
коли Афанасьєв збив Ігоря Корсуна, але
найдосвідченіший наш Шотурма про
-
бив пенальті невдало – прямо по центру
воріт… Залишилися невикористаними
і ще кілька шансів, коли всі ми з вами
хапалися за серце.
Не пощастило небагато, не дотисну
-
ли, хоча, звісно, і суперник… М‑так.
Заради справедливості зауважимо, що
з трьох натуралізованих бразильців за
-
діяти команді Сергія Скоровича (як же
він на Михайла Мішина, сатирика та
чоловіка Тетяни Догільової, схожий!)
вдалося лише двох. Десятка збірної
Росії Робіньйо залишився поза гри.
Дивно, але повірте мені, що оцінки
учасників поєдинку цілком очевидні та
відображені у тексті: тут і розкішний
тактичний хід Косенка з його наслідка
-
ми, і гол Ніязова, і пенальті Шотурми.
Росія передбачувано поскаржилася
до УЄФА на поведінку вболівальників
збірної України. Підстав у неї для цього
вистачає – з трибун мчав далеко не тіль
-
ки державний та гімн та харківського походження частушка…
На цьому весь негатив (ну, додамо
результат і всі ці довборозмови з приво
-
ду тиснути руки – не тиснути) вичер-
пується і змушує припустити, що на матчі з «великого футболу» теж нічого страшного не сталося б. Краще «воюва
-
ти» в залах и на полях, чи не так? Нага-
даю вже заодно, що все це «сіткове роз-
ведення» дійсне лише до певної стадії. Наприклад, на Євро‑2020 Україна ціл
-
ком могла зіткнутися з Росією, ще й зробити це у Санкт-Петербурзі.
Принагідно: ну так якого біса збірна
України з пляжного футболу, яка явно претендувала на медалі, відмовилася їхати на чемпіонат світу до Росії? Точ
-
ніше, її змусили відмовитись…
Іспанія – Португалія – 2:3
Голи: Рауль Гомес (1), Чино (13) – Бруно Коельо
(29, пен), Зіки (32, 39)
Зверніть увагу – незадовго до кінця
перших таймів все йшло у повній відпо
-
відності до прогнозів букмекерів: фаво-
рити впевнено обігравали своїх андер-
догів і начебто ніщо не віщувало корін-
них змін… Для тих, хто не дивився
матчі. Насправді між голами іспанців
на 17‑й і 755‑й секундах (позначка
12`35``) португальці тричі пробили в
штангу, а при 0:2 зробили це вчетверте
і тільки після цього почали влучати в
ціль. Зрозуміло, головним героєм став
Зікі Те, він же Ізакель Гомес Те, кавалер
Ордену інфанта Дона Енріке (Орден
Генріха Мореплавця!), 20‑річний фор
-
вард «Спортінга», який народився в
Гвінеї-Бісау і біса нагадує… як пра
-
вильно вимовляти ім’я цього футболі-
ста. Він є чинним переможцем Ліги
чемпіонів та чемпіонату світу, тому Зікі
Те має розкішну можливість зібрати в
особистому музеї все великі титули
футзалу. У 20 років!
Португалія залишається неперемо
-
женою вже 32 офіційні матчі з часу по-
разки в серії пенальті від Ірану на
ЧС‑2016 (матч за третє місце) та 33 –
якщо брати 40‑хвилинний основний
час (Аргентині на тому ж турнірі у пів
-
Голкіпер збірної Росії Путілов
відбиває пенальті Шотурми
3РедакеРецдкекк 6 Футзал
фіналі). Букмекери якоюсь мірою брали
Іспанію всупереч логіці – ґрунтуючись
виключно на гру по ходу Євро, де Пор
-
тугалія в 1/8 фіналу ледь пройшла Фін-
ляндію з тим самим рахунком 3:2, а в
останньому турі групи лише гол того ж
Зікі приніс лузитанам перемогу над
Україною, що відчайдушно атакува
-
ла… Втім, кому зараз цікаво згадувати,
як саме ми вийшли з групи, вірно?!
Матч за 3 місце
Іспанія – Україна – 4:1
Голи: Мельядо (11), Солано (18), Боїс (31),
Адольфо (32) – Чернявський (17)
…Тепер вже можна написати, що
на всіх Євро (тепер їх 12) іспанці ніколи
не опускалися нижче за третє місце,
вигравши турнір сім разів і додавши до
цієї «семикопи» два срібла та три брон
-
зи. Збірна України за будь-якого ре-
зультату матчу за третє місце показува-
ла найкращий свій результат на турнірі
з 2005 року.
На жаль, два голи за 26 секунд на ек
-
ваторі другого тайму поклали край на-
шим надіям на медалі. Знову команда
Косенка зробила все, що могла, і навіть
трохи більше – достатньо сказати, що
навіть за 1:4 кіпер іспанців Хесус Ерре
-
ро відбив чотири небезпечні удари (всь-
ого за тайм – сім!), а Чернявський влу-
чив у штангу. Знову наші з середини
першої половини щосили душили
іспанців п’ятіркою польових гравців, а
Ципун, ненадовго повертаючись у во
-
рота, творив чудеса (чотири порятунки
за п’ять хвилин на початку другого).
Але перший і третій м’ячі наші ковтну
-
ли після звичайних кутових – мабуть,
все ж таки втратили пильність.
Для капітана іспанців Ортіса, який
відзначився двома гольовими переда
-
чами у цьому матчі та п’ятьма на турнірі
всього, ця перемога означала прощання
зі збірною та останній з його 11‑ти (!)
Євро. Але це гаразд – а як він кинувся та
встиг заблокувати забійний удар Шо
-
турми наприкінці першого тайму! При-
кро… Трохи необережно зіграли після
голу у відповідь – Корсун обікрав авто
-
ра першого гола Мельядо і вивів на удар
Чернявського, тут би не перти вперед в
екстазі, а якось акуратніше… Втім, не
слухайте моє бурчання. Тим більше,
нам теж пощастило на 15‑й хвилині, ко
-
ли воротар іспанців Ерреро розстрілю-
вав наші порожні ворота і влучив у стій-
ку.
Якщо рахувати відбіркову кам
-
панію, Іспанія забила 72 м’ячі, побивши
рекорд, встановлений Росією далекого
1996 року (69).
Низький уклін нашим хлопцям, які
розпочали це Євро просто жахливо, але
перемогами над сербами та казахстан
-
цями і відчайдушною грою надалі спо-
кутували все це. А також не завершили
турнір таким самим оглушливим роз
-
громом, як представники «старшого
брата».
Фінал
Португалія – Росія – 4:2
Голи: Томас Пасо (19), Путілов (27, аг), Андре
Коельо (32), Пані Варела (40) – Соколов (10),
Афанасьєв (13)
Як і в півфіналі, Росія досить швид-
ко і, що характерно, впевнено повела у
два м’ячі. Насправді, враховуючи вмін
-
ня діючих чемпіонів Європи та світу
відіграватися, це означало лише трохи
більше, ніж нічого. Справжній момент
Росії настав на початку другого тайму,
коли команда Скоровського мала пару
моментів (Чішкала, що грає за порту
-
гальську «Бенфіку») забити третій м’яч
при рахунку 2:1, але не зробила цього.
Потім Португалія навіть без активної
участі Зіки Те (його все одно визнали
найкращим гравцем чемпіонату) пере
-
давила росіян, хоча й не без фарту – як
ви розумієте, Путілову дуже не поща
-
стило зі другим голом, коли він відбив
м’яча у рамку, як би там його не душили.
В результаті Португалія продемон
-
струвала просто фантастичну майстер-
ність ремонтад (всього вона поступала-
ся в рахунку п’ять разів на шляху до
трофею) і попутно відважила комплі
-
мент збірної України: чемпіон, а хоч б і
підтверджуючий, вийшов з нашої гру
-
пи. Заслужена перемога гранду євро-
пейського та світового футзалу № 1.
Український загал, який хвилювався
і турбувався на початку фіналу, полег
-
шено зітхнув: хто завгодно, тільки б не
москалі! От лізуть, кляті…
Ми би й лижі їм зламали, якщо хтось
підкаже, де й кому… Можна ж пере
-
плутати. Якщо нам так зламають? А
нам за що?!
А насамкінець я хотів би порадити
будь-якому спортивному чи просто чи
-
нуші, який у майбутньому замахнеться на
бюджет підтримки футзалу (має бути та
-
кий!): пам’ятай, це медальний вид спорту,
що набирає популярності і привабли
-
вості. Просто пам’ятай – mementо…
Ігор ЗЕЛЕНСЬКИЙ
P. S. Бажаєте ще оповідань про фут-
зальні змагання? Маякуйте!
фіналі). Букмекери якоюсь мірою брали
Іспанію всупереч логіці – ґрунтуючись
виключно на гру по ходу Євро, де Пор
-
тугалія в 1/8 фіналу ледь пройшла Фін-
ляндію з тим самим рахунком 3:2, а в
останньому турі групи лише гол того ж
Зікі приніс лузитанам перемогу над
Україною, що відчайдушно атакува
-
ла… Втім, кому зараз цікаво згадувати,
як саме ми вийшли з групи, вірно?!
Матч за 3 місце
Іспанія – Україна – 4:1
Голи: Мельядо (11), Солано (18), Боїс (31),
Адольфо (32) – Чернявський (17)
…Тепер вже можна написати, що
на всіх Євро (тепер їх 12) іспанці ніколи
не опускалися нижче за третє місце,
вигравши турнір сім разів і додавши до
цієї «семикопи» два срібла та три брон
-
зи. Збірна України за будь-якого ре-
зультату матчу за третє місце показува-
ла найкращий свій результат на турнірі
з 2005 року.
На жаль, два голи за 26 секунд на ек
-
ваторі другого тайму поклали край на-
шим надіям на медалі. Знову команда
Косенка зробила все, що могла, і навіть
трохи більше – достатньо сказати, що
навіть за 1:4 кіпер іспанців Хесус Ерре
-
ро відбив чотири небезпечні удари (всь-
ого за тайм – сім!), а Чернявський влу-
чив у штангу. Знову наші з середини
першої половини щосили душили
іспанців п’ятіркою польових гравців, а
Ципун, ненадовго повертаючись у во
-
рота, творив чудеса (чотири порятунки
за п’ять хвилин на початку другого).
Але перший і третій м’ячі наші ковтну
-
ли після звичайних кутових – мабуть,
все ж таки втратили пильність.
Для капітана іспанців Ортіса, який
відзначився двома гольовими переда
-
чами у цьому матчі та п’ятьма на турнірі
всього, ця перемога означала прощання
зі збірною та останній з його 11‑ти (!)
Євро. Але це гаразд – а як він кинувся та
встиг заблокувати забійний удар Шо
-
турми наприкінці першого тайму! При-
кро… Трохи необережно зіграли після
голу у відповідь – Корсун обікрав авто
-
ра першого гола Мельядо і вивів на удар
Чернявського, тут би не перти вперед в
екстазі, а якось акуратніше… Втім, не
слухайте моє бурчання. Тим більше,
нам теж пощастило на 15‑й хвилині, ко
-
ли воротар іспанців Ерреро розстрілю-
вав наші порожні ворота і влучив у стій-
ку.
Якщо рахувати відбіркову кам
-
панію, Іспанія забила 72 м’ячі, побивши
рекорд, встановлений Росією далекого
1996 року (69).
Низький уклін нашим хлопцям, які
розпочали це Євро просто жахливо, але
перемогами над сербами та казахстан
-
цями і відчайдушною грою надалі спо-
кутували все це. А також не завершили
турнір таким самим оглушливим роз
-
громом, як представники «старшого
брата».
Фінал
Португалія – Росія – 4:2
Голи: Томас Пасо (19), Путілов (27, аг), Андре
Коельо (32), Пані Варела (40) – Соколов (10),
Афанасьєв (13)
Як і в півфіналі, Росія досить швид-
ко і, що характерно, впевнено повела у
два м’ячі. Насправді, враховуючи вмін
-
ня діючих чемпіонів Європи та світу
відіграватися, це означало лише трохи
більше, ніж нічого. Справжній момент
Росії настав на початку другого тайму,
коли команда Скоровського мала пару
моментів (Чішкала, що грає за порту
-
гальську «Бенфіку») забити третій м’яч
при рахунку 2:1, але не зробила цього.
Потім Португалія навіть без активної
участі Зіки Те (його все одно визнали
найкращим гравцем чемпіонату) пере
-
давила росіян, хоча й не без фарту – як
ви розумієте, Путілову дуже не поща
-
стило зі другим голом, коли він відбив
м’яча у рамку, як би там його не душили.
В результаті Португалія продемон
-
струвала просто фантастичну майстер-
ність ремонтад (всього вона поступала-
ся в рахунку п’ять разів на шляху до
трофею) і попутно відважила комплі
-
мент збірної України: чемпіон, а хоч б і
підтверджуючий, вийшов з нашої гру
-
пи. Заслужена перемога гранду євро-
пейського та світового футзалу № 1.
Український загал, який хвилювався
і турбувався на початку фіналу, полег
-
шено зітхнув: хто завгодно, тільки б не
москалі! От лізуть, кляті…
Ми би й лижі їм зламали, якщо хтось
підкаже, де й кому… Можна ж пере
-
плутати. Якщо нам так зламають? А
нам за що?!
А насамкінець я хотів би порадити
будь-якому спортивному чи просто чи
-
нуші, який у майбутньому замахнеться на
бюджет підтримки футзалу (має бути та
-
кий!): пам’ятай, це медальний вид спорту,
що набирає популярності і привабли
-
вості. Просто пам’ятай – mementо…
Ігор ЗЕЛЕНСЬКИЙ
P. S. Бажаєте ще оповідань про фут-
зальні змагання? Маякуйте!
73РедакеРецдкекк О №10 (
Основні трансфери України
Гравець Амплуа Вік Країна Звідки Куди Умови
Алан АУССІ цз 20 Сірія Динамо Верес
Максим БАНАСЕВИЧ лпз 27 Диназ Лівий берег ?
Олександр БАНДУРА вр 35 Рух Мінай са
Валерій ДУБКО цз 20 Ворскла Зоря ар
Євген ІСАЄНКО нап 21 Динамо Колос ар
Юрій КОЛОМОЄЦЬ нап 31 Полісся Мінай са
Ігор КОЦЮМАКА лз 26 Кривбас Скорук са
Володимир КРОХМАЛЬ прз 39 Диназ Таврія са
Денис КУЗИК лз 19 Динамо Колос ар
Назарій МУРАВСЬКИЙ цз 22 Шахтар Львів ?
Сергій МЯКУШКО лпз 28 Мінай Колос ар
Андрій НОВІКОВ нап 22 Олександрія ЛНЗ са
Євген ПАВЛЮК цз 19 Ворскла Кривбас ар
Артем ШАБАНОВ цз 29 Динамо Фехервар ар, 0,7
Ну що, як завжди, у нашому лютому з‑під снігу, що поки
що лежить і навіть йде, починають з’являтися перші трупи.
Пішли чутки про кончину донецького «Олімпіка», який після
дуже пристойного та тихого прощання з Владиславом Гельзі
-
ним (наскільки я знаю, всі борги були виплачені – так і треба
йти!) влаштувався під досить таємничим міжнародним дахом.
Президент ПФЛ Олександр Каденко 4‑го числа спростував ці
чутки, підтвердивши напруженість ситуації, але пославшись
на майбутню зустріч з президентом клубу. Але ж тим часом на
сайті transfermarkt.de, дуже авторитетному в цих питаннях,
занесли у статус персонажів без клубу 20 (двадцять!) представ
-
ників «Олімпіка» – при тому що ще раніше клуб відправив на
велфер ще як мінімум сімох. Загалом, мінус тренерський штаб
та три десятки футболістів – як ви вважаєте, у них дуже великі
шанси продовжити виступи у першій лізі навесні?!
Також Каденко підтвердив, що під великим питанням
«Нікополь», в останні півроку – фактично дубль «Дніпро‑1».
Мабуть, якась проблема з «метрополією»… І тут, здається,
революція не принесла щастя нікому. Черкаський «Дніпро»,
ще одна слабка точка на карті, клянеться, що як мінімум сезон
дограє.
Той самий новинний привід, за яким краще б зовсім без
новин.
Зимовий кубок у Туреччині, він же Winter Cup 2022
Полісся – Верес – 2:1
Голи: Шастал (31), Янаков (69) – Гончаренко (10, пен)
«Пол»: Бубенцов, Нестеров, Гітченко, Батагов, Морозко (Чередніченко, 70),
Шаповал, Козак (Волинець, 90), Бабенко (Огіря, 70), Шастал (Янаков, 46),
Будківський (Усик, 77), Грицук (Кисленко, 46)
«В»: Когут, Солдат, Гончаренко, Мірошник (Махнєв, 79), Маргарян, Петько
(Мел, 46), Кучеров, Г. Пасіч (Гечев, 79), Є.Пасіч (Кобак, на перегляді, 30,
М. Шестаков, 79), Дахновський (Панасенко, 46), Гайдучик (Сергійчук, 46)
Усік – той самий Усік, правильний Усік. Але вийшов він
вже за 1:2 – Денис Янаков згадав, що чудово вміє виконувати
штрафні. Чекаємо на другий частині сезону зовсім інше
«Полісся»?!
Металіст – Чорноморець – 3:3, пен 6:5
Голи: Харріс (11), Вандерсон (58, аг), Ріаскос (90+2) – Цонєв (20, 69), Юсов
(45, пен)
Серія 11‑метрових: Федорів – 1:0, Кравченко – 1:1, Балулі – 2:1, Пожег
Ванцаш – 2:2, Пейшото – 3:2, Цонєв – 3:3, Харріс – 4:3, Морозюк – 4:4, Ріас‑
кос – 5:4, Цитаішвілі – 5:5, Чідомере – 6:5, Петков – 6:5 (вище)
«Мет»: Рибка – Романюк (Мурза, 81), Мізюк, Федорів, Горбунов – Сарапій
(Чідомере, 83), Демченко – Касарес (Балулі, 46) – Ріаскос, Траоре (Пейшото,
33), Харріс
«Чер»: Паст – Юсов (Морозюк, 82), Мартинович, Пожег Ванцаш – Брагару,
Вандерсон, С. Кравченко, Цитаїшвілі – Цонєв, О. Кузик – Русин (Петков, 73)
В компенсований час Браян Ріаскос у падінні замкнув по-
дачу Балулі зі штрафного и перевів гру до серії 11‑метрових.
Били непогано, але першими помилилися одесіти.
Після такої гри, що можна будо дивитися на одному розди
-
ху краще, ніж більшість офіційних, чудово розумієш Олексан-
дра Ярославського. Той планує не лише зробити турнір тради-
ційним, а й розширити його до 16–20 команд. Фантастика?
Подивимося. Тим більше Ярославський сказав про це ДО ГРИ.
Також зауважимо, що на кубковий матч 1 березня із «Зо
-
рею» у Харкові вже продано 22 300 квитків, на «Олл Старз» 28
травня – 27 800. Ну нормальні люди, га? Ось що тепер робити
в інших містах? Хоч на футбол не ходи.
Ігор ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Основні трансфери України
Гравець Амплуа Вік Країна Звідки Куди Умови
Алан АУССІ цз 20 Сірія Динамо Верес
Максим БАНАСЕВИЧ лпз 27 Диназ Лівий берег ?
Олександр БАНДУРА вр 35 Рух Мінай са
Валерій ДУБКО цз 20 Ворскла Зоря ар
Євген ІСАЄНКО нап 21 Динамо Колос ар
Юрій КОЛОМОЄЦЬ нап 31 Полісся Мінай са
Ігор КОЦЮМАКА лз 26 Кривбас Скорук са
Володимир КРОХМАЛЬ прз 39 Диназ Таврія са
Денис КУЗИК лз 19 Динамо Колос ар
Назарій МУРАВСЬКИЙ цз 22 Шахтар Львів ?
Сергій МЯКУШКО лпз 28 Мінай Колос ар
Андрій НОВІКОВ нап 22 Олександрія ЛНЗ са
Євген ПАВЛЮК цз 19 Ворскла Кривбас ар
Артем ШАБАНОВ цз 29 Динамо Фехервар ар, 0,7
Ну що, як завжди, у нашому лютому з‑під снігу, що поки
що лежить і навіть йде, починають з’являтися перші трупи.
Пішли чутки про кончину донецького «Олімпіка», який після
дуже пристойного та тихого прощання з Владиславом Гельзі
-
ним (наскільки я знаю, всі борги були виплачені – так і треба
йти!) влаштувався під досить таємничим міжнародним дахом.
Президент ПФЛ Олександр Каденко 4‑го числа спростував ці
чутки, підтвердивши напруженість ситуації, але пославшись
на майбутню зустріч з президентом клубу. Але ж тим часом на
сайті transfermarkt.de, дуже авторитетному в цих питаннях,
занесли у статус персонажів без клубу 20 (двадцять!) представ
-
ників «Олімпіка» – при тому що ще раніше клуб відправив на
велфер ще як мінімум сімох. Загалом, мінус тренерський штаб
та три десятки футболістів – як ви вважаєте, у них дуже великі
шанси продовжити виступи у першій лізі навесні?!
Також Каденко підтвердив, що під великим питанням
«Нікополь», в останні півроку – фактично дубль «Дніпро‑1».
Мабуть, якась проблема з «метрополією»… І тут, здається,
революція не принесла щастя нікому. Черкаський «Дніпро»,
ще одна слабка точка на карті, клянеться, що як мінімум сезон
дограє.
Той самий новинний привід, за яким краще б зовсім без
новин.
Зимовий кубок у Туреччині, він же Winter Cup 2022
Полісся – Верес – 2:1
Голи: Шастал (31), Янаков (69) – Гончаренко (10, пен)
«Пол»: Бубенцов, Нестеров, Гітченко, Батагов, Морозко (Чередніченко, 70),
Шаповал, Козак (Волинець, 90), Бабенко (Огіря, 70), Шастал (Янаков, 46),
Будківський (Усик, 77), Грицук (Кисленко, 46)
«В»: Когут, Солдат, Гончаренко, Мірошник (Махнєв, 79), Маргарян, Петько
(Мел, 46), Кучеров, Г. Пасіч (Гечев, 79), Є.Пасіч (Кобак, на перегляді, 30,
М. Шестаков, 79), Дахновський (Панасенко, 46), Гайдучик (Сергійчук, 46)
Усік – той самий Усік, правильний Усік. Але вийшов він
вже за 1:2 – Денис Янаков згадав, що чудово вміє виконувати
штрафні. Чекаємо на другий частині сезону зовсім інше
«Полісся»?!
Металіст – Чорноморець – 3:3, пен 6:5
Голи: Харріс (11), Вандерсон (58, аг), Ріаскос (90+2) – Цонєв (20, 69), Юсов
(45, пен)
Серія 11‑метрових: Федорів – 1:0, Кравченко – 1:1, Балулі – 2:1, Пожег
Ванцаш – 2:2, Пейшото – 3:2, Цонєв – 3:3, Харріс – 4:3, Морозюк – 4:4, Ріас‑
кос – 5:4, Цитаішвілі – 5:5, Чідомере – 6:5, Петков – 6:5 (вище)
«Мет»: Рибка – Романюк (Мурза, 81), Мізюк, Федорів, Горбунов – Сарапій
(Чідомере, 83), Демченко – Касарес (Балулі, 46) – Ріаскос, Траоре (Пейшото,
33), Харріс
«Чер»: Паст – Юсов (Морозюк, 82), Мартинович, Пожег Ванцаш – Брагару,
Вандерсон, С. Кравченко, Цитаїшвілі – Цонєв, О. Кузик – Русин (Петков, 73)
В компенсований час Браян Ріаскос у падінні замкнув по-
дачу Балулі зі штрафного и перевів гру до серії 11‑метрових.
Били непогано, але першими помилилися одесіти.
Після такої гри, що можна будо дивитися на одному розди
-
ху краще, ніж більшість офіційних, чудово розумієш Олексан-
дра Ярославського. Той планує не лише зробити турнір тради-
ційним, а й розширити його до 16–20 команд. Фантастика?
Подивимося. Тим більше Ярославський сказав про це ДО ГРИ.
Також зауважимо, що на кубковий матч 1 березня із «Зо
-
рею» у Харкові вже продано 22 300 квитків, на «Олл Старз» 28
травня – 27 800. Ну нормальні люди, га? Ось що тепер робити
в інших містах? Хоч на футбол не ходи.
Ігор ЗЕЛЕНСЬКИЙ
3РедакеРецдкекк 83Редак№ Сірий (
24‑й тур
5–6 лютого
Рома – Дженоа 0:0
Інтер – Мілан 1:2
Фіорентіна – Лаціо 0:3
Аталанта – Кальярі 1:2
Болонья – Емполі 0:0
Сампдорія – Сассуоло 4:0
Венеція – Наполі 0:2
Удінезе – Торіно 2:0
Ювентус – Верона 2:0
Матч «Салернітана» – «Спеція» відбудеться в
понеділок, 7 лютого
І В Н П М О
1 Інтер 23 16 5 2 54–19 53
2 Наполі 24 16 4 4 45–16 52
3 Мілан 24 16 4 4 49–26 52
4 Ювентус 24 13 6 5 36–21 45
5 Аталанта 23 12 7 4 45–28 43
6 Лаціо 24 11 6 7 49–39 39
7 Рома 24 12 3 9 40–30 39
8 Фіорентіна 23 11 3 9 41–33 36
9 Верона 24 9 6 9 43–40 33
10 Торіно 23 9 5 9 30–23 32
11 Емполі 24 8 6 10 37–47 30
12 Сассуоло 24 7 8 9 39–42 29
13 Болонья 23 8 4 11 29–37 28
14 Удінезе 23 6 9 8 33–36 27
15 Спеція 23 7 4 12 24–42 25
16 Сампдорія 24 6 5 13 33–41 23
17 Кальярі 24 4 8 12 24–45 20
18 Венеція 22 4 6 13 20–42 18
19 Дженоа 24 1 11 12 20–45 14
20 Салернітана 22 3 2 17 14–53 10*
* Із «Салернітани» зняли 1 очко за відмову провести матч з
«Удінезе»
Бомбардири: Іммобіле (Лаціо), Влахович (Фіорентіна/
Ювентус) – 18, Сімеоне (Верона) – 12, Мартінес (Інтер) – 11,
Берарді (Сассуоло), Абрахам (Рома), Жоао Педро (Кальярі) – 10
Інтрига у боротьбі за «скудетто»
жива! Могло здатися, що «Інтер», який
набрав хід, почав відриватися від пере
-
слідувачів і буде головним претенден-
том на чемпіонство, але лютий обіцяє
бути складним місяцем для «нерадзур
-
рі». Після дербі на них чекають матчі з
«Ромою» та «Наполі», а потім і «Лівер
-
пуль» у Лізі чемпіонів. Справжній «тра-
верс»!
Головне ж – результат міланського
дербі, яке проходило на оновленому
газоні «Сан-Сіро» (відверто «утомле
-
не» поле замінили за гроші двох клубів)
та з пристойною аудиторією у 37 918
глядачів – в Італії знову дозволили за
-
повнювати 50 % трибун. Матч завер-
шився перемогою «Мілана», хоча пе-
редматчеві розклади малювали перемо-
гу «Інтера». Команда Сімоне Індзагі
вийшла в оптимальному складі (трав
-
мовані лише Корреа та новачок Госенс),
тоді як «россонері» доводиться грати
без кількох основних центральних за
-
хисників.
Зрештою, форма команд. «Інтери
-
сти» не програвали в чемпіонаті з 16
жовтня, за цей час лише тричі зігравши
внічию. «Міланці» були далеко не такі
переконливі. За два попередні тури зі
«Спецією» та «Ювентусом» вони на
-
брали лише одне очко – причому саме з
туринцями. Загалом очікувалася пере
-
мога «Інтера» та збільшення відриву.
Перший тайм підтверджував ці про
-
гнози. Номінальні господарі були по-
мітно сильнішими за класом і пере-
конливо виграли перший тайм: Пери-
шич ударив низом після ідеального на-
вісу з кутового екс-міланця Чалхано-
глу. Знову турок, як і в дербі першого
кола, був чудово налаштований та по
-
казав якісну гру проти своєї колишньої
команди.
На табло могли бути цифри більші,
ніж 1:0. Дуже активним був Думфріс,
який навіть забив, але його гол скасува
-
ли через мінімальний офсайд у Пери-
шича. Ще один момент за участю гол-
ландця завершився класним сейвом
Меньяна після удару з кількох метрів.
Французький голкіпер, безумовно, був
одним із героїв першого тайму, а як на
-
слідок, і цілого матчу. Він витягнув
складні удари Брозовича (після рико
-
шету) та Лаутаро. Адже був ще дина-
мічний момент, коли воротар за межа-
ми штрафного майданчика встиг зігра-
ти в підкаті проти Чалханоглу. Якби не
Меньян, «Мілану» довелося б відігра
-
вати два-три голи.
У другому таймі гра змінилася.
«Мілан» одразу заволодів ініціативою,
а кожна заміна, і це не каламбур, міняла
перебіг матчу. «Россонері» посилюва
-
лися: вихід технічного Браїма Діаса
замість важкого Кессьє додав креативу
«групі атаки». «Нерадзуррі», незважа
-
ючи на їх потужний резерв, лише погір-
шували своє становище. Дімарко, Ві-
даль, Санчес – усі вони не потрапили у
гру. Обидва чилійці програвали бо
-
Олів’є ще
не зіпсувався!
Олів’є Жиру забив
два голи у дербі!
24‑й тур
5–6 лютого
Рома – Дженоа 0:0
Інтер – Мілан 1:2
Фіорентіна – Лаціо 0:3
Аталанта – Кальярі 1:2
Болонья – Емполі 0:0
Сампдорія – Сассуоло 4:0
Венеція – Наполі 0:2
Удінезе – Торіно 2:0
Ювентус – Верона 2:0
Матч «Салернітана» – «Спеція» відбудеться в
понеділок, 7 лютого
І В Н П М О
1 Інтер 23 16 5 2 54–19 53
2 Наполі 24 16 4 4 45–16 52
3 Мілан 24 16 4 4 49–26 52
4 Ювентус 24 13 6 5 36–21 45
5 Аталанта 23 12 7 4 45–28 43
6 Лаціо 24 11 6 7 49–39 39
7 Рома 24 12 3 9 40–30 39
8 Фіорентіна 23 11 3 9 41–33 36
9 Верона 24 9 6 9 43–40 33
10 Торіно 23 9 5 9 30–23 32
11 Емполі 24 8 6 10 37–47 30
12 Сассуоло 24 7 8 9 39–42 29
13 Болонья 23 8 4 11 29–37 28
14 Удінезе 23 6 9 8 33–36 27
15 Спеція 23 7 4 12 24–42 25
16 Сампдорія 24 6 5 13 33–41 23
17 Кальярі 24 4 8 12 24–45 20
18 Венеція 22 4 6 13 20–42 18
19 Дженоа 24 1 11 12 20–45 14
20 Салернітана 22 3 2 17 14–53 10*
* Із «Салернітани» зняли 1 очко за відмову провести матч з
«Удінезе»
Бомбардири: Іммобіле (Лаціо), Влахович (Фіорентіна/
Ювентус) – 18, Сімеоне (Верона) – 12, Мартінес (Інтер) – 11,
Берарді (Сассуоло), Абрахам (Рома), Жоао Педро (Кальярі) – 10
Інтрига у боротьбі за «скудетто»
жива! Могло здатися, що «Інтер», який
набрав хід, почав відриватися від пере
-
слідувачів і буде головним претенден-
том на чемпіонство, але лютий обіцяє
бути складним місяцем для «нерадзур
-
рі». Після дербі на них чекають матчі з
«Ромою» та «Наполі», а потім і «Лівер
-
пуль» у Лізі чемпіонів. Справжній «тра-
верс»!
Головне ж – результат міланського
дербі, яке проходило на оновленому
газоні «Сан-Сіро» (відверто «утомле
-
не» поле замінили за гроші двох клубів)
та з пристойною аудиторією у 37 918
глядачів – в Італії знову дозволили за
-
повнювати 50 % трибун. Матч завер-
шився перемогою «Мілана», хоча пе-
редматчеві розклади малювали перемо-
гу «Інтера». Команда Сімоне Індзагі
вийшла в оптимальному складі (трав
-
мовані лише Корреа та новачок Госенс),
тоді як «россонері» доводиться грати
без кількох основних центральних за
-
хисників.
Зрештою, форма команд. «Інтери
-
сти» не програвали в чемпіонаті з 16
жовтня, за цей час лише тричі зігравши
внічию. «Міланці» були далеко не такі
переконливі. За два попередні тури зі
«Спецією» та «Ювентусом» вони на
-
брали лише одне очко – причому саме з
туринцями. Загалом очікувалася пере
-
мога «Інтера» та збільшення відриву.
Перший тайм підтверджував ці про
-
гнози. Номінальні господарі були по-
мітно сильнішими за класом і пере-
конливо виграли перший тайм: Пери-
шич ударив низом після ідеального на-
вісу з кутового екс-міланця Чалхано-
глу. Знову турок, як і в дербі першого
кола, був чудово налаштований та по
-
казав якісну гру проти своєї колишньої
команди.
На табло могли бути цифри більші,
ніж 1:0. Дуже активним був Думфріс,
який навіть забив, але його гол скасува
-
ли через мінімальний офсайд у Пери-
шича. Ще один момент за участю гол-
ландця завершився класним сейвом
Меньяна після удару з кількох метрів.
Французький голкіпер, безумовно, був
одним із героїв першого тайму, а як на
-
слідок, і цілого матчу. Він витягнув
складні удари Брозовича (після рико
-
шету) та Лаутаро. Адже був ще дина-
мічний момент, коли воротар за межа-
ми штрафного майданчика встиг зігра-
ти в підкаті проти Чалханоглу. Якби не
Меньян, «Мілану» довелося б відігра
-
вати два-три голи.
У другому таймі гра змінилася.
«Мілан» одразу заволодів ініціативою,
а кожна заміна, і це не каламбур, міняла
перебіг матчу. «Россонері» посилюва
-
лися: вихід технічного Браїма Діаса
замість важкого Кессьє додав креативу
«групі атаки». «Нерадзуррі», незважа
-
ючи на їх потужний резерв, лише погір-
шували своє становище. Дімарко, Ві-
даль, Санчес – усі вони не потрапили у
гру. Обидва чилійці програвали бо
-
Олів’є ще
не зіпсувався!
Олів’є Жиру забив
два голи у дербі!
93РедакеРецдкекк №10 (2С ійн4Фду
Статистика
Рома – Дженоа – 0:0
«Р»: Руй Патрісіу – Манчіні, Смоллінг, Ібаньєс –
Карсдорп (Верету, 71), Олівейра (Ель-Шаараві,
57), Крістанте, Мейтленд-Найлз (Афена-Гьян, 57)
– Мхітарян – Дзаніоло, Абрахам
Вилучені: Дзаніоло (90+5) – Естегор (69)
Інтер – Мілан – 1:2
Голи: Перішич (38) – Жиру (75, 78)
«І»: Ханданович – Шкриняр, де Врей, Бастоні
(Дарміан, 82) – Думфріс, Барелла, Брозович
(Весіно, 82), Чалханоглу (Відаль, 73), Перишич
(Дімарко, 70) – Мартінес (Санчес, 70), Джеко
«М»: Меньян – Калабрія, Калулу, Романьолі,
Ернандес – Беннасер (Крунич, 80), Тоналі – Са‑
лемакерс (Мессіас, 46), Кессіє (Діас, 58), Леау
– Жиру
Вилучений: Ернандес («Мілан», 90+5)
Фіорентіна – Лаціо – 0:3
Голи: Мілінкович-Савич (52), Іммобіле (70),
Бірагі (81, аг)
«Ф»: Терраччано – Венуті, Міленкович, Наста‑
сич, Бірагі – Бонавентура (Іконе, 76), Торрейра,
Дункан (Кастровіллі, 59) – Кальєхон (Гонсалес,
59), Кабрал (Пьонтек, 76), Соттіл (Амрабат, 88)
«Л»: Стракоша – Лаццарі (Хюсай, 69), Луїс
Феліпе, Патрік, Марушич – Мілінкович-Савич,
Лейва (Катальді, 59), Луїс Альберто (Башич,
76) – Педро (Феліпе Андерсон, 59), Іммобіле,
Дзакканьї
Вилучений: Торрейра («Фіорентіна», 85)
Аталанта – Кальярі – 1:2
Голи: Паломіно (64) – Перейро (50, 68)
«А»: Муссо – Дзаппакоста, Джимшиті, Паломіно,
Пеццелла (Мегле, 46) – Копмейнерс, Фройлер –
Маліновський, Пессіна (Бога, 58), Пашалич (Рос‑
сі, 54) – Муріель (Сапата, 58, Міхейле, 72)
«К»: Краньо – Гольданіга, Ловато, Оберт (Кар‑
боні, 87) – Белланова (Чеппітеллі, 87), Марін,
Грассі, Дейола (Курфалідіс, 90), Лікоянніс – Пе‑
рейро, Дальберт (Базеллі, 78)
Вилучений: Муссо («Аталанта», 53)
Болонья – Емполі – 0:0
Сампдорія – Сассуоло – 4:0
Голи: Капуто (5), Сенсі (7), Конті (63), Кандрева
(90+1, пен)
«С»: Фальконе – Берешиньский, Феррарі, Коллі,
Мурру (Ауджелло, 75) – Кандрева, Рінкон (Вієй‑
ра, 75), Торсбю – Сенсі – Габбіядіні (Супряга, 36,
Конті, 59), Капуто
Венеція – Наполі – 0:2
Голи: Осімхен (59), Петанья (90+10)
«Н»: Оспіна – Ді Лоренцо, Ррахмані, Жезус,
Маріу Руй – Фабіан Руїс, Лоботка – Політано
(Елмас, 79), Зєлінський (Гулям, 88), Інсіньє (Мер‑
тенс, 79) – Осімхен (Петанья, 88)
Вилучений: Ебуехі («Венеція», 90+5)
Удінезе – Торіно – 2:0
Голи: Моліна (90+3), Пуссетто (90+7, пен)
Вилучений: Мандрагора («Торіно», 90+2)
Ювентус – Верона – 2:0
Голи: Влахович (13), Закарія (61)
«Ю»: Щенсний – Даніло, де Лігт, К’єлліні (Ругані,
75), Де Шильйо – Закарія (Маккенні, 83), Артур,
Рабйо – Дибала (Куадрадо, 75), Мората (Кін,
83) – Влахович
Серія «В»
21‑й тур: Тернана – Реджина – 2:0, Кротоне
– Чіттаделла – 0:0, Козенца – Брешія – 0:0,
Комо – Лечче – 1:1, Беневенто – Парма – 0:0,
Алессандрія – Піза – 1:1, Фрозіноне – Віченца –
2:0, Асколі – Перуджа – 0:1, Кремонезе – Монца
– 3:2, Порденоне – СПАЛ – 1:1
Становище лідерів: Лечче – 41, Піза – 40,
Брешія – 39, Кремонезе – 38, Фрозіноне – 37,
Беневенто – 36, Монца – 35, Чіттаделла, Асколі
– 32
1:0
Інтер – Мілан
Майк Мен’ян, один із
героїв міланського дербі,
в подкаті проти Хакана
Чалханоглу
ротьбу, а лівий фланг ніби осиротів,
коли пішов активний Перишич. Якщо
хорват домінував і не давав Калабрії
спокою, з його відходом цю частину
оборони «Мілана» перестали наванта
-
жувати.
Саме після цих замін «Мілан» почав
забивати. Героєм дербі став Олів’є Жи
-
ру, який вийшов в основі замість Ібрагі-
мовича. Француз не був помітний до
70‑х хвилин матчу, зате в потрібний
момент виявив себе як топ-бомбардир.
