Моніторинг зовнішньої торгівлі №5, листопад 2024 року

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) підготував четвертий випуск Моніторингу зовнішньої торгівлі, спеціальною темою якого стало впровадження нового механізму експортного забезпечення в Україні. З 1 грудня 2024 року нові правила регулювання експорту аграрної продукції вступають у силу, передбачаючи мінімальні експортні ціни та обов’язкову реєстрацію податкових накладних. У цьому випуску також аналізуються останні зміни у зовнішній торгівлі, бар'єри для експортерів та новації у торгівельній політиці України та партнерів.
Статистика зовнішньої торгівлі: Експорт у жовтні зріс на 42% дпр (до попереднього року) до 3,89 млрд дол. США. Найбільше зростання експорту відбулося в аграрному секторі, металургії та машинобудуванні завдяки поліпшенню логістики, стабільності енергопостачання та відновленню попиту. Імпорт зріс на 8% дпр, досягнувши 6,20 млрд дол., з найбільшим внеском товарів оборонного призначення та енергетичного обладнання.
Перешкоди для експорту: Попри стабілізацію енергопостачання, основними перешкодами для експортерів залишаються брак робочої сили, небезпека працювати, зростання витрат на сировину, про що свідчать результати опитування бізнесу, яке щомісяця проводить ІЕД. Через відсутність сильних обстрілів енергетичної інфраструктури та відповідно планових відключень, перебої в електропостачанні стали п’ятою за значимістю перешкодою для роботи експортерів.
Новації в торговельній політиці України: Значним досягненням є прогрес у переговорах із ЄС щодо митного союзу та податкової гармонізації. Важливі зміни торкнулися страхування ризиків, спрощення валютних розрахунків та впровадження концепції митного представництва за європейськими стандартами. Крім того, уряд активізував підтримку бізнесу, зокрема грантами для переробної промисловості.
Новації в політиці торговельних партнерів: Розділ аналізує зміни у глобальних торгових процесах, таких як санкції США проти Huawei, антидемпінгові мита на японську сталь, протести французьких фермерів проти угод із Меркосур, та зміни в регулюванні ЄС щодо знеліснення. Також обговорюються впливи митної політики США на глобальну економіку та зменшення експорту автомобілів з ПАР через жорсткіші екологічні стандарти.
Тема випуску — Новий механізм експортного забезпечення: Зміни у регулюванні експорту аграрної продукції спрямовані на зменшення тіньового експорту, підвищення прозорості та податкових надходжень. Проте експортери висловлюють занепокоєння щодо можливого зниження конкурентоспроможності та ускладнення форвардних контрактів.

1. Моніторинг зовнішньої торгівлі
№5, листопад 2024 року

Тема випуску:
«Новий механізм експортного забезпечення»

Автори: Олександра Бетлій, Ірина Коссе, Віталій Кравчук








Підготовка перших трьох випусків Моніторингу зовнішньої торгівлі була здійснена завдяки
підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)
в межах Програми «Конкурентоспроможна економіка України».

2. Місячний Зовнішньої Торгівлі №5-2024

2
Статистика зовнішньої торгівлі
Експорт та імпорт за основними групами
- У жовтні експорт за даними митниці зріс на 42% до попереднього року (дпр) і склав 3,89 млрд дол.
США, що стало найвищим показником цього року. Зростанню експорту сприяла порівняно низька
база минулого року. Експорт агропродукції зріс на 49% дпр і сягнув 2,43 млрд дол. Це відбулось через
вищі фізичні обсяги експорту та зростання експортних цін: цьому сприяли кращі умови для
логістики, ніж минулого року, швидше збирання урожаю та зростання світових цін за останні місяці.
Так фізичні обсяги експорту кукурудзи зросли на 71% дпр, а сої на 55% дпр через швидше збирання
врожаю. Експорт пшениці зріс на 60% у доларовому виразі за рахунок зростання фізичних обсягів
експорту на 27% дпр та експортних цін на 26% дпр. При цьому світові ціни на зернові культури хоч і
зросли за останні місяці але були нижчими, ніж минулого року. Втім частково зростання експорту
відбувається за рахунок менших запасів для експорту у наступні місяці.
- Експорт продукції металургії у жовтні, хоч і знизився порівняно з попередніми місяцями, зріс на 39%
дпр до 378 млн дол за рахунок надійнішого постачання електроенергії, ніж минулого року.
Зростання експорту відбувалось переважно за рахунок зростання фізичних обсягів, оскільки
експортні ціни були близькими до рівня минулого року
- Експорт продукції машинобудування зріс на 61% дпр до 305 млн дол. переважно через збільшення
експорту ізольованих проводів та кабелів (переважно комплекти проводів для використання в
автопромі). За даними Держстату експорт цих продуктів різко впав в другій половині 2023 року, але
відновився в липні 2024 року. Дані митниці показують подальше зростання у вересні і жовтні.
Експорт мінеральної продукції, насамперед залізної руди, склав 213 млн дол. і майже відповідав
показнику минулого року (212 млн дол.). Як і в попередні місяці зростання фізичних обсягів експорту
залізної руди (на 65% дпр) компенсувало спад експортних цін (на 31% дпр) та менші обсяги екпорту
інших мінеральних продуктів. Експорт інших товарів зріс на 30% дпр.
Рисунок 1: Зміна експорту за основними групами у жовтні, % дпр

