Заняття 2. Культура службової наради і бесіди.

Заняття 2. Культура службової наради і бесіди.
1. Підготовка і проведення службової наради
2. Службові (ділові) бесіди військового керівника

1. Тема4.Методиістилікерівництва.
Заняття2(Групове2год.):Культураслужбовоїнарадиібесіди.
Навчальніпитання:
1. Підготовкаі проведенняслужбовоїнаради
2. Службові(ділові) бесідивійськовогокерівника.
автор:доктор військовихнаук, професорРОЛІН Ігор Федорович
Кафедра Військовогоуправління
Навчальнадисципліна: «Основи теоріїсоціальногоуправління»

2. ЗАПЛАНОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ НАВЧАННЯ
РН 12 (для К5). Знати та розумітипроцесиуправлінняпідрозділом
РН 25. Приймати управлінськірішенняу службовійдіяльності

3. 1.Методичнірекомендаціїроботиштабногоофіцератактичноїланки. ВП
7-(01,02,04)11.01.Військованавчальнометодична публікаціяорганам
військовогоуправлінняпідчасвиконаннябойовихдійтактичногорівня.
УправліннябойовоїпідготовкикомандуванняСухопутнихвійськЗС
УкраїниспільнозНаціональноюакадемієюсухопутнихвійськімені
гетьманаПетраСагайдачного. Жовтень2019.
2.Управління повсякденною діяльністю частин Національної гвардії
України : навч. посібник / І.Ф. Ролін, О.В. Кривенко, О.П. Флорін. М-во
внутрішніх справ України, Акад. Нац. гвардії України ; [за ред. С. Т.
Полторак]. – Харків, 2013. – 386 с. – Розділ 1.
Література до даного заняття:

4. 1 навчальне питання.
Підготовкаі проведенняслужбовоїнаради
Службованарада–поширенаформауправлінняорганізаціями,спосібколективної
підготовкиуправлінськихрішень.
Класифікаціянарад
1).3аступенемплановості: плановітанепланові.
Плановінарадидозволяютьучасникамраціональносплануватисвійчасізавчасно
приготуватисядообговоренняконкретнихпитань.
Неплановінарадипризводятьдозначнихвтратчасупідлеглих,дезорганізуютьїх
особистуроботу,негативнохарактеризуютьстильроботикерівника.
Томунеплановінарадидоцільнопроводититількиуразігостроїпотреби.
2)Зазмістом:поточнітацільові(спрямовані).
Поточнінаради(ПН)присвячуютьобговореннюпитаньзоцінюваннястануоб’єкта
управліннянапевнийчас.
Цільовінаради(ЦН)проводятьзодногоабодекількохвзаємопов’язанихпитань,
об’єднаниходноюметою.
ЕфективністьЦНвищазаПН,оскількиувагаучасниківконцентруєтьсянаодному
конкретномупитанні,анерозпорошуєтьсяміжбагатьма.

5. Класифікаціянарад(продовження)
3).Затривалістю:короткочасні(дооднієїгодини)ідовготривалі(більшеоднієї
години).
Якщонарадатриватимебільшеоднієїгодини,тодляпідтриманняпрацездатностіїї
учасниківчерезкожні50хвдоцільноробити10-хвилинні перерви.
4).Залежновідмети:
інформаційні(інструктивні),
оперативні(диспетчерські),
проблемні(дискусійні)
комбіновані.
Інформаційнанарада–оперативнедоведенняінформації(вказівок)доучасників.
Оперативна(диспетчерська) –отриманнякерівництвомінформаціїпропоточний
стансправупідрозділі.Інф-ярухається«знизудогори».
Проблемна(дискусійна)–проводитьсяуразівиникненняновоїпроблеми,шляхи
вирішенняякоїнеобхідновизначити(найбільшскладнийтипСН).
Комбіновананарада-конференція,семінар, симпозіум.

