Корінні народи в Україні: історія, культура, звичаї, традиції, обряди : бібліографічний список літератури .pdf

Посібник присвячений характеристиці поняття «корінний народ» та юридично значущих критеріїв визнання етносу корінним на основі аналізу норм міжнародного права, про розмаїття етнічних культур, які співіснують на території України.
У виданні представлена література про побут, традиційні свята, мистецтво, ремесла та сучасне життя корінних народів України.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Центральна районна бібліотека ім. В. Стуса





Бібліографічний список літератури



Київ, 2024

2. 2

УДК 016:94(477 )
К 69

Корінні народи в Україні: історія, культура, звичаї,
традиції, обряди : бібліографічний список літератури /
укладач та комп’ютерний набір Т. В. Гуменюк ;
Центральна районна бібліотека ім. В. Стуса Дарницького
району. – Київ, 2024. – 24 с.

Посібник присвячений характеристиці
поняття «корінний народ» та юридично значущих
критеріїв визнання етносу корінним на основі
аналізу норм міжнародного права, про розмаїття
етнічних культур, які співіснують на території
України.
У виданні представлена література про
побут, традиційні свята, мистецтво, ремесла та
сучасне життя корінних народів України.
Бібліографічний список літератури стане в
нагоді всім, хто цікавиться сторінками історії
народів України: українців, кримських татар,
кримчаків та караїмів.

Укладач та комп’ютерний набір : Т. В. Гуменюк

3. 3

КОРІННІ НАРОДИ УКРАЇНИ
У найбільш загальному вигляді корінним є
народ, історично пов’язаний із територією
конкретної держави, який зберігає традиційний
уклад життя, від чого залежить його існування як
окремої етнонаціональної групи, відмінної від
більшості населення даної країни. Відсутність
уніфікованого підходу до розуміння даної
категорії актуалізує потребу визначення критеріїв,
за наявності яких конкретний етнос можна було б
розглядати корінним. На практиці закріплене в
Конвенції 169 правило про самоототожнення як
основоположний принцип визнання народу
корінним довело свою неефективність. Тому для
визначення народу як корінного необхідно
використовувати таку систему взаємопов’язаних
юридично значущих критеріїв:
– самоідентифікація – самоусвідомлення
представників конкретного етносу корінним
народом; – унікальна етнокультурна самобутність
– яскраво виражена відмінність етносу у своїх
національних, культурних, релігійних традиціях,
мові від загальної маси суспільства;
– зв’язок із територією проживання предків –
наявність у представників корінного народу

4. 4

території традиційного мешкання їх пращурів за
відсутності власної держави;
– недомінування в загальній структурі
населення держави.
Даний підхід видається більш виваженим і
послідовним, що безпосередньо впливає на
обґрунтованість реалізації корінними народами, за
якими юридично визнаний такий статус, свого
права на самовизначення.[6.]
Закон "Про корінні народи України", який
був ініційований Президентом України
Володимиром Зеленським, був ухвалений 1 липня
2021 року. Документ спрямований на
максимальний захист культурних, інформаційних
та інших прав корінних народів, надання їм
механізмів та інструментів роботи з Українською
державою. Зокрема, визнаються представницькі
органи корінних народів.
«Корінний народ України – автохтонна
етнічна спільнота, яка сформувалася на території
України, є носієм самобутньої мови і культури,
має традиційні, соціальні, культурні або
представницькі органи, самоусвідомлює себе
корінним народом України, становить етнічну

5. 5

меншість у складі її населення і не має власного
державного утворення за межами України», –
йдеться в документі. До корінних же народів, що
становлять етнічну меншість в Україні, традиційно
відносять кримських татар, караїмів та кримчаків.
Цей статус закріплено на законодавчому рівні.
Решта етносів в Україні є національними
меншинами України, тобто є діаспорою народів,
котрі мають свої етнічні батьківщини чи
національні утворення за межами України.

1. Бабін, Б. В. Статус корінних народів у
сучасному міжнародному праві : наукова
доповідь / Б. В. Бабін. – Київ : КНУ ім.
Т. Г. Шевченка, 2014. – 37 с.
2. Борисенко, М. Рух за права корінних
народів : світовий досвід та український
контекст / Мирослав Борисенко // Народна
творчість та етнологія : науковий
журнал. – 2019. – № 1. – С. 50-62.
3. Денисов, В. Н. Корінні народи //
Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. :
Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та
ін. – Київ : Укр. енцикл., 1998-2004. – Т. 3 :
К-М. – 2001. – С. 355–358.