Спочатку Жиру завершив комбінацію
за участю Тоналі та Діаса (два ключові
півзахисники відмінно себе проявили,
рікошет допоміг), а потім прийняв м’яч
у штрафному майданчику, розвернувся
та вдарив – 2:1 на користь команди Сте
-
фано Піолі! Обіграв Жиру Де Врея,
який святкував день народження… 30
років! Як і Неймару, який народився в
один день з центрбеком «Інтеру».
Крішті виповнилося 37…
Завершувався матч вилученням Тео
Ернандеса, який у доданий час отримав
пряму червону картку за грубий фол на
Думфрісі. Яке ж дербі без доброї бійки?
Сутичка тільки додала емоцій цьому і
без того гарячому та непередбачувано
-
му матчу. «Мілан» не був сильнішим за
рівнем гравців, зате зумів знайти в собі
«дербійні» якості та переламати хід
матчу завдяки настрою та правильним
корективам тренера.
До речі, «россонері» вперше з сезо
-
ну‑2003/04 не програли жодного з чо-
тирьох матчів чемпіонату «Інтеру» з
«Ювентусом». Тоді міланці виграли
«скудетто». Може й зараз поборються?
До «Інтера» тепер лише одне очко, не
-
хай у команди Індзагі на один матч
менше.
У Генуї виховували Супрягу
Додає інтриги «Наполі», який три-
мається нарівні з «Міланом». Перемога
Статистика
Рома – Дженоа – 0:0
«Р»: Руй Патрісіу – Манчіні, Смоллінг, Ібаньєс –
Карсдорп (Верету, 71), Олівейра (Ель-Шаараві,
57), Крістанте, Мейтленд-Найлз (Афена-Гьян, 57)
– Мхітарян – Дзаніоло, Абрахам
Вилучені: Дзаніоло (90+5) – Естегор (69)
Інтер – Мілан – 1:2
Голи: Перішич (38) – Жиру (75, 78)
«І»: Ханданович – Шкриняр, де Врей, Бастоні
(Дарміан, 82) – Думфріс, Барелла, Брозович
(Весіно, 82), Чалханоглу (Відаль, 73), Перишич
(Дімарко, 70) – Мартінес (Санчес, 70), Джеко
«М»: Меньян – Калабрія, Калулу, Романьолі,
Ернандес – Беннасер (Крунич, 80), Тоналі – Са‑
лемакерс (Мессіас, 46), Кессіє (Діас, 58), Леау
– Жиру
Вилучений: Ернандес («Мілан», 90+5)
Фіорентіна – Лаціо – 0:3
Голи: Мілінкович-Савич (52), Іммобіле (70),
Бірагі (81, аг)
«Ф»: Терраччано – Венуті, Міленкович, Наста‑
сич, Бірагі – Бонавентура (Іконе, 76), Торрейра,
Дункан (Кастровіллі, 59) – Кальєхон (Гонсалес,
59), Кабрал (Пьонтек, 76), Соттіл (Амрабат, 88)
«Л»: Стракоша – Лаццарі (Хюсай, 69), Луїс
Феліпе, Патрік, Марушич – Мілінкович-Савич,
Лейва (Катальді, 59), Луїс Альберто (Башич,
76) – Педро (Феліпе Андерсон, 59), Іммобіле,
Дзакканьї
Вилучений: Торрейра («Фіорентіна», 85)
Аталанта – Кальярі – 1:2
Голи: Паломіно (64) – Перейро (50, 68)
«А»: Муссо – Дзаппакоста, Джимшиті, Паломіно,
Пеццелла (Мегле, 46) – Копмейнерс, Фройлер –
Маліновський, Пессіна (Бога, 58), Пашалич (Рос‑
сі, 54) – Муріель (Сапата, 58, Міхейле, 72)
«К»: Краньо – Гольданіга, Ловато, Оберт (Кар‑
боні, 87) – Белланова (Чеппітеллі, 87), Марін,
Грассі, Дейола (Курфалідіс, 90), Лікоянніс – Пе‑
рейро, Дальберт (Базеллі, 78)
Вилучений: Муссо («Аталанта», 53)
Болонья – Емполі – 0:0
Сампдорія – Сассуоло – 4:0
Голи: Капуто (5), Сенсі (7), Конті (63), Кандрева
(90+1, пен)
«С»: Фальконе – Берешиньский, Феррарі, Коллі,
Мурру (Ауджелло, 75) – Кандрева, Рінкон (Вієй‑
ра, 75), Торсбю – Сенсі – Габбіядіні (Супряга, 36,
Конті, 59), Капуто
Венеція – Наполі – 0:2
Голи: Осімхен (59), Петанья (90+10)
«Н»: Оспіна – Ді Лоренцо, Ррахмані, Жезус,
Маріу Руй – Фабіан Руїс, Лоботка – Політано
(Елмас, 79), Зєлінський (Гулям, 88), Інсіньє (Мер‑
тенс, 79) – Осімхен (Петанья, 88)
Вилучений: Ебуехі («Венеція», 90+5)
Удінезе – Торіно – 2:0
Голи: Моліна (90+3), Пуссетто (90+7, пен)
Вилучений: Мандрагора («Торіно», 90+2)
Ювентус – Верона – 2:0
Голи: Влахович (13), Закарія (61)
«Ю»: Щенсний – Даніло, де Лігт, К’єлліні (Ругані,
75), Де Шильйо – Закарія (Маккенні, 83), Артур,
Рабйо – Дибала (Куадрадо, 75), Мората (Кін,
83) – Влахович
Серія «В»
21‑й тур: Тернана – Реджина – 2:0, Кротоне
– Чіттаделла – 0:0, Козенца – Брешія – 0:0,
Комо – Лечче – 1:1, Беневенто – Парма – 0:0,
Алессандрія – Піза – 1:1, Фрозіноне – Віченца –
2:0, Асколі – Перуджа – 0:1, Кремонезе – Монца
– 3:2, Порденоне – СПАЛ – 1:1
Становище лідерів: Лечче – 41, Піза – 40,
Брешія – 39, Кремонезе – 38, Фрозіноне – 37,
Беневенто – 36, Монца – 35, Чіттаделла, Асколі
– 32
1:0
Інтер – Мілан
Майк Мен’ян, один із
героїв міланського дербі,
в подкаті проти Хакана
Чалханоглу
ротьбу, а лівий фланг ніби осиротів,
коли пішов активний Перишич. Якщо
хорват домінував і не давав Калабрії
спокою, з його відходом цю частину
оборони «Мілана» перестали наванта
-
жувати.
Саме після цих замін «Мілан» почав
забивати. Героєм дербі став Олів’є Жи
-
ру, який вийшов в основі замість Ібрагі-
мовича. Француз не був помітний до
70‑х хвилин матчу, зате в потрібний
момент виявив себе як топ-бомбардир.
Спочатку Жиру завершив комбінацію
за участю Тоналі та Діаса (два ключові
півзахисники відмінно себе проявили,
рікошет допоміг), а потім прийняв м’яч
у штрафному майданчику, розвернувся
та вдарив – 2:1 на користь команди Сте
-
фано Піолі! Обіграв Жиру Де Врея,
який святкував день народження… 30
років! Як і Неймару, який народився в
один день з центрбеком «Інтеру».
Крішті виповнилося 37…
Завершувався матч вилученням Тео
Ернандеса, який у доданий час отримав
пряму червону картку за грубий фол на
Думфрісі. Яке ж дербі без доброї бійки?
Сутичка тільки додала емоцій цьому і
без того гарячому та непередбачувано
-
му матчу. «Мілан» не був сильнішим за
рівнем гравців, зате зумів знайти в собі
«дербійні» якості та переламати хід
матчу завдяки настрою та правильним
корективам тренера.
До речі, «россонері» вперше з сезо
-
ну‑2003/04 не програли жодного з чо-
тирьох матчів чемпіонату «Інтеру» з
«Ювентусом». Тоді міланці виграли
«скудетто». Може й зараз поборються?
До «Інтера» тепер лише одне очко, не
-
хай у команди Індзагі на один матч
менше.
У Генуї виховували Супрягу
Додає інтриги «Наполі», який три-
мається нарівні з «Міланом». Перемога
3РедакеРецдкекк 103Редак№ Вційита
Горяча атмосфера на «Сан-Сіро»
– в Італії знову заповнюють 50%
місць
над «Венецією» була легкою. На щастя
для неаполітанців, у них одужав і на
-
брав форми головний бомбардир Вік-
тор Осімхен. Саме нігерієць відзна-
чився у другому таймі, що стало ключо-
вою подією матчу. Другий м’яч гості
забили аж на десятій компенсованій
хвилині, коли венеціанці вже грали вде
-
сятьох.
Італійська преса обурюється: фанати
господарів скандували антинеаполітан
-
ські гасла. Ймовірно, пісню з побажан-
ням Везувію змити Неаполь у морі – цю
милу промову часто згадують на гость
-
ових матчах за участю «Наполі».
Тепер «Венеція» опинилася у зоні
вильоту, адже «Кальярі» створив сенса
-
цію у Бергамо. Островітяни у драматич-
ному матчі обіграли «Аталанту». До
перерви команда Вальтера Маццаррі
надійно оборонялася, а на початку дру
-
гого тайму завдала подвійного удару:
гол Перейро та «фол останньої надії»
Муссо. Господарі не здавалися навіть у
меншості, підсилили Сапата, що вий
-
шов на заміну, і новачок Бога. «Аталан-
ті» вдалося зрівняти, але тут на неї чека-
ли нові неприємності – травма Сапати і
симпатична контратака гостей з дублем
Перейро.
Малиновський був добре помітний і
міг відзначитись у першому таймі, але
його потужний удар відбив Краньо.
Руслан відіграв весь матч, поки Гаспе
-
ріні міняв його партнерів по «групі ата-
ки».
Протилежним був виступ іншого
українського гравця – Владислава Су
-
пряги, який дебютував за «Сампдорію».
Вийшло дуже дивно і не дуже радісно:
український нападник на 36‑й хвилині
вийшов на заміну замість травмованого
Габб’ядіні, але за півгодини був заміне
-
ний на Конті. Вердикт: «не біжить».
Натомість команда порадувала, розгро
-
мивши «Сассуоло» з рахунком 4:0.
Марко Джампаоло після матчу ска
-
зав, що бажав перебудувати гру (справ-
ді, Конті – фланговий гравець), але та-
кож обмовився, що замість Габб’ядіні
не було кого випускати, а головне – що
зворотна заміна Супряги була «вихов
-
ною». Робимо висновок, що перший
матч екс-динамівця зовсім не вдався.
Сумно без Влаховича
Інша команда з Генуї зуміла взяти очки
у матчі з «Ромою» – пригадується, Ан
-
дрій Шевченко починав із поразки від
«джалороссі»… Тепер «Дженоа» теж
мало не програла. Наприкінці матчу
атака римлян завершилася голом
Дзаньоло, він встиг порадіти і відзна
-
чити з фанатами, після чого гол скасу-
вали через фол Абрахама. Порушення
правил справді було, але воно відбуло
-
ся у початковій фазі атаки, комбінація
розвивалася тривалий час. Чи потріб
-
но скасовувати такі голи за допомогою
ВАР? Може, це вже зайве?!
Дзаньоло був неймовірно злий і в
час, що залишився, нагрубив арбітру,
за що був видалений з поля. На жаль,
Ніколо не впорався з нервами, і це по
-
казник його незрілості. Моуріньо пі-
сля матчу захистив свого гравця: «Як
ви думаєте, Лаутаро Мартінесу на
«Джузеппе Меацца» або Джорджо
К’єлліні на стадіоні «Ювентуса» пока
-
зали б таку червону картку?!»
«Лаціо» розгромив «Фіорентину»,
яка грала перший матч після відходу
Душана Влаховича Поки що все сум
-
но: «Скуадра Віола» поступилася у
важливому поєдинку з прямим конку
-
рентом за місця в єврокубках. Втрата
ключового гравця – не лише ігрова
втрата, а й удар по моралі гравців.
Ймовірно, ціною цього трансферу бу
-
де невдале друге коло флорентійців,
щоб там не розповідав Роккі Коміс
-
со…
Сербського форварда замінив нова
-
чок Кабрал, у якого відмінна статисти-
ка в «Базелі» (27 голів за 31 матч у всіх
турнірах), але відзначитись у першому
матчі йому не вдалося – бразилець упу
-
стив як мінімум один гарний момент.
«Лаціо» своїх шансів не псував, кори
-
стуючись помилками Настасіча та
компанії. Черговий гол на рахунку Ім
-
мобіле, а могло бути і дві штуки – йому
допоміг захисник господарів Бірагі,
який зрізав м’яч у ворота.
Влахович дебютував за «Ювентус»
проти «Верони». У Турині на нього че
-
Владислав Супряга дебю -
тував за «Сампдорію».
Поки що не дуже успішно
Горяча атмосфера на «Сан-Сіро»
– в Італії знову заповнюють 50%
місць
над «Венецією» була легкою. На щастя
для неаполітанців, у них одужав і на
-
брав форми головний бомбардир Вік-
тор Осімхен. Саме нігерієць відзна-
чився у другому таймі, що стало ключо-
вою подією матчу. Другий м’яч гості
забили аж на десятій компенсованій
хвилині, коли венеціанці вже грали вде
-
сятьох.
Італійська преса обурюється: фанати
господарів скандували антинеаполітан
-
ські гасла. Ймовірно, пісню з побажан-
ням Везувію змити Неаполь у морі – цю
милу промову часто згадують на гость
-
ових матчах за участю «Наполі».
Тепер «Венеція» опинилася у зоні
вильоту, адже «Кальярі» створив сенса
-
цію у Бергамо. Островітяни у драматич-
ному матчі обіграли «Аталанту». До
перерви команда Вальтера Маццаррі
надійно оборонялася, а на початку дру
-
гого тайму завдала подвійного удару:
гол Перейро та «фол останньої надії»
Муссо. Господарі не здавалися навіть у
меншості, підсилили Сапата, що вий
-
шов на заміну, і новачок Бога. «Аталан-
ті» вдалося зрівняти, але тут на неї чека-
ли нові неприємності – травма Сапати і
симпатична контратака гостей з дублем
Перейро.
Малиновський був добре помітний і
міг відзначитись у першому таймі, але
його потужний удар відбив Краньо.
Руслан відіграв весь матч, поки Гаспе
-
ріні міняв його партнерів по «групі ата-
ки».
Протилежним був виступ іншого
українського гравця – Владислава Су
-
пряги, який дебютував за «Сампдорію».
Вийшло дуже дивно і не дуже радісно:
український нападник на 36‑й хвилині
вийшов на заміну замість травмованого
Габб’ядіні, але за півгодини був заміне
-
ний на Конті. Вердикт: «не біжить».
Натомість команда порадувала, розгро
-
мивши «Сассуоло» з рахунком 4:0.
Марко Джампаоло після матчу ска
-
зав, що бажав перебудувати гру (справ-
ді, Конті – фланговий гравець), але та-
кож обмовився, що замість Габб’ядіні
не було кого випускати, а головне – що
зворотна заміна Супряги була «вихов
-
ною». Робимо висновок, що перший
матч екс-динамівця зовсім не вдався.
Сумно без Влаховича
Інша команда з Генуї зуміла взяти очки
у матчі з «Ромою» – пригадується, Ан
-
дрій Шевченко починав із поразки від
«джалороссі»… Тепер «Дженоа» теж
мало не програла. Наприкінці матчу
атака римлян завершилася голом
Дзаньоло, він встиг порадіти і відзна
-
чити з фанатами, після чого гол скасу-
вали через фол Абрахама. Порушення
правил справді було, але воно відбуло
-
ся у початковій фазі атаки, комбінація
розвивалася тривалий час. Чи потріб
-
но скасовувати такі голи за допомогою
ВАР? Може, це вже зайве?!
Дзаньоло був неймовірно злий і в
час, що залишився, нагрубив арбітру,
за що був видалений з поля. На жаль,
Ніколо не впорався з нервами, і це по
-
казник його незрілості. Моуріньо пі-
сля матчу захистив свого гравця: «Як
ви думаєте, Лаутаро Мартінесу на
«Джузеппе Меацца» або Джорджо
К’єлліні на стадіоні «Ювентуса» пока
-
зали б таку червону картку?!»
«Лаціо» розгромив «Фіорентину»,
яка грала перший матч після відходу
Душана Влаховича Поки що все сум
-
но: «Скуадра Віола» поступилася у
важливому поєдинку з прямим конку
-
рентом за місця в єврокубках. Втрата
ключового гравця – не лише ігрова
втрата, а й удар по моралі гравців.
Ймовірно, ціною цього трансферу бу
-
де невдале друге коло флорентійців,
щоб там не розповідав Роккі Коміс
-
со…
Сербського форварда замінив нова
-
чок Кабрал, у якого відмінна статисти-
ка в «Базелі» (27 голів за 31 матч у всіх
турнірах), але відзначитись у першому
матчі йому не вдалося – бразилець упу
-
стив як мінімум один гарний момент.
«Лаціо» своїх шансів не псував, кори
-
стуючись помилками Настасіча та
компанії. Черговий гол на рахунку Ім
-
мобіле, а могло бути і дві штуки – йому
допоміг захисник господарів Бірагі,
який зрізав м’яч у ворота.
Влахович дебютував за «Ювентус»
проти «Верони». У Турині на нього че
-
Владислав Супряга дебю -
тував за «Сампдорію».
Поки що не дуже успішно
113РедакеРецдкекк Вційит№ ійн4Фду
кали як на рятівника – з таким захо-
пленням уболівальники зустріли свого
новачка. Душан став символом надії на
виправлення сезону, що невдало скла
-
дається. Гра показала, що надія є: тако-
го нападаючого «б’янконери» справді
не вистачало.
Алегрі змінив схему в нападі. Вла
-
хович зайняв місце висунутого вперед
центрфорварда, а Мората відійшов
трохи глибше – на один рівень із Діба
-
лою. Вийшов ефективний трикутник,
де кожен із нападників займався тим,
що вміє найкраще. Головною зіркою
вечора став, звісно, новачок «Юве».
Влахович дуже активно розпочав
матч, одразу ж перевірив воротаря
дальнім ударом, а вже на 13‑й хвилині
вийшов віч-на-віч після пасу Дібали і
технічно перекинув голкіпера. Радості
трибун не було меж!
«Б’янконери» домінували на полі та
справедливо забили ще один м’яч. За
-
значимо, що його автором став інший
новачок – швейцарський півзахисник
Денніс Закарія, який перейшов із «Бо
-
русії» (Менхенгладбах). Його гол ство-
рив Альваро Мората, який витонченою
передачею відрізав усю оборону го
-
стей. Іспанця часто й справедливо кри-
тикують за низьку результативність,
але у підіграші він справді дуже добрий.
Ця перемога, а також невдача «Ата
-
ланти» дала «Ювентусу» можливість
випередити команду з Бергамо і наре
-
шті досягти зони Ліги чемпіонів. Що-
правда, «бергамаски» мають матч у за-
пасі, але такі перемоги, як гра з «Веро-
ною», безперечно додають оптимізму
вболівальникам «Юве». Взимку коман
-
да чудово посилилася!
Сергій ШЕВЧЕНКО
Навіщо «Ювентусу»
Влахович?
Будемо чесні: 70 мільйонів за Вла-
ховича виглядають відвертим пере-
бором, тим більше його контракт із
«Фіорентиною» закінчувався 2023
року, і можна було чекати, збиваючи
ціну. Вийшло, втім, так, що в це зи
-
мове вікно «Ювентусу» виявилося
потрібніше купити його, ніж «Фіо
-
рентіне» – терміново продавати. Не
забуваймо і про фактор конкуренції,
клуби з АПЛ апріорі готові перепла
-
чувати.
Забивний нападник – життєва не
-
обхідність для «Юве», який за кіль-
кістю забитих м’ячів плететься в се-
редині таблиці, оформляючи голи
рідше, ніж «Верона» або «Емполі».
Звичайно, це багато в чому пов’язане
з надто оборонним футболом Алегрі,
який у веселій Серії А виглядає при
-
вітом зі світу «катеначчо», але навіть
такий «Ювентус» має забивати
частіше.
Для ілюстрації візьмемо стати
-
стику ударів. Туринці б’ють по воро-
тах відносно часто – у середньому
14,6 разів за гру (6‑е місце у лізі), а
ось у площину потрапляють значно
рідше – 4,7 разів (10‑е місце). Влахо
-
вич б’є у ворота 1,6 рази за гру – дру-
ге місце у всій Серії А після Іммо-
біле. Інший приклад – статистика
xG: у «Ювентуса» показник 38,9 при
34 голах. Це найбільший негативний
перекіс серед 20 команд. «Сіньйорі»
катастрофічно не вистачає реаліза
-
ції. Мората – далеко не топ-бомбар-
дир і куди успішніше в підіграші, а
Мойзе Кін досі не прийшов до тями
після повернення.
«Ювентус» за 70 мільйонів отри
-
мав гравця, який чудово розвинений
фізично та хижо реалізує моменти,
ефективно використовуючи чудово
поставлений удар із лівої. Бистроно
-
гий Влахович найкраще почувається
на просторі, у контратаках, тож за
-
критий футбол «Юве» може припас-
ти йому до смаку. Є, однак, важли-
вий нюанс: Алегрі вимагає від напад-
ників глибоко відходити назад і
орати в руйнуванні, навіть Дібала
часом грає мало не опорника. Ось це
– зовсім не про Влаховича, як і участь
у складних комбінаціях. Душан –
знаряддя досить просте, але їм теж
треба вміти користуватися.
Припустимо, що в менш критич
-
ній ситуації «Юве» не ризикував би
таким вкладенням коштів. Реалії,
однак, вимагають посилення тут і
зараз. Після відходу Роналду напад
«б’янконери» осиротів, команда ні
-
би розучилася забивати. Влахович
має стати новим центром тяжіння, а
вихід до Ліги чемпіонів окупить ви
-
трати. Це ризик, але ризик зрозумі-
лий та обдуманий.
Цей гол Дзаньоло було скасовано,
але фото ефектне
1:0
«Ювентус» – «Верона», Душан Влахович!
кали як на рятівника – з таким захо-
пленням уболівальники зустріли свого
новачка. Душан став символом надії на
виправлення сезону, що невдало скла
-
дається. Гра показала, що надія є: тако-
го нападаючого «б’янконери» справді
не вистачало.
Алегрі змінив схему в нападі. Вла
-
хович зайняв місце висунутого вперед
центрфорварда, а Мората відійшов
трохи глибше – на один рівень із Діба
-
лою. Вийшов ефективний трикутник,
де кожен із нападників займався тим,
що вміє найкраще. Головною зіркою
вечора став, звісно, новачок «Юве».
Влахович дуже активно розпочав
матч, одразу ж перевірив воротаря
дальнім ударом, а вже на 13‑й хвилині
вийшов віч-на-віч після пасу Дібали і
технічно перекинув голкіпера. Радості
трибун не було меж!
«Б’янконери» домінували на полі та
справедливо забили ще один м’яч. За
-
значимо, що його автором став інший
новачок – швейцарський півзахисник
Денніс Закарія, який перейшов із «Бо
-
русії» (Менхенгладбах). Його гол ство-
рив Альваро Мората, який витонченою
передачею відрізав усю оборону го
-
стей. Іспанця часто й справедливо кри-
тикують за низьку результативність,
але у підіграші він справді дуже добрий.
Ця перемога, а також невдача «Ата
-
ланти» дала «Ювентусу» можливість
випередити команду з Бергамо і наре
-
шті досягти зони Ліги чемпіонів. Що-
правда, «бергамаски» мають матч у за-
пасі, але такі перемоги, як гра з «Веро-
ною», безперечно додають оптимізму
вболівальникам «Юве». Взимку коман
-
да чудово посилилася!
Сергій ШЕВЧЕНКО
Навіщо «Ювентусу»
Влахович?
Будемо чесні: 70 мільйонів за Вла-
ховича виглядають відвертим пере-
бором, тим більше його контракт із
«Фіорентиною» закінчувався 2023
року, і можна було чекати, збиваючи
ціну. Вийшло, втім, так, що в це зи
-
мове вікно «Ювентусу» виявилося
потрібніше купити його, ніж «Фіо
-
рентіне» – терміново продавати. Не
забуваймо і про фактор конкуренції,
клуби з АПЛ апріорі готові перепла
-
чувати.
Забивний нападник – життєва не
-
обхідність для «Юве», який за кіль-
кістю забитих м’ячів плететься в се-
редині таблиці, оформляючи голи
рідше, ніж «Верона» або «Емполі».
Звичайно, це багато в чому пов’язане
з надто оборонним футболом Алегрі,
який у веселій Серії А виглядає при
-
вітом зі світу «катеначчо», але навіть
такий «Ювентус» має забивати
частіше.
Для ілюстрації візьмемо стати
-
стику ударів. Туринці б’ють по воро-
тах відносно часто – у середньому
14,6 разів за гру (6‑е місце у лізі), а
ось у площину потрапляють значно
рідше – 4,7 разів (10‑е місце). Влахо
-
вич б’є у ворота 1,6 рази за гру – дру-
ге місце у всій Серії А після Іммо-
біле. Інший приклад – статистика
xG: у «Ювентуса» показник 38,9 при
34 голах. Це найбільший негативний
перекіс серед 20 команд. «Сіньйорі»
катастрофічно не вистачає реаліза
-
ції. Мората – далеко не топ-бомбар-
дир і куди успішніше в підіграші, а
Мойзе Кін досі не прийшов до тями
після повернення.
«Ювентус» за 70 мільйонів отри
-
мав гравця, який чудово розвинений
фізично та хижо реалізує моменти,
ефективно використовуючи чудово
поставлений удар із лівої. Бистроно
-
гий Влахович найкраще почувається
на просторі, у контратаках, тож за
-
критий футбол «Юве» може припас-
ти йому до смаку. Є, однак, важли-
вий нюанс: Алегрі вимагає від напад-
ників глибоко відходити назад і
орати в руйнуванні, навіть Дібала
часом грає мало не опорника. Ось це
– зовсім не про Влаховича, як і участь
у складних комбінаціях. Душан –
знаряддя досить просте, але їм теж
треба вміти користуватися.
Припустимо, що в менш критич
-
ній ситуації «Юве» не ризикував би
таким вкладенням коштів. Реалії,
однак, вимагають посилення тут і
зараз. Після відходу Роналду напад
«б’янконери» осиротів, команда ні
-
би розучилася забивати. Влахович
має стати новим центром тяжіння, а
вихід до Ліги чемпіонів окупить ви
-
трати. Це ризик, але ризик зрозумі-
лий та обдуманий.
Цей гол Дзаньоло було скасовано,
але фото ефектне
1:0
«Ювентус» – «Верона», Душан Влахович!
3РедакеРецдкекк 12 Іспанія Кубок
1/4 фіналу
Нагадаю, що в середу стали відомі
два перші півфіналісти: «Райо» вдома
виграв у «Мальорки» 1:0, а «Валенсія»
– у «Кадіса» – 2:1. У четвер були зіграні
два чвертьфінали, що залишилися.
Реал Сосьєдад – Бетіс – 0:4
Голи: Хуанмі (12, 57), Вілліан Жозе (83, пен),
Руїбаль Гарсія (87)
«РСС»: Реміро – Сальдуа, Елустондо, Ле Нор‑
ман, Муньос – Меріно, Гевара (Субіменді, 46) –
Янузай (Серлот, 73), Давид Сільва (Рафінья, 73),
Оярсабаль – Ісак (Порту, 83)
«Бет»: Руї Сілва – Сабалі, Бартра, Руїс, Алекс
Морено – Едгар Гонсалес, Вільям Карвалью –
Каналес (Хоакін, 88), Фекір (Родрі, 88), Хуанмі
(Руїбаль, 77) – Іглесіас (Вілліан) Жозе, 66)
Дивна річ: начебто «Сосьєдад» хоч
і трохи, але все ж таки більш титулова
-
ний клуб, ніж «Бетіс», проте в Кубку
Іспанії попадання на «біло-зелених»
незмінно означає кінцеву станцію. Пер
-
ший і останній раз «Сосьєдад» прохо-
див «Бетіс» у Кубку Іспанії в далекому
1965 році, а в усіх інших шести випад
-
ках вилітав, у тому числі й у минулому
розіграші!
Але цього сезону «Бетіс» для
«Сосьєдада» ще й у чемпіонаті став ве
-
личезною проблемою, адже на «Беніто»
Вільямарині» господарі виграли аж 4:0,
завдавши баскам найбільшої поразки у
нинішній першості. І ось знову 0:4, те
-
пер уже вдома та у Кубку.
«Сосьєдад» мав шанс зачепитися,
коли за рахунку 0:1 Янузай забив у до
-
тик, але ВАР виявив мінімальний оф-
сайд у Оярсабаля, який зробив йому
передачу.
Атлетік – Реал – 1:0
Гол: Беренгер (89)
«АБ»: Агірресабала – Де Маркос, Єрай Альва‑
рес, Іньїго Мартінес, Берчиче – Ніко Вільямс
(Беренгер, 46), Дані Гарсія, Весга, Муньяїн (Ба‑
ленсіага, 90) – Рауль Гарсія (Серрано, 78), Іньякі
Вільямс
«Реал»: Куртуа – Лукас Васкес, Мілітао, Алаба,
Начо – Модріч, Каземіро, Кроос (Камавінга, 76)
– Родріго, Асенсіо, Вінісіус Жуніор (Іско, 60)
Для початку процитую традиційну
колонку Хорхе Вальдано:
«Цього тижня футбол делегував своє
слово через представника найвищої
влади: через президента ФІФА. І прези
-
дент, ніби він на засіданні Ради Європи,
видав таке: «Ми маємо подарувати
надію африканцям, щоб у пошуках кра
-
щого життя їм не доводилося вмирати у
Середземномор’ї».
Все заради того, щоб виправдати
своє бажання проводити чемпіонат
світу раз на два роки. Мундіаль збагачує
тих, хто його організовує. І ці слова –
таке кричуще нахабство, що хочеться
дати пораду: оскільки футбол говорить
сам за себе, не варто його вкотре пере
-
бивати.
Цього тижня має статися таке: грав
-
ці мають практично одночасно зіграти
два матчі на двох континентах. Немож
-
ливе, як шляхи двох літаків, у яких ле-
тять ті самі футболісти. Або вони під-
коряються волі збірної, або волі клубу.
«Мадрид» заплатить за це проти «Ат
-
летіка» у Кубку.
ФІФА з описаної вище очевидної
причини віддає пріоритет національним
збірним і має намір проводити чемпіо
-
нат світу кожні два роки. Це означає ще
більше відбірних матчів, які і без того
розривають шви календарів. Ця ідея
знижує на 50 % винятковість чемпіо
-
натів світу – турніру, який кожні чотири
роки робить життя вболівальників ча
-
стиною легенди. Якби ФІФА мала права
на різдвяні канікули, Санта приїжджав
би на санях і в липні. Для економічних
інтересів УЄФА та ФІФА ризикують
здоров’ям гравців і терпінням уболі
-
вальників. І все заради африканців…»
Сказати, що я повністю солідарний
із Вальдано – не сказати нічого. Але
футбол давно перетворився на величез
-
ні гроші, і саме вони керують грою. 18
матчів американського відбору!
ВІСІМНАДЦЯТЬ!!!
Іспанські клуби, перш за все «Реал»
і «Бетіс», просили перенести чвертьфі
-
нальні матчі Кубка Короля на іншу да-
ту, щоб можна було задіяти гравців, що
роз’їхалися, з інших континентів, але у
відповідь було сказано, що ну ніяк не
можна, тому що календар забитий і ін
-
шу дату в ньому не знайти. Так, півфі-
нали складаються з двох матчів, і перші
відбудуться вже наступного тижня.
З «Реала» чотири гравці поїхали до
збірної Бразилії (Мілітао, Каземіро, Ро
-
дріго, Вінісіус) та один до Уругваю
(Вальверде). Бразилія, нагадаємо, вже
забезпечила собі путівку на чемпіонат
світу, тому для неї матч з Парагваєм (і
не тільки) був де-факто товариським.
Тому Анчелотті особисто дзвонив і
вмовляв Тіте відпустити гравців «Реа
-
ла» раніше і не задіяти їх на матч із Па-
рагваєм. Тіте відпустив тільки Мілітао,
який все одно відбував дискваліфіка
-
цію, не відпустив, але й не поставив Ка-
земіро, тільки наприкінці випустив Ро-
дріго, який просто не проходить в осно-
ву, а ось Вінісіусу поблажку не зробив.
І що вийшло: матч із Парагваєм закін
-
чився приблизно о 04.30 середи, матч у
Більбао розпочався о 22.30 четверга (за
київським часом). Тобто через 42 годи
-
ни, значну частину яких реалівські бра-
зильці витратили на переліт з Белу- Орі-
зонті, де пройшов матч, на Піренеї. У
Мадриді літак з ними на борту призем
-
лився о 17.00 за Києвом, а на 18.00 було
призначено тренування на клубній базі
у Вальдебебасі, після якого гравці, по
-
мившись, повечерявши і переодягнув-
шись, сіли в автобус і поїхали в аеро-
порт. Ситуація для «Реалу» посилюва-
лася травмою Бензема, яким Анчелотті
напередодні ігор із ПСЖ не хотів ризи
-
кувати…
Карло Анчелотті: «Це правда, що я
часто використовую один склад. Але
січень був складний через Суперкубок.
Усі, хто здоровий – готові грати. А мені
потрібно зробити правильний вибір.
Мені здається, що я добре керую скла
-
дом. Я розумів, що ризикую у матчі з
Більбао. Я думав, що Вінісіус допомо
-
же команді, незважаючи на втому, і
вирішив зробити ставку на нього. Ви
маєте право критикувати це рішення».
Він не допоміг. Він взагалі не був на
себе схожим, загубившись на полі. З
Квартет найкращих без
квартету найсильніших
Повне враження, що привітати
Алехандро Беренгера зібрався
сам Жоан Лапорта!
1/4 фіналу
Нагадаю, що в середу стали відомі
два перші півфіналісти: «Райо» вдома
виграв у «Мальорки» 1:0, а «Валенсія»
– у «Кадіса» – 2:1. У четвер були зіграні
два чвертьфінали, що залишилися.
Реал Сосьєдад – Бетіс – 0:4
Голи: Хуанмі (12, 57), Вілліан Жозе (83, пен),
Руїбаль Гарсія (87)
«РСС»: Реміро – Сальдуа, Елустондо, Ле Нор‑
ман, Муньос – Меріно, Гевара (Субіменді, 46) –
Янузай (Серлот, 73), Давид Сільва (Рафінья, 73),
Оярсабаль – Ісак (Порту, 83)
«Бет»: Руї Сілва – Сабалі, Бартра, Руїс, Алекс
Морено – Едгар Гонсалес, Вільям Карвалью –
Каналес (Хоакін, 88), Фекір (Родрі, 88), Хуанмі
(Руїбаль, 77) – Іглесіас (Вілліан) Жозе, 66)
Дивна річ: начебто «Сосьєдад» хоч
і трохи, але все ж таки більш титулова
-
ний клуб, ніж «Бетіс», проте в Кубку
Іспанії попадання на «біло-зелених»
незмінно означає кінцеву станцію. Пер
-
ший і останній раз «Сосьєдад» прохо-
див «Бетіс» у Кубку Іспанії в далекому
1965 році, а в усіх інших шести випад
-
ках вилітав, у тому числі й у минулому
розіграші!
Але цього сезону «Бетіс» для
«Сосьєдада» ще й у чемпіонаті став ве
-
личезною проблемою, адже на «Беніто»
Вільямарині» господарі виграли аж 4:0,
завдавши баскам найбільшої поразки у
нинішній першості. І ось знову 0:4, те
-
пер уже вдома та у Кубку.
«Сосьєдад» мав шанс зачепитися,
коли за рахунку 0:1 Янузай забив у до
-
тик, але ВАР виявив мінімальний оф-
сайд у Оярсабаля, який зробив йому
передачу.
Атлетік – Реал – 1:0
Гол: Беренгер (89)
«АБ»: Агірресабала – Де Маркос, Єрай Альва‑
рес, Іньїго Мартінес, Берчиче – Ніко Вільямс
(Беренгер, 46), Дані Гарсія, Весга, Муньяїн (Ба‑
ленсіага, 90) – Рауль Гарсія (Серрано, 78), Іньякі
Вільямс
«Реал»: Куртуа – Лукас Васкес, Мілітао, Алаба,
Начо – Модріч, Каземіро, Кроос (Камавінга, 76)
– Родріго, Асенсіо, Вінісіус Жуніор (Іско, 60)
Для початку процитую традиційну
колонку Хорхе Вальдано:
«Цього тижня футбол делегував своє
слово через представника найвищої
влади: через президента ФІФА. І прези
-
дент, ніби він на засіданні Ради Європи,
видав таке: «Ми маємо подарувати
надію африканцям, щоб у пошуках кра
-
щого життя їм не доводилося вмирати у
Середземномор’ї».
Все заради того, щоб виправдати
своє бажання проводити чемпіонат
світу раз на два роки. Мундіаль збагачує
тих, хто його організовує. І ці слова –
таке кричуще нахабство, що хочеться
дати пораду: оскільки футбол говорить
сам за себе, не варто його вкотре пере
-
бивати.
Цього тижня має статися таке: грав
-
ці мають практично одночасно зіграти
два матчі на двох континентах. Немож
-
ливе, як шляхи двох літаків, у яких ле-
тять ті самі футболісти. Або вони під-
коряються волі збірної, або волі клубу.
«Мадрид» заплатить за це проти «Ат
-
летіка» у Кубку.
ФІФА з описаної вище очевидної
причини віддає пріоритет національним
збірним і має намір проводити чемпіо
-
нат світу кожні два роки. Це означає ще
більше відбірних матчів, які і без того
розривають шви календарів. Ця ідея
знижує на 50 % винятковість чемпіо
-
натів світу – турніру, який кожні чотири
роки робить життя вболівальників ча
-
стиною легенди. Якби ФІФА мала права
на різдвяні канікули, Санта приїжджав
би на санях і в липні. Для економічних
інтересів УЄФА та ФІФА ризикують
здоров’ям гравців і терпінням уболі
-
вальників. І все заради африканців…»
Сказати, що я повністю солідарний
із Вальдано – не сказати нічого. Але
футбол давно перетворився на величез
-
ні гроші, і саме вони керують грою. 18
матчів американського відбору!
ВІСІМНАДЦЯТЬ!!!
Іспанські клуби, перш за все «Реал»
і «Бетіс», просили перенести чвертьфі
-
нальні матчі Кубка Короля на іншу да-
ту, щоб можна було задіяти гравців, що
роз’їхалися, з інших континентів, але у
відповідь було сказано, що ну ніяк не
можна, тому що календар забитий і ін
-
шу дату в ньому не знайти. Так, півфі-
нали складаються з двох матчів, і перші
відбудуться вже наступного тижня.
З «Реала» чотири гравці поїхали до
збірної Бразилії (Мілітао, Каземіро, Ро
-
дріго, Вінісіус) та один до Уругваю
(Вальверде). Бразилія, нагадаємо, вже
забезпечила собі путівку на чемпіонат
світу, тому для неї матч з Парагваєм (і
не тільки) був де-факто товариським.
Тому Анчелотті особисто дзвонив і
вмовляв Тіте відпустити гравців «Реа
-
ла» раніше і не задіяти їх на матч із Па-
рагваєм. Тіте відпустив тільки Мілітао,
який все одно відбував дискваліфіка
-
цію, не відпустив, але й не поставив Ка-
земіро, тільки наприкінці випустив Ро-
дріго, який просто не проходить в осно-
ву, а ось Вінісіусу поблажку не зробив.