Джерело: Власні розрахунки на основі даних ДМС та Держстату
- Імпорт у жовтні зріс на 8% дпр до 6,20 млрд дол. США. Темпи зростання суттєво не змінились
порівняно із вереснем та серпнем. Як і раніше найбільше, на 45% дпр, зростав імпорт товарів
49%
39%
0%
61%
30%
42%
0% 20% 40% 60% 80%
Сільськогосподарські товари
Металургійна продукція
Мінеральні продукти
Продукція машинобудування
Інші товари
Екпорт загалом

3. Місячний Зовнішньої Торгівлі №5-2024

3
оборонного призначення (у звітності «інші товари»). Це, ймовірно, частково компенсує помірніші
обсяги військової допомоги цього року.
- У жовтні Імпорт машин та обладнання зріс на 14% дпр до 2,31 млрд дол. Імпорт енергетичного
обладнання (генераторів, акумуляторів, трансформаторів та сонячних панелей) сягнув 348 млн дол.
порівняно з 287 млн дол. у вересні та 108 млн дол. минулого жовтня. Це вказує на збереження
високого попиту попри значні запаси накопичені раніше. Імпорт легкових автомобілів залишився
нижчим, ніж минулого року, а імпорт телефонів дещо знизився у доларовому виразі через нижчі
експортні ціни.
- Імпорт енергоносіїв залишався нижчим минулорічного: він впав на 5% дпр до 753 млн дол
насамперед через значно нижчі імпортні ціни на нафтопродукти (на 24% дпр). При цьому фізичні
обсяги імпорту нафтопродуктів дещо зросли і також зріс імпорт електроенергії та вугілля.
- Імпорт хімічних продуктів знову майже не змінився порівняно з минулорічним і склав 952 млн дол.
При цьому імпорт ліків та добрив суттєво зріс у доларовому виразі. Імпорт сільськогосподарських
товарів зріс на 14% дпр до 691 млн дол., ймовірно, на фоні нестачі окремих товарів в Україні. Імпорт
інших видів товарів був доволі близьким до минулорічного .
Рисунок 2: Зміна імпорту за основними групами у жовтні, % дпр

Джерело: Власні розрахунки на основі даних ДМС та Держстату
Перешкоди для експорту
- Найбільші п’ять перешкод для діяльності бізнесу у жовтні не змінились відповідно до опитування
бізнесу, яке щомісяця проводить ІЕД. Водночас змінилось їх значимість. Так, через відсутність
планових відключень електроенергії суттєво менше експортерів звітували перебої з доступом до
електроенергії як перешкоду: 26% в жовтні порівняно з 49% у вересні. Це свідчить про досить крихку
ситуацію для розвитку бізнесу, оскільки сильні обстріли енергетичної інфраструктури російськими
дронами та ракетами можуть знову зашкодити роботі бізнесу. Водночас частина підприємств готова
до відключень, встановивши власні потужності з генерації електроенергії. Також стабільності
ситуації в майбутньому має сприяти розширення максимальної потужності для імпорту електричної
енергії з країн ЄС з поточних 1,7 до 2,1 ГВт з 1 грудня 2024 року.
- Водночас для експортерів найбільшою перешкодою для діяльності є брак робочої сили: про цю
проблема в опитуванні відповіли 61,2% підприємств. Це суттєво вище, ніж 50% інших респондентів,
14%
0%
-5%
14%
45%
-2%
8%
-10% 0% 10% 20% 30% 40% 50%
Продукція машинобудування
Хімічні продукти
Енергоносії
Сільськогосподарські товари
Оборонні товари
інші товари
Імпорт загалом