6. 6

4. Ким ми є? Національні спільноти та
корінні народи України / [упоряд. Дарія
Тітарова]. – [Київ] : ГО "Українер",
[2021]. – 670 с. : фотоіл.
5. Медведєва, М. О. Корінні народи //
Українська дипломатична енциклопедія: у
2-х т. / редкол.: Л. В. Губерський (голова)
та ін. – Київ : Знання України, 2004. – Т.1 –
760 с.
6. Самойленко Є. Поняття «корінний народ»
та питання визнання статусу корінних
народів у міжнародному праві.
Міжнародне право. – 2017. – № 6. – С. 209-
212.
7. Нагорна, Л. Корінні народи // Політична
енциклопедія / редкол. : Ю. Левенець
(голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та
ін. – Київ : Парламентське видавництво,
2011. – С. 367.

7. 7

УКРАЇНЦІ
Українці — слов'янський народ, основне й
автохтонне населення України від найдавніших
часів, найбільша етнічна спільнота на території
сучасної України. Як етнос сформувався на землях
сучасної України та частках суміжних земель
сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії,
Угорщини, Словаччини. За межами України
проживають в Канаді, США, Польщі, Бразилії,
Казахстані, Німеччині, Чехії, Великій Британії та
багатьох інших країнах. Загальна чисельність
перевищує 46 мільйонів осіб. З них 37 мільйонів
мешкає в Україні. Укр аїнці розмовляють
українською мовою, що належить до
східнослов'янської мовної групи. За релігійною
приналежністю — переважно християни. До XX
століття вживали самоназву русини, малороси і
козаки. Також українців називали рутенами,
черкасами.
1. Баран, В. Д. Етногенез українського
народу // Енциклопедія історії України : у 10
т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ;
Інститут історії України НАН України. –
Київ : Наукова думка, 2005. – Т. 3 : Е-Й. –
С. 59-61.

8. 8

2. Бабін, Б. Кваліфікуючі критерії етносів, які
прагнуть до набуття статусу корінних
народів України // Підприємництво,
господарство і право. – 2004. – № 4. – С.84-
88.
3. Брехуненко, В. Україна й українці : ім'я як
поле битви / Віктор Брехуненко. – Київ : [ПП
Брехуненко Н.А.], 2020. – 272 с.
4. Бура, Д. М. Лютий лютий 2022. Свідчення
про перші дні вторгнення / Дар'я Бура,
Євгенія Подобна. – Харків : Фоліо, 2022. –
192 с.
5. Дяченко, В. Етнонаціональний розвиток
України. Терміни, визначення, персоналії /
Василь Дяченко. – Київ, 1993. – С. 149-153.
6. Галушко, К. Ю. Народи, етноси, нації...
Знайди відмінності / Кирило Галушко. –
Київ : Темпора, 2007. – 69 с.
7. Галушко, К. Ю. Українці // Енциклопедія
історії України: Україна-Українці. Кн. 2 /
редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. НАН
України. Інститут історії України. – Київ :
Наукова думка, 2019. – 842 с.

9. 9

8. Грушевський, М. С. Як жив український
народ : коротка історія України / Михайло
Грушевський. – Київ : Андронум, 2022. –
96 с.
9. Єремєєв, П. Міфи та фейки з історії
України : 33 спростування / Павло
Єремєєв. – [Харків] : АССА, 2023. – 144 с. :
іл., портр.
10. Залізняк, Л. Генний код українців та їхніх
сусідів очима археології / Леонід Залізняк //
Український тиждень. – 2012. – № 50. –
С. 46-51.
11. Захарченко, П. Державний статус
української мови : спроба ліквідації
завершення процесу уконституювання /
Петро Захарченко, Олександр Сибіга //
Юридичний журнал «Право України». –
2019. – № 12. – С. 246-257.
12. Зінченко, О. М. Як українці зруйнували
імперію зла : за мотивами документального
серіалу суспільного "Колапс. Як українці
зруйнували імперію зла" / Олександр
Зінченко. – Харків : Vivat, 2023. – 558 c. : іл.