6. БРИФІНГ
Брифінг–вид службовоїнаради, щопередбачаєпряму, безпосереднюпередачу
тезовоїінформаціїбез використанняпередмов, розлогихпоясненьта висновків,
характеризуєтьсяпростотою, наочністюта оперативністю.
Навідмінувідслужбовоїнаради,брифінгєрізновидомяквнутрішньої,такі
зовнішньоїкомунікаційноїроботи.
МЕТА БРИФІНГУ: максимально швидкодовести певнуінф-ю до визначеногокола осіб.
ЗАВДАННЯ БРИФІНГУ:
інформуванняпро поточнуобстановку;
оперативнедоведенняприйнятого командиром рішення;
постановка завдань;
інструктажособовогоскладу;
інформуванняслужбовихосібта представниківгромадськостіщодонамірів
аборезультатівслужбовоїдіяльностітощо.
ХАРАКТЕРНІ РИСИБРИФІНГУ:діловийстильмовлення,виключеннядвозначних
формулювань таоцінок,достовірність,обґрунтованість,об’єктивність,оперативність
танаочністьдоведенняінф.Зазвичайвінмаєінф-нийхарактерінепередбачає
наданнякоментарів,рекомендаційтависновківстосовноінформації,щодоводиться.

7. ПІДГОТОВКА СЛУЖБОВОЇ НАРАДИ
Підготовканарадипотребуєвирішеннянизкипитань:
обґрунтуваннянеобхідностітавизначенняметинаради;
розробленняпорядкуденноготарегламентузакожнимпунктомпорядкуденного;
визначенняскладуучасників,доповідачівтапромовців;
вибіртапідготовкамісцянаради;
визначеннячасупочаткуізакінченнянаради.
ПІДГОТОВКА ДОПОВІДІ (ПРОМОВИ)
Доповідь–стриженьнаради.
Вимогидо ефективноїдоповіді:
системність,
конкретність,
впевненість,
конструктивність,
завершеність,
наочнезабезпечення,
міститивступ, основнучастинута
висновок.
Різнічастинидоповідіповиннідати
відповідіна такізапитання:
Вступ–Чомуя говорю?
Основначастинапромови–Яке існуюче
становище? (Щобуло? Щоє? Як маєбути?).
Як можнаполіпшитистановище?
Висновокміститьспонуканнядо дії: йти
шляхом, щозапропонуваворатор, і в такий
спосібполіпшитизмінитиіснуюче
становище.

8. Характернінедолікипідготовкислужбовихнарад
1. Нарада призначається без гострої необхідності, що перетворює її, як
правило, на рознос, лекцію чи балаканину.
2. Не враховуються втрати робочого часу.
3. Невірно призначається час початку або кінця наради.
4. У доповіді не ставлять проблем або не визначають шляхи (напрямки) їх
вирішення.
5. Не розробляється регламент.
6. Склад учасників визначається за принципом: “чим більше, тим краще”.
7. Порядок денний і мета наради повідомляються не завчасно, а лише з її
початком.

9. ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОЇ НАРАДИ
Послідовність проведення СН:
вступне слово, інформація про
виконання рішень минулої наради;
оголошення порядку денного, мети,
плану та регламенту наради;
доповіді, (співдоповіді), обговорення
пропозицій;
заключне слово доповідача;
рішення (постанова).
Залежно від типу і мети наради
послідовність може бути іншою.

10. ХАРАКТЕРНІ НЕДОЛІКИ ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОЇ НАРАДИ
1. Керівникзатримуєтьсяабочекаєтих, хтозапізнюються.
2. Доповідьне викликаєзацікавленості, не народжуєпропозиційдля
вирішенняпроблеми.
3. Керівник намагається нав’язати свою думку, не прислухаючись до інших.
4. Керівник коментує кожний виступ у ході наради.
5. Не додержується регламент і дисципліна наради.
6. На завершення керівник обговорює промовців, а не їх виступи.
7. Не підбиваються підсумки і не оголошується рішення.
8. Не проводиться аналіз втрат робочого часу у внаслідок організаційних
помилок наради.

11. 2 навчальне питання.
Службові (ділові) бесіди військового керівника
Типи бесід начальника з
підлеглими:
постановказавдань;
аналізування й вирішення
конфліктнихситуацій;
дисциплінарні;
підготовка підлеглих до
нововведень;
неформальні дляполіпшення
психологічного клімату у
колективі;
зновоприбулими;
зтими,хтозвільняється;
зособистихпитань.

