Всеукраїнський день бібліотек — віртуальна виставка

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Це святосвідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури, а також про визнання історичної ролі бібліотеки в житті суспільства.

1. Всеукраїнський день
бібліотек
30 вересня

2. Шановні бібліотекарі!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Це свято
свідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і
культури, а також про визнання історичної ролі бібліотеки в житті суспільства.
Від щирого серця вітаємо бібліотечних працівників з Всеукраїнським днем
бібліотек і бажаємо успіхів у вашій благородній просвітницькій справі. Міцного
здоров'я, щастя та благополуччя вам і вашим родинам.

3. Бібліотека
Бібліотека — це одне з найдавніших культурних надбань людства, суть якого є
незмінною протягом всієї історії. Бібліотеки й дотепер залишаються особливим
місцем, де люди мимоволі стишують голос, і чутно лише шурхіт сторінок, а
повітря неповторно пахне типографською фарбою, клеєм і трохи пилом — адже
книги можуть зберігатися століттями і дарувати свою мудрість не одному
поколінню читачів. Любов до книги властива нашому народу здавна, а
важливість бібліотек для національної освіти, науки та культури є очевидною
для держави.

4. Всеукраїнський день
бібліотек
Всеукраїнський день бібліотек ми щороку відзначаємо 30 вересня.
Це свято, яке вшановує важливу роль бібліотек у суспільному та культурному
житті країни. У цей день українські бібліотеки не просто відчиняють свої двері
для читачів, але й активно демонструють свою багатогранність, важливість
для громади та здатність адаптуватися до сучасних викликів.

5. Всеукраїнський День бібліотек в
історії
1037 - Князь Ярослав Мудрий заснував першу державну бібліотеку на території Софійського собору.
1866 - Почала працювати Київська міська публічна бібліотека. За роки свого існування заклад змінив
кілька назв, а з 2016 року носить ім’я Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.
1918 - В Україні засновано Національну бібліотеку Української держави, яка зараз відома як
Національна бібліотека України імені Вернадського.
1935 - В Харкові відкрився Державний бібліотечний інститут.
1995 - Засновано Українську бібліотечну асоціацію (УБА), метою якої є розвиток бібліотечної справи,
забезпечення якісного обслуговування читачів та захист інтересів своїх членів.
1998 - 14 травня Згідно з указом Президента України, щорічне святкування Всеукраїнського дня
бібліотек встановлено на 30 вересня.

6. Наукова бібліотека Київського національного
університету культури і мистецтв
Це структурним підрозділом університету, який сприяє розвитку науково-освітнього
середовища закладу вищої освіти, формуванню національної самосвідомості,
патріотизму студентської молоді, підтримці національних традицій, розвитку культури
та державної мови.
Бібліотека є базою проведення практичних занять і місцем проходження виробничої
та переддипломної практики.
Для популяризації можливостей бібліотеки, підтримки наукової та навчальної
діяльності користувачів, задоволення культурно-мистецьких запитів організовують і
проводять наукові заходи: наукові конференції, круглі столи, творчі зустрічі,
презентації, майстер-класи, виставки.
Право користування бібліотекою мають студенти, аспіранти/докторанти, викладачі
та працівники структурних підрозділів університету.

7. Історія бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв починається з
бібліотечного кабінету при Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів, в якому
працював один бібліотекар. З відкриттям Київської філії Харківського державного бібліотечного
інституту (ХДБІ), на базі бібліотечного кабінету в 1963 році утворено навчальну бібліотеку. Її
фонд становив 12 083 примірники видань. Першим завідувачем бібліотеки стала Лідія
Єпіфанівна Розум. У штаті працювало ще 2 співробітники.
Починаючи з 1968 р., історія бібліотеки нерозривно пов’язана з історією Київського
державного інституту культури (з 1999 р. – Київського національного університету культури і
мистецтв).
Упродовж 1969–1975 рр. під керівництвом нового завідувача Софії Олександрівни
Шульженко відбувалося активне комплектування фонду бібліотеки науковими та навчальними
виданнями.
У 1974 р. бібліотека отримала додаткове приміщення в корпусі інституту, який на вул.
Чигоріна, 14, що дало змогу покращити умови обслуговування читачів – розпочали роботу
абонемент і читальна зала на 25 місць для студентів факультету КОР. Обслуговування студентів
бібліотечного факультету проводилося у корпусі на вул. Річній, 4, де працювало 6 бібліотечних
працівників.