10. 10

13. Іванець, А. Громада етнічних українців
Криму в умовах російської окупації станом
на 2020 рік: дискримінація, потенціал
самозбереження та підтримувальні дії
України : експертно-аналітична доповідь /
Андрій Іванець ; Крайова Рада Українців
Криму ; Науково -дослідний інститут
українознавства ; Майдан закордонних
справ. – Київ : [Українська культура], 2021. –
60 с. : фотоіл., портр.
14. Кожевніков, В. Люблю сонце. Вірю в
Україну. Уболіваю за людство :
публіцистика / Валентин Кожевніков. –
Київ : Талком, 2022. – 100 с. : портр.
15. Логвиненко, Б. Деокупація. Історії опору
українців. 2022 / Богдан Логвиненко ;
[передм. Олександри Матвійчук]. – Київ :
Українер, 2023. – 279 с. : фотоіл.
16. Лозко, Г. Українське народознавство /
Г. Лозко. – Тернопіль : Мандрівець, 2011. –
512 с.
17. Малий словник історії України / відпов.
ред. В. А. Смолій. – Київ : Либідь, 1997. –
464 с.

11. 11

18. Мольфар, М. Українці XYZ: звички, смаки,
побут : [фотоальбом = Ukrainians XYZ:
habits, tastes, daily life] / Марта Мольфар,
Андрій Достлєв. – Київ : Майстер книг,
2021. – 320 с. : фотоіл.
19. Найден, О. С. Українська народна іграшка:
Історія. Семантика. Образна своєрідність.
Функціональні особливості : [історико-
етнографічний просібник] / О. С. Найден. –
Київ : АртЕк, 1999.
20. Пісенний вінок : українські народні пісні
з нотами / упоряд. А. Я. Михалко. – Київ :
Криниця, 2009. – С. 649.
21. Праісторія і рання історія (200 000 р. до
Хр. IX ст. по Хр.) // Енциклопедія
українознавства : словникова частина : [в
11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ;
гол. ред. Аркадій Жуковський. – Париж –
Нью-Йорк : Молоде життя, 1995. – Кн. 2,
[т. 11] : Доповнення і виправлення. – С. 34.
22. Просяник, І. Українські предвічні
вірування : ключі від Раю -Ирію :
[альбом] / Іван Просяник ; ілюстрації
автора. – Львів : Апріорі, 2021. – 208 с. : іл.,

12. 12

портр.Скуратівський, В. Дідух /
В. Скуратівський. – Київ : Освіта, 1995. –
272с
23. Севрюков, В. В. Конституційно-правові
гарантії забезпечення прав корінних народів
та національних меншин в Україні / В. В.
Севрюков // Держава і право. – 2008. –
№ 41. – С. 309-313.
24. Сердюк, М. Смачна історія України : [для
молодшого та середнього шкільного віку] /
Марія Сердюк ; мал. Анастасії Соболь. –
Київ : Моя книжкова полиця, 2021. – 134 с. :
іл.
25. Соколов, С. Історія в моментах. Україна /
Московія / Сергій Соколов. – Київ : [ФОП
Зеленський], 2022. – 260 с. : іл., порт.
26. Стельмах, Г. Ю. Поселення, садиба,
будівлі / Г. Ю. Стельмах // Українці:
Історико-етнографічне дослідження. – Київ,
1960.
27. Стрілко, А. Українці // Малий словник
історії України / ред. кол. : В. Смолій,
С. Кульчицький, О. Майборода та ін. ; гол.

13. 13

ред. С. Головко ; М-во освіти і науки
України. – Київ: Либідь, 1997. – С. 417.
28. Ткач, М. М. Українська звичаєва культура :
монографія / Микола Ткач ; Міністерство
освіти і науки України ; Міністерство
культури України ; Київський національний
університет культури і мистецтв. – Київ :
Ліра-К, 2021. – 592 с. : портр.
29. Червяк, П. І. До питання усвідомлення
української ідентичності : нотатки
небайдужого / П.І. Червяк. – Київ : Фенікс,
2020. – 54 с. : іл.
30. Чорний, Г. Хто ми є, українці? / Георгій
Чорний. – Київ : Ярославів Вал, 2020. –
222 с. : іл.
31. Чугуєнко, М. В. Моя Україна : ілюстрована
енциклопедія для дітей / М. В. Чугуєнко. –
Харків : Веста : Ранок, 2006, 2008. – 128 с. іл.
32. Чумарна, М. І. Я є Україна. Світоглядний
всесвіт українців / Марія Чумарна. –
Тернопіль : Навчальна книга – Богдан,
[2021]. – 304 с. : іл.

