Унікальні видання творів Вергілія з фонду відділу рідкісних і цінних видань» (до 2095-річчя від дня народження римського поета Марона Публія Вергілія (70–21 до н.е.)

15 жовтня 70 року до н. е. народився найвидатніший поет епохи Октавіана Августа – Публій Вергілій Марон.

Відомостей про його біографію збереглося небагато: попри різноманітність джерел, багато з них суперечать одне одному. Народився в селищі Анди неподалік Мантуї. Освіту Вергілій здобував у риторичних школах Кремона, Медіолана й Рима. Не маючи ораторських здібностей, він лише один раз виступив у суді, а потім повернувся до батьківського маєтку, де займався сільським господарством і літературною працею.

Світову славу Вергілію принесли три його великих твори. Перший – «Буколіки» – створений приблизно у 39 р. до н. е. У десяти еклогах (маленьких поемах) зображене мирне життя пастухів, їхні почуття, пов’язані зі світом прекрасної природи. Другий твір «Георгіки» створений близько 29 р. до н. е. і теж присвячений людині та природі, але містить у собі цілком конкретні поради щодо землеробства, садівництва, тваринництва та бджільництва. І нарешті головний твір Вергілія – епічна поема «Енеїда», заснована на римській міфології. Праця над нею розпочалася 29 року до н. е. і тривала до самої смерті автора. «Енеїда» створювалася за часів правління імператора Октавіана Августа й мала на меті звеличити Рим разом з його правителем.

1. Унікальні видання творів Вергілія з фонду відділу рідкісних і цінних видань

2. 15 жовтня 70 року до н. е. народився найвидатніший поет епохи Октавіана Августа – Публій Вергілій Марон . Відомостей про його біографію збереглося небагато: попри різноманітність джерел, багато з них суперечать одне одному. Відомо, що походження був вельми незнатного: його батько (за однією версією) був гончарем , чи (за другою версією) поденним робітником у державного чиновника Магія, з дочкою якого він згодом одружиться. Завдяки наполегливій праці батька та фінансовій підтримці тестя сім'я Вергілія досягла певних статків, що дозволило не тільки дати синові добру освіту, але й залишити йому в спадок невеличкий маєток поблизу Мантуї .

3. Освіту Вергілій здобував у риторичних школах Кремона , Медіолана й Рима. Не маючи ораторських здібностей , він лише один раз виступив у суді , а потім повернувся до батьківського маєтку , де займався сільським господарством і літературною працею .

4. Першою надрукованою книгою курсивом, що містила твори Вергілія , була саме « Енеїда », видана Альдом Мануцієм (1447/49-1515) у 1501 році . За дорученням А. Мануція рисувальник Франческо да Болонья створив рисунок похилого шрифту – курсиву. За зразок для цього шрифту використано письмо папської канцелярії. Ці видання, надруковані курсивом і видані в невеликому серійному форматі, мали великий успіх в Європі та були зразком для наслідування багатьма італійськими та французькими друкарнями.

5. Virgilii , P. Maronis . Opera , nunc emendatiora / P. Virgilii Maronis . – Lugd [ unum ] Batavor [Leiden] : Ex officina [Bonaventure & Abraham] Elzeviriana , 1636. – [38], 411, [43] s. ; 12°. – Лат. У фонді відділу РіЦ зберігається видання творів Публія Вергілія Марона « Maronis Opera» ( Лейден , 1636) друковане відомою голландською фірмою Ельзевірів. Це чудове малоформатне видання ( in 12°), оправлене в шкіряну палітурку рудого кольору з рослинним тисненням на корінці. На гравійованому титульному аркуші на пошану Вергілію – зображення лебедя. Як відомо, поет народився в Мантуї та був прозваний « Мантуанським лебедем».

6. На початку твору «Енеїда» друкар подав карту подорожі Енея до Трої. Книга видана латинською мовою. Редактором видання був Даніель Хейнсі ( 1580–1655 ), професор греки та латини в Лейденському університеті, один з найвідоміших учених епохи Відродження. Видання походить з тульчинської бібліотеки Софії Потоцької, яка залишила свій автограф на титульному аркуші книги.

7. У 1746 році з друкарні Шарля Саяна (1716–1786) та Жана Дезена (1692 ?–1776 ) в Парижі вийшло чотиритомне видання творів Вергілія латинською та французькою мовами. Це видання мало на меті поширення класичних творів, зокрема « Енеїди», « Буколиків » та « Георгіків». Virgile . Les œuvres de Virgile en latin et en françois : traduction nouvelle. T. 3 / Virgile. – A Paris : Chez Desaint & Saillant, libraires, 1746. – [3], 277 p. ; 12°. – Фр.

8. Virgile . Oeuvres de Virgile. T. 2 / Virgile; trad. nouvel. Binet Rene. – 5-me éd. – Bruxelles : P. J. de Mat, a la librairie nationale et étrangére, 1827. – 374 p. – Фр. У 1827 році в Брюсселі було видано 5-те видання творів Вергілія. Переклад належить відомому французькому перекладачу, професору риторики Рене Біне (1732–1812). Переглянув і відредагував переклад Франсуа-Жозеф-Мішель Ноель (1756–1814) – французький гуманіст та дипломат. Книга походить з родової бібліотеки Собанських .

9. 1868 року в Парижі представник відомої династії друкарів Фірмен Дідо видав повне зібрання творів Лукреція , Вергілія і Публія Валерія Флакка . Книга вийшла під редагуванням французького філолога, редактора й перекладача латинських текстів, члена Французької академії наук – Марі Леонарда Шарля Нізара (1808–1890). Книга походить з фундаментальної бібліотеки Немирівської чоловічої гімназії. Virgile Lucréce . Virgile . Valérius Flaccus : œuvres complétes / Virgile ; пер. Nisard . – Paris : Chez Firmin Didot Frères, fils et C- ie , libraires , 1868. – 612 p. - (Collection des auteurs latins ). – Фр .

10. Відділ рідкісних і цінних видань вул . Соборна , 73, IV поверх Телефон: [phone] E- mail : [email protected]