Відбудова під загрозою: дефіцит кадрів і корупція стримують будівельний сектор. Підсумки дискусії

23 жовтня ІЕД презентував результати дослідження “Відбудова під ризиком: чи потрібні зміни в будівельній політиці”. Захід відбувся за підтримки Transparency International Ukraine і зібрав представників уряду, парламенту, бізнесу та громадських організацій.
Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій представила аналітичні висновки щодо готовності українського будівельного сектору до масштабної повоєнної відбудови та реформ, необхідних для підвищення його прозорості й ефективності. “Відбудова – це не лише про фізичне будівництво, а про розвиток”, – зазначила Олександра Бетлій.
За словами Олександри Бетлій, Україна потребує близько $500 млрд на відбудову, але головне питання полягає не лише у фінансуванні, а й у спроможності сектора якісно реалізовувати ці проєкти. При цьому будівництво – це складна екосистема, де будь-яка зміна зачіпає інтереси десятків гравців. У 2024 році в галузі було офіційно зайнято 239 тис. осіб, переважно кваліфіковані робітники – майже половина.
“Для того щоб відбудовувати, нам потрібна достатньо кваліфікована робоча сила. І тут великий зв’язок з освітою – потрібно готувати освітні програми для ветеранів, – зазначила Олександра Бетлій. – Професія архітектора та інженера недооцінена, а рівень зарплати не відповідає величезній адміністративній та кримінальній відповідальності. При цьому страхування їхньої відповідальності розвинене недостатньо”.
Аналіз законодавства та дослідження ринку виявили ключові проблеми галузі::
1. Дефіцит кадрів є найбільшою проблемою ринку.
2. Велика кількість заінтересованих сторін із різними інтересами.
3. Скасування ліцензування на ринку будівництва підвищило невизначеність.
4. Проблеми із сертифікацією архітекторів та інженерів.
5. Дозвільні документи – містобудівні умови та обмеження – сприймаються як “корупційний шлагбаум”, хоча вони є найбільш критичним для забудовника.
6. Виклики в експертизі: приватні експертні організації подекуди проводять її формально, ігноруючи суттєві помилки в проєктах.
7. Низька конкуренція та високі ризики в публічних закупівлях: постійний тиск і перевірки з боку поліції, БЕБ та інших контролюючих органів; проблеми постоплати, відсутність авансування та підписання актів виконаних робіт.
8. Чинна державна методика розрахунку кошторисної вартості, особливо у частині оплати праці, не відповідає ринковим реаліям, що призводить до появи схем.
9. Компанії найчастіше працюють за твердою договірною ціною, яка не дозволяє динамічно реагувати на зростання цін на матеріали та послуги.
10. Технічний нагляд подекуди має формальний характер.
11. Складнощі зі здачею об’єктів в експлуатацію: бюрократія та “людський фактор”.
Від участі в публічних закупівлях будівельна компанія може отримати певні переваги — статус “критичності” та можливість бронювати працівників. Однак недоліків більше.
“Проблема для держави в тому, що мало будівельних компаній хочуть брати участь у публічних закупівлях. Це велика проблема. Чому? Будівельники кажуть: “скільки у нас публічних закупівель – стільки і с

1.    
  
  ?
 
      
  , 
 , 
   

2.  IKEA 
    ? 

3.   « »
$ 4 000 000
    
 
$ 20 000 000 
 

4.     () —
  
7  
141   
­   :
    

 2028 

 , 
  1997 



  

  
 
()
 
   
 ( ­€)

5. >
>
>
>
€‚   
 ƒ  ‚
­
  

 
 „ƒ ‚
ƒƒ … 
ƒ 
… … 
   …   ’ 
†
 
 „
‡… 
ˆ­

6. …  †ˆ­
ƒ †ˆ­
 ‚   
‰ ƒ 
 ‚
   …
­ —   
>
>
>
>
­   ­
­ ŠŠ1/ŠŠ2
­  ‚„
ƒ 
­  „
 …

7. > >
ˆ…-ƒ:
 ‚ „  
385 
   
  60 
 ‚
ƒ„ „

>
3%   
 -
 
‡  ƒ
>
>
11,4  
2026: 
214   
6,4    2026 
 -

43 

  
­ 
’  
- 
    
  …
Š‹ ‡ Œ‡Ž‘ ‹Š‹ˆ †ˆ“ˆ
”†ŒŒ• ‹–Ž“˜ “ˆŒ™ ˆŽŠ‹Œ€ˆ•