Танаталогія та її значення в судовій ветеринарії.pptx

мисисмимсммсимсисисмимисмсмсисмисмисисмисмисмисмисмсмисими исмисмсмисмисимсмисмисисимсмимиис чсисисммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммм

1. Танаталогія та її значення в судовій ветеринарії . Підготувала Зінченко Софія, Вет 2001-2м 6

2. Судова танатологія Вивченням причин і умов, які призводять до смерті, займається наука, яку називають ТАНАТОЛОГІЄЮ (від грец .  танатос   – смерть,  логос  – наука). Танатологія вивчає також процеси вмирання організму ( танатогенез ), від початкових проявів до повного розпаду трупа. Танатогенез (процес смерті)  умовно розділяють на три моменти: агонія, клінічна смерть, біологічна смерть.

3. Агонією  називають період від початку смерті до моменту останньої систоли серця. Виникнення агональних ознак пов’язано з порушенням центральної нервової системи і втрати її регулюючого впливу на внутрішні органи. В зв’язку з цим, при агонії втрачають свідомість, діяльність окремих систем стає безладною, робота серця неправильна, ослаблена, часте дихання ( агональна задишка). Інколи спостерігаються мимовільні виділення сечі, калу і сперми, тремтіння і невизначені м’язові рухи, які нагадують відштовхування.

4. Клінічна смерть  – це момент останнього скорочення ( систоли ) серця . Зупинка серця ще не означає смерть всього організму . Достатньо сказати , що саме серце можна заставити функціонувати через добу і навіть більше . Біологічна смерть  – незворотна зупинка життя у всіх органах організму . Вона наступає приблизно через добу після клінічної смерті . Швидкість настання її залежить від зовнішніх умов, причин смерті і особливостей організму , або підвищення температури , це сприяє гниттю , що прискорює біологічну смерть. Біологічна смерть органів і тканин наступає не одночасно .

5. Особливості судово -ветеринарного розтину трупа тварини Юридичні обґрунтування звичайного й судово-ветеринарного розтину відрізняються. Звичайний розтин проводиться з метою діагностики, визначення правильності лікування. Судовий розтин, окрім цього переслідує мету з’ясувати винність або невинність осіб при падежі тварин; Встановлюється не тільки причина загибелі, але й час, обставини її настання; Встановлюється та аналізується об’єктивність даних анамнезу, можливість їх перекручування; Слідчі органи ставлять перед експертом низку питань. Як і при будь-якому розтині, при судово-ветеринарному є неприпустимим розповсюдження інфекції. Під час розтину або відразу після його закінчення, упорядковується протокольний запис про все, що було при цьому виявлено. Потім воно включається в основний документ ( висновок) експерта . Повне судове дослідження трупа підрозділяється на зовнішнє, внутрішнє і, при необхідності, проводяться додаткові дослідження.

6. Посмертні зміни та їх судове значення В судовій експертизі їх поділяють на  ранні і пізні . До ранніх змін трупа відносять: охолодження, трупне заклякання,згортання крові, трупні гіпостази, трупну імбібіцію , трупні плями, початок трупного висихання, аутоліз .

7. Охолодження трупа  ( algor mortis). Визначають охолодження трупа дотиком шкіряного покриву, зокрема пахової ділянки, де тепло зберігається довше, проводять ретальну термометрію. Як правило охолодження трупа починається відразу після клінічної смерті і йде в певній послідовності: раніше охолоджується шкіряний покрив кінцівок, голови, потім зовнішня поверхня трупа і, нарешті, внутрішні органи. Трупне заклякання  ( algos mortis) має діагностичне значення. Після смерті тварини м’язи її розслаблюються, потім стають більш щільними, скорочуються і фіксують труп у відповідному положенні. Однак, його можна з початку настання смерті змінити, застосувавши фізичне зусилля і надавши інше положення Згортання крові  залежить від вмісту в ній вуглекислоти, при значній її кількості кров не згортається (наприклад, при асфіксії, сибірці). Однак слід мати на увазі, що при сибірці в порожнинах серця може знаходитися пухко згорнута кров. Посмертні згустки слід відрізняти від тромбів. Трупні гіпостази, імбібіція і трупні плями.  Після припинення роботи серця кров до згортання пересувається здебільшого у венозну систему, стікаючи у нижче розташовані частини тіла, що і утворює трупні гіпостази. Однак коли труп перевернути кілька разів до згортання крові, то гіпостази можуть і не розвиватися.