14. 14

33. Штепа, П. Українець і москвин : дві
протилежності = Ukrainians versus
Moscovites (Two Antipodes) / Павло Штепа. –
Тернопіль : Крила, 2022. – 688 с. : портр.
34. Яневський, Д. Б. 10 розмов про історію
України / Данило Яневський, Олександр
Красовицький. – Харків : Фоліо, 2023. –
350 с. : іл., портр.
35. Яневський, Д. Б. Роман Шухевич, Василь
Кук, Василь Галаса, Тарас Бульба-Боровець,
Клим Савур, Степан Стебельський, Кирило
Осьмак. Портрет на тлі епохи / Данило
Яневський. – Харків : Фоліо, 2022. – 511 с. :
фотоіл., портр.
36. History in moments. Ukraine / moscovia /
Serhiy Sokolov ; translated to English by
Krystyna Ivanova, Alex Zabolotniy. – Kyiv :
[ФОП Зеленський], 2022. – 228 p. : il., portr.
Незвична книга, матеріал якої спрямований на те,
щоб після його прочитання та опрацюванн я
джерел, ви змогли відповісти собі та іншим людям
на такі запитання: Що для тебе Україна? Хто ми –
українці? Звідки ми походимо? Що ми знаємо про
свою історію та ідентичність? Що таке
українська національна ідея?

15. 15

КРИМСЬКІ ТАТАРИ
Кримські татари — східноєвропейський
тюркський народ, що історично сформувався в
Криму та у Північному Причорномор'ї, є
корінним народом Криму, а також одним із
корінних народів України . Розмовляють
кримськотатарською мовою, яка входить до
тюркської мовної сім'ї. Складаються з кількох
субетнічних груп, які, внаслідок депортації,
здебільшого втратили свої культурні та діалектні
особливості.
1. Абдулаєва, Г. Кримські татари: від
етногенезу до державності / Гульнара
Абдулаєва. – Київ: Гамазин, 2021. – 408 с.
2. Акчуріна-Муфтієва, Н. Килимарство й
виробництво з вовни у кримських татар /
Нурія Акчуріна-Муфтієва // Народна
творчість та етнографія. – 2007. – № 2. –
С. 80-87 : іл.
3. Беліцер, Н. В. Кримські татари як корінний
народ : історія питання і сучасні реалії :
посібник для тих, хто прагне з'ясувати /
Наталя Беліцер. – Київ : ДП «Національне

16. 16

газетно-журнальне видавництво», 2017. –
119 с. : іл., портр.
4. Беліцер, Н. Кримські татари як корінний
народ : історія питання і сучасні реалії :
посібник для тих, хто прагне з'ясувати /
Наталя Беліцер ; Інститут демократії імені
Пилипа Орлика, м. Київ. – Київ : ДП
"Національне газетно-журнальне
видавництво", 2018. – 167 с.
5. Генова, Є. Кримськотатарські родини /
Євгенія Генова. – Харків : Фоліо, 2024. –
223 с. : фотоіл.
6. Гримич, М. Умерови : історія однієї родини
на тлі кримськотатарського національного
руху XX-XXI ст. / Марина Гримич. – Київ :
Нора-Друк, 2023. – 432 с. : іл., портр.
7. Громенко, С. В. 250 років фальші. Російські
міфи історії Криму / С. В. Громенко. – Київ :
Folio, 2019. – 256 с.
8. Дашкевич, Я. Р. Кримські татари //
Енциклопедія історії України : у 10 т. /
редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ;
Інститут історії України НАН України. –