8. Організовано відділ комплектування та наукової обробки літератури, сектор обслуговування
читачів, довідково-бібліографічний відділ. Починаючи з 1974 р., працівники відділу укладають
«Зведений покажчик періодичних видань, які отримують всі підрозділи вузу».
З 1978 по 1980 рр. бібліотеку очолювала Катерина Трифонівна Селіверстова. Центральне місце в
діяльності бібліотеки цього періоду займали питання покращення системи обслуговування читачів,
надання інформаційної підтримки наукової, навчальної та виховної роботи закладу вищої освіти.
Періодом упровадження наукових форм організації роботи стали 80–90-ті рр. ХХ ст. З приходом у
1980 р. нового завідувача – Катерини Дмитрівни Головкіної на професійному рівні закладено
фундамент нової моделі бібліотеки – книгозбірні закладу вищої освіти. Початком вирішальних змін
стала робота з удосконалення структури бібліотеки.
У 1980 р. створено службу інформації, основним завданням якої було забезпечення професорсько-
викладацького складу, аспірантів інформацією з актуальних питань освіти, науки, культури,
мистецтва в розробках вітчизняної та зарубіжної науки. На допомогу освітньому процесу та
науково-дослідній роботі кафедр з 1981 р. започатковано проведення комплексних заходів, таких як
«День кафедри», «День інформації». У 1986 р. на основі служби інформації організовано відділ
інформації. На початку 80-х рр. активізувалася науково-методична діяльність бібліотеки. Бібліотека
була організатором й активним учасником республіканських семінарів-практикумів для завідувачів
бібліотек ЗВО культури і мистецтв.
Робота з удосконалення структури бібліотеки.

9. Важливою подією у житті бібліотеки стало отримання в 1984 р. приміщення у новому
навчальному корпусі ЗВО на вул. Щорса, 36. Комфортні умови нового приміщення бібліотеки
(площею 974 кв. м.) дали змогу покращити зберігання фондів, підвищити рівень
обслуговування читачів. Цього періоду відноситься реорганізація сектору обслуговування у
відділ обслуговування читачів.
У 1986 р. Міністр культури УРСР Ю. А. Олененко затвердив Структуру бібліотеки Київського
державного інституту культури, а ректор інституту – Правила користування бібліотекою КДІК.
У кінці 80-х – на початку 90-х рр. бібліотека отримувала всесоюзний обов’язковий платний
примірник творів друку з питань історії та теорії культури, мистецтва, культурології,
бібліотекознавства та художньої літератури, що сприяло формуванню бібліотечного фонду. З
1993 р. до бібліотеки почали надходити дисертації з питань теорії та історії культури,
мистецтва, історії, педагогіки, захищені у ЗВО.
Оскільки заклад вищої освіти готував спеціалістів з різних галузей музичного мистецтва, у
1995 р., завдяки допомозі ректорату та деканату факультету народно-музичного мистецтва,
створено відділ нотно-музичної літератури.

10. Упродовж 1997–2001 рр. директором бібліотеки працювала Тукан Лариса Михайлівна.
Період інформатизації суспільства поставив перед колективом бібліотеки завдання –
впровадження інформаційних технологій у технологічні процеси бібліотечної роботи. З
цією метою, у 2000 р. створено відділ автоматизації і комп’ютеризації та розпочато роботу
зі створення електронного каталогу бібліотеки з використанням АБІС ІРБІС. У 2003 р.
алфавітний каталог книг бібліотеки був повністю переведений в електронну форму.
У 2001–2006 рр. директором бібліотеки працювала Наталія Володимирівна Осадча. У
бібліотеці встановлено комп’ютери, користувачам надано доступ до інформаційних
ресурсів України та зарубіжжя. Для цього відкрили електронний читальний зал.
Упродовж 2006–2011 рр. директором бібліотеки була Людмила Григорівна Петрова. У цей
період бібліотека отримала нові комп’ютери, що дало змогу оснастити відділи бібліотеки й
електронний читальний зал сучасною технікою; продовжувалася робота над поповненням
ЕК.

11. З вересня 2011 р. по лютий 2012 р. посаду директора бібліотеки обіймав Олександр
Григорович Кириленко. Починаючи з 2012 р., ЕК бібліотеки ведуть з використанням
програмного забезпечення УФД-Бібліотека.
З 2014 р. по 2022 р. директором бібліотеки був Юрій Іванович Горбань.
Протягом 2014–2015 рр. бібліотека пожвавила наукову, видавничу діяльність. У 2014 р. в
бібліотеці КНУКіМ провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Інноваційна
діяльність – стратегічний напрям розвитку бібліотек вищих навчальних закладів», у 2015 р. –
«Українські бібліотеки ХХІ ст.: від класичної моделі до нових потреб суспільства».
Видано бібліографічні покажчики (у серіях «Видатні постаті КНУКіМ», «Вчені КНУКіМ»,
«Знаменні дати КНУКіМ») і методичні, науково-популярні видання.
З 2022 р. директором наукової бібліотеки Київського національного університету культури
і мистецтв є Валерій Володимирович Кушнарьов.
На сьогодні директором наукової бібліотеки Київського національного університету
куьтури і мистецтв є Мамедова Валентина Миколаївна.

