Параграф з всесвітньої історії для 11 класу

KetrinStill 6 views 17 slides Sep 04, 2025
Slide 1
Slide 1 of 17
Slide 1
1
Slide 2
2
Slide 3
3
Slide 4
4
Slide 5
5
Slide 6
6
Slide 7
7
Slide 8
8
Slide 9
9
Slide 10
10
Slide 11
11
Slide 12
12
Slide 13
13
Slide 14
14
Slide 15
15
Slide 16
16
Slide 17
17

About This Presentation

Параграф з всесвітньої історії для 11 класу


Slide Content

Формування біполярного світу План: 1. Радянська окупація Центрально-Східної Європи 2. «Холодна війна» 3. Основні конфлікти початкового етапу «холодної війни» 4. НАТО та ОВД

1. Радянська окупація Центрально-Східної Європи. Встановлення радянських режимів На завершальному етапі війни у 1944-1945 рр. радянська армія у ході загального наступу захопила країни Центральної та Східної Європи. Із того часу 7 країн регіону — Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія, Чехословаччина, Польща, Албанія , а також НДР потрапили у цілковиту залежність від СРСР.

СТВОРЕННЯ НАРОДНИХ ФРОНТІВ У КРАЇНАХ СХІДНОЇ ЄВРОПИ Країни Дати утворення НФ Склад НФ на період створення Югославія 1941 р. — Народно-визвольний фронт Народний рух під керівництвом Компартії Югославії Болгарія Вересень 1942 р. — Національно-визвольний, з 1945 р. — Демократичний фронт Болгарська робітнича партія, Болгарська робітнича соціал-демократична партія, Болгарський землеробський народний союз, група «Звено» Польща Січень 1944 р. — Національний фронт Польська робітнича партія, Польська соціалістична партія (левиця), Народна партія, Демократична партія Румунія Осінь 1944 р. — Національно-демократичний фронт Комуністична партія, соціал-демократична партія, Фронт землеробів, Союз патріотів, профспілки Угорщина Грудень 1944 р. — Національний фронт незалежності Комуністична партія, Соціал-демократична партія, Партія дрібних сільських господарів, Національно-селянська партія, Буржуазно-демократична партія, профспілки Чехословаччина Весна 1945 р. — Національний фронт Комуністична партія, Соціал-демократична партія, Національно-соціалістична партія, Народна партія, Словацька демократична партія Східна Німеччина Липень 1945 р. — блок антифашистських і демократичних партій Комуністична партія, Соціал-демократична партія, Християнсько-демократичний союз, Ліберально-демократичний союз Завдання 1. Проаналізуйте дану таблицю і скажіть, чи існувала однопартійність в країнах Центральної і Східної Європи після війни. 2. Партії якого спрямування очолили владу в країнах? 3. Чи посідала комуністична партія провідне становище? Якщо так, то в яких країнах?

МЕХАНІЗМ ПРИХОДУ ДО ВЛАДИ КОМУНІСТИЧНИХ ПАРТІЙ У КРАЇНАХ СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Прийшовши до влади, компартії розпочали побудову соціалізму: прискорена націоналізація великої та середньої промисловості репресії проти учасників Народних фронтів 1947 р. - нарада комуністичних і робітничих партій: створено Комінформбюро в Угорщині, Румунії, Югославії, Албанії ліквідовано багатопартійність в Чехословаччині, НДР, Польщі, Болгарії різні політичні партії стають частинами керованих комуністами коаліцій індустріалізація в цих країнах орієнтувалася на розвиток важкої промисловості 1949 р. - створено Раду Економічної Взаємодопомоги ( РЕВ ). Мета: прискорена індустріалізація 1955 р. - оформлено військово-політичний союз соціалістичних держав — Організація Варшавського Договору ( ОВД ) Так було завершено формування табору соціалізму.

