2. ЗАГАДКИ. Види загадок. Особливості загадок.

Презегтація для 5 класу

1. Народні загадки. Первісне та сучасне значення народних загадок. Тематика загадок.

2. Загадки люблять відгадувати всі , незалежно від віку і соціального статусу. Ще з давніх - давен загадки служили для визначення рівня мудрості і освідченості . Їх складали , щоб пояснити природні явища , описати людей або тваринний світ . Основа для загадок – це метафора і порівняння , які підібрані так, щоб слухач шляхом асоціацій або прямих знань зміг знайти відповідь . Загадки служать для розвитку допитливості , спостережливості , уважності і кмітливості .

3. Загадка — це короткий твір , в основі якого лежить дотепне метафоричне запитання , що передбачає відповідь на нього .   Поява жанру пов'язана з міфологічним світоглядом та архаїчними ритуалами. Відгадування загадок вважалося обов'язковою умовою не лише розумового розвитку дитини , а й випробування обізнаності , кмітливості дорослих . Упродовж віків жанр супроводжував обрядові ( весілля , похорон) й ігрові ситуації . 

4. Літописи засвідчують використання загадок державними діячами та дипломатами у Київській Русі . З часом сфера побутування звузилася до дитячої аудиторії . Загадки побутують у вигляді запитань чи своєрідної головоломки, що у переносному значенні шифрує загаданий предмет чи його характерну прикмету .

5. Тематика загадок: будова світу , явища природи флора, фауна людина , її побут і матеріальна культура життєвий досвід , духовні інтереси , соціальне оточення , абстрактні , загальні , умовні , збірні поняття

6. В загадках часто використовуються такі художні засоби, як повтори (« Торох , торох , розсипався горох, почало світати — нема що збирати» — зорі), епітети та гіперболи («Біг кінь білобокий понад яр глибокий; як упав — на весь світ задрижав» — грім), антоніми («Чорна корова всіх людей поборола, а біла кобила всіх побудила» — ніч і день), метафори («Сиві воли усе поле злягли» — туман), іронія, гумор («Сидить дід за подушками і стріляє галушками» — град), парадокси («— Вона Червона? — Ні, чорна.— Чому ж вона біла? — Тому що зелена» — смородина),зменшувально-пестливі слова («Діжечка на діжечці, діжечка на діжечці, а зверху китичка» — очерет) .

7. Форма загадок Загадки-запитання складаються з одного питального речення, яке зазвичай починається з’ясувальними сполучниками: «що то», «хто», «кому». Творення художнього образу в цих текстах відбувається за принципом повідомлення якостей і властивостей предмета загадування. Наприклад: «Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?» ( Ячмінь )

8. Загадки-розповіді можемо назвати найменшими художніми творами з найрізноманітнішою тематикою. Наприклад, певні загадкові формули становлять маленькі ескізи, замальовки з навколишнього життя, хоч за цими картинками «проглядає» всього одна річ, якесь одне явище: «Гуска плавала, плавала і загубила хвіст». ( Голка ) Загадки-протиставлення «Без рук, без олівця, а малює без кінця»(Мороз). Загадки-жарти «На якому дереві сидить птах після дощу?»(На мокрому)

9. Розгадайте загадки та визначте їхню форму(питальне речення, порівняння, розповідне речення ,протиставлення). 1.Живе-лежить,а як умре-побіжить. 2. Дужче за сонце, а слабше за вітер? 3.Хто на собі свою хату носить? 4.Сивий бугай все поле зайняв. 5.Хто не їсть, не п ` є, а ходить і б ` є? Сн іг Порівняльне Протиставлення Хмара Туман Равлик Питальне Розповідне Годинник Питальне

10. Загадки — це своєрідні перлини народної мудрості й твор­чості. Вони не тільки розвивають у людині гостроту розуму, догад­ливість, кмітливість, а й відкривають поетичну сторону звичайних речей, предметів і явищ .