4. Місячний Зовнішньої Торгівлі №5-2024

4
які зазначили цю перешкоду. Ймовірно, для експортерів, які часто мають довші контракти, питання
кадрів є більш критичним для своєчасного та якісного виконання взятих зобов’язань. Так, за оцінкою
Мінекономіки структурне безробіття залишається високим, а тому там планують розвивати
подальші програми навчання та перенавчання. Також активніше почались обговорення з приводу
інтеграцію ВПО в ринок праці, а також напрацьовуються механізми залучення ветеранів.
- Експортери рідше за інші компанії зазначають про таку перешкоду, як «небезпека працювати»:
відповідно 58% та 68% компаній. При цьому, для обох типів компаній значимість цієї перешкоди
зросла, але для не експортерів більше.
- При цьому зростання цін на сировину та матеріали є дещо більшою проблемою для експортерів,
що, ймовірно, пов’язано для них з витратою конкурентоспроможності на міжнародному ринку.
Також експортери дещо рідше, ніж інші компанії називає перешкодою зменшення попиту на
продукцію та послуги.
- Для близько 19% експортерів перешкодою залишається логістика, що суттєво менше, ніж рік тому.
Так, продовжується робота Українського морського коридору, а Укрзалізниця звітує про зростання
перевезень.
Рисунок 3: Перешкоди діяльності бізнесу у вересні, % (дозволяється кілька відповідей)

Джерело: Опитування підприємств, ІЕД
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%
Неправомірні вимоги або тиск з боку контролюючих чи
правоохоронних органів
Корупція
Державне регулювання курсу валют
Пошкодження майна або товару внаслідок бойових дій
Брак обігових коштів
Блокування податкових накладних
Розрив ланцюжків постачання
Складнощі з перевезенням сировини/товарів територією
України
Перебої з електро-, водо-або тепло-постачання
Зменшення попиту на продукцію/послуги
Зростання цін на сировину/матеріали/товари
Небезпечно працювати
Брак робочої сили внаслідок призову та/або виїзду
співробітників
Не експортери Експортери

5. Місячний Зовнішньої Торгівлі №5-2024

5
Нове в торговельній політиці України (основні зміни)
- У Звіті Єврокомісії в межах Пакета розширення ЄС 2024 відзначено значний прогрес України за
переговорними розділами "Митний союз" та "Оподаткування".
- Мінекономіки продовжує діалог з партнерами про розширення можливості надання страхування
ризиків для компаній в Україні. При цьому, в Україні надалі працює страхування ризиків, яке надає
Експортно-кредитне агентство (ЕКА). ЕКА за дев’ять місяців 2024 року підтримало експорт
українських підприємств на 5,7 млрд грн, що на 2,6 млрд грн більше, ніж за аналогічний період
минулого року. Інструменти страхування агентства стали ключовими для підприємств різних
галузей, забезпечуючи можливість отримання кредитів без застави. ЕКА продовжує розширювати
інструментарій підтримки експортерів, зокрема у харчовій промисловості, машинобудуванні та
деревообробці.
- Уряд запустив бета-тестування для спрощення процедури продовження граничних строків валютних
розрахунків. Заявки на продовження таких розрахунків можна буде подати онлайн, а розгляд має
бути швидким. Поки що участь в тестуванні обмежена, але за успішного впровадження цей механізм
має запрацювати на постійній основі відповідно до плану дерегуляції.
- Уряд продовжує фінансувати численні грантові програми для розвитку бізнесу. В жовтні було
розширено дію програми грантів на розвиток переробної промисловості на виробників із зони
бойових дій. Сума гранту становить до 8 млн грн: держава фінансує 80% вартості поданого проєкту,
а 20% має покрити підприємство (або ФОП) з власних чи кредитних коштів. Грант надається на
інвестиційні потреби: придбання нового виробничого або енергетичного обладнання.
- З 1 грудня 2024 року в Україні запроваджується новий механізм експортного забезпечення, який має
на меті регулювання експорту аграрної продукції. Основні зміни включають введення мінімальних
експортних цін та обов'язкову реєстрацію податкових накладних перед подачею митних декларацій.
(див. детальніше в Темі випуску).
- В жовтні Президент підписав зміни до Митного кодексу, відповідно до яких запроваджується
концепція митного представництва, подібна до тієї, що функціонує в країнах ЄС, з поділом на пряме
та непряме представництво і розмежуванням обов'язків та відповідальності. Протягом 18 місяців
передбачено поступовий перехід на систему авторизацій для митних брокерів, складів та інших
суб'єктів, що включає взаємозарахування критеріїв для отримання подальших авторизацій, зокрема
АЕО. Закон також удосконалює європейську модель митних складів, розширюючи перелік операцій
і послуг, а також вводить нові вимоги до зберігання товарів і облікових записів. Скасовано обов'язок
виклику митника для переміщення товарів між об'єктами підприємства, запроваджено
електронний обмін інформацією між митними органами України та інших країн. Окремі положення,
такі як переваги для АЕО у перетині кордону, набирають чинності одразу після опублікування, а
більшість змін – через 6 місяців, після затвердження підзаконних актів.
- В українське митне законодавство впроваджується європейська практика авторизації митних
брокерів, яка замінює попередню систему дозволів. Авторизацію можуть отримати підприємства,
які відповідають вимогам Митного кодексу України, включаючи дотримання митного і податкового
законодавства та відсутність серйозних правопорушень. Новий підхід спрощує отримання статусу
авторизованого економічного оператора (АЕО) або інших видів спрощень, адже критерії
взаємозаліковуються. Чинні дозволи на митну брокерську діяльність залишатимуться чинними до
18 квітня 2026 року, протягом цього часу підприємства повинні отримати нову авторизацію. Зміни є
частиною підготовки нового Митного кодексу України, який буде базуватися на Митному кодексі ЄС
і є однією з вимог для вступу України до ЄС.