17. 17

Київ : Наукова думка, 2009. – Т. 5 : Кон-
Кю. – С. 379.
9. Джемілєв, М. «Ми прагнули б до Криму,
навіть якби там була пустеля» : [інтерв'ю] /
Мустафа Джемілєв ; записала Валентина
Рингель // Урядовий кур'єр : газета Кабінету
Міністрів України. – 2023. –18 травня
(№ 99). – С. 3 : портр.
10. Депортовані кримські татари, болгари,
вірмени, греки, німці : збірник документів
(1998-2003) / упоряд. Ю. Біл уха,
О. Власенко ; передмова Е. Гафаров. – Київ:
Абрис, 2004. – 247 с.
11. Зінченко, Ю. І. Кримські татари :
історичний нарис / Юрій Зінченко ; Інститут
політичних і етнонаціональних досліджень
НАН України. – Київ : Головна
спеціалізована редакція літератури мовами
національних меншин України, 1998. –
205 с.
12. Історія Криму в запитаннях та
відповідях / [О. Галенко та ін. ; відп. ред.
В. Смолій ; упоряд. Г. Боряк] ; НАН

18. 18

України, Ін-т історії України. – Київ: Наук.
думка, 2015. – 525, [1] с. : іл.
13. Історія Криму та кримськотатарського
народу : навчальний посібник / Гульнара
Бекірова [та ін.]. – Київ : [Кримська
родина] : [Майстер Книг], 2020. – 200 с. : іл.,
портр.
14. Кримські татари : історичний нарис /
Ю. І. Зінченко ; Ін-т політ. і етнонац.
досліджень НАН України. – Київ. : Голов.
спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин
України, 1998. – 203, [2] с.
15. Кримськотатарське образотворче і
декоративно-прикладне мистецтво ХХ ст.
[генезис, еволюція, сучасний стан] /
І. А. Заатов. – Сімф. : Доля, 2002. – 280 с.:
іл. – Бібліогр.: с. 269-276.
16. Кримськотатарське декоративне мистецтво
(XIX-XX ст.) : альбом / авт.-укл.
Ф. Асанова ; фото А. Кадніков, В. Буличов ;
авт. супров.тексту І. Заатов. – Сімферополь :
Сонат, 2001. – 120 с.: фото.

19. 19

17. Куртієв, Р. І. Кримські татари / Р. І. Куртієв,
Ф. Ґ. Туранли // Енциклопедія сучасної
України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ;
НАН України, НТШ. – Київ : Інститут
енциклопедичних досліджень НАН України,
2001-2024.
18. Магочій, П.-Р. Крим наша благословенна
земля / Павло-Роберт Магочій ; [пер. з англ.
О. Сидорчука, Н. Кушко]. – Ужгород :
Видавництво Валерія Падяка, 2022. – 160 с. :
іл.
19. Орел, Л. Г. Що ми знаємо про Крим? / Лідія
Орел. – [Київ] ; [Ніжин] : [Видавець ПП
М. М. Лисенко], [2011]. – 95 с. : іл.
20. Сеїтяг'яєв, Н. С. До питання про
чисельність мусульманського тюркського
населення у кримському ханстві наприкінці
XVIII ст. / Н. С. Сеїтяг'яєв // Східний світ. –
2019. – № 1. – С. 53-72.
21. Соболєва, О.В. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА:
КРИМСЬКІ ТАТАРИ [Електронний
ресурс] // Енциклопедія історії України:
Україна-Українці. Кн. 1 / редкол.:
В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України.

20. 20

Інститут історії України. – Київ : Наукова
думка, 2018. – 608 с. URL:
http://www.history.org.ua/?termin=1.14.%207
22. Тищенко, Ю. Повернення кримських татар :
хроніка подій / Ю. Тищенко, В. Піховшек. –
Київ : Український незалежний центр
політичних досліджень, 1999. – 344 с. –
(Демократія в Україні)

КРИМЧАКИ
Кримчаки — корінний народ України, що
сформувався на Кримському півострові поряд із
кримськими татарами та караїмами. Вирізняє
кримчаків передовсім віра: вони сповідують
ортодоксальний юдаїзм з кримчацькими
мотитовними ритуалами. З початком тимчасової
окупації Криму Росією в 2014 році частина
представників і без того малочисельного народу
вимушено виїхала з півострова на материкову
частину України, де продовжує зберігати традиції
та розповідати про них.

