Ім’я заховане в архівах : бібліографічна пам’ятка до 120-річчя від дня народження Федора Дмитровича Гладкова .pdf

Федір Дмитрович Гладков – актор театру Леся Курбаса «Березіль», директор і головний режисер українського театру ім. Т. Шевченка у м. Кам’янському (Дніпродзержинську), кіноактор, громадський діяч, двічі репресованим, який залишився вірним ідеї відродження української самобутності за допомогою власної творчості.
Бібліографічна пам’ятка присвячена 120-річчю від дня народження українського актора стане в нагоді всім, кого зацікавить постать Федора Гладкова.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система Дарницького
району

Бібліотека ім. Миколи Руденка
Серія «Маловідомі. Яскраві. Талановиті»






«Ім’я заховане в архівах»
Бібліографічна пам’ятка до 120-річчя від дня
народження Федора Дмитровича Гладкова




Київ, 2025

2. 2


79(477)(092)
І - 51

Ім’я заховане в архівах : бібліографічна пам’ятка до 120-
річчя від дня народження Федора Дмитровича Гладкова /
уклад. Т. Вітенчук ; бібліотека ім. Миколи Руденка
Дарницького району. – Київ, 2025. – 10 с. – (Маловідомі.
Яскраві. Талановиті)

Федір Дмитрович Гладков – актор театру Леся
Курбаса «Березіль», директор і головний режисер
українського театру ім. Т. Шевченка у
м. Кам’янському (Дніпродзержинську), кіноактор,
громадський діяч, двічі репресованим, який
залишився вірним ідеї відродження української
самобутності за допомогою власної творчості.
Бібліографічна пам’ятка присвячена 120-річчю
від дня народження українського актора стане в
нагоді всім, кого зацікавить постать Федора
Гладкова.

Укладач : Вітенчук Т.

3. 3

Федір Дмитрович народився в селі
Кринички Дніпропетровської області
(Катеринославської губернії) в 1905 році. Його
батько був старовіром, працював прикажчиком, а
потім і сам тримав бакалійну лавку. В 1921 році він
припинив займатися торгівлею і став сторожем.
Сім’я жила бідно, проте зберігала високий дух і
віру в єдиного Бога.
З юних літ, Федір мріяв про сцену і вже в
дев’ятнадцятилітньому віці вступив актором до
харківського театру ім. Івана Франка. В 1928 році
він став учнем відомого українського режисера
Леся Курбаса і працював на сцені харківського
театру «Березіль», створеного Курбасом ще в 1922
році. В театрі «Березіль» Гладков не мав великих
ролей. В спектаклі «Плацдарм» маленька роль
солдата, засудженого до розстрілу була зіграна
Федором, настільки виразно та художньо
переконливо, що всі відразу оцінили в ньому
потенціал трагедійного актора.
Доля розпорядилася інакше , кар’єру
трагедійного актора довелося відкласти – 14 грудня
1932 року Федора Гладкова заарештували і
засудили «за контрреволюцію» до виправно -
трудових робіт терміном на три роки за статтею 58-

4. 4

10, частини 2 Карного Кодексу УРСР. Покарання
довелося відбувати на Соловках у таборі
особливого призначення. Наприкінці терміну доля
знову звела вчителя й учня: Гладков зустрівся з
Курбасом, і короткий час працював разом із ним у
табірному театрі «Аристократи».
Після відбуття терміну ув’язнення в 1936 році
Федір Гладков приїхав до Дніпродзержинська, де
мешкали його батьки, і влаштувався до місцевого
театру імені Хатаєвича, відкритого в 1935 році.
У лютому 1942 року, під час німецької
окупації, голова Кам’янської міської управи
Олексій Самійленко призначив Федора Дмитровича
директором і одночасно головним режисером
українського театру імені Т. Шевченка. Там Федір
Гладков інтенсивно і плідно працював до 23 червня
1943 року. На сцені Кам’янського театру він
здійснив постановку чотирнадцяти спектаклів, не
рахуючи концертів. Практично щомісяця на
підмостках театру йшла прем’єра чергового
спектаклю. Театральна трупа налічувала 22
акторів – семеро жінок і п’ятнадцятеро чоловіків.
Репертуар театру складали твори українських
класиків: Кропивницького, Карпенка-Карого,
Гулака-Артемовського, Котляревського,