2. «Холодна війна» «Холодна війна» - це стан напруженої конфронтації у відносинах між капіталістичними і соціалістичними країнами на чолі з США і СРСР. Холодна війна супроводжувалася: гонкою озброєнь і посиленою підготовкою до «гарячої» війні; суперництвом у всіх сферах суспільного життя; гострої ідеологічної боротьбою і створенням образу зовнішнього ворога; боротьбою за сфери впливу в світі; локальними збройними конфліктами. Що таке " cold war "

«Холодна війна» Причини: Відсутність спільного ворога у країн антигітлерівської коаліції Прагнення СРСР і США до домінування в післявоєнному світі Протиріччя між капіталістичною і соціалістичною суспільно-політичними системами. Політичні амбіції керівників СРСР (Йосип Сталін) і США (Гаррі Трумен). Похолодання у відносинах між СРСР і США з'явилися відразу після закінчення Другої світової війни Початок «холодної війни» було покладено в березні 1946 промовою у Фултоні Вінстона Черчілля (стор. 14) Проголошення в 1947 Г. Труменом доктрини ще більше погіршило відносини СРСР зі своїми колишніми союзниками (стор. 16) Фултонська промова Черчилля і доктрина Трумена були сприйняті СРСР як заклик до війни

Наростання протистояння між СРСР та США Відносини союзників з антигітлерівської коаліції ніколи не були безхмарними.  У серпні 1945 року майже 60% американців хотіли продовження дружніх відносин з СРСР. Перші ознаки можливого військового протистояння позначилися в конфлікті навколо італійського міста Трієст.  Друга проблема була на півночі Ірану, окупованого СРСР у серпні 1941 року.  Посол США Гарріман: квітень 1945 р. (за результатами ялтинської конференції) писав президентові Рузвельту, що « слід усвідомлювати, що радянська програма полягає у встановленні тоталітаризму, ліквідації особистих свобод і демократії, як ми їх бачимо і поважаємо ». Радник посла Джордж Кеннан : меморандум -- «Довга телеграма» (19 сторінок): розгорнута характеристика радянській політиці , шляхи протидії кремлівському політичному , військовому і пропагандистського наступу . Саме в цьому тексті було використано термін « стримування ».  Аверелл Гарріман

Промова у Фултоні 5 березня 1946 р. Черчілль назвав свою промову «Sinews of Peace» («сухожилля війни».) Черчілль не закликав до війни з СРСР.  « Простягнувшись через весь континент від Штеттина на Балтійському морі і до Трієста на Адріатичному морі , на Європу опустилася залізна завіса . Столиці держав Центральної та Східної Європи — держав, чия історія налічує багато й багато століть , — опинилися по інший бік завіси . Варшава і Берлін , Прага і Відень , Будапешт і Белград, Бухарест і Софія — усі ці славні столичні міста з усіма своїми жителями і з усім населенням навколишніх міст і районів потрапили , як я б це назвав, до сфери радянського впливу ... Ба більше , ці країни зазнають дедалі відчутнішого контролю, а часто-густо і прямому тискові з боку Москви ». «В цілій низці країн по всьому світу , хоча вони й розташовані далеко від російських кордонів , створюються комуністичні п’яті колони, що діють на диво злагоджено й узгоджено , в повній відповідності з керівними вказівками , що надходять із комуністичного центру».   Газета «Правда» 14 березня 1946 р. - відповідь Сталіна : « Гітлер розпочав справу розв’язання війни з того, що проголосив расову теорію , зазначивши , що тільки люди, які розмовляють німецькою мовою , є повноцінною нацією ... Англійська расова теорія спонукає пана Черчілля та його прибічників до того висновку , що нації , які розмовляють англійською мовою , як єдино повноцінні мають панувати над рештою націй світу ».

Доктрина Трумена. Основні положення: Надання економічної допомоги країнам Європи Створення військово-політичного союзу західних країн під керівництвом США Розміщення уздовж кордонів СРСР мережі військових баз США Підтримку внутрішньої опозиції в країнах Східної Європи Використання ядерної зброї «Доктрина Трумена» – 12 березня 1947 р. (Принцип стримування комунізму через надання економічної допомоги Греції та Туреччині)

«План Маршалла» – 4 квітня 1948 р. План економічного оздоровлення Європи (стор.16)

Етапи «Холодної війни» Перший період 1945–1955 рр. Розкол світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки: НАТО та ОВД Другий період 1955р. – 60-ті рр. Особливе загострення міжнародної напруги (Карибська криза 1962 р.; війна у В’єтнамі 1964–1973 рр.; зведення Берлінської стіни — 13 серпня 1961 р.; «Празька весна» — 1968 р.) Третій період 70-ті — перша пол. 80-х років Розрядка міжнародної напруженості, її розвиток і закінчення Четвертий період друга половина 80-х — поч . 90-х рр. Поступова ліквідація військово-політичного розколу світу й закінчення «холодної війни»