12. Чому важливий цей день
Люди вважають, що в часи Інтернету бібліотеки вже непотрібні, адже навчальні посібники,
історичні документи та художню літературу можна знайти в електронному вигляді. Але мало
хто знає, що більшість цих електронних книг створені завдяки бібліотекам — саме вони
займаються їхнім оцифруванням та розміщенням у мережі.
Крім того, виключно в бібліотеках можна знайти потрібні періодичні видання минулих
років,деякі спеціалізовані довідники, а також літературні новинки, які в Інтернет-мережі
коштують недешево. Тому бібліотеки досі залишаються універсальними закладами, де
отримати необхідну інформацію може кожен громадянин, незалежно від соціального та
майнового стану.
А ще бібліотеки є місцем для спілкування та дозвілля — там проводяться літературні
вечори, творчі конкурси, зустрічі з письменниками, психологами та іншими цікавими
людьми. Для літніх людей, які не дуже товаришують з сучасними гаджетами, бібліотеки
взагалі неможливо нічим замінити.

13. Також Всеукраїнський день бібліотек привертає увагу до проблем бібліотечної
сфери. На жаль, за всю історію незалежності України кількість бібліотек не зросла, а
суттєво зменшилася. Діючі заклади працюють не в найкращих умовах — через брак
фінансування нових книг вони отримують мало або не отримують взагалі. Не дивно,
що дедалі більше українців взагалі не читають книг та періодичних видань.
Тому Всеукраїнський день бібліотек є важливою подією, яка передусім має
привернути увагу державної влади до проблем у цій галузі, а для всіх любителів
читання це позитивне свято, яке приємно провести у читальному залі або просто
зручно влаштуватися з книжкою вдома.

14. Як відзначають
Найлогічніший спосіб долучитися до цього свята — відвідати будь-яку місцеву
бібліотеку. 30 вересня ці заклади влаштовують святкові заходи — виставки та
презентації, а також розповідають про свою історію. Та й просто вибрати кілька книг зі
стелажу або посидіти з цікавим журналом у читальному залі теж буде приємно і корисно.
Також у Всеукраїнський день бібліотек можна взяти участь в поповненні книжкового
фонду — в якості подарунка принести з дому кілька прочитаних книг або купити нові.
Варто поширювати інформацію про святкову подію в соціальних мережах, щоб до неї
доєдналося якомога більше наших співвітчизників — це сприятиме підтримці бібліотек з
боку держави, а бібліотекарі дізнаються, що їхні зусилля цінують і поважають. Оскільки
30 вересня ці працівники відзначають своє професійне свято, слід обов’язково привітати
їх та побажати натхнення і здобутків у здавалося б, не дуже помітній, але такій важливій
роботі.
Вечір цього дня найкраще провести за читанням нової книги або перечитати стару,
але улюблену. Також не зайвим буде прочитати щось цікаве разом з дітьми, адже любов
до книги та повага до бібліотек формуються саме в дитячому віці.

15. Книги бібліотеки КНУКіМ:
Бачинська Н. А. Національні бібліотеки світу. Київ: Видавництво Ліра-К, 2021. 140 с.
Каракоз О. О. Бібліотечна професіологія. Київ: Вид-во Ліра-К, 2017. 68 с.
Каракоз О. О. Історія книги. Київ: Вид-во Ліра-К, 2017. 68 с.
Каракоз О. О. Книгознавство. Київ: Вид-во Ліра-К, 2017. 72 с.
Кобижча Н. І. Універсальна десяткова класифікація як міжнародна інформаційно-
пошукова мова класифікаційного типу. Київ: Видавництво Ліра-К, 2021. 124 с.
Ковальчук Г. Рукописні книги та стародруки. Київ, 2011. 100 с.
Матвієнко О. В. Сучасні концепції документно-інформаційної науки. Київ: Видавництво
Ліра-К, 2021. 140 с.
Новальська Т. В. Бібліотечне читачезнавство в Україні. Київ: Видавництво Ліра-К, 2018.
352 с.