5. 5

Старицького, Квітки-Основ’яненка, Грінченка.
Українська класика в умовах окупації несла
глядачам ще незабуті уявлення про гідності
українського народу, ставала провідником
відродження національної ідеї, морального
спротиву загарбникам.
Незважаючи на більш ніж холодне ставлення
окупантів до таких заходів, влаштували
Шевченківські дні. Увечері численні гості та
глядачі прийшли до театру, прикрашеного
шевченківськими цитатами, написаними на жовто-
блакитному папері. Перші ряди зайняли німці. На
сцені з’явився об’єднаний хор у супроводі
ансамблю бандуристів. «Слова «Заповіту»
заповнили залу». Присутні встали і підхопили спів.
Збентежені німці також піднялися. Комісар Кремер
спитав перекладачку: «Це гімн?» Та відповіла: «Ні,
але майже». Урочистості відбулися з великим
натхненням і патріотичним настроєм українців, з
промовою виступив директор театру Ф. Гладков. А
в Миколаївській церкві, котра належала
Українській Автокефальній Православній церкві,
при великому зібранні людей провели панахиду по
Тарасу Григоровичу Шевченку. Подаючи звіт про
святкування, присвячене Т. Г. Шевченку в
Кам’янському, комісар Кремер звертав увагу

6. 6

гестапо на необхідність негайного слідства
стосовно українських керівників міста, які, на його
думку, були пов’язані «з бандерівським ОУН». І
через деякий час гестапо заарештувало директора
Кам’янського театру Федора Гладкова. Однак, не
знайшовши в діях затриманого «складу злочину»,
начальник гестапо випустив його на свободу.
На початку грудня 1942 року Федір Гладков
поставив драму на п’ять дій під назвою «Марко
Отава». Написав її непрофесійний драматург,
молодий учитель 21-ї школи Кам’янського Олекса
Сеник. Головну роль Марка Отави виконував актор
Леонід Семенов. П’єса змальовувала життя
українського села періоду 1931–1933 років. На тлі
голоду, розкуркулення, знущань більшовиків над
селянами розгорталися події спектаклю. На
прем’єрі «Марка Отави» Федір Дмитрович Гладков
виступив перед глядачами з промовою, в якій
підкреслював значення п’єси та її правдивість, що
вона показала більшовизм, як злочин проти
українського народу. Але, оскільки п’єса за своєю
сутністю була глибоко націоналістичною, німці її
незабаром заборонили та зняли з репертуару.
При відступі німецьких загарбників Федір
Гладков і актор театру Леонід Семенов виїхали з

7. 7

міста і осіли в Умані, де влаштувалися до музично-
драматичного театру. Там їх знайшли і
заарештували в один день, 4 березня 1945 року, і
судили в один день – 2 червня того ж року.
Військовий трибунал НКВС Дніпропетровської
області звинуватив Гладкова Ф. Д. в постановці
антирадянських спектаклів на сцені театру імені
Шевченка під час фашистської окупації, а Л. П.
Семенова – в антирадянській агітації. В підсумку
Федір Гладков отримав десять років Норильських
таборів, а Леонід Семенов – сім. Гладков відбув
вісім років шість місяців і чотирнадцять днів.
Після звільнення грав у Дніпропетровському
та Сумському українських музично-драматичних
театрах, у Сімферопольському р осійському
драматичному театрі, Київському телетеатрі. Жив у
Києві, працював на кіностудії ім. О. Довженка, де
знявся в епізодичних ролях в чотирнадцяти
фільмах, серед яких «Зачарована Десна» (1964),
«Поштовий роман» (1969), «Новели Красного
дому»,
«Тарас Шевченко» (1951),

8. 8


«Гроза над полями» (1958),


«Велика дорога» (1962),



«Дні льотні» (1965),



«Поштовий роман» (1969),



«В’язні Бомона» (1970),

9. 9


«Довіра» (1972),


«Віра, Надія, Любов» (1972).


Помер Федір Дмитрович Гладков 5 липня 1975
року.
Режисера Кам’янського українського театру
імені Т. Шевченка Федора Гладкова реабілітували
15 квітня 1992 року висновком прокуратури
Дніпропетровської області, де було сказано про
відсутність сукупності доказів, які підтверджували
б його співробітництво з фашистами та
обґрунтованість притягнення до відповідальності.
Порадіти цьому рішенню Федір Дмитрович не зміг,
дев’ятнадцять років його не було серед живих.

10. 10

Бібліографія :

1. Гайдабура, В. М. Гладков Федір Дмитрович /
редкол. : Дзюба І. М, Жуковський А. І,
Железняк М. Г та ін. // Енциклопедія
Сучасної України [Інтернет]. – Київ : Інститут
енциклопедичних досліджень НАН України,
2006. – Режим доступу:
https://esu.com.ua/article-30346
2. Гладков Федір Дмитрович [Електронний
ресурс]. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wikі/ Гладков_Федір_
Дмитрович. – Мова : укр. (Дата звернення 03.
2025)
3. Федір Дмитрович Гладков – ім’я, заховане в
архівах [Електронний ресурс]. – Режим
доступу :
https://www.dnipro.libr.dp.ua/Fedir_Hladkov. –
Мова : укр. (Дата звернення 03. 2025)