6. Місячний Зовнішньої Торгівлі №5-2024

6
Нове в торговельній політиці країн ЄС та інших торговельних
партнерів
- Санкції США заважають партнерам Huawei з виробництва чіпів закуповувати найсучасніші для
екстремальної ультрафіолетової літографічної системи від ASML Holding NV. Тому Huawei не може
створити більш потужні чіпи для штучного інтелекту та смартфонів та розробляє свої наступні два
процесори Ascend навколо тієї ж 7-нанометрової архітектури, яка була мейнстрімом протягом
багатьох років.
- Міністерство торгівлі США попередньо визначило антидемпінгове мито в 29% на продукцію Nippon
Steel за продаж гарячекатаної сталі в США за цінами нижче нормальної вартості з жовтня 2022 року
по вересень 2023 року. Оновлений тариф, якщо він буде підтверджений в остаточному рішенні після
заслуховування позицій заінтересованих сторін, є значним, оскільки він підвищить мита на
гарячекатану сталеву продукцію Nippon Steel з попереднього рівня 1,39%.
- У Франції 18 листопада розпочався протест фермерів, які хочуть привернути увагу до своїх проблем
та протестують проти угоди ЄС про вільну торгівлю з країнами Південної Америки (Меркосур). У
гаслах проти угоди про вільну торгівлю з Меркосур фермери наголошують на тому, що до них
висуваються дуже жорсткі умови, тоді як угода уможливить імпорт до Франції продукції з набагато
меншим контролем якості. Протести приурочені до зустрічей Групи 20 у Бразилії, де блок, як
очікується, досягне торгової угоди з країнами Меркосур.
- Європейський парламент підтримав позицію Єврокомісії щодо відтермінування набуття чинності
Регламенту з боротьби зі знелісненням на рік до 30 грудня 2025 року, а також ряд поправок,
внесених політичними групами. Результат голосування запускає довший процес зміни регламенту,
спрямованого на обмеження вирубки лісів у країнах, які відправляють до блоку такі продукти, як
кава, какао, соя та яловичина. Якщо Європарламент та країни ЄС не узгодять зміни до Регламенту
про знеліснення найближчим часом, він набуде чинності 30 грудня.
- Президент Бундесбанку Йоахім Нагель попередив, що зростання імпортних мит США, очікуване від
Дональда Трампа, може зашкодити німецькій економіці. «Якщо тарифні плани будуть реалізовані,
це може коштувати нам 1% економічного виробництва», - сказав він газеті Die Zeit. Напередодні
голосування 5 листопада Трамп пообіцяв запровадити мита на продукцію Китаю і до 20% на
продукцію всіх інших країн.
- Європейський Союз бачить дуже обмежений прогрес у переговорах з Китаєм, спрямованих на
пошук альтернативи митам на електромобілі, тому наразі невелика перспектива досягнення
швидкої угоди. Обидві сторони вивчають угоду про так звані цінові зобов'язання — складний
механізм контролю цін та обсягів експорту, який використовується для уникнення захисних мит.
Водночас Китай подав скаргу до Світової організації торгівлі на мита Європейського Союзу на імпорт
китайських електромобілів, що посилило суперечку, яка напружує і без того напружені відносини.
- Експорт автомобілів з ПАР скоротився майже вдвічі, частково через уповільнення попиту в Європі
через жорсткіші правила щодо викидів та конкуренцію з боку дешевших електромобілів з Китаю.
Експорт впав на 42,6% дпр у жовтні до 17 324 автомобілів. Європейський Союз, найбільший
експортний ринок автомобілів Південної Африки, поступово вводить більш суворі правила для
зменшення викидів вуглекислого газу від автомобілів.