І що вийшло: матч із Парагваєм закін
-
чився приблизно о 04.30 середи, матч у
Більбао розпочався о 22.30 четверга (за
київським часом). Тобто через 42 годи
-
ни, значну частину яких реалівські бра-
зильці витратили на переліт з Белу- Орі-
зонті, де пройшов матч, на Піренеї. У
Мадриді літак з ними на борту призем
-
лився о 17.00 за Києвом, а на 18.00 було
призначено тренування на клубній базі
у Вальдебебасі, після якого гравці, по
-
мившись, повечерявши і переодягнув-
шись, сіли в автобус і поїхали в аеро-
порт. Ситуація для «Реалу» посилюва-
лася травмою Бензема, яким Анчелотті
напередодні ігор із ПСЖ не хотів ризи
-
кувати…
Карло Анчелотті: «Це правда, що я
часто використовую один склад. Але
січень був складний через Суперкубок.
Усі, хто здоровий – готові грати. А мені
потрібно зробити правильний вибір.
Мені здається, що я добре керую скла
-
дом. Я розумів, що ризикую у матчі з
Більбао. Я думав, що Вінісіус допомо
-
же команді, незважаючи на втому, і
вирішив зробити ставку на нього. Ви
маєте право критикувати це рішення».
Він не допоміг. Він взагалі не був на
себе схожим, загубившись на полі. З
Квартет найкращих без
квартету найсильніших
Повне враження, що привітати
Алехандро Беренгера зібрався
сам Жоан Лапорта!
133РедакеРецдкекк Вційита№ ійн4Фйу
урахуванням гри 42 години тому і три-
валого перельоту без нормального сну
– не дивно. І я повністю на боці тих, хто
критикує це рішення Анчелотті. За на
-
явності Азара, Іско можна було зали-
шити Віні на лавки, а якщо щось піде не
так, випустити на заміну. Але Анчелот
-
ті прорахувався. В підсумку за весь
перший тайм «Реал» завдав лише три
удари по воротах проти десяти у «Ат
-
летіка» і подав один кутовий проти ше-
сти! При цьому «Реал» показав міні-
мальний xG за тайм (0,1) за останні два
роки. І тільки після того, як Анчелотті
через годину мук замінив Вінісіуса на
Іско, у «Реала» щось стало виходити
попереду.
Прорахувався він і із замінами:
«Якщо Азар не грає, то не тому, що у
нас конфлікт. Просто я віддаю перева
-
гу іншим. У Більбао все йшло до додат-
кового часу, і я збирався випустити на
додаткові півгодини Азара та Себальо
-
са…»
Але до овертайму «Реал» не дотяг
-
нув, хоч і справді до цього все йшло.
Потужний удар Беренгера на 89‑й хви
-
лині поставив хрест на сподіваннях
Мадрида вперше з 2014 року вийти у
фінал Копа дель Рей. Адже Анчелотті
цього разу грав найсильнішим складом
(без урахування травмованих Бензема
і Менді та дискваліфікованого Марсе
-
ло) і відмовив в ігрових хвилинах не
тільки Азару, Іско, Себальосу, Бейлу,
але й Луніну, якого задіяв на поперед
-
ніх стадіях Кубка. Тобто на вівтар пере-
моги було кинуто все! А вийшов пшик,
і «Атлетік» став лише другою в історії
командою після «Сарагоси», яка в од
-
ному розіграші Кубка вибивала і «Ре-
ал», і «Барсу». Щоправда, «Сарагосі»
це вдавалося двічі.
Знову, як у пандемійному 2020 році,
у півфіналах не буде нікого з найсиль
-
ніших зараз іспанських клубів – ані
«Реала», ані «Барси», ані «Атлетіко»,
ані «Севільї». Тоді, два роки тому, «Ат
-
летік» грав із «Гранадою», а «Сосьєдад»
із «Мірандесом». Зараз склад все-таки
сильніший, і п’ятничне жеребкування
об’єднало в одну пару «Вальєкано» та
«Бетіс», а в іншу – «Атлетік» та «Вален
-
сію». Перша зіграє 9 лютого та 3 берез-
ня, друга – 10 лютого та 2 березня.
Андрей ШАХОВ
(переклад Патріка О’Рангутана)
Про те, що півфінали Кубка Іспанії
знову мають бідний і непривабливий
склад, сказано достатньо, але зробимо
все ж таки невелике доповнення. У ць
-
ому відношенні винятковим вва-
жається 99-й розіграш Кубка короля,
що відбувся в сезоні-2002/03. У фіналі,
який отримав більш ніж промовисте
найменування «Битва жебраків»,
«Мальорка» розгромила 3:0 «Рекреа
-
тиво» з Уельви, яке саме вилетіло з
Прімери (трьома роками раніше таке
саме сталося з мадридським «Ат
-
летіко»). В півфіналі вилетіли «Депор-
тіво» та «Осасуна». – Ред.
23 тур
4–7 лютого
Хетафе – Леванте 3:0
Ельче – Алавес 3:1
Мальорка – Кадіс 2:1
Сельта – Райо Вальєкано 2:0
Осасуна – Севілья 0:0
Валенсія – Реал Сосьєдад 0:0
Барселона – Атлетіко 4:2
Бетіс – Вільярреал 0:2
Реал – Гранада 1:0
У понеділок зіграють «А тлетік» – «Еспаньйол»
І В Н П М О
1 Реал 23 16 5 2 48–20 53
2 Севілья 23 13 8 2 34–16 47
3 Бетіс 23 12 4 7 41–27 40
4 Барселона 22 10 8 4 36–25 38
5 Атлетіко 22 10 6 6 38–30 36
6 Вільярреал 23 9 8 6 38–23 35
7 Реал Сосьєдад 22 9 8 5 22–21 35
8 Атлетік 22 7 10 5 21–17 31
9 Райо Вальєкано 22 9 4 9 27–24 31
10 Сельта 23 8 6 9 28–25 30
11 Валенсія 23 7 9 7 35–36 30
12 Осасуна 23 7 8 8 22–27 29
13 Еспаньйол 22 7 6 9 26–30 27
14 Єльче 23 6 8 9 26–31 26
15 Хетафе 23 6 7 10 20–23 25
16 Гранада 23 5 9 9 26–34 24
17 Мальорка 22 5 8 9 19–34 23
18 Кадіс 23 3 9 11 19–38 18
19 Алавес 23 4 5 14 17–38 17
20 Леванте 22 1 8 13 21–46 11
Бомбардири: Бензема (Реал) – 17, Вінісіус (Реал), де Томас
(Еспаньйол), Хуанмі (Бетіс) – 12, Яго Аспас (Сельта), Хоселу
(Алавес) – 11, Енес Юнал (Хетафе) – 9, Луіс Суарес (Атлетiко),
Корреа (Атлетiко), Гедеш (Валенсiя), Жерар Морено
(Вiльярреал), Депай (Барселона) – 8
Так уже було складено календар,
що всі найцікавіші матчі було поставле
-
но на неділю. І справа зовсім не в кубко-
вих чвертьфіналах, адже, наприклад,
«Барселона» з «Атлетіко», які й стано
-
вили головну пару туру, у них не брали
участі. Тож із лідерів у суботу грала ли
-
ше «Севілья». І не виграла, хоча…
«Севілья» справила дуже дивне вра
-
ження, як і сама гра. За весь перший
тайм підопічні Лопетеги жодного разу
не пробили по воротах. «Осасуна» про
-
била п’ять разів. При цьому «Севілья»
70 % ігрового часу володіла м’ячем!
– А для чого?
– А просто так! (с)
Перший удар жителі півдня завдали
лише на 53‑й хвилині, а перший момент
створили ще через десять хвилин, коли
після навісу зі штрафного Ен-Несірі,
відірвавшись від опікуна, пробив…
коліном, але м’яч полетів якраз у ту зо
-
ну воріт, де знаходився кіпер.
Тим не менш, у грі, де, здавалося,
ніщо не могло змінити нулі на табло,
навіть перехід на гру в три центральні
захисники після появи Кунде, «Севі
-
лья» отримала розкішний шанс вигра-
ти. Той самий Кунде готувався вибігти
зі штрафного на свій правий фланг, але
лівий захисник «Осасуни» кантерано
Санчес несподівано замість м’яча вда
-
рив опонента по нозі. Арбітр спочатку
проігнорував цей фол, але ВАР-суддя
Три нічиї –
відвали!
1:0
Хетафе – Леванте
урахуванням гри 42 години тому і три-
валого перельоту без нормального сну
– не дивно. І я повністю на боці тих, хто
критикує це рішення Анчелотті. За на
-
явності Азара, Іско можна було зали-
шити Віні на лавки, а якщо щось піде не
так, випустити на заміну. Але Анчелот
-
ті прорахувався. В підсумку за весь
перший тайм «Реал» завдав лише три
удари по воротах проти десяти у «Ат
-
летіка» і подав один кутовий проти ше-
сти! При цьому «Реал» показав міні-
мальний xG за тайм (0,1) за останні два
роки. І тільки після того, як Анчелотті
через годину мук замінив Вінісіуса на
Іско, у «Реала» щось стало виходити
попереду.
Прорахувався він і із замінами:
«Якщо Азар не грає, то не тому, що у
нас конфлікт. Просто я віддаю перева
-
гу іншим. У Більбао все йшло до додат-
кового часу, і я збирався випустити на
додаткові півгодини Азара та Себальо
-
са…»
Але до овертайму «Реал» не дотяг
-
нув, хоч і справді до цього все йшло.
Потужний удар Беренгера на 89‑й хви
-
лині поставив хрест на сподіваннях
Мадрида вперше з 2014 року вийти у
фінал Копа дель Рей. Адже Анчелотті
цього разу грав найсильнішим складом
(без урахування травмованих Бензема
і Менді та дискваліфікованого Марсе
-
ло) і відмовив в ігрових хвилинах не
тільки Азару, Іско, Себальосу, Бейлу,
але й Луніну, якого задіяв на поперед
-
ніх стадіях Кубка. Тобто на вівтар пере-
моги було кинуто все! А вийшов пшик,
і «Атлетік» став лише другою в історії
командою після «Сарагоси», яка в од
-
ному розіграші Кубка вибивала і «Ре-
ал», і «Барсу». Щоправда, «Сарагосі»
це вдавалося двічі.
Знову, як у пандемійному 2020 році,
у півфіналах не буде нікого з найсиль
-
ніших зараз іспанських клубів – ані
«Реала», ані «Барси», ані «Атлетіко»,
ані «Севільї». Тоді, два роки тому, «Ат
-
летік» грав із «Гранадою», а «Сосьєдад»
із «Мірандесом». Зараз склад все-таки
сильніший, і п’ятничне жеребкування
об’єднало в одну пару «Вальєкано» та
«Бетіс», а в іншу – «Атлетік» та «Вален
-
сію». Перша зіграє 9 лютого та 3 берез-
ня, друга – 10 лютого та 2 березня.
Андрей ШАХОВ
(переклад Патріка О’Рангутана)
Про те, що півфінали Кубка Іспанії
знову мають бідний і непривабливий
склад, сказано достатньо, але зробимо
все ж таки невелике доповнення. У ць
-
ому відношенні винятковим вва-
жається 99-й розіграш Кубка короля,
що відбувся в сезоні-2002/03. У фіналі,
який отримав більш ніж промовисте
найменування «Битва жебраків»,
«Мальорка» розгромила 3:0 «Рекреа
-
тиво» з Уельви, яке саме вилетіло з
Прімери (трьома роками раніше таке
саме сталося з мадридським «Ат
-
летіко»). В півфіналі вилетіли «Депор-
тіво» та «Осасуна». – Ред.
23 тур
4–7 лютого
Хетафе – Леванте 3:0
Ельче – Алавес 3:1
Мальорка – Кадіс 2:1
Сельта – Райо Вальєкано 2:0
Осасуна – Севілья 0:0
Валенсія – Реал Сосьєдад 0:0
Барселона – Атлетіко 4:2
Бетіс – Вільярреал 0:2
Реал – Гранада 1:0
У понеділок зіграють «А тлетік» – «Еспаньйол»
І В Н П М О
1 Реал 23 16 5 2 48–20 53
2 Севілья 23 13 8 2 34–16 47
3 Бетіс 23 12 4 7 41–27 40
4 Барселона 22 10 8 4 36–25 38
5 Атлетіко 22 10 6 6 38–30 36
6 Вільярреал 23 9 8 6 38–23 35
7 Реал Сосьєдад 22 9 8 5 22–21 35
8 Атлетік 22 7 10 5 21–17 31
9 Райо Вальєкано 22 9 4 9 27–24 31
10 Сельта 23 8 6 9 28–25 30
11 Валенсія 23 7 9 7 35–36 30
12 Осасуна 23 7 8 8 22–27 29
13 Еспаньйол 22 7 6 9 26–30 27
14 Єльче 23 6 8 9 26–31 26
15 Хетафе 23 6 7 10 20–23 25
16 Гранада 23 5 9 9 26–34 24
17 Мальорка 22 5 8 9 19–34 23
18 Кадіс 23 3 9 11 19–38 18
19 Алавес 23 4 5 14 17–38 17
20 Леванте 22 1 8 13 21–46 11
Бомбардири: Бензема (Реал) – 17, Вінісіус (Реал), де Томас
(Еспаньйол), Хуанмі (Бетіс) – 12, Яго Аспас (Сельта), Хоселу
(Алавес) – 11, Енес Юнал (Хетафе) – 9, Луіс Суарес (Атлетiко),
Корреа (Атлетiко), Гедеш (Валенсiя), Жерар Морено
(Вiльярреал), Депай (Барселона) – 8
Так уже було складено календар,
що всі найцікавіші матчі було поставле
-
но на неділю. І справа зовсім не в кубко-
вих чвертьфіналах, адже, наприклад,
«Барселона» з «Атлетіко», які й стано
-
вили головну пару туру, у них не брали
участі. Тож із лідерів у суботу грала ли
-
ше «Севілья». І не виграла, хоча…
«Севілья» справила дуже дивне вра
-
ження, як і сама гра. За весь перший
тайм підопічні Лопетеги жодного разу
не пробили по воротах. «Осасуна» про
-
била п’ять разів. При цьому «Севілья»
70 % ігрового часу володіла м’ячем!
– А для чого?
– А просто так! (с)
Перший удар жителі півдня завдали
лише на 53‑й хвилині, а перший момент
створили ще через десять хвилин, коли
після навісу зі штрафного Ен-Несірі,
відірвавшись від опікуна, пробив…
коліном, але м’яч полетів якраз у ту зо
-
ну воріт, де знаходився кіпер.
Тим не менш, у грі, де, здавалося,
ніщо не могло змінити нулі на табло,
навіть перехід на гру в три центральні
захисники після появи Кунде, «Севі
-
лья» отримала розкішний шанс вигра-
ти. Той самий Кунде готувався вибігти
зі штрафного на свій правий фланг, але
лівий захисник «Осасуни» кантерано
Санчес несподівано замість м’яча вда
-
рив опонента по нозі. Арбітр спочатку
проігнорував цей фол, але ВАР-суддя
Три нічиї –
відвали!
1:0
Хетафе – Леванте
3РедакеРецдкекк 143РедакцВ №10 (12
змусив його повернутися до того епізо-
ду та переглянути відео. Переглянув,
виправився… Але Ракітич, який не по
-
винен був виходити в старті, якби не
раптове пошкодження Окампоса, не
зумів реалізувати пенальті. Його удар
відбив кіпер господарів Еррера, а потім
він же впорався з добиванням Алехан
-
дро Гомеса головою. В результаті
втретє поспіль «Севілья» у чемпіонаті
зіграла внічию. Чи скористається «Ре
-
ал» хоча б цим подарунком?
Цього разу «Реал» осічкою «Севільї»
скористався, хоча й довелося помучи
-
тися. Це не дивно, враховуючи, що він
грав без травмованого Бензема, та й
Вінісіус відбував дискваліфікацію. З
Бензема все нормально, він уже чергує
індивідуальні заняття з тренуваннями з
командою, і Анчелотті сказав, що до
наступного матчу, а в суботу «Реал»
гратиме на полі «Вільярреала», і Карім,
і Менді будуть у строю.
На передматчевій прес-конференції
Анчелотті знову довелося віддуватися
за свої кадрові рішення у кубковому
матчі у Більбао. Він наголосив: «Рота
-
цію складу застосовують лише у трьох
випадках: якщо ви не довіряєте грав
-
цеві, якщо гравець втомився і якщо гра-
вець травмований»…
Взагалі критики було так багато, що
«Реал» заступився за тренера, заявив
-
ши, що клуб здивований великою кіль-
кістю критики і хоче наголосити, що в
«Реалі» задоволені роботою Анчелотті
та прогресом команди.
І ось новий матч, нове випробування,
та тріо форвардів Асенсіо – Іско – Родрі
-
го. Зауважте, Іско на вістрії, а не Йович,
який, на думку Анчелотті, не набрав
форми після ковіда, не Азар, який цього
разу хоч на заміну вийшов, хоча саме
бельгійця пророкували в основу, і не
Бейл, який знову весь матч провів на
лаві запасних!
В результаті «Реал» ледь не наступив
на ті ж самі граблі. Півтайму «Мадрід»
знову займався дурнею. До 25‑ї хвили
-
ни господарі завдали лише одного уда-
ру по воротах суперника, тоді як гості за
перший тайм мали три можливості за
-
бити. У дебюті Куртуа витяг удар Пуер-
таса, ближче до кінця тайму він вряту-
вав після удару Узуні, який дебютував
у Ла Ліги (нагадаємо, що півтора остан
-
ні сезони він був лідером «Ференцваро-
ша»), а потім промахнувся Нева.
Не знаю, що відбувалося у перерві у
роздягальні, але у другому таймі коман
-
ду Карло Анчелотті було не впізнати.
Рахунок ударів після перерви 18:1,
ударів у ворота – 7:0! Проте забити «Ре
-
ал» ніяк не міг: ні Іско та Родріго, ні
Азар та Йовіч. Вкотре цього сезону в
матчах з «Реалом» кураж спіймав кіпер
суперника. То це був воротар «Осасу
-
ни», то «Шерифа», то «Кадіса». Луїш
Максиміану тягнув усе! Не впорався
лише з потужним далеким ударом
Асенсіо, який був беззастережно най
-
кращим у складі «Реала», граючи за се-
бе та за тих хлопців. Мілітао відібрав
м’яч після подачі кутового, а Асенсіо
дуже швидко і потужно пробив у даль
-
ній кут. Удар з лівої у нього приголомш-
ливий.
Після довгоочікуваного голу «Реал»
все контролював, так і не дозволивши
«Гранаді» пробити по воротах (з 51‑ї
Статистика
Хетафе – Леванте – 3:0
Голи: Енес Юнал (1, 29), Аленья (90)
Ельче – А лавес – 3:1
Голи: Мілья (46, 58), Фідель (86) – Хоселу (18)
Мальорка – Кадіс – 2:1
Голи: Севілья (20, пен), Мурікі (66, пен) – Аль‑
карас (8)
Сельта – Райо Вальєкано – 2:0
Голи: Браїс Мендес (12, 80)
«Сел»: Дітуро – Уго Мальо, Айду, Домінгес,
Галан – Бельтран (Гальярдо, 88) – Браїс Мендес,
Черві (Соларі, 88) – Денис Суарес (Араухо, 90) –
Аспас (Ноліто, 88), Санті Міна (Тапія, 82)
«РВ»: Димитрієвські – Баліу, Савельїч (Гвардьо
ла, 82), Катена, Кенні Родрігес – Унаї Лопес
(Трєхо, 13), Комесанья, Сісс (Оскар Валентин, 66),
Альваро Гарсія – Нтека (Фалькао, 65) Паласон, 65)
Осасуна – Севілья – 0:0
На 90+3‑й хвилині Ракитич не забив пенальті
(воротар)
«С»: Буну – Монтьєль (Корона, 6), Дієго Карлос,
Рекік, Акунья – Гудель (Кунде, 58), Ракітіч, Жор‑
дан – Олівер Торрес (Гомес, 58), Ен-Несірі (Рафа
Мир, 77), Марсьяль (Мунір, 77)
Валенсія – Реал Сосьєдад – 0:0
«Валенсія»: Мамардашвілі - Коррейя, Фульк’е,
Кьомерт (Рачич, 70), Москера (Солер, 46), Гайя –
Муса (Дуро, 80), Гільямон, Моріба (Гедеш, 70) –
Максі Гомес (Маркос Андре, 81), Брайан Хіль
«РСС»: Ремиро – Горосабель (Сальдуа, 90),
Субельдія (Елустондо, 64), Ле Норман, Ріко –
Рафінья (Давід Сильва, 73), Субіменді, Меріно –
Порту (Янузай, 73), Сьорлот (Ісак, 64), Оярсабаль
Барселона – А тлетіко – 4:2
Голи: Карраско (8), Альба (10), Гаві (21), Араухо
(43), Дані Алвес (49), Луїс Суарес (58)
Вилучений: Дані Алвес (69)
«Барса»: тер Штеген – Дані Алвес, Піке, Ара‑
ухо, Альба – Педрі (Ніко Гонсалес, 66), Бускетс,
Френкі де Йонг – Траоре (Обамеянг, 61), Ферран
Торрес, Гаві (Дест, 71)
«АМ»: Облак – Врсалько (Васс, 46), Савич, Хіме‑
нес, Ермосо (Кунья, 55) – де Пауль, Коке (Еррера,
76), Лемар (Рейнілду, 55), Карраско – Луїс Суа‑
рес, Жоау Фелікс (Корреа, 56)
Бетіс – Вільярреал – 0:2
Голи: Пау Торрес (41), Капуе (83)
«Бет»: Руї Сілва – Бельєрін, Пеццелла, Бартра,
Міранда – Родрігес, Гуардадо (Родрі, 59) – Кана‑
лес, Фекір (Тельо, 87), Хуанмі (Руїбаль, 84) – Віл‑
ліан Жозе (Іглесіас, 59)
«Віл»: Рульї – Фойт (Ор’є, 64), Альбіоль, Пау
Торрес, Педраса – Чуквуезе (Піно, 77), Капуе,
Парехо, Альберто Морено (Ло Чельсо, 77) –
Жерар Морено (Трігерос, 35), Пако Алькасер
(Данжума, 63)
Реал – Гранада – 1:0
Гол: Асенсіо (74)
«Реал»: Куртуа – Карвахаль, Мілітао, Алаба,
Марсело (Начо, 84) – Модріч (Себальос, 87),
Камавінга (Вальверде, 46), Кроос – Асенсіо, Іско
(Йович, 65), Родріго (Азар, 65)
«Гр»: Луїш Максиміану – Кіні, Херман Санчес,
Торренте, Нева – Пуертас (Раба, 71), Гоналон, Мі‑
лья (Рочина, 81), Кольядо (Петрович, 71) – Луїс
Суарес (Моліна, 63), Узуні (Аресо, 80)
Лема і Педрі не надто заважають Сімеоне щось там вказувати
змусив його повернутися до того епізо-
ду та переглянути відео. Переглянув,
виправився… Але Ракітич, який не по
-
винен був виходити в старті, якби не
раптове пошкодження Окампоса, не
зумів реалізувати пенальті. Його удар
відбив кіпер господарів Еррера, а потім
він же впорався з добиванням Алехан
-
дро Гомеса головою. В результаті
втретє поспіль «Севілья» у чемпіонаті
зіграла внічию. Чи скористається «Ре
-
ал» хоча б цим подарунком?
Цього разу «Реал» осічкою «Севільї»
скористався, хоча й довелося помучи
-
тися. Це не дивно, враховуючи, що він
грав без травмованого Бензема, та й
Вінісіус відбував дискваліфікацію. З
Бензема все нормально, він уже чергує
індивідуальні заняття з тренуваннями з
командою, і Анчелотті сказав, що до
наступного матчу, а в суботу «Реал»
гратиме на полі «Вільярреала», і Карім,
і Менді будуть у строю.
На передматчевій прес-конференції
Анчелотті знову довелося віддуватися
за свої кадрові рішення у кубковому
матчі у Більбао. Він наголосив: «Рота
-
цію складу застосовують лише у трьох
випадках: якщо ви не довіряєте грав
-
цеві, якщо гравець втомився і якщо гра-
вець травмований»…
Взагалі критики було так багато, що
«Реал» заступився за тренера, заявив
-
ши, що клуб здивований великою кіль-
кістю критики і хоче наголосити, що в
«Реалі» задоволені роботою Анчелотті
та прогресом команди.
І ось новий матч, нове випробування,
та тріо форвардів Асенсіо – Іско – Родрі
-
го. Зауважте, Іско на вістрії, а не Йович,
який, на думку Анчелотті, не набрав
форми після ковіда, не Азар, який цього
разу хоч на заміну вийшов, хоча саме
бельгійця пророкували в основу, і не
Бейл, який знову весь матч провів на
лаві запасних!
В результаті «Реал» ледь не наступив
на ті ж самі граблі. Півтайму «Мадрід»
знову займався дурнею. До 25‑ї хвили
-
ни господарі завдали лише одного уда-
ру по воротах суперника, тоді як гості за
перший тайм мали три можливості за
-
бити. У дебюті Куртуа витяг удар Пуер-
таса, ближче до кінця тайму він вряту-
вав після удару Узуні, який дебютував
у Ла Ліги (нагадаємо, що півтора остан
-
ні сезони він був лідером «Ференцваро-
ша»), а потім промахнувся Нева.
Не знаю, що відбувалося у перерві у
роздягальні, але у другому таймі коман
-
ду Карло Анчелотті було не впізнати.
Рахунок ударів після перерви 18:1,
ударів у ворота – 7:0! Проте забити «Ре
-
ал» ніяк не міг: ні Іско та Родріго, ні
Азар та Йовіч. Вкотре цього сезону в
матчах з «Реалом» кураж спіймав кіпер
суперника. То це був воротар «Осасу
-
ни», то «Шерифа», то «Кадіса». Луїш
Максиміану тягнув усе! Не впорався
лише з потужним далеким ударом
Асенсіо, який був беззастережно най
-
кращим у складі «Реала», граючи за се-
бе та за тих хлопців. Мілітао відібрав
м’яч після подачі кутового, а Асенсіо
дуже швидко і потужно пробив у даль
-
ній кут. Удар з лівої у нього приголомш-
ливий.
Після довгоочікуваного голу «Реал»
все контролював, так і не дозволивши
«Гранаді» пробити по воротах (з 51‑ї
Статистика
Хетафе – Леванте – 3:0
Голи: Енес Юнал (1, 29), Аленья (90)
Ельче – А лавес – 3:1
Голи: Мілья (46, 58), Фідель (86) – Хоселу (18)
Мальорка – Кадіс – 2:1
Голи: Севілья (20, пен), Мурікі (66, пен) – Аль‑
карас (8)
Сельта – Райо Вальєкано – 2:0
Голи: Браїс Мендес (12, 80)
«Сел»: Дітуро – Уго Мальо, Айду, Домінгес,
Галан – Бельтран (Гальярдо, 88) – Браїс Мендес,
Черві (Соларі, 88) – Денис Суарес (Араухо, 90) –
Аспас (Ноліто, 88), Санті Міна (Тапія, 82)
«РВ»: Димитрієвські – Баліу, Савельїч (Гвардьо
ла, 82), Катена, Кенні Родрігес – Унаї Лопес
(Трєхо, 13), Комесанья, Сісс (Оскар Валентин, 66),
Альваро Гарсія – Нтека (Фалькао, 65) Паласон, 65)
Осасуна – Севілья – 0:0
На 90+3‑й хвилині Ракитич не забив пенальті
(воротар)
«С»: Буну – Монтьєль (Корона, 6), Дієго Карлос,
Рекік, Акунья – Гудель (Кунде, 58), Ракітіч, Жор‑
дан – Олівер Торрес (Гомес, 58), Ен-Несірі (Рафа
Мир, 77), Марсьяль (Мунір, 77)
Валенсія – Реал Сосьєдад – 0:0
«Валенсія»: Мамардашвілі - Коррейя, Фульк’е,
Кьомерт (Рачич, 70), Москера (Солер, 46), Гайя –
Муса (Дуро, 80), Гільямон, Моріба (Гедеш, 70) –
Максі Гомес (Маркос Андре, 81), Брайан Хіль
«РСС»: Ремиро – Горосабель (Сальдуа, 90),
Субельдія (Елустондо, 64), Ле Норман, Ріко –
Рафінья (Давід Сильва, 73), Субіменді, Меріно –
Порту (Янузай, 73), Сьорлот (Ісак, 64), Оярсабаль
Барселона – А тлетіко – 4:2
Голи: Карраско (8), Альба (10), Гаві (21), Араухо
(43), Дані Алвес (49), Луїс Суарес (58)
Вилучений: Дані Алвес (69)
«Барса»: тер Штеген – Дані Алвес, Піке, Ара‑
ухо, Альба – Педрі (Ніко Гонсалес, 66), Бускетс,
Френкі де Йонг – Траоре (Обамеянг, 61), Ферран
Торрес, Гаві (Дест, 71)
«АМ»: Облак – Врсалько (Васс, 46), Савич, Хіме‑
нес, Ермосо (Кунья, 55) – де Пауль, Коке (Еррера,
76), Лемар (Рейнілду, 55), Карраско – Луїс Суа‑
рес, Жоау Фелікс (Корреа, 56)
Бетіс – Вільярреал – 0:2
Голи: Пау Торрес (41), Капуе (83)
«Бет»: Руї Сілва – Бельєрін, Пеццелла, Бартра,
Міранда – Родрігес, Гуардадо (Родрі, 59) – Кана‑
лес, Фекір (Тельо, 87), Хуанмі (Руїбаль, 84) – Віл‑
ліан Жозе (Іглесіас, 59)
«Віл»: Рульї – Фойт (Ор’є, 64), Альбіоль, Пау
Торрес, Педраса – Чуквуезе (Піно, 77), Капуе,
Парехо, Альберто Морено (Ло Чельсо, 77) –
Жерар Морено (Трігерос, 35), Пако Алькасер
(Данжума, 63)
Реал – Гранада – 1:0
Гол: Асенсіо (74)
«Реал»: Куртуа – Карвахаль, Мілітао, Алаба,
Марсело (Начо, 84) – Модріч (Себальос, 87),
Камавінга (Вальверде, 46), Кроос – Асенсіо, Іско
(Йович, 65), Родріго (Азар, 65)
«Гр»: Луїш Максиміану – Кіні, Херман Санчес,
Торренте, Нева – Пуертас (Раба, 71), Гоналон, Мі‑
лья (Рочина, 81), Кольядо (Петрович, 71) – Луїс
Суарес (Моліна, 63), Узуні (Аресо, 80)
Лема і Педрі не надто заважають Сімеоне щось там вказувати
153РедакеРецдкекк Вційита№ ійн4Фйу
хвилини у гостей жодного удару!), зате
сам міг забити ще й ще. Але Луїш не
-
збагненним чином відбив удар Асенсіо.
Той відправив м’яч у протихід кіперу, а
потім упіймав м’яч після удару Крооса
зі штрафного.
Асенсіо повторив свій рекорд сезон
-
ної результативності, забивши вшосте,
а з 58‑ми голів 18 він забив ударами че
-
рез штрафний!
Перемога дозволила «Реалу» відір
-
ватися від «Севільї» на шість очок, але
саме зараз починається найцікавіше: у
суботу «Вільярреал», у вівторок –
ПСЖ.
Матчем на «Сантьяго Бернабеу» за
-
кінчувався іспанський уїк-енд. А до
цього відбулися три найцікавіші матчі,
і навіть нульовка у грі «Валенсії» та
«Сосьєдада» вийшла захоплюючою.
«Валенсія» була ближчою до перемоги,
але Реміро був незрівняий. Особливо
вразив його сейв після виходу віч-на-
віч і удару Максі Гомеса в середині дру
-
гого тайму. У баскського «Реала» друга
поспіль нульовка у чемпіонаті, а між
ними були кубкові 0:4 від «Бетісу». В
результаті баски вивалилися із зони Лі
-
ги Європи, пропустивши вперед «Ві-
льярреал», який знайшов ключі до
«Бетісу», що розігрався, здавалося, та
ще й на його полі. Наприкінці першого
тайму Пау Торрес головою замкнув по
-
дачу Альберто Морено з кута поля, і цей
гол довго залишався єдиним. «Бетіс»
ніяк не міг зламати оборону і нічого не
міг створити біля воріт Рульї, поки на
80‑й хвилині Борха Іглесіас не промазав
після кутового від Родрі.
Після цього «Бетіс» змушений був
розкритися і поплатився за це, пропу
-
стивши другий м’яч після дальнього
удару Капуе, а потім ще й Данжума по
-
винен був забити третій, але опинив-
шись напроти воротаря «Бетіса», не
зумів його пробити з кількох метрів.
Окремі привітання форварду «Ві
-
льярреала» Пако Алькасеру, який
зіграв 200‑й матч у Ла Лізі.
«Бетіс» упустив можливість набли
-
зитися до «Севільї» і, за втраченими
очками, скотився на четверте місце. Він
пропустиви вперед «Барселону», яка
впевнено виграла у «Атлетіко», забив
-
ши чотири м’ячі команді Дієго Сімеоне.
Неймовірно, але це був лише третій
матч «Атлетіко» під керівництвом Сі
-
меоне в чемпіонаті Іспанії, в якому ко-
манда пропустила чотири рази! Востан-
нє таке трапилося тут же, на «Камп
Ноу», далекого 2012 року (1:4)!
Напередодні гри каталонська влада
вперше дозволила максимальне запов
-
нення «Камп Ноу», але вболівальники,
розчаровані грою та результатами
«Барси» цього сезону, цим шансом не
скористалися. Проте 74 221 глядач це
рекорд сезону в Ла Лізі. Ті, хто прий
-
шов, про це анітрохи не пошкодували.
Після чудової роботи з посилення ко
-
манди (честь і хвала Лапортові, який
вишукував усілякі витончені варіанти,
щоб підписувати гравців, не платити за
них та вписати їх у зарплатну відомість)
це зовсім інша «Барса». Дебютували
Адама Траоре з «Вулверхемптону»,
який навчався у школі «Ла Масії», та
Обамеянг з «Арсеналу», який все життя
не приховував, що вболіває за «Реал» –
казав, обіцяв дідові, а воно як вийшло…
З ним теж все вийшло дуже витончено.
«Барса» не встигла його заявити до кін
-
ця роботи трансферного ринку, і тоді
«Арсенал» та Обамеянг полюбовно до
-
мовилися про розрив контракту. Після
того «Барселона» заявила гравця як
вільного агента! Після січневого похо
-
ду на трансферний ринок склад Барсе-
лони так змінився, що вона мала мож-
ливості заявити всіх своїх новачків до
Ліги Європи, і довелося пожертвувати
Дані Алвесом. Публічно Дані не сказав
жодного слова, щоб не порушувати
спокою в фактично рідному клубі, але
кажуть, що Хаві по-дружньому висло
-
вився.
Саме Дані Алвес був головною дійо
-
вою особою у матчі з «Атлетіко», вста-
новивши нову порцію вікових рекордів
клубу. У день матчу йому виповнилося
38 років і 276 днів, і він побив свій ре
-
корд як найвіковий гравець, який вихо-
див на поле. Крім того, він став найвіко-
вим в історії «Барси», хто забивав і хто
вилучився з поля. Набагато побив. До
Алвеса найстарішим гравцем, який за
-
бивав за «Барсу», був захисник Жоан
Сегарра, який забив «Бетісу» у се
-
зоні-1963/64 у 36 років та 163 дні.
На щастя Хаві та вболівальників,
«Атлетіко» так і не використав чисельну
перевагу, не зумівши наблизитися до
господарів у рахунку. Матч взагалі ви
-
дався дуже дивним. Сіль у тому, що
«Барселона» забила чотири м’ячі з чо
-
тирьох ударів у площину, так що у Хма-
ри при чотирьох пропущених м’ячах не
було жодного порятунку. Більше того,
«Барса» забила чотири голи за xG0,93!!!
Фактично по-справжньому гольовий
момент був лише один – коли Араухо
забив після подачі Ферран Торрес зі
штрафного. Було ще два півмоменти –
промах Траоре в середині першого тай
-
му та гол Гаві головою після навісу того
ж Траоре. Втім, Гаві не Кейн – на зріст і
міццю не вийшов, тож його голи голо
-
вою сприймаються як приємний для
шанувальників «блау-гранас» сюрприз.
XG «Атлетіко» дорівнював 1,61, і у
гостей й насправді було набагато біль
-
ше моментів, і, крім двох голів (зрозумі-
ло, відзначаємо гол Луїса Суареса на
колись рідному «Камп Ноу»), були ще
два моменти в середині першого тайму.
Але тер Штеген, на відміну від Хмари,
не відбував номер, а реально рятував,
коли парирував удари Жоау Фелікса та
Луїса Суареса одразу після його гола. А
уявіть, ящо б забив уругваєць два голи
за три хвилини, переведи 1:4 в 3:4, і щоб
тоді почалося… Але завдяки тер Ште
-
генові цього не сталося, і Хаві знову
сповнений оптимізму: «Нас тепер ніхто
не зупинить!»
Подивимося, але у цьому матчі «Бар
-
са» реально все тримала під контролем,
навіть коли залишивлася у меншості.
Андрей ШАХОВ
(переклад Патріка О’Рангутана)
Дані Алвес натякає Жоао Фелішу, що тот гідний йому у сини
хвилини у гостей жодного удару!), зате
сам міг забити ще й ще. Але Луїш не
-
збагненним чином відбив удар Асенсіо.
Той відправив м’яч у протихід кіперу, а
потім упіймав м’яч після удару Крооса
зі штрафного.
Асенсіо повторив свій рекорд сезон
-
ної результативності, забивши вшосте,
а з 58‑ми голів 18 він забив ударами че
-
рез штрафний!
Перемога дозволила «Реалу» відір
-
ватися від «Севільї» на шість очок, але
саме зараз починається найцікавіше: у
суботу «Вільярреал», у вівторок –
ПСЖ.
Матчем на «Сантьяго Бернабеу» за
-
кінчувався іспанський уїк-енд. А до
цього відбулися три найцікавіші матчі,
і навіть нульовка у грі «Валенсії» та
«Сосьєдада» вийшла захоплюючою.
«Валенсія» була ближчою до перемоги,
але Реміро був незрівняий. Особливо
вразив його сейв після виходу віч-на-
віч і удару Максі Гомеса в середині дру
-
гого тайму. У баскського «Реала» друга
поспіль нульовка у чемпіонаті, а між
ними були кубкові 0:4 від «Бетісу». В
результаті баски вивалилися із зони Лі
-
ги Європи, пропустивши вперед «Ві-
льярреал», який знайшов ключі до
«Бетісу», що розігрався, здавалося, та
ще й на його полі. Наприкінці першого
тайму Пау Торрес головою замкнув по
-
дачу Альберто Морено з кута поля, і цей
гол довго залишався єдиним. «Бетіс»
ніяк не міг зламати оборону і нічого не
міг створити біля воріт Рульї, поки на
80‑й хвилині Борха Іглесіас не промазав
після кутового від Родрі.
Після цього «Бетіс» змушений був
розкритися і поплатився за це, пропу
-
стивши другий м’яч після дальнього
удару Капуе, а потім ще й Данжума по
-
винен був забити третій, але опинив-
шись напроти воротаря «Бетіса», не
зумів його пробити з кількох метрів.
Окремі привітання форварду «Ві
-
льярреала» Пако Алькасеру, який
зіграв 200‑й матч у Ла Лізі.
«Бетіс» упустив можливість набли
-
зитися до «Севільї» і, за втраченими
очками, скотився на четверте місце. Він
пропустиви вперед «Барселону», яка
впевнено виграла у «Атлетіко», забив
-
ши чотири м’ячі команді Дієго Сімеоне.
Неймовірно, але це був лише третій
матч «Атлетіко» під керівництвом Сі
-
меоне в чемпіонаті Іспанії, в якому ко-
манда пропустила чотири рази! Востан-
нє таке трапилося тут же, на «Камп
Ноу», далекого 2012 року (1:4)!
