І хоч в повісті події розгортаються у селі Семигори , що на Київщині , та мало хто знає , що своїх персонажів письменник писав з односельців , з якими жив у селі Стеблів , що у Корсунь-Шевченківському районі на Черкащині . Тут і досі живуть нащадки Кайдашів , які не втратили господарської жилки , хазяйнують на своїй землі .
Нечуй-Левицький ніколи нічого не вигадував . Він казав : « Чого не бачив і не чув – того не писав ». Тож писав своїх персонажів , їх характери , вдачу та зовнішність з реальних людей , та й місцевість описував із топографічною точністю . Пейзажі з його творів ми споглядаємо щодня .
У Стеблеві та сусідніх селах живуть Панасенки , Корчаки та Джері з повісті « Микола Джеря », Довбиші , Балаші та Кайдаші з повісті « Кайдашева сім’я », Хоменки й Тихоненки з повісті « Дві московки », Мрачковські з повісті « Причепа » та Крутенки , від яких можливо отримав прізвище персонаж повісті « Рибалка Панас Круть ». Вони живуть в одному селі , часто навіть по-сусідськи , ходять один до одного в гості , а деякі й породичалися .
Літературознавці називають прототипами Кайдашів конкретну родину з села Семигори. Це сім'я Мазурів, яка була відома на весь повіт постійними сварками, бійками й колотнечами. Мазури мали й реальних багатих сватів - Довбушів .
Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.