Дисидентський рух в Українській РСР у 1970–80-х роках ХХ ст.

Презентація до уроків історії в 11-му класі з тем:
- Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (50-60-ті рр.)
- Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60-х — 80-ті рр.)

1. Дисидентський рух в
Українській РСР
у 1970–80-х роках ХХ
ст.
Підготувала:
учениця 11 класу
СЗОШ № 118 м. Києва
Таїсія Здановська
2014 рік

2. І. Вступ
ІІ. Дещо з історії дисидентства в
Українській РСР
ІІІ. Дисидентський рух у 70–80-х роках
IV. Українська Гельсінська група

3. Д и с и д е н т
(від лат. dissidens — незгодний) —
людина, яка відстоює погляди, що
радикально відрізняються від
загальноприйнятих

4. Дисидентство значною мірою виросло з
процесів десталінізації та послаблення
«паралічу страху», які розпочав Микита
Хрущов, а також з оновлення суспільної
свідомості.

5. Проявом дисидентського руху
стали підпільний або
легальний супротив
антинародним діям партійно-
державного режиму,
недотриманню конституційних
прав, свободи слова, совісті та
очевидних порушень
соціальної справедливості.

6. Дещо з історії дисидентства в
Українській РСР
Ще в 50-х роках в УРСР існувало багато
антирадянських груп із числа інтелігенції
та молоді. Серед них:
«Об'єднана партія визволення України»
на чолі з Б. Герматюком
«Об'єднання» під керівництвом Я.
Гасюка та В. Леонюка
«Український національний фронт», яку
створили в 1964 р. Д. Квецко та З.
Красівський

7. Представники українського
дисидентства 60-х років
Василь
Симоненко,
поет і журналіст,
Родом з
Полтавської
обл.
Ліна
Костенко,
українська
письменниця та
поетеса, родом
з Київської обл.
Іван
Світличний,
літературозна-
вець, поет,
родом з
Луганської обл.
Микола
Вінграновський,
письменник,
режисер, актор,
родом з
Миколаївської
обл.

8. Представники українського
дисидентства 60-х років
Алла
Горська,
художниця,
відомий діяч
правозахисного
руху, родом з
Ялти
Іван
Дзюба,
літературозна-
вець, громадський
діяч, родом з
Донецької обл.
Веніамін
Кушнір,
художник,
родом з
Хмельницької
обл.
Василь
Стус,
поет, прозаїк,
правозахисник,
родом з
Вінницької обл.

9. а також…
Іван Драч
Євген Сверстюк
Юлій Шелест
Михайло Осадчий
Ігор Калинець
Ірина Стасів-Калинець
Іван Гель
брати Михайло, Богдан і Микола Горині
багато інших

10. Серед різних методів боротьби дисидентів
із тодішнім режимом найбільш
ефективними були листівки…

11. публікації в
закордонній пресі без
дозволу радянських
чиновників
і «самвидави»

12. Дисидентський рух у 70–80-х роках
Основними течіями дисидентського руху на той час були:
Правозахисне або демократичне дисидентство,
представлене в УРСР Українською Гельсінською групою, яка
сприяла виконанню Гельсінських угод щодо прав людини,
підписаних СРСР у 1975 р.
Релігійне дисидентство, представники якого боролися за
фактичне, а не декларативне визнання свободи совісті,
відновлення українських греко-католицької та автокефальної
православної церков, свободу діяльності протестантських
сект.
Національно орієнтоване дисидентство, яке рішуче
засуджувало шовінізм, імперську політику центру, форсовану
русифікацію, виступало на захист прав і свобод усіх народів та
їх співпрацю в боротьбі за умови життя, гідні цивілізованого
світу.

13. режисер
Леонід Осика
режисер Юрій Іллєнко
режисер
Сергій Параджанов
режисер
Іван Миколайчук

14. Публікації, що свідчили про наявність
стійкої політичної опозиції до влади
в різних регіонах України
Валентин Мороз
«Репортаж із
заповідника імені
Берії» і «Серед
снігів»
Євген Пронюк
«Стан і завдання
українського
визвольного руху»
Іван Дзюба
«Інтернаціоналізм
чи русифікація?»
Едуард Кузнєцов
низка статей про
російський
шовінізм.

15. Українська Гельсінська група
УГГ була створена 9 листопада 1976 як об'єднання діячів
українського правозахисного руху. Її засновниками були:
Микола
Руденко,
український
письменник,
філософ,
громадський
діяч
Оксана
Мешко,
біолог, фактичний
голова УГГ у кінці
1970-х років
Олександр
Бердник,
письменник-
фантаст
Левко
Лук'яненко,
письменник,
політик та
громадський діяч

16. Олексій
Тихий,
педагог,
мовознавець,
правозахисник
Іван
Кандиба,
правозахисник,
член-засновник
Української
робітничо-с
елянської спілки

17. Мета Української Гельсінської
групи
збирати докази порушення прав людини
та скарги постраждалих;
доводити факти порушення прав людини
та націй в Україні до відома ширших кіл
української та міжнародної
громадськості, до урядів інших держав;
знайомити громадян України з
Декларацією ООН про права людини

18. Філії Української Гельсінської спілки
Члени Донецької
обласної філії
Української
Гельсінської групи
Філії Української Гельсінської групи були
створені в багатьох областях УРСР, зокрема:
Тернопільській, Івано-Франківській, Харківській,
Львівській, Київській, Житомирській.
Діяла також Прикарпатська філія УГГ.

19. Репресії КДБ проти українських
дисидентів
У 1977 заарештовано за «антирадянську
агітацію та пропаганду», а в 1978 р. засуджено
до максимально терміну ув'язнення (до 10
років) і 5 років заслання членів-засновників УГГ:
Миколу Руденка,
Олексія Тихого,
Левка Лук'яненка,
Мирослава Мариновича,
Миколу Матусевича

20. У 1978-1979 рр. до УГГ приходять:
Віталій Калиниченко
Василь Стрільців
Василь Овсієнко
Юрій Литвин
Зеновій Красівський
Ярослав Лесів
та багато інших.
Петро ВінсПетро Січко з синами
Володимиром та Василем
Василь Стус
В'ячеслав
Чорновіл
Стефанія
Шабатура

21. Упродовж двох наступних років багатьох
було заарештовано та ув’язнено

22. Ті з арештованих, хто був
направлений до
Мордовських таборів
політичних в'язні, ставали
членами Групи сприяння
виконанню Гельсінських угод
у місцях позбавлення волі,
заснованої в 1979 р. у цих
таборах.

23. На початку 80-х років дисидентський рух
продовжував існувати. Утворилася значна
кількість організацій, що бажали протидіяти
існуючому режиму:
«Український патріотичний рух»
«Спадщина»,
«Рух»,
«Товариство Лева»,
Товариство української мови ім. Т. Шевченка,
Народний рух України за перебудову

24. Віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
http://archive.khpg.org/index.php?r=1.8
Дякую за увагу.