1946 1953 1959 1963 1975 1979 1989 війна в Кореї Карибський криза війна в Афганістані взаємні візити нарада про співпрацю в Гельсінкі «Нове мислення » Динаміка «холодної війни»

3. Основні конфлікти початкового етапу «холодної війни». Війна в Кореї (1950-1953 рр.) З 1948 р. - дві держави :  Республіка Корея (м. Сеул) та Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) (м. Пхеньян). Збройний конфлікт між двома державами розпочався 25 червня 1950 р. нападом військ КНДР на Республіку Корея. Армія останньої виявилася небоєздатною та почала відступати . Майже вся територія Південної Кореї була захоплена військами КНДР. Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію , у якій засудила агресію КНДР; війська США та деяких інших країн у вересні 1950 р. вступили у війну . На допомогу  КНДР  прийшов Китай. 26 листопада 1 млн китайських « добровольців » за  підтримки радянських танків  та авіації перейшов у наступ і змусив американців відступити . Радянські льотчики під командуванням   І. Кожедуба   прикривали небо. 30 листопада 1950 р. президент США Г. Трумен заявив, що США готові використати всі воєнні засоби , у тому числі й ядерну зброю . Вперше виникла небезпека переростання локального конфлікту в ядерну війну . І все ж здоровий глузд виявився сильнішим за військові та політичні амбіції . Два роки тривала позиційна війна. У 1953 р. було підписано перемир’я , яке зафіксувало існування двох держав на Корейському півострові .

США негативно поставилися до революції на Кубі . У 1961 р. вони підтримали висадження контрреволюційних груп на її території .  Фідель Кастро   звернувся по допомогу до СРСР. Радянське керівництво вирішило розмістити на острові ядерні ракети середньої дальності . Довідавшись про це , президент США  Дж. Кеннеді   оголосив про встановлення з 22 жовтня 1962 р. морської блокади Куби та про перевірку всіх радянських кораблів , які пливли до острова. Радянські й американські війська були приведені в стан повної бойової готовності . Ніколи раніше небезпека ядерної війни не була настільки реальною, як у ті дні . Американський історик П. Джонс писав: «24 жовтня навантажені ракетами радянські судна досягли лінії карантину й зупинилися . Однак залишалося прибрати встановлені ракети . Отже , наступного дня президент Дж. Кеннеді телеграфував М. Хрущову , вимагаючи « відновлення попереднього становища» ( тобто виведення ракет). Микита Хрущов надіслав дві відповіді . У першій , від 26 жовтня , висловлювалася згода в обмін на американську гарантію , що США не нападуть на Кубу. У другій , надісланій наступного дня, вимагалася ще одна поступка від США — прибрати з Туреччини американські ракети середнього радіуса дії « Юпітер ». Дж. Кеннеді проігнорував другий лист і згодився на домовленість про ненапад , запропоновану в першому . 28 жовтня М. Хрущов погодився вивести ракети ». 3. Основні конфлікти початкового етапу «холодної війни». Карибська криза.

3. Основні конфлікти початкового етапу «холодної війни». 1-а Берлінська криза 1948-1949   . Це блокада військами СРСР залізничних і автомобільних шляхів до західних секторів Берліна, що знаходилися під контролем США, Великої Британії та Франції  ( 24 червня 1948 — 12 травня 1949 ). За рішеннями Ялтинської і Потсдамської конференцій Німеччину було поділено на 4 зони окупації , а Берлін на 4 сектори. Верховна влада належала урядам СРСР, США, Великої Британії, Франції.   В грудні 1946 року між Великою Британією і США була укладена угода про об'єднання їхніх зон окупації. Так виникла Бізонія (тобто «дві зони» ).  У лютому 1948 року до цієї угоди приєдналася Франція, і Бізонія трансформувалася в Тризонію . Стор. 17 підручника + відео = зміст та наслідки кризи https://www.youtube.com/watch?v=Z1c3pjCpRfI