Православні епископи Кирило Терлецький Іпатій Потій Папа Римський Климент VIII Наприкінці 1595 року офіційна церемонія з'єднання єпископів із католицькою церквою остаточне рішення щодо унії мав винести церковний собор
Кожна сторона - власні надії Причини укладення унії : Католицька церква прагнула розширити свій вплив . Річ Посполита розцінювала унію як перехідний етап до католицизму Православне духівництво та знать намагалися позбутися від нерівноправності із католиками, знать хотіла посісти відповідне становище в структурах управління , а міщанство – отримати місце в цехах, магістратах , судах. Польща хотіла тісніше прив’язати до себе Україну та Білорусь та нейтралізувати вплив Москви .
Не дійшовши згоди навіть щодо спільного засідання, кожна зі сторін 8 жовтня 1596 року у м. Бересті розпочала свій окремий собор прихильники унії король Сигізмунд ІІІ митрополит Київський і Галицький Михайло Рогоза православні єпископи офіційно затвердили акт унії православної та католицької церков противники унії князь Василь-Костянтин Острозький архімандрит Києво-Печерського монастиря засудили діяльність митрополита Михайла Рогози та єпископів, які прийняли унію
У результаті Берестейської унії на українських землях виникла греко-католицька церква ( унійна , уніатська) – церква, утворена внаслідок об'єднання Київської митрополії з католицькою церквою на соборі в Бересті 1596 р . Офіційну назву «греко-католики» вперше запровадила для своїх підданих австрійська імператриця Марія-Терезія наприкінці XVIII ст .
Греко- католицька церква : - підпорядковувалася папі римському ; - визнано деякі засади католицького віровчення ; - церковні обряди, святе таїнство , іконопис , церковний спів – православні ; - мова богослужіння - церковнослов'янська ; - звільнення духівництва від податків .
Наслідки Берестейської унії Берестейська унія призвела до великого духовного розколу української нації . на українських землях створено третю церкву – уніатську; втрата православною церквою ієрархів, утиски її вірян ; прихильники православ'я гуртувалися у боротьбі з уніатами; уніати розпочали боротьбу з окатоличенням; полонізація українського населення
Полемічна література – це писемні пам'ятки, що відображають політичну боротьбу між православ'ям, з одного боку, та іншими релігійними напрямами й течіями, з другого.
Герасим Смотрицький письменник-полеміст 1587 р. «Ключ царства небесного…», «Календар римський новий». Автор різко критикував католицизм й папство, обстоював право українського народу на православну віру
Мелетій Смотрицький « Тренос », 1610 р. розкривав становище православних українців та білорусів, які потерпали від національно-релігійних утисків
«Пересторога», початок XVII ст. У творі яскраво й образно змальовано гноблення православних католиками на теренах Речі Посполитої.
Клірик Острозький, Стефан Зизаній, Іван Вишенський, Іов Борецький… У своїх творах письменники-полемісти засуджували Берестейську унію. Вони палко обстоювали православну віру і критикували вчення католицької церкви. Поява полемічної літератури сприяла формуванню національної свідомості українського народу