7. Місячний Зовнішньої Торгівлі №5-2024

7
Тема випуску: «Новий механізм експортного забезпечення»
- З 1 грудня 2024 року в Україні запроваджується новий механізм експортного забезпечення, який має
на меті регулювання експорту аграрної продукції. Основні зміни включають введення мінімальних
експортних цін та обов'язкову реєстрацію податкових накладних перед подачею митних декларацій.
- Мінімальні ціни будуть встановлюватися Міністерством аграрної політики України
(Мінагрополітики) щомісяця до 10 числа. Ціни визначатимуться у доларах США за 1 кілограм для
15 видів сільськогосподарських товарів, серед яких пшениця, кукурудза, соя та ріпак. Встановлені
ціни базуватимуться на середньозважених показниках найнижчих цін експорту за попередній
місяць. У разі зниження ринкових цін можливий експорт з дисконтом до 10% від мінімальної ціни.
- Перед подачею митної декларації експортерам буде потрібно зареєструвати податкову накладну.
Це нововведення має на меті підвищення прозорості та контроль за експортними операціями.
- Експорт товарів, ціна яких нижча за встановлені мінімальні експортні ціни, буде заборонено. Також
не зможуть експортувати ті компанії, які не є платниками ПДВ.
- Ставка ПДВ для експорту сільгосппродукції, щодо якої діє режим експортного забезпечення,
залежатиме від відсотка повернення валютної виручки в Україну, отриманої від експорту таких
товарів. Цей відсоток буде розраховуватися за даними операцій з експорту таких товарів, здійснених
платником протягом 12 останніх календарних місяців, за якими вже завершилися граничні строки
розрахунків. Якщо відсоток повернення валютної виручки становить 80% і більше, то податкова
накладна оформляється за ставкою ПДВ 0%, якщо цей відсоток менше ніж 80%, тоді буде
застосовуватися підвищена ставка ПДВ у розмірі 14% або 20% (як при постачанні на митній території
України).
- Основною метою цих змін є:
o Зменшення тіньового експорту. Запровадження механізму мінімальних цін покликане
зменшити можливості для зловживань при експорті аграрної продукції, що, в свою чергу, має
позитивно вплинути на валютні надходження до держави та стабільність національної валюти
o Підвищення податкових надходжень. Очікується, що нові правила сприятимуть збільшенню
надходжень до державного бюджету шляхом легалізації частини аграрного експорту
- Представники аграрного сектору висловлюють занепокоєння щодо можливого падіння обсягів
експорту через запровадження мінімальних цін. Українська зернова асоціація зазначає, що це може
призвести до значних збитків для сільгоспвиробників. Учасники агроринку вважають, що
запропонований механізм призведе до неможливості укладання форвардних контрактів, тому що в
період виконання поставки товару його ринкова вартість може бути вищою, ніж контрактна, яка була
узгоджена задовго до поставки. Також пропонують, щоб оновлення мінімальних цін відбувалось
частіше, ніж раз на місяць, щоб уникнути ситуації, коли ціни на світових ринках будуть нижчі за
мінімальний дисконт. І вважають доцільним запровадити шестимісячний перехідний період для
впровадження запропонованих цінових механізмів.
- Обов'язкова реєстрація податкових накладних перед подачею митних декларацій також викликає
занепокоєння. Експортери вказують на можливі затримки в процесах оформлення, що може
ускладнити експортні операції та збільшити адміністративні витрати.
- Таким чином, нові зміни в законодавстві можуть суттєво вплинути на аграрний ринок України, і їх
реалізація вимагатиме уважного моніторингу та адаптації з боку експортерів. В разі проблем та
виявлення прогалин уряду треба буде швидко ухвалювати рішення про можливі зміни роботи
механізму.