Напередодні гри каталонська влада
вперше дозволила максимальне запов
-
нення «Камп Ноу», але вболівальники,
розчаровані грою та результатами
«Барси» цього сезону, цим шансом не
скористалися. Проте 74 221 глядач це
рекорд сезону в Ла Лізі. Ті, хто прий
-
шов, про це анітрохи не пошкодували.
Після чудової роботи з посилення ко
-
манди (честь і хвала Лапортові, який
вишукував усілякі витончені варіанти,
щоб підписувати гравців, не платити за
них та вписати їх у зарплатну відомість)
це зовсім інша «Барса». Дебютували
Адама Траоре з «Вулверхемптону»,
який навчався у школі «Ла Масії», та
Обамеянг з «Арсеналу», який все життя
не приховував, що вболіває за «Реал» –
казав, обіцяв дідові, а воно як вийшло…
З ним теж все вийшло дуже витончено.
«Барса» не встигла його заявити до кін
-
ця роботи трансферного ринку, і тоді
«Арсенал» та Обамеянг полюбовно до
-
мовилися про розрив контракту. Після
того «Барселона» заявила гравця як
вільного агента! Після січневого похо
-
ду на трансферний ринок склад Барсе-
лони так змінився, що вона мала мож-
ливості заявити всіх своїх новачків до
Ліги Європи, і довелося пожертвувати
Дані Алвесом. Публічно Дані не сказав
жодного слова, щоб не порушувати
спокою в фактично рідному клубі, але
кажуть, що Хаві по-дружньому висло
-
вився.
Саме Дані Алвес був головною дійо
-
вою особою у матчі з «Атлетіко», вста-
новивши нову порцію вікових рекордів
клубу. У день матчу йому виповнилося
38 років і 276 днів, і він побив свій ре
-
корд як найвіковий гравець, який вихо-
див на поле. Крім того, він став найвіко-
вим в історії «Барси», хто забивав і хто
вилучився з поля. Набагато побив. До
Алвеса найстарішим гравцем, який за
-
бивав за «Барсу», був захисник Жоан
Сегарра, який забив «Бетісу» у се
-
зоні-1963/64 у 36 років та 163 дні.
На щастя Хаві та вболівальників,
«Атлетіко» так і не використав чисельну
перевагу, не зумівши наблизитися до
господарів у рахунку. Матч взагалі ви
-
дався дуже дивним. Сіль у тому, що
«Барселона» забила чотири м’ячі з чо
-
тирьох ударів у площину, так що у Хма-
ри при чотирьох пропущених м’ячах не
було жодного порятунку. Більше того,
«Барса» забила чотири голи за xG0,93!!!
Фактично по-справжньому гольовий
момент був лише один – коли Араухо
забив після подачі Ферран Торрес зі
штрафного. Було ще два півмоменти –
промах Траоре в середині першого тай
-
му та гол Гаві головою після навісу того
ж Траоре. Втім, Гаві не Кейн – на зріст і
міццю не вийшов, тож його голи голо
-
вою сприймаються як приємний для
шанувальників «блау-гранас» сюрприз.
XG «Атлетіко» дорівнював 1,61, і у
гостей й насправді було набагато біль
-
ше моментів, і, крім двох голів (зрозумі-
ло, відзначаємо гол Луїса Суареса на
колись рідному «Камп Ноу»), були ще
два моменти в середині першого тайму.
Але тер Штеген, на відміну від Хмари,
не відбував номер, а реально рятував,
коли парирував удари Жоау Фелікса та
Луїса Суареса одразу після його гола. А
уявіть, ящо б забив уругваєць два голи
за три хвилини, переведи 1:4 в 3:4, і щоб
тоді почалося… Але завдяки тер Ште
-
генові цього не сталося, і Хаві знову
сповнений оптимізму: «Нас тепер ніхто
не зупинить!»
Подивимося, але у цьому матчі «Бар
-
са» реально все тримала під контролем,
навіть коли залишивлася у меншості.
Андрей ШАХОВ
(переклад Патріка О’Рангутана)
Дані Алвес натякає Жоао Фелішу, що тот гідний йому у сини
3РедакеРецдкекк 163РедакцВ №10 (2
** – ну ось так воно перекладається українською. Я винен,
чи що?
23 тур
4–6 лютого
Марсель – Анже 5:2
Сент-Етьєн – Монпельє 3:1
Монако – Ліон 2:0
Лор’ян – Ланс 2:0
Ніцца – Клермон 0:1
Реймс – Бордо 5:0
Страсбур – Нант 1:0
Труа – Мец 0:0
Ренн – Брест 2:0
Ліль – ПСЖ 1:5
І В Н П М О
1 ПСЖ 23 17 5 1 51–19 56
2 Марсель 23 12 7 4 36–20 43
3 Ніцца 23 13 4 6 36–19 42*
4 Страсбур 23 11 5 7 45–29 38
5 Ренн 23 11 4 8 43–21 37
6 Монако 23 10 6 7 37–26 36
7 Монпельє 23 10 4 9 38–33 34
8 Ліон 23 9 8 6 31–30 34*
9 Ланс 23 9 6 8 36–33 33
10 Нант 23 9 5 9 30–28 32
11 Ліль 23 8 8 7 31–35 32
12 Анже 23 7 8 8 30–34 29
13 Брест 23 7 7 9 28–35 28
14 Реймс 23 6 9 8 27–27 27
15 Клермон 23 6 6 11 23–39 24
16 Труа 23 5 6 12 20–31 21
17 Лор’ян 23 4 8 11 20–38 20
18 Мец 23 4 8 11 24–43 20
19 Бордо 23 4 8 11 34–58 20
20 Сент-Етьєн 23 4 6 13 22–44 18
* – З «Ліона» та «Ніцці» знято по одному очку рішенням
Дисциплінарного комітету
Бомбардири: Бен Йєддер (Монако) – 14, Девід (Ліль), Мбаппе
(ПСЖ) – 12, Ляборд (Ренн) – 11, Ажорк (Страсбур), Терр’є (Ренн),
Байо (Клермон), Гуїрі (Ніцца) – 10
Тур розпочався з двох приголомш-
ливих камбеків. Один на рахунку «Мар-
селя», що не дуже дивно, інший записав
на себе аутсайдер «Сент-Етьєн», який
після цього (друга перемога поспіль!)
принаймні на день перестав бути аут
-
сайдером.
До Марселя заглянули анжуйці. Ду
-
же своєрідна команда, яка в гостях ви-
глядає міцнішою та незговірливішою,
ніж на своєму полі. Судіть самі: вдома у
Анже +5=1–5, 14:14, на виїзді до звітно
-
го матчу +2=7–2, 14:15. Пунктів вдома
начебто більше виходить (16–13), але
ви подивіться на поразки! На рідному
«Стад Раймон Копа» анжуйці згоріли
не лише «Нанту», «Ніцці» та «Монако»,
а й таким бідолахам, як «Клермон», та
зовсім недавно – «Сент-Етьєну». Якщо
врахувати надранній виліт із Кубка
Франції, у першому ж раунді, то в
останніх десяти матчах у «Анже» всьо
-
го дві перемоги та дві нічиї при шести
поразках. Команда Жеральда Батікля
розсипається буквально на очах.
Але в Марселі вона почала просто
феєрично – вже на 11‑й хвилині вела
2:0. Відзначилися Фюльжині і невдовзі
з його передачі алжирець Набиль Бен
-
талеб. Після чого марсельці нарешті
прокинулися і запитали: «Чого-чого?!»
Тепер уявіть собі – вже за десять хви
-
лин рахунок був рівним. Героєм матчу
став поляк Аркадіуш Мілік, якому не
-
щодавно розсипали щедрі аванси (як
він запалював в «Аяксі», а в 2018–2020
рр. у «Наполі»!) а ось останнім часом,
після дивної оренди в «Марсель», про
нього почали говорити в стилі «збитий
льотчик» Виявляється, не збили його,
дуже гарно літає і сам збиває. Отримай
-
те хет-трик! Цього сезону у Міліка вже
4 голи у Лізі Європи, стільки ж у Лізі 1,
5 (у трьох матчах!) у Кубку Франції
плюс ще голешник за збірну. У сумі 14
виходить. Звичайно, не супер, але при
-
стойно, тим більше, що грати ще півсе-
зону, а Аркадіушу всього 27 років.
А «Анже» – до побачення! Як з 2:0
злетіти на 2:5 – нехай потім якийсь
Фюльжині розповість у своїх мемуарах.
Навіть не знаю – більш-менш крутий
камбек вийшов у Сент-Етьєні. За рахун
-
ком начебто ні, а за сюжетом – щось
надзвичайне.
Дивно, що гості відзначилися на тій
самій 11‑хвилинці, що й у Марселі, хоч
і забили лише один. Але там відплата
була досить швидка. А на «Жоффруа
Гішарі» господарі тягли до 82‑ї хвили
-
ни. І тільки після цього – помчали!
І «стефануа» здобули другу перемо
-
гу поспіль, що дало їм можливість тро-
хи перепочити і додати погляд оптиміз-
му. А ще чисто для інтересу. Ось ви
скажете – пощастило. А якщо удари по
воротах нагадати – 27:3! На користь
«С‑Е», зрозуміло. Ви колись таке бачи
-
ли? У створ трохи рідше вийшло – 10:2,
але теж непогано. І скажіть мені після
цього, що «біло-зелені» цієї перемоги
не заслужили.
А я б ще похвалив їхнього тренера
Паскаля Дюпра за доречні та своєчасні
заміни. Голи забили Амума і Норден,
що вийшли з лави, а останній ще й пере
-
дачею на Хазрі відзначився. Ще один
«замінник», Аушиш, віддав гольову на
Амума. У підсумку – 2+2, чудовий ре
-
зультат.
Тільки в князівстві обійшлося без
камбеків, хоча там теж був дуже швид
-
кий гол – вже на другій хвилині Бен
Йеддер обігрався з партнерами, отри
-
мав м’яч біля лицьовій і звідти видав
точну подачу на Жана Лукаса, що при
-
чаївся біля дальньої штанги.
Це геть-чисто вибило ліонців з колії,
тим більше що до кінця півгодини гри
вже сам Бен Йеддер отримав точну пе
-
редачу від Діопа і подвоїв рахунок. А
між голами дивом не забили Мартінш
та Фолланд. Тільки до перерви «ткачі»
трохи прийшли до тями, але Боатенг і
Пакета свої моменти не використали.
Щось більш-менш кумедне в обидві
сторони було і в другому таймі, проте
назвати це критичним язик не повер
-
тається. «Ліон» лупив з усіх ніг і зі
страшною силою – аж 19 ударів, ось
тільки в площину з них довелося всьо
-
го 4. Проти семи у монегасків. Чимось
це нагадало косого німецького куле
-
метника із чудової французької кіно-
комедії «Велика прогулянка». Так, з
Камбек, батяня! Батяня, камбек!
Уго Екітіке з «Реймсу» святкує
взяття воріт «Бордо»
** – ну ось так воно перекладається українською. Я винен,
чи що?
23 тур
4–6 лютого
Марсель – Анже 5:2
Сент-Етьєн – Монпельє 3:1
Монако – Ліон 2:0
Лор’ян – Ланс 2:0
Ніцца – Клермон 0:1
Реймс – Бордо 5:0
Страсбур – Нант 1:0
Труа – Мец 0:0
Ренн – Брест 2:0
Ліль – ПСЖ 1:5
І В Н П М О
1 ПСЖ 23 17 5 1 51–19 56
2 Марсель 23 12 7 4 36–20 43
3 Ніцца 23 13 4 6 36–19 42*
4 Страсбур 23 11 5 7 45–29 38
5 Ренн 23 11 4 8 43–21 37
6 Монако 23 10 6 7 37–26 36
7 Монпельє 23 10 4 9 38–33 34
8 Ліон 23 9 8 6 31–30 34*
9 Ланс 23 9 6 8 36–33 33
10 Нант 23 9 5 9 30–28 32
11 Ліль 23 8 8 7 31–35 32
12 Анже 23 7 8 8 30–34 29
13 Брест 23 7 7 9 28–35 28
14 Реймс 23 6 9 8 27–27 27
15 Клермон 23 6 6 11 23–39 24
16 Труа 23 5 6 12 20–31 21
17 Лор’ян 23 4 8 11 20–38 20
18 Мец 23 4 8 11 24–43 20
19 Бордо 23 4 8 11 34–58 20
20 Сент-Етьєн 23 4 6 13 22–44 18
* – З «Ліона» та «Ніцці» знято по одному очку рішенням
Дисциплінарного комітету
Бомбардири: Бен Йєддер (Монако) – 14, Девід (Ліль), Мбаппе
(ПСЖ) – 12, Ляборд (Ренн) – 11, Ажорк (Страсбур), Терр’є (Ренн),
Байо (Клермон), Гуїрі (Ніцца) – 10
Тур розпочався з двох приголомш-
ливих камбеків. Один на рахунку «Мар-
селя», що не дуже дивно, інший записав
на себе аутсайдер «Сент-Етьєн», який
після цього (друга перемога поспіль!)
принаймні на день перестав бути аут
-
сайдером.
До Марселя заглянули анжуйці. Ду
-
же своєрідна команда, яка в гостях ви-
глядає міцнішою та незговірливішою,
ніж на своєму полі. Судіть самі: вдома у
Анже +5=1–5, 14:14, на виїзді до звітно
-
го матчу +2=7–2, 14:15. Пунктів вдома
начебто більше виходить (16–13), але
ви подивіться на поразки! На рідному
«Стад Раймон Копа» анжуйці згоріли
не лише «Нанту», «Ніцці» та «Монако»,
а й таким бідолахам, як «Клермон», та
зовсім недавно – «Сент-Етьєну». Якщо
врахувати надранній виліт із Кубка
Франції, у першому ж раунді, то в
останніх десяти матчах у «Анже» всьо
-
го дві перемоги та дві нічиї при шести
поразках. Команда Жеральда Батікля
розсипається буквально на очах.
Але в Марселі вона почала просто
феєрично – вже на 11‑й хвилині вела
2:0. Відзначилися Фюльжині і невдовзі
з його передачі алжирець Набиль Бен
-
талеб. Після чого марсельці нарешті
прокинулися і запитали: «Чого-чого?!»
Тепер уявіть собі – вже за десять хви
-
лин рахунок був рівним. Героєм матчу
став поляк Аркадіуш Мілік, якому не
-
щодавно розсипали щедрі аванси (як
він запалював в «Аяксі», а в 2018–2020
рр. у «Наполі»!) а ось останнім часом,
після дивної оренди в «Марсель», про
нього почали говорити в стилі «збитий
льотчик» Виявляється, не збили його,
дуже гарно літає і сам збиває. Отримай
-
те хет-трик! Цього сезону у Міліка вже
4 голи у Лізі Європи, стільки ж у Лізі 1,
5 (у трьох матчах!) у Кубку Франції
плюс ще голешник за збірну. У сумі 14
виходить. Звичайно, не супер, але при
-
стойно, тим більше, що грати ще півсе-
зону, а Аркадіушу всього 27 років.
А «Анже» – до побачення! Як з 2:0
злетіти на 2:5 – нехай потім якийсь
Фюльжині розповість у своїх мемуарах.
Навіть не знаю – більш-менш крутий
камбек вийшов у Сент-Етьєні. За рахун
-
ком начебто ні, а за сюжетом – щось
надзвичайне.
Дивно, що гості відзначилися на тій
самій 11‑хвилинці, що й у Марселі, хоч
і забили лише один. Але там відплата
була досить швидка. А на «Жоффруа
Гішарі» господарі тягли до 82‑ї хвили
-
ни. І тільки після цього – помчали!
І «стефануа» здобули другу перемо
-
гу поспіль, що дало їм можливість тро-
хи перепочити і додати погляд оптиміз-
му. А ще чисто для інтересу. Ось ви
скажете – пощастило. А якщо удари по
воротах нагадати – 27:3! На користь
«С‑Е», зрозуміло. Ви колись таке бачи
-
ли? У створ трохи рідше вийшло – 10:2,
але теж непогано. І скажіть мені після
цього, що «біло-зелені» цієї перемоги
не заслужили.
А я б ще похвалив їхнього тренера
Паскаля Дюпра за доречні та своєчасні
заміни. Голи забили Амума і Норден,
що вийшли з лави, а останній ще й пере
-
дачею на Хазрі відзначився. Ще один
«замінник», Аушиш, віддав гольову на
Амума. У підсумку – 2+2, чудовий ре
-
зультат.
Тільки в князівстві обійшлося без
камбеків, хоча там теж був дуже швид
-
кий гол – вже на другій хвилині Бен
Йеддер обігрався з партнерами, отри
-
мав м’яч біля лицьовій і звідти видав
точну подачу на Жана Лукаса, що при
-
чаївся біля дальньої штанги.
Це геть-чисто вибило ліонців з колії,
тим більше що до кінця півгодини гри
вже сам Бен Йеддер отримав точну пе
-
редачу від Діопа і подвоїв рахунок. А
між голами дивом не забили Мартінш
та Фолланд. Тільки до перерви «ткачі»
трохи прийшли до тями, але Боатенг і
Пакета свої моменти не використали.
Щось більш-менш кумедне в обидві
сторони було і в другому таймі, проте
назвати це критичним язик не повер
-
тається. «Ліон» лупив з усіх ніг і зі
страшною силою – аж 19 ударів, ось
тільки в площину з них довелося всьо
-
го 4. Проти семи у монегасків. Чимось
це нагадало косого німецького куле
-
метника із чудової французької кіно-
комедії «Велика прогулянка». Так, з
Камбек, батяня! Батяня, камбек!
Уго Екітіке з «Реймсу» святкує
взяття воріт «Бордо»
173РедакеРецдкекк ВційитаЙ ійн4дР
Луї де Фюнесом, Бурвілем і Террі-То-
масом.
Тут би ще добре відважити стусан
наставнику ліонців Петеру Бошу, який
спорудив на полі щось незрозуміле – за
-
слав у середину поля Тьяго Мендеса, а
також Гюсто, який зазвичай вилизує
праву брівку. Опорник Какере у нього
виявився лівим бровочником. Італо-
бразилець Палмієрі – взагалі з іншої
книжки, зовсім не вписується у гру ко
-
манди та майже не забиває. Ну і одразу
три заміни вже в перерві, які всю цю
схему геть-чисто зламали, наче на доказ
передматчевої помилки.
І «Ніцца» так само порадувала – зли
-
лася на своєму полі якомусь геть-чисто
відмороженому «Клермону». Ну ска
-
жіть – звідки взятися конкуренції?
Щойно, днями, жителі півдня вибили з
Кубка ПСЖ і тут же втратили найваж
-
ливіші три очки – не так у гонці за титу-
лом, як у суперечці за місце в ЛЧ. Розве-
ду руками за вами – «нічого не розумію»
(з м/ф «Падав торішній сніг»).
Ну от, тільки я порадувався за «Сент-
Етьєн», як він одразу ж знову опустився
на саме дно – це «Лор’ян» виніс «лан
-
серів» і вислизнув з 20‑го місця. Втім,
це все вилами по воді писано. Там шість
команд під гільйотиною ходять, та й
«Реймс» недалеко від неї відірвався.
Ось так завжди – варто було мені про
«Реймс» сказати погане слово, як він
відразу розгромив одного з конкурен
-
тів у боротьбі за виживання «Бордо».
Просто виніс в одну хвіртку. За бор
-
досців «відзначився» український пів-
захисник Данило Ігнатенко – на 63‑й
хвилині вийшов, на 72‑й пішов не з
власної волі – хоча, за великим рахун
-
ком, 4:0 на той момент вже не залишали
для гостей жодних райдужних пер
-
спектив. Але ви зверніть увагу, хто за-
бивав за «Реймс» – Екітіке, Мунетсі,
Матусіва та Фас. А перший ще й пеналь
запоров. Ну, просто всі французи, по
-
головно, проби ставити ніде. Щоправ-
да, підозри викликає лише Мунетсі із
гучним ім’ям Маршалл (два «л»!) з Зім
-
бабве. А 19‑річний Екітіке взагалі за
громадянством француз, Матусіва –
голландець, а Фас – бельгієць, але, як у
тому старому анекдоті – «б’ють не за
паспортом, а по пиці». Загалом, ви зро
-
зуміли, де був би той «Реймс», якби не
Африка.
(А де була б вся Франція?! Вона вза
-
галі виграла б хоч щось?! – Ред.)
Ну і, зрештою, «лільське побоїще».
Минулого сезону такий матч став би
справжньою окрасою турніру. У цьому
навіть соромно говорити. З чинних (по
-
ки що) чемпіонів Франції зробили по-
сміховисько. Які там «доги»? Нату-
ральні болонки, яких парижани взули і
в хвіст, і під хвіст і взагалі в різні місця.
Ну не казати ж «в гриву» – звідки у бо
-
лонок грива?
Навіть особливо розповідати нема
чого. І не сказати, що ПСЖ мав таку вже
жахливу, неймовірну перевагу. Просто
у парижан вийшло практично все, що
вони створили, а у жителів півночі –
пшик. Дивна річ – дубль оформив заліз
-
ний опорник Данилу Перейра, якому за
життя випало стирчати в центрі поля та
чужі атаки руйнувати, а тут він знахаб
-
нів і попер уперед (грубий ляп воротаря
«Лілля» Грбіча та рикошет Данилі на
допомогу). Ще один гол на рахунку
центрбека Кімпембе (і знову помилка
Грбіча після подачі Мессі зі стандарту).
Ну і Мессі з Мбаппе додали потроху. А
скільки ще не було забито! Там по грі
стояло десь 1:8, а то й 1:10. Але й так
непогано вийшло.
Євген ПАНКРАТОВ
Статистика
Марсель – Анже – 5:2
Голи: Мілік (18, 79, 78), Жерсон (21), Ундер (85) –
Фюльжіні (8), Бенталеб (11)
«М»: Пау Лопес – Саліба, Балерді, Колашинац
(Луан Перес, 64), Лірола – Бубакар Камара
(Ронжьє, 67), Гендузі, Жерсон, Пайє (Харіт, 82) –
Мілік, Бакамбу (Ундер, 64)
Сент-Етьєн – Монпельє – 3:1
Голи: Амума (82), Норден (90), Хазрі (90+2) – Ваї
(11)
Монако – Ліон – 2:0
Голи: Жан Лукас (2), Бен Йєддер (27)
«М»: Нюбель – Маріпан, Дізазі, Кайо Енріке,
Агілар – Желсон Мартінш (Вандерсон, 61),
Тшуамені, Жан Лукас (Матазо, 79), Фолланд
(Юссуф Фофана, 62), Соф’ян Діоп (Акліуш, 88)
Бен Йєддер
«Л»: Антоні Лопеш – Люкеба, Дюбуа, Боатенг
– Енріке Сілва (Шеркі, 46, Хабіб Кейта, 90+3),
Гюсто (Февр, 46), Тьяго Мендес (Ндомбеле, 46),
Какері – Емерсон Палмієрі, Мусса Дембеле,
Пакета (Барколя, 88)
Лор’ян – Ланс – 2:0
(18 м., +7=8–3, 25:20)
Голи: Сумано (43), Ібраїма Коне (76)
Видалений Каюзак (Лнс, 77, пк, з лави запас‑
них)
Ніцца – Клермон – 0:1
(2 м., +1=0–1, 2:2)
Гол: Рашани (77)
«Н»: Булка, Бар, Данте, Данілюк, Атал (Лотомба,
56), Будауї (Шнейдерлен, 78), Тюрам, Леміна
(Браїмі, 72), Клюйверт (Клод-Моріс, 72), Дельор,
Гуїрі (Гессанд, 78)
Реймс – Бордо – 5:0
(59 м., +26=12–21, 96:83)
Голи: Екітіке (40), Мунетсі (46, 76), Матусіва (59),
Фас (63)
На 40‑й хвилині Екітіке на реалізував 11‑ме-
тровий
Видалений Ігнатенко (Б, 72, пк)
Страсбур – Нант – 1:0
(79 м., +21=18–40, 88:138)
Гол: Льенар (74)
Труа – Мец – 0:0
(26 м., +10=8–8, 36:31)
Ренн – Брест – 2:0
(20 м., +7=8–5, 22:21)
Голи: Ляборд (20), Террье (90)
Лілль – ПСЖ – 1:5
(90 м., +30=25–35, 98:119)
Голи: Ботман (28) – Данілу Перейра (10, 52),
Кімпембе (33), Мессі (38), Мбаппе (67)
«Л»: Грбіч – Челік, Ботман, Жозе Фонте, Гуд‑
мундссон – Онана, Андре, Бен Арфа (Енджел
Гомес, 71) – Бамба (Жегрова, 86), Девід, Веа
(Брадаріч, 70)
«П»: Доннарумма – Хакімі, Маркіньос, Кімпембе
(Керер, 77), Нуну Мендеш – Верратті, Данілу
Перейра, Паредес (Хаві Симонс, 86) – Мессі,
Мбаппе, Ді Марія (Дракслер, 44)
Домагой Брадаріч і Хаві Сімонс
Луї де Фюнесом, Бурвілем і Террі-То-
масом.
Тут би ще добре відважити стусан
наставнику ліонців Петеру Бошу, який
спорудив на полі щось незрозуміле – за
-
слав у середину поля Тьяго Мендеса, а
також Гюсто, який зазвичай вилизує
праву брівку. Опорник Какере у нього
виявився лівим бровочником. Італо-
бразилець Палмієрі – взагалі з іншої
книжки, зовсім не вписується у гру ко
-
манди та майже не забиває. Ну і одразу
три заміни вже в перерві, які всю цю
схему геть-чисто зламали, наче на доказ
передматчевої помилки.
І «Ніцца» так само порадувала – зли
-
лася на своєму полі якомусь геть-чисто
відмороженому «Клермону». Ну ска
-
жіть – звідки взятися конкуренції?
Щойно, днями, жителі півдня вибили з
Кубка ПСЖ і тут же втратили найваж
-
ливіші три очки – не так у гонці за титу-
лом, як у суперечці за місце в ЛЧ. Розве-
ду руками за вами – «нічого не розумію»
(з м/ф «Падав торішній сніг»).
Ну от, тільки я порадувався за «Сент-
Етьєн», як він одразу ж знову опустився
на саме дно – це «Лор’ян» виніс «лан
-
серів» і вислизнув з 20‑го місця. Втім,
це все вилами по воді писано. Там шість
команд під гільйотиною ходять, та й
«Реймс» недалеко від неї відірвався.
Ось так завжди – варто було мені про
«Реймс» сказати погане слово, як він
відразу розгромив одного з конкурен
-
тів у боротьбі за виживання «Бордо».
Просто виніс в одну хвіртку. За бор
-
досців «відзначився» український пів-
захисник Данило Ігнатенко – на 63‑й
хвилині вийшов, на 72‑й пішов не з
власної волі – хоча, за великим рахун
-
ком, 4:0 на той момент вже не залишали
для гостей жодних райдужних пер
-
спектив. Але ви зверніть увагу, хто за-
бивав за «Реймс» – Екітіке, Мунетсі,
Матусіва та Фас. А перший ще й пеналь
запоров. Ну, просто всі французи, по
-
головно, проби ставити ніде. Щоправ-
да, підозри викликає лише Мунетсі із
гучним ім’ям Маршалл (два «л»!) з Зім
-
бабве. А 19‑річний Екітіке взагалі за
громадянством француз, Матусіва –
голландець, а Фас – бельгієць, але, як у
тому старому анекдоті – «б’ють не за
паспортом, а по пиці». Загалом, ви зро
-
зуміли, де був би той «Реймс», якби не
Африка.
(А де була б вся Франція?! Вона вза
-
галі виграла б хоч щось?! – Ред.)
Ну і, зрештою, «лільське побоїще».
Минулого сезону такий матч став би
справжньою окрасою турніру. У цьому
навіть соромно говорити. З чинних (по
-
ки що) чемпіонів Франції зробили по-
сміховисько. Які там «доги»? Нату-
ральні болонки, яких парижани взули і
в хвіст, і під хвіст і взагалі в різні місця.
Ну не казати ж «в гриву» – звідки у бо
-
лонок грива?
Навіть особливо розповідати нема
чого. І не сказати, що ПСЖ мав таку вже
жахливу, неймовірну перевагу. Просто
у парижан вийшло практично все, що
вони створили, а у жителів півночі –
пшик. Дивна річ – дубль оформив заліз
-
ний опорник Данилу Перейра, якому за
життя випало стирчати в центрі поля та
чужі атаки руйнувати, а тут він знахаб
-
нів і попер уперед (грубий ляп воротаря
«Лілля» Грбіча та рикошет Данилі на
допомогу). Ще один гол на рахунку
центрбека Кімпембе (і знову помилка
Грбіча після подачі Мессі зі стандарту).
Ну і Мессі з Мбаппе додали потроху. А
скільки ще не було забито! Там по грі
стояло десь 1:8, а то й 1:10. Але й так
непогано вийшло.
Євген ПАНКРАТОВ
Статистика
Марсель – Анже – 5:2
Голи: Мілік (18, 79, 78), Жерсон (21), Ундер (85) –
Фюльжіні (8), Бенталеб (11)
«М»: Пау Лопес – Саліба, Балерді, Колашинац
(Луан Перес, 64), Лірола – Бубакар Камара
(Ронжьє, 67), Гендузі, Жерсон, Пайє (Харіт, 82) –
Мілік, Бакамбу (Ундер, 64)
Сент-Етьєн – Монпельє – 3:1
Голи: Амума (82), Норден (90), Хазрі (90+2) – Ваї
(11)
Монако – Ліон – 2:0
Голи: Жан Лукас (2), Бен Йєддер (27)
«М»: Нюбель – Маріпан, Дізазі, Кайо Енріке,
Агілар – Желсон Мартінш (Вандерсон, 61),
Тшуамені, Жан Лукас (Матазо, 79), Фолланд
(Юссуф Фофана, 62), Соф’ян Діоп (Акліуш, 88)
Бен Йєддер
«Л»: Антоні Лопеш – Люкеба, Дюбуа, Боатенг
– Енріке Сілва (Шеркі, 46, Хабіб Кейта, 90+3),
Гюсто (Февр, 46), Тьяго Мендес (Ндомбеле, 46),
Какері – Емерсон Палмієрі, Мусса Дембеле,
Пакета (Барколя, 88)
Лор’ян – Ланс – 2:0
(18 м., +7=8–3, 25:20)
Голи: Сумано (43), Ібраїма Коне (76)
Видалений Каюзак (Лнс, 77, пк, з лави запас‑
них)
Ніцца – Клермон – 0:1
(2 м., +1=0–1, 2:2)
Гол: Рашани (77)
«Н»: Булка, Бар, Данте, Данілюк, Атал (Лотомба,
56), Будауї (Шнейдерлен, 78), Тюрам, Леміна
(Браїмі, 72), Клюйверт (Клод-Моріс, 72), Дельор,
Гуїрі (Гессанд, 78)
Реймс – Бордо – 5:0
(59 м., +26=12–21, 96:83)
Голи: Екітіке (40), Мунетсі (46, 76), Матусіва (59),
Фас (63)
На 40‑й хвилині Екітіке на реалізував 11‑ме-
тровий
Видалений Ігнатенко (Б, 72, пк)
Страсбур – Нант – 1:0
(79 м., +21=18–40, 88:138)
Гол: Льенар (74)
Труа – Мец – 0:0
(26 м., +10=8–8, 36:31)
Ренн – Брест – 2:0
(20 м., +7=8–5, 22:21)
Голи: Ляборд (20), Террье (90)
Лілль – ПСЖ – 1:5
(90 м., +30=25–35, 98:119)
Голи: Ботман (28) – Данілу Перейра (10, 52),
Кімпембе (33), Мессі (38), Мбаппе (67)
«Л»: Грбіч – Челік, Ботман, Жозе Фонте, Гуд‑
мундссон – Онана, Андре, Бен Арфа (Енджел
Гомес, 71) – Бамба (Жегрова, 86), Девід, Веа
(Брадаріч, 70)
«П»: Доннарумма – Хакімі, Маркіньос, Кімпембе
(Керер, 77), Нуну Мендеш – Верратті, Данілу
Перейра, Паредес (Хаві Симонс, 86) – Мессі,
Мбаппе, Ді Марія (Дракслер, 44)
Домагой Брадаріч і Хаві Сімонс
3РедакеРецдкекк 183Редаакці№ Сірий (16),А
21 тур
4–6 лютого
Герта – Бохум 1:1
Аугсбург – Уніон 2:0
Армінія – Боруссія М 1:1
Штутгарт – Айнтрахт 2:3
Кельн – Фрайбург 1:0
Майнц – Гоффенгайм 2:0
Баварія – Лейпциг 3:2
Борусія Д – Баєр 2:5
Вольфсбург – Гройтер Фюрт 4:1
І В Н П М О
1 Баварія 21 18 1 2 68–21 52
2 Борусія Д 21 14 1 6 54–36 43
3 Баєр 21 11 5 5 54–34 38
4 Уніон 21 8 7 6 29–27 34
5 Фрайбург 21 9 6 6 33–24 33
6 Кельн 21 8 8 5 33–34 32
7 Лейпциг 21 9 4 8 40–26 31
8 Гоффенгайм 21 9 4 8 41–34 31
9 Айнтрахт 21 8 7 6 33–32 31
10 Майнц 21 9 3 9 30–23 30
11 Бохум 21 7 4 10 20–30 25
12 Вольфсбург 21 7 3 11 21–33 24
13 Борусія М 21 6 5 10 27–38 23
14 Герта 21 6 5 10 23–43 23
15 Армінія 21 4 10 7 21–27 23
16 Аугсбург 21 5 7 9 22–35 22
17 Штутгарт 21 4 6 11 24–38 18
18 Гройтер Фюрт 21 2 4 15 18–56 10
Бомбардири: Левандовські (Баварія) – 24, Шик (Байєр) – 18,
Холанд (Боруссія Д) – 16, Модест (Кельн) – 14, Гнабрі (Баварія),
Нкунку (Лейпциг) – 10, Авонійі (Уніон) (Лейпциг), Діабі (Байєр) – 9
Поки африканці, азіати, австралій-
ці та американці, причому як з Півден-
ної частини континенту, так і з цент-
рально-північної, бігали за свої збірні,
європейські гравці отримали довго
-
очікуваний перепочинок, яким і скори-
сталися. Саме свіжі європейці зробили
погоду в цьому турі. У семи матчах, які
були зіграні у п’ятницю та суботу, за
-
били 19 м’ячів, і лише три з них забили
ті, хто їздив у збірні, причому ці три
м’ячі на рахунку двох гравців. Лі Чже
Сун відкрив рахунок за «Майнц» проти
«Гоффенгайму» найпотужнішим уда
-
ром метрів з 12‑ти, а австралієць Гру -
стіч із «Айнтрахту» оформив дубль у
Штутгарті. Забив за «Герту» алжирець
Бельфодиль, адже рідна збірна на Куб
-
ку африканських націй вирішила обій-
тись без нього та провалилася…
Гол Бельфодиля став першим у турі,
але перемоги його команді не приніс.
«Герта» на неї й не награла. Так, вона
завдала 13 ударів проти десяти «Боху
-
ма», але удар Бельфодиля був єдиним з
відстані менше 15‑ти метрів, а з 13‑ти
ударів «Старої дами» лише три були
завдані з меж штрафної площі, причому
два – трохи чи не з її кутів.
Ненабагато гострішим був «Бохум»,
і удар Польтера, який добив м’яч після
пострілу з сектора перед штрафним січ
-
невого новачка команди Юргена Ло-
кадії, був найнебезпечнішим момен-
том. Щоправда, «Бохум» міг розрахо-
вувати на більше, але наприкінці матчу
Бонга головою після корнера від Панто
-
вича схибив із хорошої позиції. До речі,
це перше очко, набране «Гертою» на
своєму полі цього року! До нього були
три поразки поспіль – дві у чемпіонаті
та одна у кубковому дербі з «Уніоном».
А ось голи корейця та австралійця ста
-
ли переможними, причому, що характер-
но, обидва вийшли на заміну. «Майнц» у
цікавому матчі, який мав гольові момен
-
ти, виграв у «Гоффенгайма», ведучого
боротьбу за місце в Лізі чемпіонів, і це не
повинно дивувати, хоча гості володіли
ініціативою. Справа в тому, що тренер
«Карнавальників» Бо Свенссон – знат
-
ний фахівець саме з «Селян». П’ять мат-
чів проти них він провів як гравець – одна
нічия та чотири перемоги, три – у статусі
тренера, і всі три виграв!
Особливим драматизмом відрізняла
-
ся гра у Штутгарті. «Айнтрахт» забив
швидкий гол після кутового, «Штут
-
гарт» відігрався. Цікаво, що це був пер-
ший гол швабів у 2022 році! Виходило,
що з одного боку «Штутгарт» не забивав
п’ять останніх матчів, з іншого – най
-
більше він забивав «Айнтрахту». Пере-
важило в результаті друге, але шваби
все одно програли. У перерві у складі
гостей вийшов на поле 25‑річний
боснійський австралієць Айдин Грустіч
і зробив гру. Вже на 47‑й хвилині він за
-
бив практично з лінії штрафного після
кутового від колишнього гравця «Уніо
-
на» Ленца, а після голу у відповідь ав-
стрійця Калайджича, який багато про-
пустив через серйозну травму, але, схо-
же, набрав форму, Грустич відмітився
ще раз і теж із сектора перед штрафною.
Цей його м’яч і став останнім/перемож
-
ним у матчі. У матчі, в якому «Штут-
гарт» заслуговував на більше, мабуть,
уперше показавши дуже непогану гру.
Після цих матчів напруженість у бо
-
ротьбі за єврокубкові місця, включно з
зоною Ліги чемпіонів, зашкалює. Про
що говорити, якщо «Уніон», що йде в
цій самій зоні, тобто займає четверте
місце, від «Майнца», що йде десятим,
відокремлюють лише чотири очки! І
Юліан проти себе і Доменіко
1:0
Майнц – Гоффенгайм
1:0
Армінія – Боруссія М
21 тур
4–6 лютого
Герта – Бохум 1:1
Аугсбург – Уніон 2:0
Армінія – Боруссія М 1:1
Штутгарт – Айнтрахт 2:3
Кельн – Фрайбург 1:0
Майнц – Гоффенгайм 2:0
Баварія – Лейпциг 3:2
Борусія Д – Баєр 2:5
Вольфсбург – Гройтер Фюрт 4:1
І В Н П М О
1 Баварія 21 18 1 2 68–21 52
2 Борусія Д 21 14 1 6 54–36 43
3 Баєр 21 11 5 5 54–34 38
4 Уніон 21 8 7 6 29–27 34
5 Фрайбург 21 9 6 6 33–24 33
6 Кельн 21 8 8 5 33–34 32
7 Лейпциг 21 9 4 8 40–26 31
8 Гоффенгайм 21 9 4 8 41–34 31
9 Айнтрахт 21 8 7 6 33–32 31
10 Майнц 21 9 3 9 30–23 30
11 Бохум 21 7 4 10 20–30 25
12 Вольфсбург 21 7 3 11 21–33 24
13 Борусія М 21 6 5 10 27–38 23
14 Герта 21 6 5 10 23–43 23
15 Армінія 21 4 10 7 21–27 23
16 Аугсбург 21 5 7 9 22–35 22
17 Штутгарт 21 4 6 11 24–38 18
18 Гройтер Фюрт 21 2 4 15 18–56 10
Бомбардири: Левандовські (Баварія) – 24, Шик (Байєр) – 18,
Холанд (Боруссія Д) – 16, Модест (Кельн) – 14, Гнабрі (Баварія),
Нкунку (Лейпциг) – 10, Авонійі (Уніон) (Лейпциг), Діабі (Байєр) – 9
Поки африканці, азіати, австралій-
ці та американці, причому як з Півден-
ної частини континенту, так і з цент-
рально-північної, бігали за свої збірні,
європейські гравці отримали довго
-
очікуваний перепочинок, яким і скори-
сталися. Саме свіжі європейці зробили
погоду в цьому турі. У семи матчах, які
були зіграні у п’ятницю та суботу, за
-
били 19 м’ячів, і лише три з них забили
ті, хто їздив у збірні, причому ці три
м’ячі на рахунку двох гравців. Лі Чже
Сун відкрив рахунок за «Майнц» проти
«Гоффенгайму» найпотужнішим уда
-
ром метрів з 12‑ти, а австралієць Гру -
стіч із «Айнтрахту» оформив дубль у
Штутгарті. Забив за «Герту» алжирець
Бельфодиль, адже рідна збірна на Куб
-
ку африканських націй вирішила обій-
тись без нього та провалилася…
Гол Бельфодиля став першим у турі,
але перемоги його команді не приніс.