8. Трупне висихання  розвивається через кілька годин і залежить від ряду факторів: вологості, температури довкілля та інш . Процес висихання починається з рогівки при напіввідкритих або закритих очах. Майже через 5-6 годин починається за каламучення рогівки, після чого вона набуває сіруватого відтінку. Особливо інтенсивному висиханню піддається шкіра і слизову оболонки у новонароджених. Ділянки пошкодженої шкіри підсихають і набувають пергаментного вигляду.

9. До  пізніх змін  у трупі відносять: гниття, трупну емфізему, муміфікацію , жировіск, торф’яне здубління , автоліз, трупне тління. Із згасанням життєдіяльності організму ферменти активуються і викликають посмертний автоліз. Ознаки автолізу: гнильний запах, позеленіння шкіри і внутрішніх органів, утворення газів (здуття шлунково-кишкового тракту, здуття трупа, трупна емфізема); можливі позажиттеві розриви органів (наприклад, шлунку, діафрагми ).

10. Пізні зміни у трупі Після згасання життєдіяльності організму ферменти активізуються, викликаючи посмертний автоліз. Його розвиток залежить від температури довкілля, кількості жиру та інших факторів. Гниття Розкладання органічних речовин, що призводить до утворення газів та зміни кольору. Трупна емфізема Здуття трупа через утворення газів у шлунково-кишковому тракті та тканинах. Муміфікація Висихання трупа в сухих умовах, що зупиняє процеси гниття. Жировіск Перетворення м'яких тканин на жировіск у холодному або вологому ґрунті. Торф'яне дублення Ущільнення та потемніння трупа у торф'яному ґрунті, розм'якшення кісток. Експерту необхідно диференціювати автоліз від зажиттєвих змін, які характеризуються реактивними явищами.

11. Муміфікація трупа  залежить від характеру ґрунту, вентиляції приміщення, сухості і температури повітря, вгодованості тварини, її віку та інших факторів. Коли процеси гниття закінчуються, труп муміфікується.

12. Жировіск  утворюється, коли труп потрапляє у холодний або вологий глинистий ґрунт. Тоді гниття закінчується, а м’які тканини перетворюються на жировіск, при цьому жири, розкладаючись, поєднуються з солями, утворюючи тверді та нерозчинні мила – суцільна однорідна аморфна маса сіро-жовтого кольору . Торф’яне дублення  утворюється, коли трупи потрапляють у торф’яний ґрунт, болото. Починається процес дублення, ущільнення, труп набуває темно-коричневого забарвлення. Внутрішні органи при цьому зменшуються, кістки стають м’якими.

13. КЛАСИФІКАЦІЯ СМЕРТІ ТА ЇЇ ПРИЧИН СМЕРТЬ – незворотне припинення життєвих функцій організму. Знастанням смерті тварина перетворюється в мертве тіло, труп. Визначальними причинами смерті є основні фактори, що викликають смерть. Смерть внаслідок завершення природного циклу життя в його кінцевій стадії – старості - визначають як  фізіологічну . Проте у вищих тварин її практично не спостерігають; відбувається ураження окремих органів або систем, одряхління тощо. Смерть від дії патогенних причин називають патологічною   (передчасною).

14. Класифікація смерті і її причин   Визначальні: Безпосередні: Фізіологічна смерть - параліч серця; Патологічна: - параліч дихання; 1. Насильницька смерть: - вбивство ; - нещасний випадок ; 2. Ненасильницька смерть: - звичайна ; - раптова (нагла). - некроз нервових клітин мозку.