12. ПІДГОТОВКА БЕСІДИ
Якправило,діловібесідиплануютьзаздалегідь.
Упроцесіпідготовкивизначають:місцепроведення,предметінамірибесіди,коло
питань,необхідніматеріалиідокументиіпорядокведеннябесіди:запитання,які
необхіднозадати,визначитибажанийрезультат,регламент,стратегіюйтактику.
5ФАЗБЕСІДИ(ВАРІАНТ):початокбесіди,передаванняінформації,аргументування,
спростуваннядоводівспіврозмовника, прийняттярішень.
1.ПОЧАТОК БЕСІДИ.
Завданняпершоїфазибесіди:встановленняконтактузіспіврозмовником,
створеннявідповідноїатмосфери,загостренняувагидопредметаспівбесіди,
пробудженняінтересудобесіди,перехопленняініціативи(уразіпотреби).
ПРОВЕДЕННЯ БЕСІДИ

13. 2. ПЕРЕДАВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
Мета:
збиранняспеціальноїінформаціїзпроблем,запитівіпобажаньспіврозмовника;
виявленнямотивівіметиспіврозмовника;
передаваннязапланованоїінформації;
формуванняосновдляаргументації;
аналізуванняіперевіркапозиціїспіврозмовника;
заможливістю,попереднєвизначеннякінцевихрезультатівбесіди.
Основначастинабесідипочинаєтьсяпіслятого,яквизначенівсіпередумовидо
неї.Ініціаторбесідиприступаєдовикладаннясвоєїпозиції.
ФАЗИ ПРОВЕДЕННЯ БЕСІДИ (продовження)

14. З. АРГУМЕНТУВАННЯ.
Завдання: зайняття певної позиції з даної проблеми як ініціатором бесіди, так і
співрозмовником, усунення (пом’якшення) протирічь, обґрунтування чи спростування
припущень і фактів, викладених вами та співрозмовником. Фаза аргументування за
необхідності плавно переходить у фазу спростування доводів співрозмовника.
ФАЗИ ПРОВЕДЕННЯ БЕСІДИ (продовження)
4. СПРОСТУВАННЯ ДОВОДІВ СПІВРОЗМОВНИКА.
Завдання: розмежуванняокремихзапереченьміжсуб’єктамитаоб’єктами, замісцем,
часомінаслідками; поясненнявисловленихчиневисловленихзаперечень,зауважень,
сумнівів; нейтралізаціячиспростуваннязапереченьспіврозмовника.
Питання,якідопомагаютьуникатисуперечностіінелогічності:
Тиможешнавестименіприклад?
ЯкХпов'язанийзY?
КолитиговоришХ,тимаєшнаувазіY?
Всітвоїміркуванняпобудованінаідеї,щоХіснує.ЧомутипобудувавїхнаХ,анена
Y?
Чомутивважаєш,щоцевірно?Яктиможешцедовести?

15. 5. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ І ЗАВЕРШЕННЯ БЕСІДИ.
Основнізавдання:
досягненняосновноїабо,уразінайбільшнесприятливогорезультатубесіди,
запасної(альтернативної)мети;
забезпеченнясприятливоїатмосферинаприкінцібесіди,незалежновіднаявностіабо
відсутностівзаєморозуміння;
стимулюванняспіврозмовникадовиконаннянаміченихдій;
підтримання(уразінеобхідності)надаліконтактівізспіврозмовникомабойого
колегою;
викладаннярозгорнутогорезюмебесіди,зрозумілогодляйогоучасників, зчітко
визначенимосновнимвисновком.
Кінець, зазвичай, запам’ятовуєтьсябільше, а останніслова впливаютьна
співрозмовникатривалийчас.
ФАЗИ ПРОВЕДЕННЯ БЕСІДИ (продовження)
Отже, здатністькомандира грамотно і ефективнопроводитинарадиі бесіди
безпосередньохарактеризуєйогозрілість, формуєавторитет середпідлеглих.

16. ХТО НЕ ЗРОЗУМІВ – ЦЕ БУЛА ПРЕЗЕНТАЦІЯ