«Герта» на неї й не награла. Так, вона
завдала 13 ударів проти десяти «Боху
-
ма», але удар Бельфодиля був єдиним з
відстані менше 15‑ти метрів, а з 13‑ти
ударів «Старої дами» лише три були
завдані з меж штрафної площі, причому
два – трохи чи не з її кутів.
Ненабагато гострішим був «Бохум»,
і удар Польтера, який добив м’яч після
пострілу з сектора перед штрафним січ
-
невого новачка команди Юргена Ло-
кадії, був найнебезпечнішим момен-
том. Щоправда, «Бохум» міг розрахо-
вувати на більше, але наприкінці матчу
Бонга головою після корнера від Панто
-
вича схибив із хорошої позиції. До речі,
це перше очко, набране «Гертою» на
своєму полі цього року! До нього були
три поразки поспіль – дві у чемпіонаті
та одна у кубковому дербі з «Уніоном».
А ось голи корейця та австралійця ста
-
ли переможними, причому, що характер-
но, обидва вийшли на заміну. «Майнц» у
цікавому матчі, який мав гольові момен
-
ти, виграв у «Гоффенгайма», ведучого
боротьбу за місце в Лізі чемпіонів, і це не
повинно дивувати, хоча гості володіли
ініціативою. Справа в тому, що тренер
«Карнавальників» Бо Свенссон – знат
-
ний фахівець саме з «Селян». П’ять мат-
чів проти них він провів як гравець – одна
нічия та чотири перемоги, три – у статусі
тренера, і всі три виграв!
Особливим драматизмом відрізняла
-
ся гра у Штутгарті. «Айнтрахт» забив
швидкий гол після кутового, «Штут
-
гарт» відігрався. Цікаво, що це був пер-
ший гол швабів у 2022 році! Виходило,
що з одного боку «Штутгарт» не забивав
п’ять останніх матчів, з іншого – най
-
більше він забивав «Айнтрахту». Пере-
важило в результаті друге, але шваби
все одно програли. У перерві у складі
гостей вийшов на поле 25‑річний
боснійський австралієць Айдин Грустіч
і зробив гру. Вже на 47‑й хвилині він за
-
бив практично з лінії штрафного після
кутового від колишнього гравця «Уніо
-
на» Ленца, а після голу у відповідь ав-
стрійця Калайджича, який багато про-
пустив через серйозну травму, але, схо-
же, набрав форму, Грустич відмітився
ще раз і теж із сектора перед штрафною.
Цей його м’яч і став останнім/перемож
-
ним у матчі. У матчі, в якому «Штут-
гарт» заслуговував на більше, мабуть,
уперше показавши дуже непогану гру.
Після цих матчів напруженість у бо
-
ротьбі за єврокубкові місця, включно з
зоною Ліги чемпіонів, зашкалює. Про
що говорити, якщо «Уніон», що йде в
цій самій зоні, тобто займає четверте
місце, від «Майнца», що йде десятим,
відокремлюють лише чотири очки! І
Юліан проти себе і Доменіко
1:0
Майнц – Гоффенгайм
1:0
Армінія – Боруссія М
193РедакеРецдкекк Вційиитаз№ ійн4Футзл5дР
після кожного туру у цій групі
обов’язково відбуваються неслабкі
пертурбації.
У цьому турі, наприклад, програли
всі чотири команди, які займали місця з
четвертого по сьоме, зате виграли три
їхні найближчі переслідувачі. Це дозво
-
лило «Айнтрахту» наздогнати «Гоф-
фенгайм» та «Лейпциг», хоч вони, як і
раніше, попереду за найкращою різни
-
цею м’ячів, а «Кельну» – обігнати їх.
«Кельн» якраз виграв міжсобойчик у
«Фрайбурга». Виграв заслужено завдя
-
ки черговому голу Модеста, що йде на
четвертому місці в списку бомбардирів
чемпіонату, але – о, диво! – цього разу
Модест забив не головою, а ногою, ре
-
алізувавши вихід віч-на-віч після від-
мінного пасу Яна Тільманна. А далі за
справу взялася оборона господарів, яка
не припустилася жодної помилки і до
-
зволила гостям створити лише два пів-
моменти.
До речі, саме ці дві команди лідиру
-
ють у бундеслізі за кількістю голів, за-
битих головою – 12 та 11 відповідно, але
у їхньому очному протистоянні єдиний
м’яч був забитий інакше.
Якщо «Кельн» та «Фрайбург» зараз
приблизно рівні команди, і перемога
господарів не стала сюрпризом, то
виграш «Аугсбурга» у «Уніона» – так,
несподіванка. А як інакше, якщо до
їхнього матчу «Аугсбург» п’ять матчів
не перемагав, а «Уніон» – не програ
-
вав?! І ось обидві серії перервалися,
причому за грою «Уніон» не був гір
-
шим, але столичних гостей подвела ре-
алізація. П’ять відмінних шансів, пер-
ший з яких уже на п’ятій хвилині (про-
мах Гіссельманна з воротарської лінії)
мали берлінці, але нічого не забили.
Головним матчем туру, звичайно ж,
вважалося та вийшло протистояння
чемпіона та призера двох останніх се
-
зонів бундесліги «Баварії» та «Лейпци-
га». Треба сказати, що гості виглядали
дуже гідно, і, мабуть, як ніхто багато
створили на мюнхенському стадіоні.
«Лейпциг» при Тедеско виграв
останні чотири матчі із загальним ра
-
хунком 10:1, але вся статистика йде в
одне місце перед зустрічею з «Ба
-
варією», що й було доведено вкотре.
Після одного пропущеного м’яча за 450
хвилин «Лейпциг» тричі діставав м’яч
Статистика
Герта – Бохум – 1:1
Голи: Бельфодиль (23) – Польтер (48)
Штутгарт – Айнтрахт – 2:3
Голи: Ндіка (7), Антон (42), Грустіч (47, 77), Ка‑
лайджич (70)
«Шт»: Мюллер – Антон (Масімо, 85), Мавропа‑
нос, Іто – Мвумпа (Климович, 81), Ендо, Мангаля
(Ахамада, 59), Соса – Фюріх (Тіагу Томаш, 81),
Ферстер (Тібіді, 59) – Калайджіч
«АФ»: Трапп – Тута (Гінтереггер, 84), Гасебе
(Ільзанкер, 87), Ндіка – Чендлер, Роде (Грустіч,
46), Якіч, Соу (Гауге, 73), Ленц – Борре, Ліндс‑
трем (Кнауфф, 87)
Армінія – Боруссія М – 1:1
Голи: Зерра (19), Плеа (38)
«Арм»: Ортега – Брюннер, Рамуш, Нільсон,
де Медіна (Белло, 71) – Кунце (Прітль, 87), Ва‑
силіадіс (Шепф, 63) – Віммер, Окугава (Кастро,
87), Крюгер – Зерра (Клос, 71))
«БМ»: Зоммер – Гінтер, Фрідріх, Ельведі – Лай‑
нер, Нойхаус, Коне, Бенсебаїні – Хофманн, Плеа
– Емболо (Тюрам, 83)
Кельн – Фрайбург – 1:0
Гол: Модест (23)
«Кельн»: Швабе – Шмітц, Кіліан, Гюберс, Гектор
– Любічіч (Хорн, 77), Озкан – Кайнц (Шауб, 85),
Ут (Дуда, 64), Тільманн (Шіндлер, 85) – Модест
(Андерссон, 85)
«Фр»: Флеккен – Кюблер (Шмід, 81), Лінхарт,
Шлоттербек, Гюнтер – Шаде (Шаллаї, 46), Егге‑
штайн (Петерсен, 81), Хефлер, Гріфо – Хелер,
Демирович (Чжон Ву Ен, 60)
Аугсбург – Уніон – 2:0
Голи: Грегорич (16), Хан (59)
«Ау»: Гікевич – Фрамбергер, Гувелєв, Оксфорд,
Яго (Педерсен, 80) – Ган (Саренрен Базеї, 87),
Майєр (Моравек, 87), Дорш, Варгас (Удуохай, 80)
– Нідерлехнер (Зекірі, 74), Грегорич
«Ун»: Люте – Баумгартль, Кнохе, Гайнц (Ендо,
75), Тріммель – Беккер, Хедіра, Харагучі (Озу‑
нали, 61), Гіссельманн (Ощипка, 75) – Авонійі
(Беренс, 75), Фогльзам (1)
Майнц – Гоффенгайм – 2:0
Голи: Лі Чже Сон (79), Ніакате (83, пен)
Баварія – Лейпциг – 3:2
Голи: Мюллер (12), Андре Сільва (27), Леван‑
довські (44), Нкунку (53), Гвардіол (58, аг)
«Бав»: Нойєр – Павар, Зюле, Лукас Ернандес
(Упамекано, 73), Гнабрі – Толіссо (Мусіала, 63),
Кімміх – Сане, Мюллер (Забітцер, 84), Коман
(Ньянзу, 85) – Левандовські
«РБЛ»: Гюлачі – Мукієле (Генріхс, 72), Орбан,
Клостерманн, Гвардіоль, Ангеліньо – Кампль
(Собослаї, 46), Лаймер (Айдара, 61) – Нкунку,
Ольмо (Форсберг, 60) – Андре Сільва (Поульсен,
80)
Борусія Д – Баєр – 2:5
Голи: Аканжи (10, аг), Фрімпонг (16, аг), Віртц
(20), Андріх (38), Та (53), Діабі (87), Тіггес (89)
«БД»: Кобель – Меньє (Вольф, 46), Аканжи,
Загаду, Геррейру – Дауд, Беллінгем – Брандт,
Ройс (Тіггес, 85), Азар (Рейна, 61) – Мален (Му‑
коко, 79)
«БЛ»: Гріль – Фрімпонг (Фосу-Менса, 88), Та,
Інкапіє, Баккер – Демірбай, Андріх – Белларабі
(Косуну, 68), Віртц (Арангіс, 81), Діабі (Адлі, 89) –
Шік (Ала 81)
Вольфсбург – Гройтер Фюрт – 4:1
Голи: Вранкс (7, 49), Гргота (44, Пін), Арнольд
(70), Філіп (75)
«Вол»: Кастельс – Баку, Брукс (ван де Вен, 85),
Борно, Лякруа, Штеффен (Русійон, 65) – Ар‑
нольд, Герхардт (Філіпп, 65) – Франкс – Крузе
(Вальдшмідт, 83), Вінд (Бялек, 65)
«ГФ»: Бурхерт – Аста, Грісбек, Віргевер, Віллемс
(Іттер, 79) – Крістіансен (Рашль, 71), Зегуїн, Тіль‑
манн (Грін, 85), Дудзяк (Нільсен, 71) – Левелінг,
Гргота (Абіама, 79)
2:0
Аугсбург – Уніон
Моментище!
після кожного туру у цій групі
обов’язково відбуваються неслабкі
пертурбації.
У цьому турі, наприклад, програли
всі чотири команди, які займали місця з
четвертого по сьоме, зате виграли три
їхні найближчі переслідувачі. Це дозво
-
лило «Айнтрахту» наздогнати «Гоф-
фенгайм» та «Лейпциг», хоч вони, як і
раніше, попереду за найкращою різни
-
цею м’ячів, а «Кельну» – обігнати їх.
«Кельн» якраз виграв міжсобойчик у
«Фрайбурга». Виграв заслужено завдя
-
ки черговому голу Модеста, що йде на
четвертому місці в списку бомбардирів
чемпіонату, але – о, диво! – цього разу
Модест забив не головою, а ногою, ре
-
алізувавши вихід віч-на-віч після від-
мінного пасу Яна Тільманна. А далі за
справу взялася оборона господарів, яка
не припустилася жодної помилки і до
-
зволила гостям створити лише два пів-
моменти.
До речі, саме ці дві команди лідиру
-
ють у бундеслізі за кількістю голів, за-
битих головою – 12 та 11 відповідно, але
у їхньому очному протистоянні єдиний
м’яч був забитий інакше.
Якщо «Кельн» та «Фрайбург» зараз
приблизно рівні команди, і перемога
господарів не стала сюрпризом, то
виграш «Аугсбурга» у «Уніона» – так,
несподіванка. А як інакше, якщо до
їхнього матчу «Аугсбург» п’ять матчів
не перемагав, а «Уніон» – не програ
-
вав?! І ось обидві серії перервалися,
причому за грою «Уніон» не був гір
-
шим, але столичних гостей подвела ре-
алізація. П’ять відмінних шансів, пер-
ший з яких уже на п’ятій хвилині (про-
мах Гіссельманна з воротарської лінії)
мали берлінці, але нічого не забили.
Головним матчем туру, звичайно ж,
вважалося та вийшло протистояння
чемпіона та призера двох останніх се
-
зонів бундесліги «Баварії» та «Лейпци-
га». Треба сказати, що гості виглядали
дуже гідно, і, мабуть, як ніхто багато
створили на мюнхенському стадіоні.
«Лейпциг» при Тедеско виграв
останні чотири матчі із загальним ра
-
хунком 10:1, але вся статистика йде в
одне місце перед зустрічею з «Ба
-
варією», що й було доведено вкотре.
Після одного пропущеного м’яча за 450
хвилин «Лейпциг» тричі діставав м’яч
Статистика
Герта – Бохум – 1:1
Голи: Бельфодиль (23) – Польтер (48)
Штутгарт – Айнтрахт – 2:3
Голи: Ндіка (7), Антон (42), Грустіч (47, 77), Ка‑
лайджич (70)
«Шт»: Мюллер – Антон (Масімо, 85), Мавропа‑
нос, Іто – Мвумпа (Климович, 81), Ендо, Мангаля
(Ахамада, 59), Соса – Фюріх (Тіагу Томаш, 81),
Ферстер (Тібіді, 59) – Калайджіч
«АФ»: Трапп – Тута (Гінтереггер, 84), Гасебе
(Ільзанкер, 87), Ндіка – Чендлер, Роде (Грустіч,
46), Якіч, Соу (Гауге, 73), Ленц – Борре, Ліндс‑
трем (Кнауфф, 87)
Армінія – Боруссія М – 1:1
Голи: Зерра (19), Плеа (38)
«Арм»: Ортега – Брюннер, Рамуш, Нільсон,
де Медіна (Белло, 71) – Кунце (Прітль, 87), Ва‑
силіадіс (Шепф, 63) – Віммер, Окугава (Кастро,
87), Крюгер – Зерра (Клос, 71))
«БМ»: Зоммер – Гінтер, Фрідріх, Ельведі – Лай‑
нер, Нойхаус, Коне, Бенсебаїні – Хофманн, Плеа
– Емболо (Тюрам, 83)
Кельн – Фрайбург – 1:0
Гол: Модест (23)
«Кельн»: Швабе – Шмітц, Кіліан, Гюберс, Гектор
– Любічіч (Хорн, 77), Озкан – Кайнц (Шауб, 85),
Ут (Дуда, 64), Тільманн (Шіндлер, 85) – Модест
(Андерссон, 85)
«Фр»: Флеккен – Кюблер (Шмід, 81), Лінхарт,
Шлоттербек, Гюнтер – Шаде (Шаллаї, 46), Егге‑
штайн (Петерсен, 81), Хефлер, Гріфо – Хелер,
Демирович (Чжон Ву Ен, 60)
Аугсбург – Уніон – 2:0
Голи: Грегорич (16), Хан (59)
«Ау»: Гікевич – Фрамбергер, Гувелєв, Оксфорд,
Яго (Педерсен, 80) – Ган (Саренрен Базеї, 87),
Майєр (Моравек, 87), Дорш, Варгас (Удуохай, 80)
– Нідерлехнер (Зекірі, 74), Грегорич
«Ун»: Люте – Баумгартль, Кнохе, Гайнц (Ендо,
75), Тріммель – Беккер, Хедіра, Харагучі (Озу‑
нали, 61), Гіссельманн (Ощипка, 75) – Авонійі
(Беренс, 75), Фогльзам (1)
Майнц – Гоффенгайм – 2:0
Голи: Лі Чже Сон (79), Ніакате (83, пен)
Баварія – Лейпциг – 3:2
Голи: Мюллер (12), Андре Сільва (27), Леван‑
довські (44), Нкунку (53), Гвардіол (58, аг)
«Бав»: Нойєр – Павар, Зюле, Лукас Ернандес
(Упамекано, 73), Гнабрі – Толіссо (Мусіала, 63),
Кімміх – Сане, Мюллер (Забітцер, 84), Коман
(Ньянзу, 85) – Левандовські
«РБЛ»: Гюлачі – Мукієле (Генріхс, 72), Орбан,
Клостерманн, Гвардіоль, Ангеліньо – Кампль
(Собослаї, 46), Лаймер (Айдара, 61) – Нкунку,
Ольмо (Форсберг, 60) – Андре Сільва (Поульсен,
80)
Борусія Д – Баєр – 2:5
Голи: Аканжи (10, аг), Фрімпонг (16, аг), Віртц
(20), Андріх (38), Та (53), Діабі (87), Тіггес (89)
«БД»: Кобель – Меньє (Вольф, 46), Аканжи,
Загаду, Геррейру – Дауд, Беллінгем – Брандт,
Ройс (Тіггес, 85), Азар (Рейна, 61) – Мален (Му‑
коко, 79)
«БЛ»: Гріль – Фрімпонг (Фосу-Менса, 88), Та,
Інкапіє, Баккер – Демірбай, Андріх – Белларабі
(Косуну, 68), Віртц (Арангіс, 81), Діабі (Адлі, 89) –
Шік (Ала 81)
Вольфсбург – Гройтер Фюрт – 4:1
Голи: Вранкс (7, 49), Гргота (44, Пін), Арнольд
(70), Філіп (75)
«Вол»: Кастельс – Баку, Брукс (ван де Вен, 85),
Борно, Лякруа, Штеффен (Русійон, 65) – Ар‑
нольд, Герхардт (Філіпп, 65) – Франкс – Крузе
(Вальдшмідт, 83), Вінд (Бялек, 65)
«ГФ»: Бурхерт – Аста, Грісбек, Віргевер, Віллемс
(Іттер, 79) – Крістіансен (Рашль, 71), Зегуїн, Тіль‑
манн (Грін, 85), Дудзяк (Нільсен, 71) – Левелінг,
Гргота (Абіама, 79)
2:0
Аугсбург – Уніон
Моментище!
3РедакеРецдкекк 203РедаакціВ ЙосипБрдькй
із сітки своїх воріт за півтори години! І
звичайно, вкотре не обійшлося без ре
-
зультативних дій лідерів «Баварії» Ле-
вандовські та Мюллера.
Власне, вони вже у дебюті відзначи
-
лися, коли Томас добив м’яч після уда-
ру Роберта та сейву голкіпера! В остан-
ніх шести матчах у Мюллера 3+5 за си-
стемою «гол+пас», а з того моменту, як
Томас розпочав кар’єру в чемпіонатах
«Великої п’ятірки», лише один фут
-
боліст віддав більше гольових передач,
ніж він – Лео Мессі, причому аргенти
-
нець випереджає німця… тільки на
один асист!
У відповідь на гол Мюллера «Лейп
-
циг» відповів потужними атаками, але
Ольмо запоров два забійні моменти за
дві хвилини. Обидва рази фантастично
зіграв Нойєр, який повторив рекорд ле
-
гендарного Олівера Кана, здобувши
310 перемогу у бундеслізі!
Голу у відповідь довелося чекати аж
15 хвилин – Андре Сільва добив м’яч у
сітку після удару Лаймера. Чомусь,
зрівнявши рахунок, «Лейпциг» пере
-
став грати активно. Ініціатива щільно
перейшла до «Баварії», і в роздягальню
Роберт Левандовські головою замкнув
навіс Комана, знову вивівши госпо
-
дарів уперед. У 29‑ти матчах цього се -
зону у складі «Баварії» Левандовські
уже забив 25 м’ячів!
Якби Левандовскі реалізував хоча б
один із двох моментів, які були у нього
на самому початку другого тайму, на
-
певно, можна було б говорити про заги-
бель інтриги. Але цього не сталося, а, як
відомо, той, хто не забиває сам, зазви
-
чай отримує. Ось «Баварія» і отримала
від Нкунку.
І знову натиск «Баварії», знову мо
-
менти у Роберта, і цього разу гості не
витримують тиск – молодий хорватсь
-
кий захисник Гвардіол кладе вирішаль-
ний м’яч у власні ворота – 3:2, а удар
Форсберга з його добиванням до голу у
відповідь не привели.
Юліан Нагельсманн: «Гра була ду
-
же інтенсивна, обидві команди мали
багато моментів. Навіть надто багато.
Але в результаті ми здобули важливу
перемогу.
Сьогодні я вирішив випустити мак
-
симально атакуючий склад. Звичайно,
можна було випустити чотирьох цент
-
ральних захисників, але вирішив не
жертвувати гравцями атаки».
Доменіко Тедеско: «Гарна гра! Я
засмучений, що ми так легко дали заби
-
ти нам два голи. Коли ж «Баварія» заби-
ла втретє, ми намагалися зіграти надто
швидко, і це не спрацювало. Загалом
вважаю, що ми зіграли добре».
У неділю забивали ще частіше – 12
разів у двох матчах, причому обидва
завершилися непередбаченими вели
-
кими перемогами.
«Вольфсбург» перервав серію з
11‑ти матчів без перемог, а «Гройтер
Фюрт» – рекордну у своїй історії у БЛ1
серію з чотирьох матчів без поразок.
Дубль 19‑річного бельгійця Астера
Франкса, для якого ці голи стали пер
-
шими у бундеслізі. Що зрозуміло – но-
вачок «вовків» тільки-но прибув з «Ме-
хелена», що виховав цього півзахисни-
ка, помалу погравшого за всі молодіжні
збірні країни. Він поклав перший після
підготувальної роботи Штеффена, коли
залишилося тільки підставити ногу, а
потім скористався поганою та само
-
надійною грою голкіпера гостей. Дуже
непогано виглядав новий варіант лінії
нападу «Вовків» Крузе – Вінд. Нагадає
-
мо, що обидва прийшли в команду цієї
зими.
Насправді, це дуже сумнівна оцінка
«взагалі». «Гройтер Фюрт» і при 1:2 мав
дуже непогані шанси відігратися, тим
більше Арнольд забив з великого ріко
-
шету і те саме сталося наприкінці гри –
за іронією долі, цього разу повинним
можна назвати Грготу. Тому же не да
-
вайте «вовкам» зайвих авансів.
А ось «Баєр» розірвав оборону Дор
-
тмунда, як собака – газету. Цікаво, доки
в Дортмунді вважатимуть, що навколо
Аканжи та Загаду можна побудувати
оборону?! У цьому матчі обоє привез
-
ли. Аканжи відкрив рахунок, вразивши
власні ворота (Кобель парирував йому
в ногу удар Шика), а варто було Фрім
-
понгу з «Баєра» відповісти тим же (пі-
сля навісу Брандта зі штрафного), як за
справу взявся Загаду.
Оборона «Борусії» взагалі виглядала
смішно. Вона не впоралася ані зі швид
-
кими контратаками «Баєра» (другий
м’яч, коли на удар вивели Вірца), ані зі
стандартами. Андріх забив прямим уда
-
ром зі штрафного, причому вже не
вперше в сезоні, а Та відзначився після
кутового.
Але ж зверніть увагу на слабкість й
нападу БД. Холанд знов був відсутній,
бо пошкодив щось у матчі з «Гоффен
-
гаймом», і тому третій кіпер «Баєру»
почувався більш ніж комфортно. Гріль
повернувся до команди з аренди до
«Бранну» і – своєчасно, тому що Гра
-
децькі десь підхопив ковідлу, а другий
номер Луньов був травмований.
Шок для Дортмунда!
Андрей ШАХОВ
за участю Патріка О’Рангутана
1:1
Баварія – Лейпциг
2:1
Баварія – Лейпциг
із сітки своїх воріт за півтори години! І
звичайно, вкотре не обійшлося без ре
-
зультативних дій лідерів «Баварії» Ле-
вандовські та Мюллера.
Власне, вони вже у дебюті відзначи
-
лися, коли Томас добив м’яч після уда-
ру Роберта та сейву голкіпера! В остан-
ніх шести матчах у Мюллера 3+5 за си-
стемою «гол+пас», а з того моменту, як
Томас розпочав кар’єру в чемпіонатах
«Великої п’ятірки», лише один фут
-
боліст віддав більше гольових передач,
ніж він – Лео Мессі, причому аргенти
-
нець випереджає німця… тільки на
один асист!
У відповідь на гол Мюллера «Лейп
-
циг» відповів потужними атаками, але
Ольмо запоров два забійні моменти за
дві хвилини. Обидва рази фантастично
зіграв Нойєр, який повторив рекорд ле
-
гендарного Олівера Кана, здобувши
310 перемогу у бундеслізі!
Голу у відповідь довелося чекати аж
15 хвилин – Андре Сільва добив м’яч у
сітку після удару Лаймера. Чомусь,
зрівнявши рахунок, «Лейпциг» пере
-
став грати активно. Ініціатива щільно
перейшла до «Баварії», і в роздягальню
Роберт Левандовські головою замкнув
навіс Комана, знову вивівши госпо
-
дарів уперед. У 29‑ти матчах цього се -
зону у складі «Баварії» Левандовські
уже забив 25 м’ячів!
Якби Левандовскі реалізував хоча б
один із двох моментів, які були у нього
на самому початку другого тайму, на
-
певно, можна було б говорити про заги-
бель інтриги. Але цього не сталося, а, як
відомо, той, хто не забиває сам, зазви
-
чай отримує. Ось «Баварія» і отримала
від Нкунку.
І знову натиск «Баварії», знову мо
-
менти у Роберта, і цього разу гості не
витримують тиск – молодий хорватсь
-
кий захисник Гвардіол кладе вирішаль-
ний м’яч у власні ворота – 3:2, а удар
Форсберга з його добиванням до голу у
відповідь не привели.
Юліан Нагельсманн: «Гра була ду
-
же інтенсивна, обидві команди мали
багато моментів. Навіть надто багато.
Але в результаті ми здобули важливу
перемогу.
Сьогодні я вирішив випустити мак
-
симально атакуючий склад. Звичайно,
можна було випустити чотирьох цент
-
ральних захисників, але вирішив не
жертвувати гравцями атаки».
Доменіко Тедеско: «Гарна гра! Я
засмучений, що ми так легко дали заби
-
ти нам два голи. Коли ж «Баварія» заби-
ла втретє, ми намагалися зіграти надто
швидко, і це не спрацювало. Загалом
вважаю, що ми зіграли добре».
У неділю забивали ще частіше – 12
разів у двох матчах, причому обидва
завершилися непередбаченими вели
-
кими перемогами.
«Вольфсбург» перервав серію з
11‑ти матчів без перемог, а «Гройтер
Фюрт» – рекордну у своїй історії у БЛ1
серію з чотирьох матчів без поразок.
Дубль 19‑річного бельгійця Астера
Франкса, для якого ці голи стали пер
-
шими у бундеслізі. Що зрозуміло – но-
вачок «вовків» тільки-но прибув з «Ме-
хелена», що виховав цього півзахисни-
ка, помалу погравшого за всі молодіжні
збірні країни. Він поклав перший після
підготувальної роботи Штеффена, коли
залишилося тільки підставити ногу, а
потім скористався поганою та само
-
надійною грою голкіпера гостей. Дуже
непогано виглядав новий варіант лінії
нападу «Вовків» Крузе – Вінд. Нагадає
-
мо, що обидва прийшли в команду цієї
зими.
Насправді, це дуже сумнівна оцінка
«взагалі». «Гройтер Фюрт» і при 1:2 мав
дуже непогані шанси відігратися, тим
більше Арнольд забив з великого ріко
-
шету і те саме сталося наприкінці гри –
за іронією долі, цього разу повинним
можна назвати Грготу. Тому же не да
-
вайте «вовкам» зайвих авансів.
А ось «Баєр» розірвав оборону Дор
-
тмунда, як собака – газету. Цікаво, доки
в Дортмунді вважатимуть, що навколо
Аканжи та Загаду можна побудувати
оборону?! У цьому матчі обоє привез
-
ли. Аканжи відкрив рахунок, вразивши
власні ворота (Кобель парирував йому
в ногу удар Шика), а варто було Фрім
-
понгу з «Баєра» відповісти тим же (пі-
сля навісу Брандта зі штрафного), як за
справу взявся Загаду.
Оборона «Борусії» взагалі виглядала
смішно. Вона не впоралася ані зі швид
-
кими контратаками «Баєра» (другий
м’яч, коли на удар вивели Вірца), ані зі
стандартами. Андріх забив прямим уда
-
ром зі штрафного, причому вже не
вперше в сезоні, а Та відзначився після
кутового.
Але ж зверніть увагу на слабкість й
нападу БД. Холанд знов був відсутній,
бо пошкодив щось у матчі з «Гоффен
-
гаймом», і тому третій кіпер «Баєру»
почувався більш ніж комфортно. Гріль
повернувся до команди з аренди до
«Бранну» і – своєчасно, тому що Гра
-
децькі десь підхопив ковідлу, а другий
номер Луньов був травмований.
Шок для Дортмунда!
Андрей ШАХОВ
за участю Патріка О’Рангутана
1:1
Баварія – Лейпциг
2:1
Баварія – Лейпциг
213РедакеРецдкекк Кубок Африки
Півфінал
Камерун – Єгипет – 0:0, пен 1:3
Серія: Абубакар – 1:0, Зізо – 1:1, Мукуді – 1:1
(воротар), Абдельмонейм – 1:2, Сілікі – 1:2 (во‑
ротар), Лашен – 1:3, Нджє – 1:3 (повз і вище); до
Салаха черга не дійшла!
До чого ж у них все передбачувано:
Єгипет стримав атаки суперника та
виграв шосту поспіль серію 11‑метро
-
вих на КАНі (ні, не світовий рекорд!
Німеччина/ФРН, програвши чехосло
-
вакам на Євро‑76, потім виграла у
Франції на ЧС‑82, Мексики на ЧС‑86,
Англії на ЧС‑90 та Євро‑96, Аргентини
на ЧС‑2006, Італії на Євро‑2016… Ага,
теж шість, але на двох турнірах!), по
-
путно взявши у Камеруну реванш за
поразку у фіналі 2017 року. Правда, то
-
ді «Неприборкані леви» у свою чергу
брали реванш у «Фараонів» за фінал
КАН‑2008, а заодно і КАН‑ 1986.
Загалом, господарі турніру передба
-
чувано бадьоро почали і, незважаючи
на те, що підопічні Карлуша Кейруша
вимкнули з гри Абубакара, Камерун
виглядав сильніше і створював момен
-
ти – Нгадеу-Нгаджуї влучив у перекла-
дину, запоров відмінний шанс Токо-
Екамбі. А після перерви усе швидко
змінилося в тому плані, що Єгипет зно
-
ву реалізував свою протиповітряну так-
тику – «самі не літаємо та іншим не до-
зволимо». Мохамед Абугабаль, нага-
даю, запасний воротар «Фараонів», що
з’явився на полі в 1/8‑й фіналу через
травму Ель-Шенаві, немовби і в гру не
вступав – тільки валявся, зо доручен
-
ням тренера зображуючи чергову пе-
кельну травму.
Знову вирішувала серія 11‑метро
-
вих, і тут я не міг не задати питання, що
звучить – але тільки звучить! – рас
-
истськи: а взагалі було таке, щоб коман-
да з чорною частини Африки обіграла
магрібінців, тобто білих арабів‑севе
-
рян? (ПАР вже давно припинила бути
апартеїдно-білою.) Відповідаю, поко
-
павшись в архівах: було як мінімум од-
ного разу! У фіналі КАН‑ 1982 Гана пе -
ремогла Лівію 7:6! Хоча загалом тут
складно не побачити деяку закономір
-
ність – саме те, що в подібних успіхах
видно спадщину німців та італійців.
Ніякого расизму, повторюся, просто
психологія та певні характерні риси,
властиві расам та націям… Ви ж не бу
-
дете «на голубому глазу» стверджува-
ти, що є африканська країна, яка за хо-
лоднокровністю перевершує Німеччи-
ну навіть після прийому численних
турків та біженців?!
Абугабаль виграв для Єгипту вже
другу серію на турнірі, нагадавши по
-
двиг аргентинця Серхі Гойкоечеа на
ЧС‑90. Але, зізнатися, камерунці били
настільки огидно, що будь-який інший
результат був б для голкіпера серйоз
-
ною невдачею.
Матч за 3 місце
Камерун – Буркіна-Фасо – 3:3, пен 3:5
Голи: Яго (24), Онана (43), Оаттара (49) – Ба‑
хокен (71), Абубакар (85, 87)
Серія: єдина невдача б’ючого – третій удар
Ібраїми Туре
Дуже веселий матч за третє місце
– сумнівна втіха господарів. Одна
радість – підняли середню результа
-
тивність турніру! І Венсан Абубакар,
зрозуміло, найкращий бомбардир
турніру с величезним відривом. Зро
-
бити три дубля на такому змаганні –
це щось, погодьтеся.
Джонатан Вілсон («Гардіан»):
«Мохамед Салах проти Садіо Мане,
два великі форварди «Ліверпуля»
зійдуться у недільному фіналі Кубка
африканських націй. Це головний
матч Єгипту проти Сенегалу, зустріч
найуспішнішої команди в історії Аф
-
рики та команди, яка ніколи не завой-
овувала цей трофей. Але зосеред-
жуватися на цих гравцях було б по-
милкою: хоча обидва вони вплинули
наприкінці матчів, ані Сенегал, ані
Єгипет не можна назвати командами,
заснованими на їхньому атакуючому
таланті.
Неминуче виникає відчуття, що
навіть зосереджуватися на футболі
неправильно з огляду на трагічні
події двотижневої давності, коли
вісім уболівальників було розтопта
-
но насмерть біля стадіону «Олембе»,
де відбудеться фінал. Місце прове
-
дення чвертьфіналу було перенесе-
но, але після перегляду вирішили, що
півфінал у четвер слід провести саме
там.
Емоційно це могло здатися див
-
ним: йти через дорогу та через воро-
та, де сталася трагедія – але з погляду
логістики це майже напевно був пра
-
вильний вибір, враховуючи відсут-
ність життєздатних альтернатив для
великої гри за участю господарів.
«Олембе» – чудовий стадіон, розта
-
шований на величезному просторі;
для створення тисняви знадобилася
неперевершена, вражаюча некомпе
-
тентність. Наскільки уроки були зас-
воєні, у четвер було важко сказати,
враховуючи, що з’явилося всього
24 000 осіб: заповнюваність урізали
вдвічі, мабуть, все-таки з міркувань
безпеки, а не ковида.
Катастрофа справедливо домінує
за будь-якого розгляду турніру, але
те, що сталося тиждень тому в поне
-
ділок, було лише частиною значно
масштабнішого хаосу. Кубок Націй
– це змагання, яке завжди має ви
-
правдовувати своє існування; остан-
ні кілька тижнів не принесли особли-
вого успіху ні на полі, ні поза його
межами. Організація загалом була
невдалою, у той час як, за всіх засте
-
режень на якість газонів, невдалим
був і футбол з його 1,88 гола за гру.
Метод Сенегалу полягає в тому,
щоб задушити суперника, взяти під
контроль півзахист та завдати удару
на пізньому етапі. У цьому їм здоро
-
во допоміг в останніх двох іграх
Ісмаїла Сарр, який повернувся у фор
-
му, зміг вийти з лави запасних і дода-
ти атакуючих загроз. Вісім з дев’яти
голів, які Сенегал забив на турнірі,
відбулися через годину гри. В обо
-
роні вони були майже бездоганними,
Мане все ж таки грохнув Салаха!
Абугабаль піднявся на серію
11-метрових та знову все відбив
Півфінал
Камерун – Єгипет – 0:0, пен 1:3
Серія: Абубакар – 1:0, Зізо – 1:1, Мукуді – 1:1
(воротар), Абдельмонейм – 1:2, Сілікі – 1:2 (во‑
ротар), Лашен – 1:3, Нджє – 1:3 (повз і вище); до
Салаха черга не дійшла!
До чого ж у них все передбачувано:
Єгипет стримав атаки суперника та
виграв шосту поспіль серію 11‑метро
-
вих на КАНі (ні, не світовий рекорд!
Німеччина/ФРН, програвши чехосло
-
вакам на Євро‑76, потім виграла у
Франції на ЧС‑82, Мексики на ЧС‑86,
Англії на ЧС‑90 та Євро‑96, Аргентини
на ЧС‑2006, Італії на Євро‑2016… Ага,
теж шість, але на двох турнірах!), по
-
путно взявши у Камеруну реванш за
поразку у фіналі 2017 року. Правда, то
-
ді «Неприборкані леви» у свою чергу
брали реванш у «Фараонів» за фінал
КАН‑2008, а заодно і КАН‑ 1986.
Загалом, господарі турніру передба
-
чувано бадьоро почали і, незважаючи
на те, що підопічні Карлуша Кейруша
вимкнули з гри Абубакара, Камерун
виглядав сильніше і створював момен
-
ти – Нгадеу-Нгаджуї влучив у перекла-
дину, запоров відмінний шанс Токо-
Екамбі. А після перерви усе швидко
змінилося в тому плані, що Єгипет зно
-
ву реалізував свою протиповітряну так-
тику – «самі не літаємо та іншим не до-
зволимо». Мохамед Абугабаль, нага-
даю, запасний воротар «Фараонів», що
з’явився на полі в 1/8‑й фіналу через
травму Ель-Шенаві, немовби і в гру не
вступав – тільки валявся, зо доручен
-
ням тренера зображуючи чергову пе-
кельну травму.
Знову вирішувала серія 11‑метро
-
вих, і тут я не міг не задати питання, що
звучить – але тільки звучить! – рас
-
истськи: а взагалі було таке, щоб коман-
да з чорною частини Африки обіграла
магрібінців, тобто білих арабів‑севе
-
рян? (ПАР вже давно припинила бути
апартеїдно-білою.) Відповідаю, поко
-
павшись в архівах: було як мінімум од-
ного разу! У фіналі КАН‑ 1982 Гана пе -
ремогла Лівію 7:6! Хоча загалом тут
складно не побачити деяку закономір
-
ність – саме те, що в подібних успіхах
видно спадщину німців та італійців.
Ніякого расизму, повторюся, просто
психологія та певні характерні риси,
властиві расам та націям… Ви ж не бу
-
дете «на голубому глазу» стверджува-
ти, що є африканська країна, яка за хо-
лоднокровністю перевершує Німеччи-
ну навіть після прийому численних
турків та біженців?!
Абугабаль виграв для Єгипту вже
другу серію на турнірі, нагадавши по
-
двиг аргентинця Серхі Гойкоечеа на
ЧС‑90. Але, зізнатися, камерунці били
настільки огидно, що будь-який інший
результат був б для голкіпера серйоз
-
ною невдачею.
Матч за 3 місце
Камерун – Буркіна-Фасо – 3:3, пен 3:5
Голи: Яго (24), Онана (43), Оаттара (49) – Ба‑
хокен (71), Абубакар (85, 87)
Серія: єдина невдача б’ючого – третій удар
Ібраїми Туре
Дуже веселий матч за третє місце
– сумнівна втіха господарів. Одна
радість – підняли середню результа
-
тивність турніру! І Венсан Абубакар,
зрозуміло, найкращий бомбардир
турніру с величезним відривом. Зро
-
бити три дубля на такому змаганні –
це щось, погодьтеся.