15. Насильницька смерть – загибель життєздатного організму від впливу грубих зовнішніх факторів. Насильницька смерть буває від нещасних випадків, від нанесення пошкоджень, від впливу негативних факторів (високих і низьких температур, різних хімічних агентів та ін.) Вбивством вважають усяке насильницьке позбавлення життя іншої істоти людиною, хижаком, роззлюченою твариною. Вбивство може бути здійснене фізичною дією (смертельне поранення, задушення, утоплення, впливом електричного струму, використанням хімічних речовин (отруєння), біологічними засобами (інфікування небезпечними хворобами)). Нещасний випадок (катастрофа) – це випадковий збіг обставин , що викликав смерть ( катастрофи , природні явища , блискавки , град, зливи тощо ). Ненасильницька смерть – загибель тварини від різних незаразних, інфекційних і інвазійних хвороб . Розрізняють звичайну смерть від хвороб , що спостерігаються клінічно, і смерть наглу (раптову) без видимих провісників смерті (крововиливи в мозок, інфаркт міокарда, розрив внутрішніх органів при їх дистрофічних змінах, наприклад, при амілоїдозі печінки).

16. Проте , питання про звинувачення в насильницькій смерті вирішується не експертом , а органами слідства , суду. В практиці посмертної діагностики бувають конкуруючі причини смерті , коли знаходять смертоносні фактори , кожен з яких може викликати смерть ( наприклад голодування і замерзання , одночасне захворювання на чуму і бешиху свиней). Також розрізнюють основне страждання і супутнє ( ускладнююче ), враховують загальний стан тварини (фон), який сприяє смертельному закінченню , наприклад , виснаження , новонародженість , старість та ін .

17. Безпосередніми причинами смерті вважають припинення функцій органів, що визначають життєдіяльність організму. Розрізняють три безпосередні причини смерті: – параліч серця ( mors per suncopem ); – параліч дихальних центрів ( mors per asphyxum ); – припинення діяльності мозку, некроз нервових клітин. Розрізнити ці три причини можна тільки при патологоанатомічному розтині .

18. Безпосередні причини смерті Три основні безпосередні причини смерті, які можна розрізнити лише при патологоанатомічному розтині. Параліч серця При важких дистрофіях, інфарктах, інфекціях. Параліч дихальних центрів При асфіксії, знекровленні, отруєннях. Припинення діяльності мозку Наслідок травм, крововиливів, некрозу нервових клітин. Сучасні дослідження підтверджують, що моментом смерті є незворотне припинення функції мозку.

19. 1. Параліч серця спостерігають при важких дистрофіях , інфарктах, розривах серцевого м’яза, інфекційно -токсичних хворобах, отруєннях серцевими отрутами. Його патолого-анатомічні ознаки: розширення порожнин серця, в’ялість, тьмяність, бліде забарвлення, некрози , " тигровість " серцевого м’яза. 2. Параліч дихальних центрів відбувається при різних видах задушення (асфіксії), знекровленні, інфекційно -токсичних хворобах, отруєннях. Патолого-анатомічно виражається емфіземою або ателектазом легень, їх набряком, гіперемією, або анемією, незгортанням крові. 3. Припинення діяльності мозку раніше вважали кінцевою причиною двох попередніх причин, а також наслідком травм мозку і крововиливами у цей орган. Патологоанатомічні ознаки: пошкодження мозку, анемія, набряк мозкової речовини.

20. Судова експертиза захворювань , загибелі тварин від впливу крайніх коливань температури , електротравм , блискавки Тепловий удар  – гостро перебігаюче тяжке захворювання, обумовлене перегріванням тіла при посиленому продукуванні тепла з одночасною затримкою тепловіддачі. Сонячний удар  – ураження ЦНС, яке виникає в теплу пору року при безпосередньому впливі на голову тварин сонячних променів. Зустрічається сонячний удар у великих містах і жарких степових місцевостях, здебільшого у працюючих коней, а також у свиней, овець , великої рогатої худоби. Опіки  ушкодження тварин організму, атакож хімічних речовин, електрики та іонізуючих променів. Місцеву дію спричиняють термічні опіки, від полум’я, гарячих рідин, газу, пари, нагрітих речей і інш . Вдихання гарячих газів є основною причиною ураження дихальних шляхів. У тварин опіки можуть спостерігатися при пожежах, прикладанні гарячих розпечених підков до підошви, таврування і т.ін ..