21. 21

23. Абдулаєва, Г. Історія Криму. Коротка
оповідь великого шляху / Гульнара
Абдулаєва. – Київ : Віхола, 2024. – 224 с. :
портр.
24. Абдулаєва, Г. Кримські татари : від
етногенезу до державності / Гульнара
Абдулаєва ; [пер. з рос. Юлії Фомічової]. –
Київ : Гамазин, 2021. – 408 с. : портр.
25. Занєгіна, Н. І. Кримчаки / Н. І. Занєгіна //
Енциклопедія сучасної України / ред. кол. :
І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. –
Київ : Інститут енциклопедичних досліджень
НАН України, 2001­2024.
26. «Кримчаки» // Енциклопедія
українознавства : Словникова частина : [в 11
т.] / Наукове товариство імені Шевченка ;
гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. –
Париж –Нью-Йорк : Молоде життя, 1955-
1995.
27. Кримчаки // Словник української мови : в
11 т. – Київ : Наукова думка, 1970-1980.
28. Тяглий, М. І. Кримчаки та стародавнє
єврейське населення Криму / М. І. Тяглий //

22. 22

Енциклопедія історії України : у 10 т. /
редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ;
Інститут історії України НАН України. –
Київ : Наукова думка, 2009. – Т. 5 : Кон-
Кю. – С. 387.

КАРАЇМИ

Караїми — корінний народ України. Вони
проживають на території Кримського
півострова з XIII століття. Стрижнем
караїмської спільноти є їхні вірування: вони
визнають Тору, відмовляючись від її
догматичних трактувань релігійними
установами, бо вважають, що інтерпретувати
Святе Письмо має той, хто його читає.
Представників цього народу в Україні
залишилося близько тисячі. Більшість із них
мешкає у нині окупованому Криму, решта –
умістах Галичини, Волині, Слобожанщини
та Приазов’я.
29. Абдулаєва, Г. Історія Криму. Коротка
оповідь великого шляху / Гульнара
Абдулаєва. – Київ : Віхола, 2024. – 224 с. :
портр.

23. 23

30. Абдулаєва, Г. Кримські татари : від
етногенезу до державності / Гульнара
Абдулаєва ; [пер. з рос. Юлії Фомічової]. –
Київ : Гамазин, 2021. – 408 с. : портр.
31. Бабін, Б. Кваліфкуючі критерії етносів, які
прагнуть до набуття статусу корінних
народів України. // Підприємництво,
господарство і право. – 2004. – №4. – С.84-
88.
32. Дзюба, О. Загадки кримського Єрусалиму /
Олександр Дзюба // Кримська світлиця. –
2021. – Спецвипуск (№ 2). – С. 6 : фото.
33. Дзюба, О. Караїмська кенаса в Білій Мечеті /
Олександр Дзюба // Кримська світлиця. –
2021. – Спецвипуск (№ 4). - С. 6-7 : фото.
34. Дзюба, О. Руїни, за якими сумують караїми /
Олександр Дзюба // Кримська світлиця. –
2021. – Спецвипуск (№ 2). – С.7 : фото.
35. Кукула, С. Караїми – одні з найдавніших
мешканців Галича / Світлана Кукула //
Пам'ятки України: історія та культура. –
2013. – № 6. – С. 66-71 : фото.

24. 24

36. Крымские караимы -тюрки (крымские
караи) // Історія в середніх і вищих
навчальних закладах України. – 2006. –
№ 4. – С. 22-23.
37. Магочій, П.-Р. Крим наша благословенна
земля / Павло-Роберт Магочій ; [пер. з англ.
О. Сидорчука, Н. Кушко]. – Ужгород :
Видавництво Валерія Падяка, 2022. – 160 с. :
іл.
38. Полканов, Ю. А. Караи – крымские
караимы - тюрки : история, этнография,
культура = Karais - The Crimean Karaites -
Turks / Ю.А. Полканов ; Государственный
комитет Автономной Республики Крым по
делам национальностей и депортированных
граждан ; Ассоциация национально -
культурных общ еств Крыма. –
Симферополь : [Б. в.], 1997. – 150 с. : ил.,
портр.
39. Хоменко, В. Караїми. У цілому світі
найменший народ. // Голос України. –
2001. – 3лип. – (№ 114). – С.13.