Джонатан Вілсон («Гардіан»):
«Мохамед Салах проти Садіо Мане,
два великі форварди «Ліверпуля»
зійдуться у недільному фіналі Кубка
африканських націй. Це головний
матч Єгипту проти Сенегалу, зустріч
найуспішнішої команди в історії Аф
-
рики та команди, яка ніколи не завой-
овувала цей трофей. Але зосеред-
жуватися на цих гравцях було б по-
милкою: хоча обидва вони вплинули
наприкінці матчів, ані Сенегал, ані
Єгипет не можна назвати командами,
заснованими на їхньому атакуючому
таланті.
Неминуче виникає відчуття, що
навіть зосереджуватися на футболі
неправильно з огляду на трагічні
події двотижневої давності, коли
вісім уболівальників було розтопта
-
но насмерть біля стадіону «Олембе»,
де відбудеться фінал. Місце прове
-
дення чвертьфіналу було перенесе-
но, але після перегляду вирішили, що
півфінал у четвер слід провести саме
там.
Емоційно це могло здатися див
-
ним: йти через дорогу та через воро-
та, де сталася трагедія – але з погляду
логістики це майже напевно був пра
-
вильний вибір, враховуючи відсут-
ність життєздатних альтернатив для
великої гри за участю господарів.
«Олембе» – чудовий стадіон, розта
-
шований на величезному просторі;
для створення тисняви знадобилася
неперевершена, вражаюча некомпе
-
тентність. Наскільки уроки були зас-
воєні, у четвер було важко сказати,
враховуючи, що з’явилося всього
24 000 осіб: заповнюваність урізали
вдвічі, мабуть, все-таки з міркувань
безпеки, а не ковида.
Катастрофа справедливо домінує
за будь-якого розгляду турніру, але
те, що сталося тиждень тому в поне
-
ділок, було лише частиною значно
масштабнішого хаосу. Кубок Націй
– це змагання, яке завжди має ви
-
правдовувати своє існування; остан-
ні кілька тижнів не принесли особли-
вого успіху ні на полі, ні поза його
межами. Організація загалом була
невдалою, у той час як, за всіх засте
-
режень на якість газонів, невдалим
був і футбол з його 1,88 гола за гру.
Метод Сенегалу полягає в тому,
щоб задушити суперника, взяти під
контроль півзахист та завдати удару
на пізньому етапі. У цьому їм здоро
-
во допоміг в останніх двох іграх
Ісмаїла Сарр, який повернувся у фор
-
му, зміг вийти з лави запасних і дода-
ти атакуючих загроз. Вісім з дев’яти
голів, які Сенегал забив на турнірі,
відбулися через годину гри. В обо
-
роні вони були майже бездоганними,
Мане все ж таки грохнув Салаха!
Абугабаль піднявся на серію
11-метрових та знову все відбив
3РедакеРецдкекк 22 Кубок Африки
пропустивши лише два м’ячі, обидва
рази в чвертьфіналі та півфіналі, від
-
повівши трьома голами, і дозволив-
ши лише дев’ять ударів у площину
своїх воріт за весь турнір.
Метод Єгипту у тому, щоб просто
задушити. Природна обережність
Карлуша Кейруша у поєднанні з
їхньою традиційною схильністю до
вбивства часу, створила стиль, який
приніс лише чотири голи за 630 хви
-
лин. «Фараони» і пропустили теж
двічі, хоча отримували 12,33 удари за
гру – майже все з дальньої дистанції!
Сенс у тому, що їхня найбільша
сила – психологічна стійкість і те, як
позбавляють її супротивників, – це
ще й пенальті; Єгипет виграв останні
шість своїх серій, у тому числі дві на
цьому КАН. Досі вони обіграли лише
Гвінею-Бісау та Судан в основний
час, але ж мали набагато складніший
шлях до фіналу, ніж у Сенегалу, – за
суперниками: Кот-д’Івуар, Марокко
та господарі з Камеруну! І ніколи не
слід забувати, наскільки важкими
для північноафриканських збірних
завжди були турніри в країнах Афри
-
ки на південь від Сахари; Єгипет у
2008 і 2010 роках став єдиною північ
-
ноафриканською командою, яка ко-
ли-небудь вигравала Кубок Націй за
межами Північної Африки.
Але при цьому незабутнє вражен
-
ня справляє їх майстерність гри.
Спадщина їхнього воротаря-ветера
-
на Ессама Ель-Хадарі, у якого був
найнижчий больовий поріг серед
усіх чоловіків, які будь-коли грали в
міжнародний футбол, знаходиться в
надійних руках Мохамеда Ель-Ше
-
наві, а після того, як він дійсно отри-
мав травму в стилі «хлопчик, що кри-
чить «вовки!» – Мохамед Абугабаль.
Єгипетський воротар – це медична
мильна опера, що затягнулася, яка
стоїть в одному ряду з будь-якими
представниками цього жанру, які
тільки прийдуть вам в голову, а Абу
-
габаль провів більшу частину півфі-
налу, курчачись у безнадійній агонії.
Сам Карлуш Кейруш весь турнір
перебував у жахливо роздратованому
настрої, кипів, нишпорив своєю тех
-
нічною зоною, очевидно, в переконан-
ні, що всюди навколо змова проти нь-
ого. Загальна поведінка лави запасних
Єгипту в чвертьфіналі була ганебною,
оскільки вони заперечували рішення
за рішенням, лаяли четвертого суддю
і викликали незадоволення тренерсь
-
кого штабу Марокко, внаслідок чого
помічник тренера Рожер Де Са був
дискваліфікований на чотири матчі.
Потім єгипетська футбольна асо
-
ціація протестувала проти призначен-
ня досвідченого рефері Бакарі Гасса-
ми на півфінал. Єдина причина – він
судив їхню поразку на груповому ета
-
пі від Нігерії. Гассама, з його лисою
головою і витріщеними очима, такий
собі гамбійський Колліна, любить
стверджувати свій авторитет і, усно
попередивши Кейруша, коли той впав
на коліна, влаштовуючи спектакль
протесту на честь штрафного в центрі
поля, показав йому дві жовті картки
на початку другого тайму.
В результаті Кейруша не буде на
лаві запасних у фіналі. Кейруш про
-
довжував нападати на Гассаму після
гри. Потім, що вже зовсім смішно,
інший тренер, Діа Ель- Саєд, попро
-
сив відкласти фінал на 24 години,
тому що в Єгипту на день менше від-
починку, ніж у їхніх супротивників. Ага, щаз!!!
Сенегал має свої спогади про те, як
на суддів може вплинути тиск Єгип
-
ту. Востаннє, коли команди зустріча-
лися на фінальній стадії, у півфіналі в Каїрі в 2006 році, «Львам Терангі» відмовили у очевидному пенальті на
останній хвилині, коли Діомансі Ка
-
мара був збитий Ібрагімом Саїдом, а
Єгипет вів 2:1.
Це лише одне із історичних розча
-
рувань, які Сенегал намагається по-
долати. Їхній тренер Аліу Сіссе не
реалізував вирішальний пенальті
серії у фіналі 2002 року, а ще є свіжий
спогад про поразку у фіналі від Ал
-
жиру у 2019‑му. Для Сенегалу пере -
мога в Кубку націй це квест, в якому
їхні власні сумніви, власна невпев
-
неність спроможні стати такою са-
мою перешкодою, як і противник. У
цьому контексті Єгипет, безжальній
серійний убивця, може виявитися
найгіршим із усіх варіантів».
Фінал
Сенегал – Єгипет – 0:0, пен 4:2
На 7‑й хвилині Мане не забив пенальті
(воротар)
Серія: Кулібалі – 1:0, Зізо – 1:1, Діалло – 2:1,
Абдельмонейм – 2:1 (штанга), Буна Сарр –
2:1 (воротар), Хамді – 2:2, Дьєнг – 3:2, Лашен
– 3:2 (воротар), Мане – 4:2; і знову, другий
раз поспіль, до Салаха черга не дійшла – ць‑
ого разу у негативному плані
Сенегал: Е. Менді – Буна Сарр, Кулібалі,
Діалло, Сісс – Ш. Куяте (Пап Гейє, 66),
Н. Менді – Ісмаїла Сарр (Діа, 77), Ідрісса
Гейє, Мане – Дьєдіу (Бамба Дьєнг, 77)
Єгипет: Абугабаль – Ашур, Абдельмонейм,
Ель-Венш, Ель – Фоту – Фаті (Лашен, 99),
Ельнені, Аль-Сулайя (Трезеге, 59) – Салах,
Мохамед (Хамді, 59), Мармуш (Зізо, 59)
Яка іронія долі – як тільки Єгипет
встановиа рекорд з виграних серій
11‑метрових, як – на тобі! Абугабаль
не врятував.
Ви ж чудово розумієте, що торже
-
ство Сенегалу – по-перше, перше в
історії, по-друге, просто заслужене і
всіляко бажане… Скільки ж можна це
Венсан Абубакар чотири рази забив Буркіна-
Фасо, двічі – Ефіопії і по одному – Гамбії з
Кабо-Верде. Навіть Египту поклав в серії, але ж
це був останній успіх його команди
Пенальті – Абдельмонейм
зносить Сісса!
пропустивши лише два м’ячі, обидва
рази в чвертьфіналі та півфіналі, від
-
повівши трьома голами, і дозволив-
ши лише дев’ять ударів у площину
своїх воріт за весь турнір.
Метод Єгипту у тому, щоб просто
задушити. Природна обережність
Карлуша Кейруша у поєднанні з
їхньою традиційною схильністю до
вбивства часу, створила стиль, який
приніс лише чотири голи за 630 хви
-
лин. «Фараони» і пропустили теж
двічі, хоча отримували 12,33 удари за
гру – майже все з дальньої дистанції!
Сенс у тому, що їхня найбільша
сила – психологічна стійкість і те, як
позбавляють її супротивників, – це
ще й пенальті; Єгипет виграв останні
шість своїх серій, у тому числі дві на
цьому КАН. Досі вони обіграли лише
Гвінею-Бісау та Судан в основний
час, але ж мали набагато складніший
шлях до фіналу, ніж у Сенегалу, – за
суперниками: Кот-д’Івуар, Марокко
та господарі з Камеруну! І ніколи не
слід забувати, наскільки важкими
для північноафриканських збірних
завжди були турніри в країнах Афри
-
ки на південь від Сахари; Єгипет у
2008 і 2010 роках став єдиною північ
-
ноафриканською командою, яка ко-
ли-небудь вигравала Кубок Націй за
межами Північної Африки.
Але при цьому незабутнє вражен
-
ня справляє їх майстерність гри.
Спадщина їхнього воротаря-ветера
-
на Ессама Ель-Хадарі, у якого був
найнижчий больовий поріг серед
усіх чоловіків, які будь-коли грали в
міжнародний футбол, знаходиться в
надійних руках Мохамеда Ель-Ше
-
наві, а після того, як він дійсно отри-
мав травму в стилі «хлопчик, що кри-
чить «вовки!» – Мохамед Абугабаль.
Єгипетський воротар – це медична
мильна опера, що затягнулася, яка
стоїть в одному ряду з будь-якими
представниками цього жанру, які
тільки прийдуть вам в голову, а Абу
-
габаль провів більшу частину півфі-
налу, курчачись у безнадійній агонії.
Сам Карлуш Кейруш весь турнір
перебував у жахливо роздратованому
настрої, кипів, нишпорив своєю тех
-
нічною зоною, очевидно, в переконан-
ні, що всюди навколо змова проти нь-
ого. Загальна поведінка лави запасних
Єгипту в чвертьфіналі була ганебною,
оскільки вони заперечували рішення
за рішенням, лаяли четвертого суддю
і викликали незадоволення тренерсь
-
кого штабу Марокко, внаслідок чого
помічник тренера Рожер Де Са був
дискваліфікований на чотири матчі.
Потім єгипетська футбольна асо
-
ціація протестувала проти призначен-
ня досвідченого рефері Бакарі Гасса-
ми на півфінал. Єдина причина – він
судив їхню поразку на груповому ета
-
пі від Нігерії. Гассама, з його лисою
головою і витріщеними очима, такий
собі гамбійський Колліна, любить
стверджувати свій авторитет і, усно
попередивши Кейруша, коли той впав
на коліна, влаштовуючи спектакль
протесту на честь штрафного в центрі
поля, показав йому дві жовті картки
на початку другого тайму.
В результаті Кейруша не буде на
лаві запасних у фіналі. Кейруш про
-
довжував нападати на Гассаму після
гри. Потім, що вже зовсім смішно,
інший тренер, Діа Ель- Саєд, попро
-
сив відкласти фінал на 24 години,
тому що в Єгипту на день менше від-
починку, ніж у їхніх супротивників. Ага, щаз!!!
Сенегал має свої спогади про те, як
на суддів може вплинути тиск Єгип
-
ту. Востаннє, коли команди зустріча-
лися на фінальній стадії, у півфіналі в Каїрі в 2006 році, «Львам Терангі» відмовили у очевидному пенальті на
останній хвилині, коли Діомансі Ка
-
мара був збитий Ібрагімом Саїдом, а
Єгипет вів 2:1.
Це лише одне із історичних розча
-
рувань, які Сенегал намагається по-
долати. Їхній тренер Аліу Сіссе не
реалізував вирішальний пенальті
серії у фіналі 2002 року, а ще є свіжий
спогад про поразку у фіналі від Ал
-
жиру у 2019‑му. Для Сенегалу пере -
мога в Кубку націй це квест, в якому
їхні власні сумніви, власна невпев
-
неність спроможні стати такою са-
мою перешкодою, як і противник. У
цьому контексті Єгипет, безжальній
серійний убивця, може виявитися
найгіршим із усіх варіантів».
Фінал
Сенегал – Єгипет – 0:0, пен 4:2
На 7‑й хвилині Мане не забив пенальті
(воротар)
Серія: Кулібалі – 1:0, Зізо – 1:1, Діалло – 2:1,
Абдельмонейм – 2:1 (штанга), Буна Сарр –
2:1 (воротар), Хамді – 2:2, Дьєнг – 3:2, Лашен
– 3:2 (воротар), Мане – 4:2; і знову, другий
раз поспіль, до Салаха черга не дійшла – ць‑
ого разу у негативному плані
Сенегал: Е. Менді – Буна Сарр, Кулібалі,
Діалло, Сісс – Ш. Куяте (Пап Гейє, 66),
Н. Менді – Ісмаїла Сарр (Діа, 77), Ідрісса
Гейє, Мане – Дьєдіу (Бамба Дьєнг, 77)
Єгипет: Абугабаль – Ашур, Абдельмонейм,
Ель-Венш, Ель – Фоту – Фаті (Лашен, 99),
Ельнені, Аль-Сулайя (Трезеге, 59) – Салах,
Мохамед (Хамді, 59), Мармуш (Зізо, 59)
Яка іронія долі – як тільки Єгипет
встановиа рекорд з виграних серій
11‑метрових, як – на тобі! Абугабаль
не врятував.
Ви ж чудово розумієте, що торже
-
ство Сенегалу – по-перше, перше в
історії, по-друге, просто заслужене і
всіляко бажане… Скільки ж можна це
Венсан Абубакар чотири рази забив Буркіна-
Фасо, двічі – Ефіопії і по одному – Гамбії з
Кабо-Верде. Навіть Египту поклав в серії, але ж
це був останній успіх його команди
Пенальті – Абдельмонейм
зносить Сісса!
233РедакеРецдкекк Кубок Африки
КОНКАКАФ
11 тур
Ямайка – Коста-Рика – 0:1
Гол: Джоел Кемпбелл (62)
На 61‑й хвилині Сельсо Борхес
(Коста-Рика) не забив пенальті
(воротар)
США – Гондурас – 3:0
США: Тернер – Кеннон, Ціммерман,
М. Робінсон, Е. Робінсон – Маккенні
(Рольдан, 84), Акоста, де ла Торре –
Веа (Ааронсон, 76), Пепі (Феррейра,
76), Морріс (Пулішич, 65)
Голи: Маккенні (8), Ціммерман (37),
Пулішич (67)
Сальвадор – Канада – 0:2
К: Борьян – Лар’ї (Бро-Гіяр, 83), Ген‑
рі, Кеннеді, Адекугбе – Хатчінсон,
Антунес Еустакіо (Кає, 80), Міллар
(Ларін, 58) – Хойлетт (Джонстон,
58), Девід, Осоріо (Б’юкенен, 57)
Голи: Хатчінсон (66), Дж. Девід
(90+3)
Мексика – Панама – 1:0
М: Очоа – Домінгес (Х. Араухо, 69),
Монтес, Н. Араухо, Артеага – Ерре‑
ра, Гуардадо, К. Родрігес (Корона,
69) – Лосано (Лайнес, 67), Хіменес,
Вега (Ромо Баррон, 83)
Гол: Рауль Хіменес (80, пен)
Пам’ятаєте, у минулому
огляді КОНКАКАФ ми писа
-
ли: не дивиться занадто
пильно на чотири пункти пе
-
реваги Панами над Коста-
Рикою! В 11‑му турі першим
доведеться зіграти з Мекси
-
кою на виїзді, в той час як
чвертьфіналіст ЧС‑2014 пої
-
де у гості до аутсайдерів з
Ямайки?
Отож, костариканці ско
-
ротили відставання до
мінімуму, перегравши ко
-
манду, про яку гурт «Чайф»
колись написав свій без
-
смертний хіт. А ось панамці
у героїчній боротьбі посту
-
пилися більш сильному опо-
нентові. Моменти у них бу-
ли, достатньо згадати хоча б
божевільний і своєчасний
сейв Гільєрмо Очоа, котрий
фактично вибив м’яч з‑під
ніг суперника після про
-
стрілу від Ескобара, а далі
вже Ектор Еррера вгатив йо
-
го куди подалі!
Проте мексиканці все ж
створили більше нагод, в од
-
ного лише Рауля Хіменеса
були два удари з вбивчих по
-
зицій, і на 80‑й хвилині він
вже не пробачив «Los
Canaleros», чітко реалізував
-
ши пенальті за фол Абдіеля
Аярза проти Дієго Лайнеса.
Канада здобула третю по
-
спіль перемогу з рахунком
2:0, не помітивши супротив
Сальвадору. Тобто у випадку
тріумфу у грі проти Коста-
Рики у наступному турі «кле
-
нові» гарантують собі вихід
на чемпіонат світу.
Окремих слів заслуговує
переможний гол Атіби Хат
-
чінсона. Просто знайдіть та
подивіться, яким чудернаць
-
ким чином (удар – стійка –
зад канадця – дугой над воро
-
тарем – ще раз стійка і воро-
та, здеється, так…) ігрове
знаряддя потрапило до сітки
ворожих воріт.
Сполучені Штати чітко і
впевнено переграли аутсай
-
дерів з Гондурасу, частково
реабілітувавшись за гірку
поразку від Канади у попе
-
редньому турі. Але сама гра
частково відійшла на другий
план завдяки погоді. Темпе
-
ратура у Міннесоті підчас
гри сягала навіть –20 гра
-
дусів, що дуже ускладнюва-
ло життя футболістам, на-
самперед гостям. Це вам не
якесь високогір’я! Голкіпера
Гондурасу Луїса Лопеса та
форварда Ромеля Кійото на
-
віть замінили через переохо-
лодження. Кристіан Пулі-
шич: «З нетерпінням чекали,
коли вже зможемо потрапи
-
ти у роздягальню»!
Далі на США чекає просто
пекельний календар – Мек
-
сика на виїзді, а потім Пана-
ма та Коста-Рика. У конку-
рентів між тим буде принай-
мні по одній грі з аутсайдера-
ми групи, а мексиканці вза-
галі закінчать цей відбірко-
вий цикл поєдинками з Гон-
дурасом та Сальвадором.
І В Н П М О
1 Канада 11 7 4 0 19–5 25
2 США 11 6 3 2 16–7 21
3 Мексика 11 6 3 2 14–8 21
4 Панама 11 5 2 4 14–13 17
5 Коста-Рика 11 4 4 3 8–7 16
6 Сальвадор 11 2 3 6 6–13 9
7 Ямайка 11 1 4 6 9–16 7
8 Гондурас 11 0 3 8 5–22 3
Сенегал – вперше в історії вперше у житті!
Атіба Хатчінсон: «Захочеш забити – не так розчепіришся!»
ЧМ-2022. Вiдбiр
«Фараонам» віддавати. А також іронічне, якщо врахувати, що вічний лідер Садіо Мане запоров пенальті (Абдельмонейм жахливо неакуратно підкотився під Сісса), Абугабалю не звикати таке відбивати, а потім забив вирішальну «точку» у серії. Харак
-
тер! Єгипет, як і раніше, тягнув до ць-
ого з›ясування стосунків, дотягнув і програв. Аліу Сіссе – герой Сенегалу. Погодьтеся, це все ж таки правильно.
І ось вам ще один дивний приклад
перемоги центральноафриканської
(точніше, західно- – але що там за різ
-
ниця!) у серії над магрибінцями. Всь-
ого можна досягнути, тільки дайте
трохи часу!
«Ви навіть уявити не можете, що
зараз коїться у Сенегалу…»
Ідрісса АЛЬ-ЄБУНІ
КОНКАКАФ
11 тур
Ямайка – Коста-Рика – 0:1
Гол: Джоел Кемпбелл (62)
На 61‑й хвилині Сельсо Борхес
(Коста-Рика) не забив пенальті
(воротар)
США – Гондурас – 3:0
США: Тернер – Кеннон, Ціммерман,
М. Робінсон, Е. Робінсон – Маккенні
(Рольдан, 84), Акоста, де ла Торре –
Веа (Ааронсон, 76), Пепі (Феррейра,
76), Морріс (Пулішич, 65)
Голи: Маккенні (8), Ціммерман (37),
Пулішич (67)
Сальвадор – Канада – 0:2
К: Борьян – Лар’ї (Бро-Гіяр, 83), Ген‑
рі, Кеннеді, Адекугбе – Хатчінсон,
Антунес Еустакіо (Кає, 80), Міллар
(Ларін, 58) – Хойлетт (Джонстон,
58), Девід, Осоріо (Б’юкенен, 57)
Голи: Хатчінсон (66), Дж. Девід
(90+3)
Мексика – Панама – 1:0
М: Очоа – Домінгес (Х. Араухо, 69),
Монтес, Н. Араухо, Артеага – Ерре‑
ра, Гуардадо, К. Родрігес (Корона,
69) – Лосано (Лайнес, 67), Хіменес,
Вега (Ромо Баррон, 83)
Гол: Рауль Хіменес (80, пен)
Пам’ятаєте, у минулому
огляді КОНКАКАФ ми писа
-
ли: не дивиться занадто
пильно на чотири пункти пе
-
реваги Панами над Коста-
Рикою! В 11‑му турі першим
доведеться зіграти з Мекси
-
кою на виїзді, в той час як
чвертьфіналіст ЧС‑2014 пої
-
де у гості до аутсайдерів з
Ямайки?
Отож, костариканці ско
-
ротили відставання до
мінімуму, перегравши ко
-
манду, про яку гурт «Чайф»
колись написав свій без
-
смертний хіт. А ось панамці
у героїчній боротьбі посту
-
пилися більш сильному опо-
нентові. Моменти у них бу-
ли, достатньо згадати хоча б
божевільний і своєчасний
сейв Гільєрмо Очоа, котрий
фактично вибив м’яч з‑під
ніг суперника після про
-
стрілу від Ескобара, а далі
вже Ектор Еррера вгатив йо
-
го куди подалі!
Проте мексиканці все ж
створили більше нагод, в од
-
ного лише Рауля Хіменеса
були два удари з вбивчих по
-
зицій, і на 80‑й хвилині він
вже не пробачив «Los
Canaleros», чітко реалізував
-
ши пенальті за фол Абдіеля
Аярза проти Дієго Лайнеса.
Канада здобула третю по
-
спіль перемогу з рахунком
2:0, не помітивши супротив
Сальвадору. Тобто у випадку
тріумфу у грі проти Коста-
Рики у наступному турі «кле
-
нові» гарантують собі вихід
на чемпіонат світу.
Окремих слів заслуговує
переможний гол Атіби Хат
-
чінсона. Просто знайдіть та
подивіться, яким чудернаць
-
ким чином (удар – стійка –
зад канадця – дугой над воро
-
тарем – ще раз стійка і воро-
та, здеється, так…) ігрове
знаряддя потрапило до сітки
ворожих воріт.
Сполучені Штати чітко і
впевнено переграли аутсай
-
дерів з Гондурасу, частково
реабілітувавшись за гірку
поразку від Канади у попе
-
редньому турі. Але сама гра
частково відійшла на другий
план завдяки погоді. Темпе
-
ратура у Міннесоті підчас
гри сягала навіть –20 гра
-
дусів, що дуже ускладнюва-
ло життя футболістам, на-
самперед гостям. Це вам не
якесь високогір’я! Голкіпера
Гондурасу Луїса Лопеса та
форварда Ромеля Кійото на
-
віть замінили через переохо-
лодження. Кристіан Пулі-
шич: «З нетерпінням чекали,
коли вже зможемо потрапи
-
ти у роздягальню»!
Далі на США чекає просто
пекельний календар – Мек
-
сика на виїзді, а потім Пана-
ма та Коста-Рика. У конку-
рентів між тим буде принай-
мні по одній грі з аутсайдера-
ми групи, а мексиканці вза-
галі закінчать цей відбірко-
вий цикл поєдинками з Гон-
дурасом та Сальвадором.
І В Н П М О
1 Канада 11 7 4 0 19–5 25
2 США 11 6 3 2 16–7 21
3 Мексика 11 6 3 2 14–8 21
4 Панама 11 5 2 4 14–13 17
5 Коста-Рика 11 4 4 3 8–7 16
6 Сальвадор 11 2 3 6 6–13 9
7 Ямайка 11 1 4 6 9–16 7
8 Гондурас 11 0 3 8 5–22 3
Сенегал – вперше в історії вперше у житті!
Атіба Хатчінсон: «Захочеш забити – не так розчепіришся!»
ЧМ-2022. Вiдбiр
«Фараонам» віддавати. А також іронічне, якщо врахувати, що вічний лідер Садіо Мане запоров пенальті (Абдельмонейм жахливо неакуратно підкотився під Сісса), Абугабалю не звикати таке відбивати, а потім забив вирішальну «точку» у серії. Харак
-
тер! Єгипет, як і раніше, тягнув до ць-
ого з›ясування стосунків, дотягнув і програв. Аліу Сіссе – герой Сенегалу. Погодьтеся, це все ж таки правильно.
І ось вам ще один дивний приклад
перемоги центральноафриканської
(точніше, західно- – але що там за різ
-
ниця!) у серії над магрибінцями. Всь-
ого можна досягнути, тільки дайте
трохи часу!
«Ви навіть уявити не можете, що
зараз коїться у Сенегалу…»
Ідрісса АЛЬ-ЄБУНІ
3РедакеРецдкекк 243РедакцВЖ
У травні 1996 року у клубі «Барсе-
лона» панувала метушня. Після кількох
років успіхів та тріумфів, коли «коман
-
да мрії» Йохана Кройфа завоювала 11+
трофеїв за вісім сезонів, у тому числі
«Святий Грааль» у вигляді Кубка чем
-
піонів, стосунки між клубом та поваж-
ним голландцем були розірвані.
Ван Гал недоступний ще рік
Будь-яке розлучення між роботодавцем
і емоційним, імпульсивним і часто за
-
пальним Кройфом завжди було б гуч-
ною справою, але те, що сталося на
«Камп Ноу», відправляло класику на
кшталт «Крамер проти Крамера» не
-
рвово курити в коридорі. Та й годі – то-
му що у нас йдеться не про поважного
Кройфа-Круїффа… «Блаугранас» вже
вирішили: Луї ван Гал із «Аяксу» має
зайняти крісло менеджера. Проте вини
-
кла проблема.
Його контракт із амстердамським
клубом діяв ще рік. »Барселоні» по
-
трібен був хтось, хто міг би замінити,
підстрахувати його на сезон, і щоб усе
при цьому йшло своєю чергою; в ідеалі,
якщо це можливо, взяти якесть трофе
-
нятко у процесі і передати клуб ван Галу
в хорошому стані, після чого вирушати
в за… захід сонця*. Проте людина, яку
вибрали на роль, перевершила всі ці па
-
раметри.
Тільки відверто несподівані ре
-
зультати змогли позбавити його титулу
Ла Ліги та завадили йому отримати ВСІ
трофеї, за які боровся клуб у сезоні. Це
був би майже другий найкращий сезон
для «Камп Ноу». Насправді клуб був
настільки вражений, що зберіг цю лю
-
дину в себе і був би готовий повернути
її в крісло менеджера, якби ван Гал за
-
знав невдачі.
Добрий старий Боббі Робсон на той
час – його заслуги перед грою не будуть
відзначені ще півдюжини років – насо
-
лоджувався надзвичайно успішним
періодом, керуючи «Порту» у Прімей
-
ра-лізі. Він підписав новий контракт із
клубом у 1995 році, але після того, як
йому діагностували злоякісну мелано
-
му (рак завдав перший з п’яти своїх
ударів великому тренерові), він пропу
-
стив початок сезону.
Однак у типовій для Робсона манері
він дав відсіч мерзенній хворобі і повер
-
нувся, щоб привести клуб до ще одного
чемпіонського титулу. Таким чином, це
був менеджер на піку можливостей, од
-
нак він відповів на дзвінок від президен-
та «Барселони» Хосепа Нуньєса, щоб
обговорити доступність Луїша Фігу.
Питання про те, чи було закидання
вудки щодо гравця просто гамбітом із
прихованим наміром, залишається від
-
критим. Однак широко відомо незапе-
* – а как украинский язык обходится без разницы между
«закат», «запад» и «заход»? Дело в том, что заход сол
-
нца и вправду непременно происходит на западе, но не
обязательно сопровождается закатом – это как мини
-
мум; наверняка ж есть синонимы! Более того, захід это
еще и мероприятие… Ну и, конечно, теряется игра слов
между «отправляется в за… и в закат». Как всадники
под финальные титры дурного вестерна.
Заметим, что в английском схожая байда (закат=заход),
но там хотя бы есть sunset и west, а мероприятие (event)
вообще тут ни при чем. Чекаю на ваші поради.
Як Боббі Р обсон
у «Барсі» «делегував»
Робсон і каталонські діти на пляжу
в Сітгесі, де він жив під час
перебування в Барселоні. Уточнення:
не на пляжу, а в Сітгесі, це курортне
передмістя Барселони, Моуріньйо теж
там розташовувався
Є все ж в Барселоні
щось таке привабливе!
У травні 1996 року у клубі «Барсе-
лона» панувала метушня. Після кількох
років успіхів та тріумфів, коли «коман
-
да мрії» Йохана Кройфа завоювала 11+
трофеїв за вісім сезонів, у тому числі
«Святий Грааль» у вигляді Кубка чем
-
піонів, стосунки між клубом та поваж-
ним голландцем були розірвані.
Ван Гал недоступний ще рік
Будь-яке розлучення між роботодавцем
і емоційним, імпульсивним і часто за
-
пальним Кройфом завжди було б гуч-
ною справою, але те, що сталося на
«Камп Ноу», відправляло класику на
кшталт «Крамер проти Крамера» не
-
рвово курити в коридорі. Та й годі – то-
му що у нас йдеться не про поважного
Кройфа-Круїффа… «Блаугранас» вже
вирішили: Луї ван Гал із «Аяксу» має
зайняти крісло менеджера. Проте вини
-
кла проблема.
Його контракт із амстердамським
клубом діяв ще рік. »Барселоні» по
-
трібен був хтось, хто міг би замінити,
підстрахувати його на сезон, і щоб усе
при цьому йшло своєю чергою; в ідеалі,
якщо це можливо, взяти якесть трофе
-
нятко у процесі і передати клуб ван Галу
в хорошому стані, після чого вирушати
в за… захід сонця*. Проте людина, яку
вибрали на роль, перевершила всі ці па
-
раметри.
Тільки відверто несподівані ре
-
зультати змогли позбавити його титулу
Ла Ліги та завадили йому отримати ВСІ
трофеї, за які боровся клуб у сезоні. Це
був би майже другий найкращий сезон
для «Камп Ноу». Насправді клуб був
настільки вражений, що зберіг цю лю
-
дину в себе і був би готовий повернути
її в крісло менеджера, якби ван Гал за
-
знав невдачі.
Добрий старий Боббі Робсон на той
час – його заслуги перед грою не будуть
відзначені ще півдюжини років – насо
-
лоджувався надзвичайно успішним
періодом, керуючи «Порту» у Прімей
-
ра-лізі. Він підписав новий контракт із
клубом у 1995 році, але після того, як
йому діагностували злоякісну мелано
-
му (рак завдав перший з п’яти своїх
ударів великому тренерові), він пропу
-
стив початок сезону.
Однак у типовій для Робсона манері
він дав відсіч мерзенній хворобі і повер
-
нувся, щоб привести клуб до ще одного
чемпіонського титулу. Таким чином, це
був менеджер на піку можливостей, од
-
нак він відповів на дзвінок від президен-
та «Барселони» Хосепа Нуньєса, щоб
обговорити доступність Луїша Фігу.
Питання про те, чи було закидання
вудки щодо гравця просто гамбітом із
прихованим наміром, залишається від
-
критим. Однак широко відомо незапе-
* – а как украинский язык обходится без разницы между
«закат», «запад» и «заход»? Дело в том, что заход сол
-
нца и вправду непременно происходит на западе, но не
обязательно сопровождается закатом – это как мини
-
мум; наверняка ж есть синонимы! Более того, захід это
еще и мероприятие… Ну и, конечно, теряется игра слов
между «отправляется в за… и в закат». Как всадники
под финальные титры дурного вестерна.
Заметим, что в английском схожая байда (закат=заход),
но там хотя бы есть sunset и west, а мероприятие (event)
вообще тут ни при чем. Чекаю на ваші поради.
Як Боббі Р обсон
у «Барсі» «делегував»
Робсон і каталонські діти на пляжу
в Сітгесі, де він жив під час
перебування в Барселоні. Уточнення:
не на пляжу, а в Сітгесі, це курортне
передмістя Барселони, Моуріньйо теж
там розташовувався
Є все ж в Барселоні
щось таке привабливе!
253РедакеРецдкекк В ЖурбаЦи
речне: розмова закінчилася тим, що
президент «Барселони» запропонував
Робсону стати тренером на «Камп Ноу»
на сезон. Було, мабуть, не так багато
пропозицій про роботу, які могли б спо
-
кусити Робсона відмовитися від його
становища в Порту, де він досяг леген
-
дарного статусу («хороша команда, хо-
роший клуб, зручне синє крісло і я дру-
гий після Бога»). Проте ця з’явилася
одна з таких.
Двічі відхиливши раніше пропозиції
стати менеджером «Барселони», один
раз через благородну лояльність до «Іп
-
свіча» і один раз продемонструвавши
таку ж відданість збірній Англії – на що
Футбольна Асоціація ганебно не бажа
-
ла відповідати взаємністю в пізніші ча-
си, в 63 роки Робсон знав, що подібний
шанс навряд чи з’явиться вчетверте. І
він погодився, прихопивши свого про
-
теже, маловідомого Жозе Моуріньо.
«Чашу с ядом вместо кубка я беру»
Пояснити завдання було легко, але його
виконання збентежило б будь-кого,
крім найздібніших і досвідченіших ме
-
неджерів. Склеюйте різношерсту ко-
манду Кройфа, додавайте таланти, до-
ступні як у клубі, так і за його межами,
перемагайте у матчах та готуйте еста
-
фетну паличку до передачі!
Якщо це й здавалося отруєною ча
-
шею, то на першій прес-конференції
ЗМІ не надто упиралися. Кройф? Ну і
добре. З його впевненістю в успіху та
більш ніж 45‑річним досвідом Робсон
був не з тих, хто вибачається за те, що
перебуває у кріслі тренера, навіть у
«Барселоні».
У типовому незворушному тоні він
ясно дав зрозуміти, що спадщина Крой
-
фа не затьмарить його перебування на
посаді. «Я не боюся слідувати за ним, –
заявив він впевненим тоном, також поз
-
бавленим зарозумілості. – Коли прези-
дент Сполучених Штатів йде, країна
має отримати іншого президента Спо
-
лучених Штатів». Король помер. Хай
живе король!
Незважаючи на безліч зіркових імен,
команда, успадкована Робсоном від
Кройфа, навряд чи готова була серйоз
-
но претендувати на найвищі місця в
Прімері. Вони слухняно капітулювали
у гонці за титул протягом двох поперед
-
ніх сезонів, не особливо давлячи на по-
стійних конкурентів. Для початку
(1995) каталонці посіли четверте місце,
відставши від чемпіона «Реала Мад
-
рид» на дев’ять очок, а потім (1996) тро-
хи піднялися до третього місця, але все
ж таки дистанція до чемпіона «Атлетіко
Мадрид» склала сім пунктів.
Небагато Кулес сприйняли б ще од
-
ного сезону порожніх виступів, незва-
жаючи на вочевидь тимчасовий харак-
тер призначення Робсона. Як і сама но-
ва людина біля керма. Упустивши цю
роботу в минулому, Робсон був не нала
-
штований на легкий, приємний і ні до
Він так і не зрозумів, що
сталося, але не припинив
впливати на все, що кої-
лося в «Барсі»
Капітан «Барселони» Йохан Кройф
23.10.1977 – перед матчем против
«Іпсвіча» Боббі Робсона
речне: розмова закінчилася тим, що
президент «Барселони» запропонував
Робсону стати тренером на «Камп Ноу»
на сезон. Було, мабуть, не так багато
пропозицій про роботу, які могли б спо
-
кусити Робсона відмовитися від його
становища в Порту, де він досяг леген
-
дарного статусу («хороша команда, хо-
роший клуб, зручне синє крісло і я дру-
гий після Бога»). Проте ця з’явилася
одна з таких.
Двічі відхиливши раніше пропозиції
стати менеджером «Барселони», один
раз через благородну лояльність до «Іп
-
свіча» і один раз продемонструвавши
таку ж відданість збірній Англії – на що
Футбольна Асоціація ганебно не бажа
-
ла відповідати взаємністю в пізніші ча-
си, в 63 роки Робсон знав, що подібний
шанс навряд чи з’явиться вчетверте. І
він погодився, прихопивши свого про
-
теже, маловідомого Жозе Моуріньо.
«Чашу с ядом вместо кубка я беру»
Пояснити завдання було легко, але його
виконання збентежило б будь-кого,
крім найздібніших і досвідченіших ме
-
неджерів. Склеюйте різношерсту ко-
манду Кройфа, додавайте таланти, до-
ступні як у клубі, так і за його межами,
перемагайте у матчах та готуйте еста
-
фетну паличку до передачі!
Якщо це й здавалося отруєною ча
-
шею, то на першій прес-конференції
ЗМІ не надто упиралися. Кройф? Ну і
добре. З його впевненістю в успіху та
більш ніж 45‑річним досвідом Робсон
був не з тих, хто вибачається за те, що
перебуває у кріслі тренера, навіть у
«Барселоні».
У типовому незворушному тоні він
ясно дав зрозуміти, що спадщина Крой
-
фа не затьмарить його перебування на
посаді. «Я не боюся слідувати за ним, –
заявив він впевненим тоном, також поз
-
бавленим зарозумілості. – Коли прези-
дент Сполучених Штатів йде, країна
має отримати іншого президента Спо
-
лучених Штатів». Король помер. Хай
живе король!
