Практична цінність розроблення агротехнологічних прийомів для забезпечення сталої продуктивності агрофітоценозів в умовах стресового навантаження від абіотичних і біотичних чинників Мета Основн і наукові результати Тема: РОЗРОБЛЕННЯ ЗАХОДІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЗА ВПЛИВУ АБІОТИЧНИХ І БІОТИЧНИХ СТРЕСОВИХ ФАКТОРІВ ( 957,180 тис. грн. ) 1. Науково обґрунтовані організаційні заходи сприяють зменшенню стресового навантаження на агрофітоценози, оптимізації окремих показників родючості ґрунту і підвищенню продуктивності сільськогосподарських культур. Результати досліджень 2024 р. Підтверджують доцільність впровадження п'ятипільних польових сівозмін з насиченням структури ріллі зерновими і просапними культурами по 40%. Серед технічних просапних культур соняшник може займати увесь обсяг частки структури просапних культур протягом першої ротації сівозміни. Серед попередників у першому полі (20 % структури) варто чергувати посіви сої і кукурудзи з періодичним використанням чистого пару. 2. У результаті дослідження різних агрофонів встановлено їхню здатність підвищувати стійкість агрофітоценозів до несприятливих умов навколишнього середовища, зокрема в умовах аномальної посухи, підвищених температур та недостатнього зволоження. З’ясовано, що в польових сівозмінах слід застосовувати диференційовану ресурсоощадну систему обробітку ґрунту на основі глибокого (до 33-35 см) безполицевого розпушування під просапні культури і дискового мілкого обробітку під зернові культури, а також періодичного застосування оранки один раз за ротацію п'ятипільної сівозміни у першу чергу при вирощуванні кукурудзи. Дослідження підтвердили, що така система сприяє стабілізації та підвищенню продуктивності агрофітоценозів на 10–15 % завдяки оптимізації водного режиму ґрунту та зниженню негативного впливу біотичних і абіотичних стресових факторів. 3. Удосконалені агротехнологічні прийоми, які знижують природне стресове навантаження на рослини, підвищують посівні якості насіння, показники схожості та інтенсивності росту у період початку вегетації. Досліджено фізіологічні та біохімічні механізми індукування проростання насіння, які одночасно сприяють адаптації сходів до несприятливих зовнішніх умов: нестачі вологи, низьких або високих температур, підвищеного агрохімічного навантаження в агрофітоценозах. Концентрація мелатоніну 20 мкМ є найбільш ефективною для стимуляції росту рослин пшениці в польових умовах, що відповідає результатам лабораторних досліджень. В умовах жорсткої посухи ефективними заходами підвищення стійкості рослин до несприятливих умов і зростання врожайності соняшника було передпосівне внесення комплексного добрива Duofertil 38 у дозі 120 кг/га і комплексного добрива СуперАгро в дозах 100, 120 і 140 кг/га. При вирощуванні пшениці найефективнішими заходом було підживлення експериментальним продуктом AllMax Grain PRO під час 21-ї, 30-ї і 37-ї мікрофаз або поєднання їх з підживленням HarveStim під час наливу зерна. виконано 5 госпдоговірних тем на загальну суму 176 тис. грн; підготовлено до захисту одну дисертаційну роботу, яка пройшли затвердження складу разової спеціалізованої вченої ради; захищено 6 магістерських робіт; опубліковано 26 робіт, у т. ч. 1 монографію, 10 статей, з них 3 у наукометричних базах Scopus та Web of Science , 15 тез доповідей Результативність Інтеграція вказаних агротехнічних рішень дозволяє формувати адаптивні агрофітоценози, що здатні протистояти несприятливим умовам, зокрема тривалим періодам посухи, які в останні роки стали системним викликом для аграрного виробництва. За результатами досліджень, продуктивність агрофітоценозів зросла на 10–15 % навіть в умовах жорсткого дефіциту вологи, що є переконливим доказом ефективності запропонованої системи. Також досягнуто зменшення залежності агровиробництва від погодних умов за рахунок: покращення водного режиму ґрунту; зниження впливу абіотичних (посуха, перегрів ґрунту, ущільнення) і біотичних стресів (зокрема бур’яни і збудники хвороб ); раціонального використання енергетичних ресурсів, що зменшує витрати на основні польові операції.