21. Вплив низьких температур .   При впливі низьких температур на організм виникають місцеві і загальні зміни. Розрізняють переохолодження (загальне переохолодження) і місцеве (відмороження). Переохолодження частіше спостерігається у новонароджених тварин у вологих приміщеннях з низькою температурою, після стриження, під дощем, вітром, снігом і т. п. Особливо швидко охолодження відбувається при попаданні тварини у холодну воду. Охолодження триває багато годин і навіть діб.

22. Електротравма. При судово-ветеринарній експертизі у ряді випадків трапляється ураження тварин технічним електрострумом і атмосферною електрикою (блискавкою). Механізм загальної дії електротравми розглядається як шок, який призводить, перш за все, до ураження дихання і кровообігу. Шок супроводжується порушенням функціональної діяльності судин рухового центру, розширенням капілярів і зменшенням об’єму циркулюючої крові. Можливо виникнення опіків , обвуглювання. Ураження , заподіяні блискавкою. Дія блискавки – розряд атмосферного тиску електрики дуже високої напруги (декілька вольт і десятки тисяч ампер). Сліди блискавки мають вигляд опіків , ран шкіри, відривів частин тіла, характерних знаків ( фігур) блискавки у вигляді деревоподібно- розгалуджених червонуватих смуг; вони тримаються недовго і зникають.

23. Оцінка ветеринарно-санітарних заходів Для розкладання після смерті організму необхідні кисень, вода, аеробні мікроорганізми, відповідна температура та абсорбція продуктів декомпозиції. Найкращим середовищем для розкладання є ґрунт, де відбуваються окислювальні процеси, що називаються тлінням . Стійкі органічні тканини перетворюються на вуглекислу воду , азотну кислоту та інші речовини . М'які тканини розкладаються з утворенням проміжних хімічних сполук , які потім поглинають кисень . Швидке гниття тканин ( приблизно за 6 тижнів ) нейтралізує мікроорганізми-збудники хвороб , що важливо при призначенні ексгумації трупа .

24. ПОШКОДЖЕННЯ ТРУПІВ ТВАРИНАМИ, ПТАХАМИ, КОМАХАМИ Пошкодження трупів тваринами та птахами можуть нагадувати прижиттєві травми чи рани від знарядь (напр., клювання гави схоже на колото-різану рану). Гризуни й хижаки залишають фестончасті краї ран та сліди зубів. Комахи відкладають яйця біля очей, носа, рота, у ранах; через добу з’являються личинки, які швидко руйнують тканини, далі утворюються лялечки (через 1–2 тижні → мухи). Це дає можливість орієнтовно визначити час смерті. Мурахи здатні знищувати м’які тканини повністю.

25. Висновок Танатологія в судовій ветеринарії є ключовою дисципліною для встановлення об'єктивних причин смерті тварин та обставин, що до неї призвели. Комплексний підхід до огляду трупа, аналізу ранніх та пізніх посмертних змін, а також врахування зовнішніх факторів дозволяє експерту надати обґрунтовані висновки для органів дізнання, слідства та суду. Знання етапів вмирання, класифікації смерті (фізіологічна, патологічна, насильницька, ненасильницька) та її безпосередніх причин є фундаментальним для правильної інтерпретації знахідок. Особливу увагу слід приділяти диференціації зажиттєвих ушкоджень від посмертних змін, а також впливу навколишнього середовища та біологічних агентів на процеси розкладання. Розуміння динаміки трупних явищ, таких як охолодження, заклякання, згортання крові, гіпостази, імбібіція, висихання, автоліз, муміфікація та жировіск, дозволяє точно визначати давність настання смерті та первісне положення трупа. Це має вирішальне значення для реконструкції подій та встановлення істини у судових справах. Таким чином, судово-ветеринарна танатологія є невід'ємною частиною правової системи, забезпечуючи науково обґрунтовану експертизу та сприяючи справедливому вирішенню питань, пов'язаних із загибеллю тварин.