Незважаючи на безліч зіркових імен,
команда, успадкована Робсоном від
Кройфа, навряд чи готова була серйоз
-
но претендувати на найвищі місця в
Прімері. Вони слухняно капітулювали
у гонці за титул протягом двох поперед
-
ніх сезонів, не особливо давлячи на по-
стійних конкурентів. Для початку
(1995) каталонці посіли четверте місце,
відставши від чемпіона «Реала Мад
-
рид» на дев’ять очок, а потім (1996) тро-
хи піднялися до третього місця, але все
ж таки дистанція до чемпіона «Атлетіко
Мадрид» склала сім пунктів.
Небагато Кулес сприйняли б ще од
-
ного сезону порожніх виступів, незва-
жаючи на вочевидь тимчасовий харак-
тер призначення Робсона. Як і сама но-
ва людина біля керма. Упустивши цю
роботу в минулому, Робсон був не нала
-
штований на легкий, приємний і ні до
Він так і не зрозумів, що
сталося, але не припинив
впливати на все, що кої-
лося в «Барсі»
Капітан «Барселони» Йохан Кройф
23.10.1977 – перед матчем против
«Іпсвіча» Боббі Робсона
3РедакеРецдкекк 263РедакцВЖ
чого не зобов’язуючий сезон. Він захо-
дився реалізовувати СВОЇ плани.
Вклад «Зубастика»
Виступаючи пізніше, Робсон розпо-
вість, як президент звернувся до нього
щодо майбутньої каденції, наполягаю
-
чи, що команді потрібно не лише досяг-
ти успіху, але й розважати і переконува-
ти одночасно (розважаючи – роз-
бещувати, розбещуючи – просвітлюва-
ти!). «Президент сказав мені: «Нам по-
трібний першокласний нападник – ви
знаєте, де такого взяти?» Я сказав – так,
знаю, у ПСВ є молодий хлопець, який
мені дуже подобається. Він приго
-
ломшливий, хоча справа… ммм, не га-
рантована».
Проникливий погляд Робсона на та
-
ланти висвітлив 19‑річного бразильсь -
кого форварда ПСВ (Ейндховен), одно-
го з колишніх клубів Робсона. Рекордна
у світі трансферна сума 12,5 млн фунтів
перейшла з рук у руки, і Роналду, який
уже блиснув у Нідерландах, остаточно
увійшов до історії. Через дванадцять
місяців, коли він покинув клуб, а Роб
-
сон звільнив крісло менеджера для ван
Гала, це виглядало як вигідна угода.
Мало того що клуб отримає прибуток у
розмірі 5 мільйонів фунтів стерлінгів
від продажу «Зубастика» «Інтеру», так
ще й за єдиний сезон на «Камп Ноу» на
-
падник забив 47 голів у 49 матчах, став-
ши ключовим фактором успіху Робсо-
на.
Показник Роналду, звичайно, зробив
його найкращим снайпером у Ла Лізі з
37 голами. Один з цих 37 ударів заслу
-
говує на особливу похвалу. Через кіль-
ка днів після свого 20‑річчя Роналду
вийшов у виїзному матчі проти «Ком
-
постели». Заволодівши м’ячем на своїй
половині, він почав петляти, рухаючись
уперед, пробіг майже все поле, з види
-
мою легкістю обводячи суперників,
перш ніж забити.
Пізніше Nike використала відеоза
-
пис голу для реклами зі слоганом:
«Уявіть, що ви попросили Бога стати
найкращим гравцем у світі, і він вас
послухався». Чого не додала фірма,
так це запрошення «Барселони» уяви
-
ти, що вони просили у Бога менедже-
ра, здатного визначити такий талант
на стадії зародження, і він їх послухав
-
ся…
Робсон виявив такий талант, привів
його до клубу і дав можливість грати.
Це був майстерний управлінський хід,
і не дивно, що наприкінці сезону, коли
Робсон відійшов убік і прибув новий
голландський менеджер, Роналду по
-
кинув клуб. Деякі стверджували і
стверджують: талант Роналду такий,
що Робсон просто запалив гніт і відій
-
шов убік помилуватися феєрверком;
що ж, гідне досягнення, що підтверд
-
жує цей конкретний феєрверк.
1997 рік. Пеп вдивляється у майбутнє
Командна каплиця.
Універсально так!
Тік-так, так-так…
чого не зобов’язуючий сезон. Він захо-
дився реалізовувати СВОЇ плани.
Вклад «Зубастика»
Виступаючи пізніше, Робсон розпо-
вість, як президент звернувся до нього
щодо майбутньої каденції, наполягаю
-
чи, що команді потрібно не лише досяг-
ти успіху, але й розважати і переконува-
ти одночасно (розважаючи – роз-
бещувати, розбещуючи – просвітлюва-
ти!). «Президент сказав мені: «Нам по-
трібний першокласний нападник – ви
знаєте, де такого взяти?» Я сказав – так,
знаю, у ПСВ є молодий хлопець, який
мені дуже подобається. Він приго
-
ломшливий, хоча справа… ммм, не га-
рантована».
Проникливий погляд Робсона на та
-
ланти висвітлив 19‑річного бразильсь -
кого форварда ПСВ (Ейндховен), одно-
го з колишніх клубів Робсона. Рекордна
у світі трансферна сума 12,5 млн фунтів
перейшла з рук у руки, і Роналду, який
уже блиснув у Нідерландах, остаточно
увійшов до історії. Через дванадцять
місяців, коли він покинув клуб, а Роб
-
сон звільнив крісло менеджера для ван
Гала, це виглядало як вигідна угода.
Мало того що клуб отримає прибуток у
розмірі 5 мільйонів фунтів стерлінгів
від продажу «Зубастика» «Інтеру», так
ще й за єдиний сезон на «Камп Ноу» на
-
падник забив 47 голів у 49 матчах, став-
ши ключовим фактором успіху Робсо-
на.
Показник Роналду, звичайно, зробив
його найкращим снайпером у Ла Лізі з
37 голами. Один з цих 37 ударів заслу
-
говує на особливу похвалу. Через кіль-
ка днів після свого 20‑річчя Роналду
вийшов у виїзному матчі проти «Ком
-
постели». Заволодівши м’ячем на своїй
половині, він почав петляти, рухаючись
уперед, пробіг майже все поле, з види
-
мою легкістю обводячи суперників,
перш ніж забити.
Пізніше Nike використала відеоза
-
пис голу для реклами зі слоганом:
«Уявіть, що ви попросили Бога стати
найкращим гравцем у світі, і він вас
послухався». Чого не додала фірма,
так це запрошення «Барселони» уяви
-
ти, що вони просили у Бога менедже-
ра, здатного визначити такий талант
на стадії зародження, і він їх послухав
-
ся…
Робсон виявив такий талант, привів
його до клубу і дав можливість грати.
Це був майстерний управлінський хід,
і не дивно, що наприкінці сезону, коли
Робсон відійшов убік і прибув новий
голландський менеджер, Роналду по
-
кинув клуб. Деякі стверджували і
стверджують: талант Роналду такий,
що Робсон просто запалив гніт і відій
-
шов убік помилуватися феєрверком;
що ж, гідне досягнення, що підтверд
-
жує цей конкретний феєрверк.
1997 рік. Пеп вдивляється у майбутнє
Командна каплиця.
Універсально так!
Тік-так, так-так…
273РедакеРецдкекк В ЖурбаЦи
Проте сам гравець високо оцінює
внесок Робсона в його успіх і успіх
«Барселони»: «Він був приголомшли
-
вим тренером і приголомшливою лю-
диною. Він був мені як батько. У мене
було багато тренерів у футболі, але різ
-
ниця між ними та сером Боббі полягала
в його людяності та стосунках, які у нь
-
ого були з гравцями. Він завжди був для
всіх як батько».
Це гучне схвалення менеджера, тим
більше, що дует пропрацював разом
лише вісім місяців.
Грай із серцем!
Було б, звичайно, дурістю приписувати
успіх лише голам Роналду. Команда та
-
кож була наділена низкою видатних
талантів. Пеп Гвардьола був талантом,
приреченим на ще більшу славу, а влад
-
ний Хосе Марі Бакеро носив капітансь-
ку пов’язку. У передній лінії Роналду
супроводжував болгарський пістолеро
Христо Стоїчков, який пізніше визна
-
чив різницю між командою Кройфа і
командою Робсона: «У [останнього]
було серце».
Це були лише деякі із зірок, які не
відповідали очікуваним стандартам,
оскільки термін перебування Кройфа та
його «команда мрії» спливли кров’ю. У
батьківських руках Робсона вони знову
піднімуться.
Перші ознаки відродження «Барси»
виявилися у серпні 1996 року, коли
клуб зіграв із «Атлетіко Мадрид» за Су
-
перкубок Іспанії. Напередодні запамо-
рочливої фієсти, яка відбулася пізніше
цього року, команда Робсона зробила
попередження, вигравши 5:2. До дубля
Роналду додалися голи Джованні і Піц
-
ці, а також удар «Маленького Будди»
Івана де ла Пеньї – він забив лише через
кілька хвилин після того, як Робсон ви
-
пустив його замість Гільєрмо Амора.
У матчі-відповіді «Атлетіко» всерй
-
оз зібрався забити три голи, але удару
Стоїчкова наприкінці години гри було
достатньо, щоб «Барселона» і Робсон
отримали свій перший трофей у сезоні.
Другий прибуде завдяки участі клубу в
Кубку кубків, куди «Барса» зайшла як
фіналіст («Атлетіко» зробив золотий
дубль і вирушив до КЕЧ). У вересні
менш ніж вражаюча загальна перемога
над АЕК (Ларнака) з двома голами – за
-
вдяки дублю Роналду – започаткувала
кампанію. У міру просування вона на
-
биратиме обертів. У другому раунді
«Барса» обіграла вже «Црвену Зірку»
– 4:2 за сумою двох матчів, перемога на
«Камп Ноу», нічия у Белграді.
Жеребкування чвертьфіналу вигля
-
дало сприятливим: «Барселона» потра-
пила на маловідомий шведський
АІК. Однак, коли Паскаль Сімпсон
вивів шведів уперед на 2‑й хвилині мат
-
чу на «Камп Ноу», все пішло не за сце-
нарієм. Георге Попеску заспокоїв роз-
хитані нерви, зрівнявши рахунок на
четвертій хвилині, а після того, як голи
Роналду та Піцці остаточно заспокоїли
Робсон і тренер «Реалу» Капелло перед кубковим матчем на «Сантьяго Бернабеу»
Роналдо проти АІКу
Даремно забутий Джованні – дуже
непоганий був форвард, який зіграв
неабияку роль насамперед після
продажу Роналдо вже при ван Галі
Проте сам гравець високо оцінює
внесок Робсона в його успіх і успіх
«Барселони»: «Він був приголомшли
-
вим тренером і приголомшливою лю-
диною. Він був мені як батько. У мене
було багато тренерів у футболі, але різ
-
ниця між ними та сером Боббі полягала
в його людяності та стосунках, які у нь
-
ого були з гравцями. Він завжди був для
всіх як батько».
Це гучне схвалення менеджера, тим
більше, що дует пропрацював разом
лише вісім місяців.
Грай із серцем!
Було б, звичайно, дурістю приписувати
успіх лише голам Роналду. Команда та
-
кож була наділена низкою видатних
талантів. Пеп Гвардьола був талантом,
приреченим на ще більшу славу, а влад
-
ний Хосе Марі Бакеро носив капітансь-
ку пов’язку. У передній лінії Роналду
супроводжував болгарський пістолеро
Христо Стоїчков, який пізніше визна
-
чив різницю між командою Кройфа і
командою Робсона: «У [останнього]
було серце».
Це були лише деякі із зірок, які не
відповідали очікуваним стандартам,
оскільки термін перебування Кройфа та
його «команда мрії» спливли кров’ю. У
батьківських руках Робсона вони знову
піднімуться.
Перші ознаки відродження «Барси»
виявилися у серпні 1996 року, коли
клуб зіграв із «Атлетіко Мадрид» за Су
-
перкубок Іспанії. Напередодні запамо-
рочливої фієсти, яка відбулася пізніше
цього року, команда Робсона зробила
попередження, вигравши 5:2. До дубля
Роналду додалися голи Джованні і Піц
-
ці, а також удар «Маленького Будди»
Івана де ла Пеньї – він забив лише через
кілька хвилин після того, як Робсон ви
-
пустив його замість Гільєрмо Амора.
У матчі-відповіді «Атлетіко» всерй
-
оз зібрався забити три голи, але удару
Стоїчкова наприкінці години гри було
достатньо, щоб «Барселона» і Робсон
отримали свій перший трофей у сезоні.
Другий прибуде завдяки участі клубу в
Кубку кубків, куди «Барса» зайшла як
фіналіст («Атлетіко» зробив золотий
дубль і вирушив до КЕЧ). У вересні
менш ніж вражаюча загальна перемога
над АЕК (Ларнака) з двома голами – за
-
вдяки дублю Роналду – започаткувала
кампанію. У міру просування вона на
-
биратиме обертів. У другому раунді
«Барса» обіграла вже «Црвену Зірку»
– 4:2 за сумою двох матчів, перемога на
«Камп Ноу», нічия у Белграді.
Жеребкування чвертьфіналу вигля
-
дало сприятливим: «Барселона» потра-
пила на маловідомий шведський
АІК. Однак, коли Паскаль Сімпсон
вивів шведів уперед на 2‑й хвилині мат
-
чу на «Камп Ноу», все пішло не за сце-
нарієм. Георге Попеску заспокоїв роз-
хитані нерви, зрівнявши рахунок на
четвертій хвилині, а після того, як голи
Роналду та Піцці остаточно заспокоїли
Робсон і тренер «Реалу» Капелло перед кубковим матчем на «Сантьяго Бернабеу»
Роналдо проти АІКу
Даремно забутий Джованні – дуже
непоганий був форвард, який зіграв
неабияку роль насамперед після
продажу Роналдо вже при ван Галі
3РедакеРецдкекк 283РедакцВЖ
публіку, нічия у Стокгольмі забезпечи-
ла місце у півфіналі.
Туди ж пробралися «Ліверпуль»,
«Фіорентина» і «Парі Сен-Жермен».
Команді Робсона дісталися італійці.
Гол Мігеля Анхеля Надаля «в роздя
-
гальню» вивів каталонців уперед, але
коли Габріель Батістута зрівняв раху
-
нок у другому таймі, перевага залиши-
лася за гостями – матч-відповідь на
стадіоні «Артеміо Франки» маячив по
-
переду. Проте 24 квітня «Барселона» не
виправдала очікувань, оскільки завдяки
тактичному майстер-класу Робсона за
-
била два голи ще у першому таймі (Фер-
нандо Коуто та Гвардьола).
«Барселона» вийшла у фінал Кубка
кубків, де мала зустрітися з ПСЖ, який
вибив «Ліверпуль» – 3:2 за сумою двох
матчів. У не особливо видовищному, як
це часто буває, фіналі на «Де Кейпі» пе
-
нальті Роналду на 38‑й хвилині вирішив
справу.
Успіх у Кубку Іспанії змусив зрадіти
серця на «Камп Ноу» завдяки не тільки
ще одному трофею, а й тому, що коман
-
да Робсона обіграла на шляху обох пе-
реможців Ла Ліги попереднього сезо-
ну. У 1/8 фіналу упав головний супер-
ник – «Реал Мадрид». Понад 95 000
уболівальників спостерігали за пер
-
шим матчем у каталонській столиці.
Велика гра! Роналду, звичайно ж,
швидко вивів господарів поля вперед,
але через 200 секунд Давор Шукер зрів
-
няв рахунок. В останній чверті гри
Фернандо Йерро змусив «Кулес» за
-
мовкнути, вивівши «вершкових» упе-
ред. Однак спочатку Надаль, а потім
Джованні встигли повернути все з го
-
лови на ноги чи навпаки – головне, що
перевернути. У поєдинку у відповідь
«Барса» зробила ставку на оборону.
Автогол Роберто Карлоса дав каталон
-
цям перепочинок, і, незважаючи на пе-
нальті Шукера, Робсон та «Барселона»
святкували поразку «Лос Бланкос».
Наступним знову виявився «Ат
-
летіко Мадрид». Нічия в першому матчі
з рахунком 2:2 стала аперитивом перед
бенкетом голів на «Камп Ноу» у матчі-
відповіді. Хет-трик Мілінко Пантіча в
перші півгодини вивів «Атлетіко» впе
-
ред, але команда Робсона продемон-
струвала «багато серця», про що гово-
рив Стоїчков.
Відразу після перерви Роналду забив
двічі, повернувши «Барселону» у гру,
але за хвилину Пантіч додав четвертий
гол. Менш як за 20 хвилин «Барселоні»
потрібно було забити ще три голи. Ро
-
налдо, Фігу та Піцці завершили визнач-
ну ремонтаду. У півфіналі «Барселона»
розгромить «Лас-Пальмас» у сім м’ячів.
Фінал проти «Бетісу» відбувся в Ма
-
дриді на «Бернабеу». «Синьо-гранато-
ві» поступалися в рахунку, вдруге Піцці
зрівняв рахунок всього за п’ять хвилин
до часу. На додаток Фігу знову проде
-
монстрував «серце», забивши пере-
можний гол і відправивши трофей на
«Камп Ноу».
«Еркулесові» стовпи
Проте для Робсона та «Барселони» цей
тріумф став слабкою втіхою. За кілька
тижнів до цього мрія виграти всі до
-
ступні трофеї цього сезону розбилася у
грі, яка завжди оплакуватиметься ката
-
лонськими вболівальниками. Всього за
три тури до фінішу Ла Ліги «Барсело
-
на» Робсона зберігала чудові шанси на
чемпіонство, але вона вирушила на
Коста-Бланку, щоб зустрітися з клубом
з Аліканте «Еркулес». До цього часу
переговори щодо переходу Роналду в
«Інтер» були у розпалі, і гравець вия
-
вився недоступним для Робсона. Те са-
ме сталося з Піцці та Джованні, хоча і з
зовсім інших причин.
Так, були попереджувальні знаки,
що ніякого курорту не буде. «Еркулес»,
який уже вилетів на цей момент, був
єдиною командою, яка виграла на
«Камп Ноу» в тому сезоні, і піщинки в
пісочному годиннику Робсона, здава
-
лося, закінчувалися. Як він сказав тоді:
«Я дав Нуньєсу список гравців [на на
-
ступний сезон], але він мені нічого не
відповів. Мабуть, вони ухвалили рі
-
шення щодо наступного року, але мені
нічого не сказали».
Незважаючи на це, здавалося, що все
складеться, коли Луїс Енріке вивів ко
-
манду Робсона вперед вже на 3‑й хви -
лині. У команди, яка фінішувала пере-
Ротердам, 14 травня 1997
року. Роналдо, Вітор Байя
та інші – Попеску, Коуту – з
Кубком кубків. Ухо Робсона
виглядає з-за Роналдо
Біда чи вдача ван Гала в «Барсі» полягала в тому,
що він цілком передбачувано набрав собі різних Про
тигазів, які не дали йому результату в Лізі чемпіонів
публіку, нічия у Стокгольмі забезпечи-
ла місце у півфіналі.
Туди ж пробралися «Ліверпуль»,
«Фіорентина» і «Парі Сен-Жермен».
Команді Робсона дісталися італійці.
Гол Мігеля Анхеля Надаля «в роздя
-
гальню» вивів каталонців уперед, але
коли Габріель Батістута зрівняв раху
-
нок у другому таймі, перевага залиши-
лася за гостями – матч-відповідь на
стадіоні «Артеміо Франки» маячив по
-
переду. Проте 24 квітня «Барселона» не
виправдала очікувань, оскільки завдяки
тактичному майстер-класу Робсона за
-
била два голи ще у першому таймі (Фер-
нандо Коуто та Гвардьола).
«Барселона» вийшла у фінал Кубка
кубків, де мала зустрітися з ПСЖ, який
вибив «Ліверпуль» – 3:2 за сумою двох
матчів. У не особливо видовищному, як
це часто буває, фіналі на «Де Кейпі» пе
-
нальті Роналду на 38‑й хвилині вирішив
справу.
Успіх у Кубку Іспанії змусив зрадіти
серця на «Камп Ноу» завдяки не тільки
ще одному трофею, а й тому, що коман
-
да Робсона обіграла на шляху обох пе-
реможців Ла Ліги попереднього сезо-
ну. У 1/8 фіналу упав головний супер-
ник – «Реал Мадрид». Понад 95 000
уболівальників спостерігали за пер
-
шим матчем у каталонській столиці.
Велика гра! Роналду, звичайно ж,
швидко вивів господарів поля вперед,
але через 200 секунд Давор Шукер зрів
-
няв рахунок. В останній чверті гри
Фернандо Йерро змусив «Кулес» за
-
мовкнути, вивівши «вершкових» упе-
ред. Однак спочатку Надаль, а потім
Джованні встигли повернути все з го
-
лови на ноги чи навпаки – головне, що
перевернути. У поєдинку у відповідь
«Барса» зробила ставку на оборону.
Автогол Роберто Карлоса дав каталон
-
цям перепочинок, і, незважаючи на пе-
нальті Шукера, Робсон та «Барселона»
святкували поразку «Лос Бланкос».
Наступним знову виявився «Ат
-
летіко Мадрид». Нічия в першому матчі
з рахунком 2:2 стала аперитивом перед
бенкетом голів на «Камп Ноу» у матчі-
відповіді. Хет-трик Мілінко Пантіча в
перші півгодини вивів «Атлетіко» впе
-
ред, але команда Робсона продемон-
струвала «багато серця», про що гово-
рив Стоїчков.
Відразу після перерви Роналду забив
двічі, повернувши «Барселону» у гру,
але за хвилину Пантіч додав четвертий
гол. Менш як за 20 хвилин «Барселоні»
потрібно було забити ще три голи. Ро
-
налдо, Фігу та Піцці завершили визнач-
ну ремонтаду. У півфіналі «Барселона»
розгромить «Лас-Пальмас» у сім м’ячів.
Фінал проти «Бетісу» відбувся в Ма
-
дриді на «Бернабеу». «Синьо-гранато-
ві» поступалися в рахунку, вдруге Піцці
зрівняв рахунок всього за п’ять хвилин
до часу. На додаток Фігу знову проде
-
монстрував «серце», забивши пере-
можний гол і відправивши трофей на
«Камп Ноу».
«Еркулесові» стовпи
Проте для Робсона та «Барселони» цей
тріумф став слабкою втіхою. За кілька
тижнів до цього мрія виграти всі до
-
ступні трофеї цього сезону розбилася у
грі, яка завжди оплакуватиметься ката
-
лонськими вболівальниками. Всього за
три тури до фінішу Ла Ліги «Барсело
-
на» Робсона зберігала чудові шанси на
чемпіонство, але вона вирушила на
Коста-Бланку, щоб зустрітися з клубом
з Аліканте «Еркулес». До цього часу
переговори щодо переходу Роналду в
«Інтер» були у розпалі, і гравець вия
-
вився недоступним для Робсона. Те са-
ме сталося з Піцці та Джованні, хоча і з
зовсім інших причин.
Так, були попереджувальні знаки,
що ніякого курорту не буде. «Еркулес»,
який уже вилетів на цей момент, був
єдиною командою, яка виграла на
«Камп Ноу» в тому сезоні, і піщинки в
пісочному годиннику Робсона, здава
-
лося, закінчувалися. Як він сказав тоді:
«Я дав Нуньєсу список гравців [на на
-
ступний сезон], але він мені нічого не
відповів. Мабуть, вони ухвалили рі
-
шення щодо наступного року, але мені
нічого не сказали».
Незважаючи на це, здавалося, що все
складеться, коли Луїс Енріке вивів ко
-
манду Робсона вперед вже на 3‑й хви -
лині. У команди, яка фінішувала пере-
Ротердам, 14 травня 1997
року. Роналдо, Вітор Байя
та інші – Попеску, Коуту – з
Кубком кубків. Ухо Робсона
виглядає з-за Роналдо
Біда чи вдача ван Гала в «Барсі» полягала в тому,
що він цілком передбачувано набрав собі різних Про
тигазів, які не дали йому результату в Лізі чемпіонів
293РедакеРецдкекк В ЖурбаЦи
достанньою в лізі, напевно, не вистачи-
ло б духу вчинити ТАКИЙ опір. Проте
за таких обставин капризи долі можуть
нести у собі жорстокі сюрпризи. Не
-
задовго до перерви Пакіто Ескудеро
зрівняв рахунок, а коли сербський за
-
хисник Дубравко Павлічіч поклав дру-
гий на 53‑й хвилині, позиція «Барсело-
ни» в чемпіонаті впала на очах.
Незважаючи на облогу в другому
таймі, коли Робсон відкинув обереж
-
ність у пошуках двох голів, команда
господарів вистояла, що було для неї
зовсім нехарактерним. Чого б Робсон
не дав, щоб Роналду був там! Коли «Ре
-
ал Мадрид» обіграв «Естремадуру» 5:0
і відірвався на п’ять очок за два тури до
кінця, все, безперечно, було скінчено.
Після гри Робсон спробував, але не
зміг бути оптимістичним перед пре
-
сою: «Математично ми ще маємо шанс,
але реально зараз це дуже складно».
«Блаугранас» обіграли «Бетіс» 3:0
вдома і завершили сезон перемогою на
виїзді над «Райо Вальєкано» 2:1, але
«Реал» взяв своє. Так близько до ідеаль
-
ного сезону, і все ж таки так далеко…
Витиснути та завоювати
Після закінчення терміну, як і підозрю-
вав Робсон, ван Гал прийняв повнова-
ження менеджера. Робсон отримав май-
же заслужену посаду технічного дирек-
тора. Чи мала «Барса» наполягати на
англійці? Новий тренер з Нідерландів,
безсумнівно, досяг успіху і двічі виграв
лігу в перші два сезони з клубом – до
-
бився б Робсон такого ж успіху? А чи
програв би він київському «Динамо»
два матчі Ліги чемпіонів із загальним
рахунком 0:7 вже восени 97‑го?! Хто
знає. Статистику можна використо
-
вувати для підтримки будь-яких аргу-
ментів, але для порівняння: Робсон до-
сяг відсотка перемог понад 65, у ван
Гала було 55 відсотків.
З того часу дехто намагався зобрази
-
ти Робсона майже як стороннього спо-
стерігача успіху, досягнутого його ко-
мандою. Могутні клани гравців і навіть
прогресуюча особистість Моуріньо
були названі реальною владою у клубі.
У таких вигадках можуть бути еле
-
менти істини, але оскільки делегування
часто визначається як мистецтво управ
-
ління, можливо, такі речі слід розгляда-
ти як доповнення до хорошого управ-
ління, а не як його критику. І незалежно
від того, правильно це чи ні, якщо виз
-
начальним критерієм є успіх, це спра-
цювало.
З гравців, які складали команду Роб
-
сона в «Барселоні» сезону‑1996/97,
більше дюжини стали тренерами чи
менеджерами на найвищому рівні, то
-
му, можливо, доречно залишити остан-
нє слово за одним із них. Пеп Гвардьо-
ла: «Я багато чому навчився у Робсона
на той період. Я остаточно переконався,
що хочу стати менеджером, побачив
-
ши, як він упорався із цією ситуацією,
це було неймовірно. Я їм дуже захоплю
-
юсь. Не має значення, що кажуть ЗМІ».
«Барселона», схоже, згодна. На
офіційному сайті клубу йдеться, що
Боббі Робсону «вдалося вичавити мак
-
симум із молодого та результативного
Роналду і завоювати собі місце у серцях
уболівальників «Барселони». У цьому
немає жодних сумнівів.
Thefootballtimes.co.uk, переклад та
адаптація Артема ФРАНКОВА
Це ж вони ще й «Трофео Гампер» виграли!
Нинішній тренер збірної Іспанії завжди мав
непогану фізичну форму!
достанньою в лізі, напевно, не вистачи-
ло б духу вчинити ТАКИЙ опір. Проте
за таких обставин капризи долі можуть
нести у собі жорстокі сюрпризи. Не
-
задовго до перерви Пакіто Ескудеро
зрівняв рахунок, а коли сербський за
-
хисник Дубравко Павлічіч поклав дру-
гий на 53‑й хвилині, позиція «Барсело-
ни» в чемпіонаті впала на очах.
Незважаючи на облогу в другому
таймі, коли Робсон відкинув обереж
-
ність у пошуках двох голів, команда
господарів вистояла, що було для неї
зовсім нехарактерним. Чого б Робсон
не дав, щоб Роналду був там! Коли «Ре
-
ал Мадрид» обіграв «Естремадуру» 5:0
і відірвався на п’ять очок за два тури до
кінця, все, безперечно, було скінчено.
Після гри Робсон спробував, але не
зміг бути оптимістичним перед пре
-
сою: «Математично ми ще маємо шанс,
але реально зараз це дуже складно».
«Блаугранас» обіграли «Бетіс» 3:0
вдома і завершили сезон перемогою на
виїзді над «Райо Вальєкано» 2:1, але
«Реал» взяв своє. Так близько до ідеаль
-
ного сезону, і все ж таки так далеко…
Витиснути та завоювати
Після закінчення терміну, як і підозрю-
вав Робсон, ван Гал прийняв повнова-
ження менеджера. Робсон отримав май-
же заслужену посаду технічного дирек-
тора. Чи мала «Барса» наполягати на
англійці? Новий тренер з Нідерландів,
безсумнівно, досяг успіху і двічі виграв
лігу в перші два сезони з клубом – до
-
бився б Робсон такого ж успіху? А чи
програв би він київському «Динамо»
два матчі Ліги чемпіонів із загальним
рахунком 0:7 вже восени 97‑го?! Хто
знає. Статистику можна використо
-
вувати для підтримки будь-яких аргу-
ментів, але для порівняння: Робсон до-
сяг відсотка перемог понад 65, у ван
Гала було 55 відсотків.
З того часу дехто намагався зобрази
-
ти Робсона майже як стороннього спо-
стерігача успіху, досягнутого його ко-
мандою. Могутні клани гравців і навіть
прогресуюча особистість Моуріньо
були названі реальною владою у клубі.
У таких вигадках можуть бути еле
-
менти істини, але оскільки делегування
часто визначається як мистецтво управ
-
ління, можливо, такі речі слід розгляда-
ти як доповнення до хорошого управ-
ління, а не як його критику. І незалежно
від того, правильно це чи ні, якщо виз
-
начальним критерієм є успіх, це спра-
цювало.
З гравців, які складали команду Роб
-
сона в «Барселоні» сезону‑1996/97,
більше дюжини стали тренерами чи
менеджерами на найвищому рівні, то
-
му, можливо, доречно залишити остан-
нє слово за одним із них. Пеп Гвардьо-
ла: «Я багато чому навчився у Робсона
на той період. Я остаточно переконався,
що хочу стати менеджером, побачив
-
ши, як він упорався із цією ситуацією,
це було неймовірно. Я їм дуже захоплю
-
юсь. Не має значення, що кажуть ЗМІ».
«Барселона», схоже, згодна. На
офіційному сайті клубу йдеться, що
Боббі Робсону «вдалося вичавити мак
-
симум із молодого та результативного
Роналду і завоювати собі місце у серцях
уболівальників «Барселони». У цьому
немає жодних сумнівів.
Thefootballtimes.co.uk, переклад та
адаптація Артема ФРАНКОВА
Це ж вони ще й «Трофео Гампер» виграли!
Нинішній тренер збірної Іспанії завжди мав
непогану фізичну форму!
3РедакеРецдкекк 303РедакцЖВ
Португалія
Щоб раз і назавжди покінчити з улю-
бленою версією недоумків про «пере-
кладача» – роль Моуріньо не обмежу-
валася простим перекладом. Незабаром
Робсон зрозумів, що його впевнений у
собі помічник має глибоке розуміння
механіки гри на футбольному полі. Во
-
ни часто вели довгі розмови про фут-
бол, обговорюючи ігрові дрібниці. Роб-
сон, не відчуваючи жодних безглуздих
комплексів типу «А ти за кого грав?» та
заздрощів до молодого та енергійного,
використовував Моуріньйо як довірену
особу, спираючись на досвід порту
-
гальця, щоб підготуватися до майбут-
ніх матчів. «Він повертався і вручав
мені абсолютно першокласне досьє, –
згадував Робсон у 2005 році. – Вони
були такі ж якісні, як і все, що я отриму
-
вав від нього. Хоча у свої 30 він ніколи
не був гравцем чи тренером…»
Після невражаючого, але гідного
фінішу на третьому місці у своєму пер
-
шому сезоні в «Спортінгу» Робсона
було звільнено у грудні 1993 року. По
-
разка від «Казино Зальцбург» у Кубку
УЄФА призвела до того, що президент
клубу Соуза Сінтра – людина, яку Роб
-
сон назвав «незграбною гарматою», –
прогнав тренера.
Робсону майже відразу ж запропону
-
вали управлінський пост у конкурую-
чому «Порту», і він прийняв кермо вла-
ди «Драконами» у січні 1994 року. Роб-
сон не хотів братися за справу самотуж-
ки, тому він взяв із собою Моуріньйо як
помічника. Він також дав шанс іншому
майбутньому тренеру «Челсі» і т. д. Ан
-
дре Вільяш-Боашу. Вільяш-Боаш, яко-
му тоді було всього 17, жив у тому само-
му багатоквартирному будинку, що і
новий бос «Порту» – там він до нього і
звернувся з легендарним питанням «А
чому це Домінгуш не завжди грає?!». І
Робсон відповів, уявляєте? И запросив
хлопця на тренування, а потім доручив
те, з чого починав Моуріньйо – скаутсь
-
кий рапорт про майбутнього суперни-
ка…
Робсон і Моуріньйо досягли в «Пор
-
ту» величезного успіху, дійшовши до
півфіналу Ліги чемпіонів у се
-
Робсон і Моуріньйо
У 1992 році, після двох поспіль титулів Ередівізії з ПСВ (Ейндховен), англійський
менеджер-ветеран Боббі Робсон перебрався до лісабонського «Спортінга».
Розуміючи, що новий тренер не зможе навіть замовити напій португальською
мовою, не кажучи вже про те, щоб пояснити тактичний план футболістам, «Спортінг»
найняв Робсону перекладача. Жозе Мариу душ Сантуш Моуріньйо (Мурінью) Фелікс,
який вже укорінився у футбольному співтоваристві Лісабона і, що важливіше, вільно
розмовляв англійською, виявився ідеальною людиною для цієї роботи.
Здається, він хоче його поцілувати!
На першому плані. Далі – більше
Португалія
Щоб раз і назавжди покінчити з улю-
бленою версією недоумків про «пере-
кладача» – роль Моуріньо не обмежу-
валася простим перекладом. Незабаром
Робсон зрозумів, що його впевнений у
собі помічник має глибоке розуміння
механіки гри на футбольному полі. Во
-
ни часто вели довгі розмови про фут-
бол, обговорюючи ігрові дрібниці. Роб-
сон, не відчуваючи жодних безглуздих
комплексів типу «А ти за кого грав?» та
заздрощів до молодого та енергійного,
використовував Моуріньйо як довірену
особу, спираючись на досвід порту
-
гальця, щоб підготуватися до майбут-
ніх матчів. «Він повертався і вручав
мені абсолютно першокласне досьє, –
згадував Робсон у 2005 році. – Вони
були такі ж якісні, як і все, що я отриму
-
вав від нього. Хоча у свої 30 він ніколи
не був гравцем чи тренером…»
Після невражаючого, але гідного
фінішу на третьому місці у своєму пер
-
шому сезоні в «Спортінгу» Робсона
було звільнено у грудні 1993 року. По
-
разка від «Казино Зальцбург» у Кубку
УЄФА призвела до того, що президент
клубу Соуза Сінтра – людина, яку Роб
-
сон назвав «незграбною гарматою», –
прогнав тренера.
Робсону майже відразу ж запропону
-
вали управлінський пост у конкурую-
чому «Порту», і він прийняв кермо вла-
ди «Драконами» у січні 1994 року. Роб-
сон не хотів братися за справу самотуж-
ки, тому він взяв із собою Моуріньйо як
помічника. Він також дав шанс іншому
майбутньому тренеру «Челсі» і т. д. Ан
-
дре Вільяш-Боашу. Вільяш-Боаш, яко-
му тоді було всього 17, жив у тому само-
му багатоквартирному будинку, що і
новий бос «Порту» – там він до нього і
звернувся з легендарним питанням «А
чому це Домінгуш не завжди грає?!». І
Робсон відповів, уявляєте? И запросив
хлопця на тренування, а потім доручив
те, з чого починав Моуріньйо – скаутсь
-
кий рапорт про майбутнього суперни-
ка…
Робсон і Моуріньйо досягли в «Пор
-
ту» величезного успіху, дійшовши до
півфіналу Ліги чемпіонів у се
-
Робсон і Моуріньйо
У 1992 році, після двох поспіль титулів Ередівізії з ПСВ (Ейндховен), англійський
менеджер-ветеран Боббі Робсон перебрався до лісабонського «Спортінга».
Розуміючи, що новий тренер не зможе навіть замовити напій португальською
мовою, не кажучи вже про те, щоб пояснити тактичний план футболістам, «Спортінг»
найняв Робсону перекладача. Жозе Мариу душ Сантуш Моуріньйо (Мурінью) Фелікс,
який вже укорінився у футбольному співтоваристві Лісабона і, що важливіше, вільно
розмовляв англійською, виявився ідеальною людиною для цієї роботи.
Здається, він хоче його поцілувати!
На першому плані. Далі – більше
313РедакеРецдкекк В ЖурбаЦи
зоні-1993/94, де їх зупинила «Барсело-
на» Йохана Кройфа, та виграли чемпіо-
нат Португалії у 1995 та 1996 роках.
Разом вони зібрали та налагодили дуже
пристойну атакувальну команду, в якій
задавали тон такі талановиті форварди,
як Любінко Друлович (тренував олім
-
пійську збірну Узбекістану, а з минуло-
го року – помічник Драгана Стойковича
у збірній Сербії), той самий Домінгуш
Пасієнсія та крихітко (159 см!) Руї Бар
-
руш.
Знову «Барселона» Робсона, але трохи
з іншого боку
На тлі цього успіху, а може, і завдяки
йому Робсона було запрошено та при
-
значено на місце Кройфа в «Барселоні».
Нідерландцю було нелегко успадко
-
вувати – легенда клубу як гравець, у
ролі тренера Кройф приніс «Барсі» її
перший Кубок чемпіонів у 1992 році, а
також чотири чемпіонські титули по
-
спіль у 1991–94 рр., нехай навіть три з
них – на голому фарті, який навіть важ
-
ко якось серйозно назвати. Лохівсько-
му? Та ну… Загалом, Робсон знову взяв
із собою Моуріньйо.
14 травня 1997 року, стадіон «Фейє
-
норд» у Роттердамі. На 18‑й хвилині
фінального матчу Кубка кубків між
«Барселоною» і «Парі Сен-Жермен»
каталонці заробили пенальті. Роналду
готується бити. 20‑річний бразилець,
що вже вважається багатьма найкра
-
щим гравцем у світі, сам і заробив цю
«точку», коли Бруно Н’Готті збив його
з ніг у штрафному майданчику. Ронал
-
ду заспокоюється, розбігається і, поба-
чивши, що французький голкіпер Бер-
нар Лама пірнає у кут, пробиває прямо
центром.
Незважаючи на те, що обидві коман
-
ди на 90‑й хвилині обстукали каркас
воріт (Луїшу Фігу навіть вдалося одним
ударом вразити і поперечку, і штангу),
пенальті Роналду достатньо, щоб забе
-
зпечити перемогу «Барсі». Робсон та
Моуріньйо приєднуються до святку
-
вання на полі. Португалець обіймає пів-
захисника «Барселони» Жозепа Гвар-
дьолу. Ці двоє зійшлися на ґрунті за-
гального інтелектуального підходу до
футболу. Зображення двох чоловіків,
що тримаються за руки, не видавало
жодних ознак запеклого суперництва,
яке визначатиме їхні стосунки через 13
років і надалі.
На кадрах презентації трофея Робсон
ніби весь час трохи осторонь, а Мо
-
уріньйо посідає центральне місце з
гравцями. Наступного місяця «Барсе
-
лона» продовжила тріумфальне «куб-
кування», додавши Копа дель Рей до
своїх перемог у КОК та Суперкубку
Іспанії. Це буде останній матч Робсона
як тренера клубу після всього лише од
-
ного сезону на «Камп Ноу».
«Барселона» ван Гала
Робсон був переведений немовби з
підвищенням, до технічних директорів,
а обов’язки тренера першої команди, як
і планувалося роком раніше, були пере
-
дані голландцю Луї ван Галу. Мо-
уріньйо зберіг свою посаду, продов-
живши своє управлінське учнівство
тепер уже у колишнього боса «Аякса».
Вплив та внесок Жозе продовжували
зростати порівняно з попереднім сезо
-
ном. Але це була вже інша історія, ми ж
трохи повернемось назад у часі.
Вже швидко говорячи іспанською до
переїзду в Каталонію, Моурінью знову
взяв на себе обов’язки перекладача для
Робсона, навіть перекладаючи деякі з
перших прес-конференцій англійця.
Але коли йому доручили передавати
інструкції тренера гравцям, англомовні
члени команди помітили, що він дода
-
вав свої власні тактичні нотатки, вдаю-
чись у більші подробиці, ніж його бос.
«Потроху менеджер давав своєму
підлеглому більше впливу на повсяк
-
денне управління командою, – зазначає
Гіллем Балаге у своїй книзі «Пеп Гвар
-
дьола: ще один шлях до перемоги», в
якій є глава, присвячена суперництву
між Моуріньйо і Гвардьолою. – Навіть
запропонований клубом асистент, Хосе
Рамон Алесанко, змушений був розді
-
лити свій авторитет та участь у трену-
ваннях з молодим португальцем».
До цього дня Моуріньйо в боргу пе
-
ред сером Боббі Робсоном, чиє посту-
пове ослаблення поводи дало майбут-
ньому тренеру чудову нагоду пограти
своїми тренерськими м’язами, пропо
-
нуючи йому поступове знайомство з
реаліями клубного менеджменту. «Я
так багатьом йому зобов’язаний, – ска
-
зав Моуріньйо про свого колишнього
боса. – Я був ніким у футболі, коли при
-
їхав до Португалії. Він допоміг мені
попрацювати тут у двох клубах і привів
мене до одного з найбільших клубів
світу. Ми дуже різні, але від нього я от
-
римав уявлення про те, що означає бути
топ-тренером».
Ігор ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Впізнаєте ци двох
володарів Суперкубку
Іспанії 1996 року?
Як це було майже три роки поспіль після Боббі Робсо
на. А чого ван Гал тягне з трусів Жозе? Чи вкладає?
зоні-1993/94, де їх зупинила «Барсело-
на» Йохана Кройфа, та виграли чемпіо-
нат Португалії у 1995 та 1996 роках.
Разом вони зібрали та налагодили дуже
пристойну атакувальну команду, в якій
задавали тон такі талановиті форварди,
як Любінко Друлович (тренував олім
-
пійську збірну Узбекістану, а з минуло-
го року – помічник Драгана Стойковича
у збірній Сербії), той самий Домінгуш
Пасієнсія та крихітко (159 см!) Руї Бар
-
руш.
Знову «Барселона» Робсона, але трохи
з іншого боку
На тлі цього успіху, а може, і завдяки
йому Робсона було запрошено та при
-
значено на місце Кройфа в «Барселоні».
Нідерландцю було нелегко успадко
-
вувати – легенда клубу як гравець, у
ролі тренера Кройф приніс «Барсі» її
перший Кубок чемпіонів у 1992 році, а
також чотири чемпіонські титули по
-
спіль у 1991–94 рр., нехай навіть три з
них – на голому фарті, який навіть важ
-
ко якось серйозно назвати. Лохівсько-
му? Та ну… Загалом, Робсон знову взяв
із собою Моуріньйо.
14 травня 1997 року, стадіон «Фейє
-
норд» у Роттердамі. На 18‑й хвилині
фінального матчу Кубка кубків між
«Барселоною» і «Парі Сен-Жермен»
каталонці заробили пенальті. Роналду
готується бити. 20‑річний бразилець,
що вже вважається багатьма найкра
-
щим гравцем у світі, сам і заробив цю
«точку», коли Бруно Н’Готті збив його
з ніг у штрафному майданчику. Ронал
-
ду заспокоюється, розбігається і, поба-
чивши, що французький голкіпер Бер-
нар Лама пірнає у кут, пробиває прямо
центром.
Незважаючи на те, що обидві коман
-
ди на 90‑й хвилині обстукали каркас
воріт (Луїшу Фігу навіть вдалося одним
ударом вразити і поперечку, і штангу),
пенальті Роналду достатньо, щоб забе
-
зпечити перемогу «Барсі». Робсон та
Моуріньйо приєднуються до святку
-
вання на полі. Португалець обіймає пів-
захисника «Барселони» Жозепа Гвар-
дьолу. Ці двоє зійшлися на ґрунті за-
гального інтелектуального підходу до
футболу. Зображення двох чоловіків,
що тримаються за руки, не видавало
жодних ознак запеклого суперництва,
яке визначатиме їхні стосунки через 13
років і надалі.
На кадрах презентації трофея Робсон
ніби весь час трохи осторонь, а Мо
-
уріньйо посідає центральне місце з
гравцями. Наступного місяця «Барсе
-
лона» продовжила тріумфальне «куб-
кування», додавши Копа дель Рей до
своїх перемог у КОК та Суперкубку
Іспанії. Це буде останній матч Робсона
як тренера клубу після всього лише од
-
ного сезону на «Камп Ноу».
«Барселона» ван Гала
Робсон був переведений немовби з
підвищенням, до технічних директорів,
а обов’язки тренера першої команди, як
і планувалося роком раніше, були пере
-
дані голландцю Луї ван Галу. Мо-
уріньйо зберіг свою посаду, продов-
живши своє управлінське учнівство
тепер уже у колишнього боса «Аякса».
Вплив та внесок Жозе продовжували
зростати порівняно з попереднім сезо
-
ном. Але це була вже інша історія, ми ж
трохи повернемось назад у часі.
Вже швидко говорячи іспанською до
переїзду в Каталонію, Моурінью знову
взяв на себе обов’язки перекладача для
Робсона, навіть перекладаючи деякі з
перших прес-конференцій англійця.
Але коли йому доручили передавати
інструкції тренера гравцям, англомовні
члени команди помітили, що він дода
-
вав свої власні тактичні нотатки, вдаю-
чись у більші подробиці, ніж його бос.
«Потроху менеджер давав своєму
підлеглому більше впливу на повсяк
-
денне управління командою, – зазначає
Гіллем Балаге у своїй книзі «Пеп Гвар
-
дьола: ще один шлях до перемоги», в
якій є глава, присвячена суперництву
між Моуріньйо і Гвардьолою. – Навіть
запропонований клубом асистент, Хосе
Рамон Алесанко, змушений був розді
-
лити свій авторитет та участь у трену-
ваннях з молодим португальцем».
До цього дня Моуріньйо в боргу пе
-
ред сером Боббі Робсоном, чиє посту-
пове ослаблення поводи дало майбут-
ньому тренеру чудову нагоду пограти
своїми тренерськими м’язами, пропо
-
нуючи йому поступове знайомство з
реаліями клубного менеджменту. «Я
так багатьом йому зобов’язаний, – ска
-
зав Моуріньйо про свого колишнього
боса. – Я був ніким у футболі, коли при
-
їхав до Португалії. Він допоміг мені
попрацювати тут у двох клубах і привів
мене до одного з найбільших клубів
світу. Ми дуже різні, але від нього я от
-
римав уявлення про те, що означає бути
топ-тренером».
Ігор ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Впізнаєте ци двох
володарів Суперкубку
Іспанії 1996 року?
Як це було майже три роки поспіль після Боббі Робсо
на. А чого ван Гал тягне з трусів Жозе? Чи вкладає?
3РедакеРецдкекк 32 Англiя Кубок
1/16 фіналу
4 лютого
МЮ – Мідлсбро 1:1, пен 7:8
5 лютого
Челсі – Плімут Аргайл 2:1
Кіддермінстер – Вест Гем 1:2
Кристал Пелас – Хартлпул 2:0
Гаддерсфілд – Барнслі 1:0
Пітерборо – КПР 2:0
Савтгамптон – Ковентрі 2:1
Евертон – Брентфорд 4:1
Сток Сіті – Віган 2:0
Манчестер Сіті – Фулгем 4:1
Вулвергемптон – Норвіч 0:1
Кембрідж Юнайтед – Лутон 0:3
Тотенгем – Брайтон 3:1
6 лютого
Ліверпуль – Кардіфф 3:1
Ноттінгем Форест – Лестер 4:1
Борнмут – Борем Вуд 0:1
В останні роки в Англії місцевий
Кубок все частіше згадують у мінор
-
ній, майже похоронній тональності
– мовляв, нецікавий він більше гран
-
дам, все частіше «Сіті», «Челсі» та
інші топи зливають його молоддю
на першій же стадії. Безумовно, часи
зараз не ті, коли перемога в Кубку
однозначно оцінювалася вище за
друге місце в чемпіонаті – але пре
-
красних сюжетів навіть ця конкрет-
на стадія подарувала безліч. Саме
розслабленість топів і збільшила
кількість яскравих сюжетів.
День народження – сумне свято
Для Кріштіану Роналду день його
37‑річчя розпочався дуже паршивим
чином. «Манчестер Юнайтед» фак
-
тично гарантував собі п’ятирічку
без виграшу внутрішніх турнірів:
зрозуміло, що ні про яке чемпіонст
-
во цього сезону вже не йдеться, а
Кубок Англії команда злила найга
-
небнішим чином. І бойовий склад
виставили, і в рахунку вели, і супер
-
ник був дуже скромний – але все од-
но виліт не забарився.
Кріс Вайлдер після «Шефілд
Юнайтед» сплив у «Мідлсбро» і,
звичайно, заслуговує на повагу за
ривок в останні півтора місяці (5 пе
-
ремог в 6 матчах), але взагалі цю
партію він повинен був упускати
вже в дебюті. Дуже великі розриви
між лініями призвели до того, що
сузір’я в атаці МЮ мало вести 2:0 до
перерви, але Роналду позбавив ко
-
манду одного з голів.
Саме через нього «МЮ» пішов на
перерву з невеликою форою – а пі
-
сля нього став заслуговувати 1/8 фі-
налу менше та менше з кожною хви-
линою. «Боро» перехопив ініціати-
ву, відігрався, а потім бездоганно
провів серію 11‑метрових. Роналду
забив уже в серії, але тоді здригнув
-
ся вже Еланга.
Усі причетні до «МЮ» можуть
скаржитися на суддю, який зараху
-
вав гол «Мідлсбро» після гри рукою.
Але, по-перше, дуже схоже, що він
був все ж забитий за правилами –
просто дуже свіжим. Ненавмисна
гра рукою могла стати приводом для
скасування гола в останній стадії,
але не в передостанній – такі норми
з початку сезону.
А по-друге… Справа ж не в одно
-
му голі і не в «Мідлсбро». Справа в
Пацієнт швидше живий!
1:0
МЮ – Мідлсбро
Сотон отримує
перший
1/16 фіналу
4 лютого
МЮ – Мідлсбро 1:1, пен 7:8
5 лютого
Челсі – Плімут Аргайл 2:1
Кіддермінстер – Вест Гем 1:2
Кристал Пелас – Хартлпул 2:0
Гаддерсфілд – Барнслі 1:0
Пітерборо – КПР 2:0
Савтгамптон – Ковентрі 2:1
Евертон – Брентфорд 4:1
Сток Сіті – Віган 2:0
Манчестер Сіті – Фулгем 4:1
Вулвергемптон – Норвіч 0:1
Кембрідж Юнайтед – Лутон 0:3
Тотенгем – Брайтон 3:1
6 лютого
Ліверпуль – Кардіфф 3:1
Ноттінгем Форест – Лестер 4:1
Борнмут – Борем Вуд 0:1
В останні роки в Англії місцевий
Кубок все частіше згадують у мінор
-
ній, майже похоронній тональності
– мовляв, нецікавий він більше гран
-
дам, все частіше «Сіті», «Челсі» та
інші топи зливають його молоддю
на першій же стадії. Безумовно, часи
зараз не ті, коли перемога в Кубку
однозначно оцінювалася вище за
друге місце в чемпіонаті – але пре
-
красних сюжетів навіть ця конкрет-
на стадія подарувала безліч. Саме
розслабленість топів і збільшила
кількість яскравих сюжетів.
День народження – сумне свято
Для Кріштіану Роналду день його
37‑річчя розпочався дуже паршивим
чином. «Манчестер Юнайтед» фак
-
тично гарантував собі п’ятирічку
без виграшу внутрішніх турнірів:
зрозуміло, що ні про яке чемпіонст
-
во цього сезону вже не йдеться, а
Кубок Англії команда злила найга
-
небнішим чином. І бойовий склад
виставили, і в рахунку вели, і супер
-
ник був дуже скромний – але все од-
но виліт не забарився.
Кріс Вайлдер після «Шефілд
Юнайтед» сплив у «Мідлсбро» і,
звичайно, заслуговує на повагу за
ривок в останні півтора місяці (5 пе
-
ремог в 6 матчах), але взагалі цю
партію він повинен був упускати
вже в дебюті. Дуже великі розриви
між лініями призвели до того, що
сузір’я в атаці МЮ мало вести 2:0 до
перерви, але Роналду позбавив ко
-
манду одного з голів.
Саме через нього «МЮ» пішов на
перерву з невеликою форою – а пі
-
сля нього став заслуговувати 1/8 фі-
налу менше та менше з кожною хви-
линою. «Боро» перехопив ініціати-
ву, відігрався, а потім бездоганно
провів серію 11‑метрових. Роналду
забив уже в серії, але тоді здригнув
-
ся вже Еланга.
Усі причетні до «МЮ» можуть
скаржитися на суддю, який зараху
-
вав гол «Мідлсбро» після гри рукою.
Але, по-перше, дуже схоже, що він
був все ж забитий за правилами –
просто дуже свіжим. Ненавмисна
гра рукою могла стати приводом для
скасування гола в останній стадії,
але не в передостанній – такі норми
з початку сезону.
А по-друге… Справа ж не в одно
-
му голі і не в «Мідлсбро». Справа в
Пацієнт швидше живий!
1:0
МЮ – Мідлсбро
Сотон отримує
перший
333РедакеРецдкекк Англiя Кубок
тому, що «МЮ» який вже сезон по-
спіль зливає в унітаз час та зірок. За
Рангника будь-які проблиски на
-
стільки скороминущі, що навіть із
середняком Чемпіоншипу дово
-
диться сподіватися на використання
максимуму, начебто це фінал Ліги
чемпіонів. І хоч би як Роналду підвів
команду в конкретний далеко не
святковий вечір, починаєш розуміти
його бажання звалити з «МЮ», якщо
команда не проб’ється навіть у чет
-
вірку. Для 37‑річного форварда,
який не забиває пенальті, місце в
основі борця за зону ЛЧ – це дуже
багато, а для п’ятиразового волода
-
ря «Золотого м’яча» – це замало.
Нехай Менді ще заслужить основу!
Інші топ-клуби в наступну стадію
пройшли дуже по-різному, хоча зов
-
сім вже без пригод не обійшовся ніх-
то.
«Ман Сіті» формально здобув во
-
льову перемогу, але за фактом не
встиг навіть налякати своїх фанатів:
вже на 13‑й хвилині рахунок був 2:1.
«Ліверпуль» закінчив перший тайм
0:0, але під час другого вів 3:0 і до
-
зволив «Кардіффу» лише гол пре-
стижу. Взагалі, по-хорошому, «чер-
воні» заслуговують на критику:
«Кардіфф» тільки недавно відклеїв
-
ся від зони вильоту в Чемпіоншипі.
«Тотенгемові» не пощастило з
жеребом. «Брайтон» чудово грає у
футбол, відрізками грав з таким
сильним суперником на рівних і
програв багато в чому тому, що в од -
нієї команди на вістрії Кейн, а в ін-
шій – Мопе. Якщо говорити саме
про гравців основи, то це, мабуть,
найкращий і найгірший форварди
ліги – на додачу до цього Гаррі про
-
вів відмінний навіть за своїми мірка-
ми матч.
А ось «Челсі» мучився найбіль
-
ше. Найскромніший клуб з Мейфла-
уером на емблемі дотягнув до овер-
тайму – більше того, в самій його
кінцівці заробив пенальті. І лише
Кепа своїм черговим сейвом не до
-
зволив цьому матчу «Челсі» докоти-
тися до тієї ж стадії, до якої доко-
тився матч «МЮ» – лише з ще слаб-
кішим суперником.
Насправді, надто сильно фарби я
не згущав би. Знаєте, у «Що? Де?
Коли?» бувають дострокові відпо
-
віді, а Кепа влаштував дострокову
перемогу у серії пенальті. У цьому
компоненті баск практично бездо
-
ганний, просто один із найкращих
воротарів світу – і Тухель не міг це
не розуміти, чудово визнаючи, що в
дуелі «Арісабалага vs «Майкл Ку
-
пер» перший буде явним фавори-
том. Тому і не форсував особливо
події після голу Алонсо, за 2:1.
Все це, щоправда, зовсім не ска
-
совує факту, що команди третьої
ліги «Челсі» повинен виносити на
-
віть дублем і не замислюючись про
якісь серії пенальті. Реалізація у
Челсі докотилася до якихось при
-
низливих величин, і ані Лукаку (120
хвилин на полі), ані Хаверц (близько
години), ані Вернер (з 82‑ї хвилини)
виявилися не здатними винести на
-
віть «Плімут». А тим часом Жиру
практично в одну особу виграє
міланське дербі…
Джон Стоунз кла -
дет второй
«Евертон» – «Брентфорд». Гол Йєррі Міна
тому, що «МЮ» який вже сезон по-
спіль зливає в унітаз час та зірок. За
Рангника будь-які проблиски на
-
стільки скороминущі, що навіть із
середняком Чемпіоншипу дово
-
диться сподіватися на використання
максимуму, начебто це фінал Ліги
чемпіонів. І хоч би як Роналду підвів
команду в конкретний далеко не
святковий вечір, починаєш розуміти
його бажання звалити з «МЮ», якщо
команда не проб’ється навіть у чет
-
вірку. Для 37‑річного форварда,
який не забиває пенальті, місце в
основі борця за зону ЛЧ – це дуже
багато, а для п’ятиразового волода
-
ря «Золотого м’яча» – це замало.
Нехай Менді ще заслужить основу!
Інші топ-клуби в наступну стадію
пройшли дуже по-різному, хоча зов
-
сім вже без пригод не обійшовся ніх-
то.
«Ман Сіті» формально здобув во
-
льову перемогу, але за фактом не
встиг навіть налякати своїх фанатів:
вже на 13‑й хвилині рахунок був 2:1.
«Ліверпуль» закінчив перший тайм
0:0, але під час другого вів 3:0 і до
-
зволив «Кардіффу» лише гол пре-
стижу. Взагалі, по-хорошому, «чер-
воні» заслуговують на критику:
«Кардіфф» тільки недавно відклеїв
-
ся від зони вильоту в Чемпіоншипі.
«Тотенгемові» не пощастило з
жеребом. «Брайтон» чудово грає у
футбол, відрізками грав з таким
сильним суперником на рівних і
програв багато в чому тому, що в од -
нієї команди на вістрії Кейн, а в ін-
шій – Мопе. Якщо говорити саме
про гравців основи, то це, мабуть,
найкращий і найгірший форварди
ліги – на додачу до цього Гаррі про
-
вів відмінний навіть за своїми мірка-
ми матч.
А ось «Челсі» мучився найбіль
-
ше. Найскромніший клуб з Мейфла-
уером на емблемі дотягнув до овер-
тайму – більше того, в самій його
кінцівці заробив пенальті. І лише
Кепа своїм черговим сейвом не до
-
зволив цьому матчу «Челсі» докоти-
тися до тієї ж стадії, до якої доко-
тився матч «МЮ» – лише з ще слаб-
кішим суперником.
Насправді, надто сильно фарби я
не згущав би. Знаєте, у «Що? Де?
Коли?» бувають дострокові відпо
-
віді, а Кепа влаштував дострокову
перемогу у серії пенальті. У цьому
компоненті баск практично бездо
-
ганний, просто один із найкращих
воротарів світу – і Тухель не міг це
не розуміти, чудово визнаючи, що в
дуелі «Арісабалага vs «Майкл Ку
-
пер» перший буде явним фавори-
том. Тому і не форсував особливо
події після голу Алонсо, за 2:1.
Все це, щоправда, зовсім не ска
-
совує факту, що команди третьої
ліги «Челсі» повинен виносити на
-
віть дублем і не замислюючись про
якісь серії пенальті. Реалізація у
Челсі докотилася до якихось при
-
низливих величин, і ані Лукаку (120
хвилин на полі), ані Хаверц (близько
години), ані Вернер (з 82‑ї хвилини)
виявилися не здатними винести на
-
віть «Плімут». А тим часом Жиру
практично в одну особу виграє
міланське дербі…
Джон Стоунз кла -
дет второй
«Евертон» – «Брентфорд». Гол Йєррі Міна
3РедакеРецдкекк 34 34
Засновник – ТОВ «Видавництво Український Медiа Дiм». Видавець: ТОВ «Видавництво Український Медiа Дiм». Головний редактор: Артем ФРАНКОВ. Заступник головного
редак тора: А ндрiй ША ХОВ. Редак цiйна колегiя: Євген ПАНКРАТОВ, Валерiй ПРИГОРНИЦЬКИЙ, , Олександр ФРИШКО, Сергiй ШЕВЧЕНКО. Дизайн, верстка:
Володимир К УПЛЕВАЦЬКИЙ. А дреса редак цiї та видавця: 0 4 073, м. К иїв, Куренiвськ ий пров., 17 Г. т/ф. (0 4 4) 2 07-97-0 0. Розмiщення рек лами: (0 4 4) 2 07-97-0 0, (0 4 4) 2 07-3 3-05,
[email protected]. Усi права на матерiали, оп ублiкованi у «Фу тболi», належать ТОВ «IД Ук раїнськ ий Медiа Дiм». Передру к без письмового дозвол у Видавця – заборонено. При
використаннi матерiалiв посилання на «Футбол» є обов’язковим. Редакцiя не несе вiдповiдальностi за достовiрнiсть iнформацiї, що мiститься у рекламних матерiалах. Надiсланi матерiали не рецензуються
та не повертаються. Думка авторiв не завжди збiгається з позицiєю редакцiї. Пiд час пiдготовки номера використанi матерiали iнформацiйного агентства Getty Images. Пiдписний iндекс 40280. Свiдоцтво про
д е р ж а в н у р е є с т р а ц i ю д р у к о в а н о г о З М I К В 2 4 2 9 7-1413 7 П Р в i д 2 7.12 . 2 0 19 , в и д а н е Д е р ж а в н о ю р е є с т р а ц i й н о ю с л у ж б о ю У к р а ї н и . Ти р а ж 8 7 0 0 0 . Ц е й н о м е р ( в и п у с к 10 з а 2 0 2 2 р i к ) п i д п и с а н о д о д р у к у 0 7. 0 2 . 2 0 2 2 . З а к . 8 74 0 1.
Надру ковано в дру карнi Мега-Полiграф, м. К иїв 0 4 073, вул. Марка Вовчка, 12 /14. + 3 8 (0 4 4) 2 2 9 0 0 3 3. Цiна договiрна
Стр. 1, 2, 35. Героїчним
футзалiстам збiрної України
присвячується (Getty Images/
GlobalImagesUkraine)
Стр. 36. Гравцям «Барси», що в
тому сезонi трохи не дотягли до
чотирьох трофеїв з чотирьох –
на згадку! I нам всiм… (Getty
Images/GlobalImagesUkraine)
Йди чи сиди, але дивись та вболівай
Понедiлок, 7 лютого
Iспанiя, 23 тур
Атлетiк – Еспаньйол 22.00
Iталiя, 24 тур
Салернiтана – Спецiя 21.45
18.55 LIVE Полiсся – Чорно морець. Winter Cup 2022
Вiвторок, 8 лютого
Англiя, 24 тур Вест Гем – Вотфорд 21.45
Ньюкасл – Евертон 21.45
Бернли – МЮ 22.00
Iталiя, Кубок, 1/4 фіналу
Iнтер – Рома 22.00
Франція, Кубок, 1/4 фіналу
Монако – Ам’ен 22.00
18.00 LIVE Winter Studio. Match Day
18.55 LIVE Металiст – Верес. Winter Cup 2022
21.55 LIVE Iнтер – Рома. Кубок
Iталiї
21.55 LIVE Монако – Ам’ен. Кубок Францiї
21.55 LIVE Бернли – МЮ
21.40 LIVE Ньюкасл – Евертон
Середа, 9 лютого
Англiя, 24 тур Норвiч – Крiстал Пелас 21.45
Ман Сiтi – Брентфорд 21.45
Тотенгем – Савтгамптон 21.45
Астон Вiлла – Лiдс 22.00
Iспанiя, Кубок, 1/2 фіналу,
першi матчi Р. Вальєкано – Бетiс
Iталiя, Кубок, 1/4 фіналу
Мiлан – Лацiо 22.00
Франція, Кубок, 1/4 фіналу
Бержерак – Версаль‑78 19.30
Нiцца – Марсель 22.15
21.55 LIVE Мiлан – Лацiо. Кубок
Iталiї
22.10 LIVE Нiцца – Марсель. Кубок Францiї
20.30 LIVE Бержерак – Версаль‑78. Кубок Францiї
00.10 LIVE Депортiво Лара – Болiвар. Кубок
Лiбертадорес
21.55 LIVE Астон Вiлла – Лiдс
21.40 LIVE Ман Сiтi –
Брентфорд
Четвер, 10 лютого
Англiя, 24 тур
Вулвергемптон – Арсенал 21.45
Лiверпуль – Лестер 21.45
Iталiя, Кубок, 1/4 фіналу
Аталанта – Фiорентiна 19.00
Ювентус – Сассуоло 22.00
Франція, Кубок, 1/4 фіналу
Нант – Бастiя 22.00
Iспанiя, Кубок, 1/2 фіналу,
першi матчi
Атлетiк – Валенсiя
21.55 LIVE Ювентус – Сассуоло.
Кубок Iталiї
18.55 LIVE Аталанта –
Фiорентiна. Кубок Iталiї
21.55 LIVE Нант – Бастiя. Кубок
Францiї
21.40 LIVE Вулвергемптон –
Арсенал
21.40 LIVE Лiверпуль – Лестер
Ліс, Лісники та Лестер
Перемоги команд із нижчих ліг – те,
за що Кубок Англії завжди буде об
-
плутаний романтичним флером. І ця
стадія подарувала подвиги Давида
за повною програмою.
Найскромніший «Борем Вуд», що
ніколи у своїй історії не виступав у
професійному футболі, на виїзді
обіграв «Борнмут», який стукається
до АПЛ. Безумовно, у складі ви
-
шеньок вистачало дублерів, але, на-
приклад, без основного форварда
Джейдона Ентоні матч не обійшов
-
ся. Та й взагалі, різниця між амато-
рами з п’ятої ліги і нехай навіть пер-
шими резервістами претендента на
АПЛ настільки величезна, що по
-
двигу «лісу» залишається лише по-
плескати. Так, «ліс» – це просте і
цілком передбачуване прізвисько
цього клубу-:)
Зробив дуже багато, щоб видати
сенсацію, і «Кіддермінстер Хар
-
рієрс». Цікаво, коли попереднього
разу Андрій Ярмоленко грав проти
аматорів? Команда навіть не п’ятої,
а шостої ліги вела проти «Вест Ге
-
ма» більшу частину матчу і борола-
ся проти зірок. Нехай склад «Вест
Гема» і був далеким від основи, але
зіграли Влашич, Крал, Бенрахма,
той же Ярмоленко – лідери непога
-
них збірних. М’яч у ворота чемпіона
світу Ареоля забив Олександр Пен
-
ні, який програв конкуренцію навіть
у шотландському «Гамільтоні» та
третьоліговому «Пітерборо» – що
це, якщо не магія?!
«Вест Гем» врятували лише ліде
-
ри, люди, за яких клуб просить або
проситиме дев’ятизначні суми в
фунтах. Райс забив у компенсований
до другого тайму час, Боуен – на
121‑й хвилині. До речі, і Райс як ка
-
пітан, і Мойес як тренер після матчу
визнали, що їм просто пощастило
вийти сухими з води, а тренер навіть
пропустив по пиву з представника
-
ми «Кіддермінстера». Відразу вид-
но, що у цього «Вест Гема» олд-
скульна особа. Щоправда, це не ска-
совує факту, що для того ж таки
Ярмоленко цей матч може стати
останнім виходом в основі англійсь
-
кого клубу.
На тлі цього розгром «Лестера»
«лісниками» навіть не виглядає сен
-
сацією. Ну так, Роджерс виставив
багато класних гравців: навіть Ндіді
з Іхеаначо відразу після Кубка Аф
-
рики вийшли у старті, та й без Мед-
дісона з Тілемансом справа не
обійшлася. Але, зрештою, хто має
більше Кубків Чемпіонів?-:) Якщо
серйозно, то «Форест» на підйомі,
«Лестер» на спаді – нехай не роз
-
гром, але перемога клубу з Ноттін-
гема здавалася цілком очікуваною і
до стартового свистка.
Віталій ПАСІЧНИЙ
1:1
Челсі – Плімут Аргайл
Англiя Кубок
Засновник – ТОВ «Видавництво Український Медiа Дiм». Видавець: ТОВ «Видавництво Український Медiа Дiм». Головний редактор: Артем ФРАНКОВ. Заступник головного
редак тора: А ндрiй ША ХОВ. Редак цiйна колегiя: Євген ПАНКРАТОВ, Валерiй ПРИГОРНИЦЬКИЙ, , Олександр ФРИШКО, Сергiй ШЕВЧЕНКО. Дизайн, верстка:
Володимир К УПЛЕВАЦЬКИЙ. А дреса редак цiї та видавця: 0 4 073, м. К иїв, Куренiвськ ий пров., 17 Г. т/ф. (0 4 4) 2 07-97-0 0. Розмiщення рек лами: (0 4 4) 2 07-97-0 0, (0 4 4) 2 07-3 3-05,
[email protected]. Усi права на матерiали, оп ублiкованi у «Фу тболi», належать ТОВ «IД Ук раїнськ ий Медiа Дiм». Передру к без письмового дозвол у Видавця – заборонено. При
використаннi матерiалiв посилання на «Футбол» є обов’язковим. Редакцiя не несе вiдповiдальностi за достовiрнiсть iнформацiї, що мiститься у рекламних матерiалах. Надiсланi матерiали не рецензуються
та не повертаються. Думка авторiв не завжди збiгається з позицiєю редакцiї. Пiд час пiдготовки номера використанi матерiали iнформацiйного агентства Getty Images. Пiдписний iндекс 40280. Свiдоцтво про
д е р ж а в н у р е є с т р а ц i ю д р у к о в а н о г о З М I К В 2 4 2 9 7-1413 7 П Р в i д 2 7.12 . 2 0 19 , в и д а н е Д е р ж а в н о ю р е є с т р а ц i й н о ю с л у ж б о ю У к р а ї н и . Ти р а ж 8 7 0 0 0 . Ц е й н о м е р ( в и п у с к 10 з а 2 0 2 2 р i к ) п i д п и с а н о д о д р у к у 0 7. 0 2 . 2 0 2 2 . З а к . 8 74 0 1.
Надру ковано в дру карнi Мега-Полiграф, м. К иїв 0 4 073, вул. Марка Вовчка, 12 /14. + 3 8 (0 4 4) 2 2 9 0 0 3 3. Цiна договiрна
Стр. 1, 2, 35. Героїчним
футзалiстам збiрної України
присвячується (Getty Images/
GlobalImagesUkraine)
Стр. 36. Гравцям «Барси», що в
тому сезонi трохи не дотягли до
чотирьох трофеїв з чотирьох –
на згадку! I нам всiм… (Getty
Images/GlobalImagesUkraine)
Йди чи сиди, але дивись та вболівай
Понедiлок, 7 лютого
Iспанiя, 23 тур
Атлетiк – Еспаньйол 22.00
Iталiя, 24 тур
Салернiтана – Спецiя 21.45
18.55 LIVE Полiсся – Чорно морець. Winter Cup 2022
Вiвторок, 8 лютого
Англiя, 24 тур Вест Гем – Вотфорд 21.45
Ньюкасл – Евертон 21.45
Бернли – МЮ 22.00
Iталiя, Кубок, 1/4 фіналу
Iнтер – Рома 22.00
Франція, Кубок, 1/4 фіналу
Монако – Ам’ен 22.00
18.00 LIVE Winter Studio. Match Day
18.55 LIVE Металiст – Верес. Winter Cup 2022
21.55 LIVE Iнтер – Рома. Кубок
Iталiї
21.55 LIVE Монако – Ам’ен. Кубок Францiї
21.55 LIVE Бернли – МЮ
21.40 LIVE Ньюкасл – Евертон
Середа, 9 лютого
Англiя, 24 тур Норвiч – Крiстал Пелас 21.45
Ман Сiтi – Брентфорд 21.45
Тотенгем – Савтгамптон 21.45
Астон Вiлла – Лiдс 22.00
Iспанiя, Кубок, 1/2 фіналу,
першi матчi Р. Вальєкано – Бетiс
Iталiя, Кубок, 1/4 фіналу
Мiлан – Лацiо 22.00
Франція, Кубок, 1/4 фіналу
Бержерак – Версаль‑78 19.30
Нiцца – Марсель 22.15
21.55 LIVE Мiлан – Лацiо. Кубок
Iталiї
22.10 LIVE Нiцца – Марсель. Кубок Францiї
20.30 LIVE Бержерак – Версаль‑78. Кубок Францiї
00.10 LIVE Депортiво Лара – Болiвар. Кубок
Лiбертадорес
21.55 LIVE Астон Вiлла – Лiдс
21.40 LIVE Ман Сiтi –
Брентфорд
Четвер, 10 лютого
Англiя, 24 тур
Вулвергемптон – Арсенал 21.45
Лiверпуль – Лестер 21.45
Iталiя, Кубок, 1/4 фіналу
Аталанта – Фiорентiна 19.00
Ювентус – Сассуоло 22.00
Франція, Кубок, 1/4 фіналу
Нант – Бастiя 22.00
Iспанiя, Кубок, 1/2 фіналу,
першi матчi
Атлетiк – Валенсiя
21.55 LIVE Ювентус – Сассуоло.
Кубок Iталiї
18.55 LIVE Аталанта –
Фiорентiна. Кубок Iталiї
21.55 LIVE Нант – Бастiя. Кубок
Францiї
21.40 LIVE Вулвергемптон –
Арсенал
21.40 LIVE Лiверпуль – Лестер
Ліс, Лісники та Лестер
Перемоги команд із нижчих ліг – те,
за що Кубок Англії завжди буде об
-
плутаний романтичним флером. І ця
стадія подарувала подвиги Давида
за повною програмою.
Найскромніший «Борем Вуд», що
ніколи у своїй історії не виступав у
професійному футболі, на виїзді
обіграв «Борнмут», який стукається
до АПЛ. Безумовно, у складі ви
-
шеньок вистачало дублерів, але, на-
приклад, без основного форварда
Джейдона Ентоні матч не обійшов
-
ся. Та й взагалі, різниця між амато-
рами з п’ятої ліги і нехай навіть пер-
шими резервістами претендента на
АПЛ настільки величезна, що по
-
двигу «лісу» залишається лише по-
плескати. Так, «ліс» – це просте і
цілком передбачуване прізвисько
цього клубу-:)
Зробив дуже багато, щоб видати
сенсацію, і «Кіддермінстер Хар
-
рієрс». Цікаво, коли попереднього
разу Андрій Ярмоленко грав проти
аматорів? Команда навіть не п’ятої,
а шостої ліги вела проти «Вест Ге
-
ма» більшу частину матчу і борола-
ся проти зірок. Нехай склад «Вест
Гема» і був далеким від основи, але
зіграли Влашич, Крал, Бенрахма,
той же Ярмоленко – лідери непога
-
них збірних. М’яч у ворота чемпіона
світу Ареоля забив Олександр Пен
-
ні, який програв конкуренцію навіть
у шотландському «Гамільтоні» та
третьоліговому «Пітерборо» – що
це, якщо не магія?!
«Вест Гем» врятували лише ліде
-
ри, люди, за яких клуб просить або
проситиме дев’ятизначні суми в
фунтах. Райс забив у компенсований
до другого тайму час, Боуен – на
121‑й хвилині. До речі, і Райс як ка
-
пітан, і Мойес як тренер після матчу
визнали, що їм просто пощастило
вийти сухими з води, а тренер навіть
пропустив по пиву з представника
-
ми «Кіддермінстера». Відразу вид-
но, що у цього «Вест Гема» олд-
скульна особа. Щоправда, це не ска-
совує факту, що для того ж таки
Ярмоленко цей матч може стати
останнім виходом в основі англійсь
-
кого клубу.
На тлі цього розгром «Лестера»
«лісниками» навіть не виглядає сен
-
сацією. Ну так, Роджерс виставив
багато класних гравців: навіть Ндіді
з Іхеаначо відразу після Кубка Аф
-
рики вийшли у старті, та й без Мед-
дісона з Тілемансом справа не
обійшлася. Але, зрештою, хто має
більше Кубків Чемпіонів?-:) Якщо
серйозно, то «Форест» на підйомі,
«Лестер» на спаді – нехай не роз
-
гром, але перемога клубу з Ноттін-
гема здавалася цілком очікуваною і
до стартового свистка.
Віталій ПАСІЧНИЙ
1:1
Челсі – Плімут Аргайл
Англiя Кубок
353РедакеРецдкекк Ж 3Редакц
Збірна У країни з футзалу перед матчем з Р осією, 04.02.2022. Другий ряд: К ирило Ципун, О лександр П едяш,
Володимир Р азуванов, Данило А бакшин, Я рослав Л ебідь, А ртем Фаренюк, І гор Чернявський, Юрій Савенко.
Перший ряд: М ихайло Зварич, Сергій Журба, І гор Корсун, В італій Р адевич, Євген Сірий, П етро Ш отурма
Збірна У країни з футзалу перед матчем з Р осією, 04.02.2022. Другий ряд: К ирило Ципун, О лександр П едяш,
Володимир Р азуванов, Данило А бакшин, Я рослав Л ебідь, А ртем Фаренюк, І гор Чернявський, Юрій Савенко.
Перший ряд: М ихайло Зварич, Сергій Журба, І гор Корсун, В італій Р адевич, Євген Сірий, П етро Ш отурма
«Барселона
»
Боббі Робсона 6 березня 1997 року. Перед
матчем с «Реалом
»
на «Сантьяго Бернабеу» (1:1)
»
Боббі Робсона 6 березня 1997 року. Перед
матчем с «Реалом
»
на «Сантьяго Бернабеу» (1:1)
Categories
SportsDownload
Download Slideshow Get the original presentation fileQuick Actions
Statistics
- Views 330
- Slides 36
- Age 1412 days
Related Slideshows
32
figurative-language power point.pptththtrht
acecamero20
26 views
22
Figurative-Language-powerpoint.pptgttgth
acecamero20
30 views
44
Plasma proteins functions electroforesis - Copy.pptx
DratoshKatiyar
27 views
2
FORMATO 4. PLANTEAMIENTO DEL PROBLEMA. 4 Oct. 2022.ppt
LuisLopez350618
26 views
4
Cristiano Ronaldo jugador portugués, la leyenda
laparchizacorp
24 views
10
🎮✨ Top 10 Most Used Software Tools by Indie Game Developers (2025 Edition)
cheapersgamecomcare
24 views