Україна в часи Першої світової війні.pptx

історія україни, перша світова війна

1. Україна в роки Першої світової війни 1914-1918 рр.

2. Суперечності між державами європейськими державами Інтересу захисту або переділу колоній та територій Гонка озброєнь, наявність воєнних блоків – Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антанта (Велика Британія, Франція, Росія) ПРИЧИНИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1 серпня 1914 р. – 11 листопада 1918 р.) – війна за перерозподіл уже поділеного світу за розширення економічних і політичних впливів, за нові ринки збуту. Війна мала несправедливий, грабіжницький, імперіалістичний характер. Бажання урядів відвернути увагу народів від внутрішніх проблем на національно-визвольної боротьби Претензії держав, передусім Німеччини, на панівне становище і Європі та світі Контроль над ринками збуту та джерелами сировини Війну розпочали країни двох воєнно-політичних блоків: Росія (Антанта) і Австро-Угорщина та Німеччина (Троїстий союз). Мета: перерозподіл світу, захоплення територій європейських країн та колоній. Влітку 1914 р. загострення протиріч між імперіалістичними державами сягнуло фатальної межі і світ опинився у полум’ї світової війни. Прийняли участь 34 країни, 65 млн. солдат й офіцерів, 10 млн. осіб загинуло, 20 млн. осіб – поранено.

3. Сер бія , місто Сараєво 28 червня 1914 р. убитий Франц Фердинанд - привід 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина вторглася до Сербії 29 липня 1914 р. Росія підтримала Сербію і оголосила часткову мобілізацію 1 серпня 1914 р. Німеччина підтримала Австро-Угорщину. Початок Першої світової війни. 1. 2. 3. 4. 1 серпня 1914 р. Австро-Угорщина (член Троїстого союзу) оголосила війну Росії (член Антанти). 5. 6. РОЗГОРТАННЯ ПОЧАТКУ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: від приводу до оголошення

4. «УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ» В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ Через територію України пролягав найближчий шлях з Німеччини і Австро-Угорщини на Кавказ, в Іран та Індію. Через Україну проходив російсько-австрійський кордон, який став фронтом . Україна – плацдарм для наступу Росії на Балкани і Туреччину. Відсутність незалежної української держави , територіальне розчленування українських земель. Прагнення української еліти до національно-державного Відродження в той час, коли європейські держави бачили Україну у своєму складі.

5. Приєднати Північну Буковину, Бессарабію. Україна в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу (Центральних дер.) РозчленуватиРосію на частини. Захопити Придніпров’я, Донбас, Крим ( згодом усю Україну . Розселити колоністів. Зберегти своє панування в Західній Україні; захопити Волинь, Поділля Повернути володіння, що були втрачені у війнах з Росією у ХVІІІ—ХІХ ст. - ( Південь України, Крим ). Приєднати Закарпаття («Карпатська Русь»), Східну Галичину і Буковину , щоб з ахищати інте - реси слов'ян- ських народів. Україна – металургійна, вугільна і продовольча база, тому європейські країни претендували на переділ її територій і фінансували українські рухи, сподіваючись використати їх у майбутній війні. Німеччина Австро- Угорщина Туреччина Росія Румунія Мета: «завершити «справу Калити» - об'єднання усіх руських земель в т.ч . і українських

6. Завдання 1. Увідповідни . 1 Росія 4 Румунія 3 Німеччина 2 Австро-Угорщина Д Закарпаття А Східна Галичина Е Бессарабія Б Донбас, Приазов'я, Крим В Північна Буковина Г Волинь, Поділля Ж Буковина

7. СТАВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ І ПОЛІТИКІВ ДО ВІЙНИ: Росія, Австро-Угорщина І. Засуджували війну: ІІ. Підтримували у війні Австро- Угорщину: ІІІ. Підтримували у війні Росію: Більшовики виступали за поразку свого уряду, перетворили цю війну на громадянську. 2) Частина УСДРП за участю В.Вин - ниченка : «Геть війну! Хай живе автономія України» - засудив війну і відстоював ідею автономії. 1) Головна українська рада – ГУР . 2) Союз визволення України – СВУ . 3) Частина УСДРП на чолі з В.До - рошенком . 4) Юнацька спілка – вимагала ав - тономію , закликала проводити те- рористичні акції на користь Німеч - чини та Австро-Угорщини , висту - пали за поразку Росії, так як це да- вало шанс здобути незалежність України. 1) Москвофіли . « Карпато -Руський визвольний комитет » - закликав до Воззєднання укр.земель у складі Росії. 2) Частина УСДРП на чолі з С.Пет - люрою – стаття «Війна і українці» - 30 серпня 1914 р. – закликав підтрима - ти Росію і виконати свій обов'язок. 3) ТУП до 1916 р. – закликав до підт - римки Російської імперії. І V . Нейтральна позиція. ТУП в 1916 р. – декларація «Наша пози- ція » - нейтральна позиція: « Українці ма - ють зайняти нейтральну позицію і не підтри - мувати жодну з воюючих сторін , бо жодна з з них «не могла викликати співчуття ні цілями , ані способами боротьби ». Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст – Допомога біженцям, заручникам. Сприяли заснуванню українських народних шкіл на окупованій Ро- сією Західній Україні Товариство допомоги населен - ню Півдня Росії – збирало кошти на допомогу постраж - далим від воєнних дій, біжен - цям та висланим галичанам.

8. Українське парламентське представництво . Голова Ю. Романчук, заступники Є. Петрушевич , Л. Бачинський Організаційне оформлення українського руху на західноукраїнських землях Українські політичні партії Галичини УНДП РУРП УСДП Політичні емігранти з Наддніпрянської України Головна Українська Рада (1 серпня 1914 р.) . Голова К . Левицький Союз Визволення України (4 серпня 1914 р. - червень 1918 р.) . Голова Д. Донцов Д.Донцов , А.Жук , В.Дорошенко , М.Меленевський Загальна Українська Рада (5 травня 1915 р. — листопад 1916 р.). Голова К. Левицький 1) Захист інтересів українців в Австро-Угорщині в умовах Першої світової війни. 2) Об'єднання укр . земель під владою Австро-Угорщини. 3) Формування легіону УСС. 1) Самостійна демократична Українська дер- жава як конституційна монархія, яку очолить представник династії Габсбургів. 2) Співпраця з урядами Німеччини, Австро-Угорщини.

9. Кость Левицький (1859-1941 рр.) – один із засновників та лідерів УНДП. 1907-1918 рр. – посол (депутат) Державної ради Австро-Угорської імперії. 1908-1914 рр. - депутат Галицького крайового сейму. З 1910 р. – голова українського парламентського клубу (фракції) сеймів. З 1914 р. – очолив Головну українську раду, а з 1915 р. – Загальну українську раду. Українська бойова управа. 1915 р. Це комітет для організації та поповнення УСС. Заснована у Львові 3 серпня 1914 р. з делегатів Головної української ради. Українського січового союзу й товариства «Сокіл». Голова Української бойової управи - Кирило Трильовський. Президія Союзу визволення України. Зліва направо: А.Жук , В.Дорошенко,О.Скоропис - Йолтуховський , М.Меленевський . Герб СВУ

10. Друкований орган СВУ, Відень (1914-1918 рр.) Андрій Жук (1880-1968) У 1901-1911 рр. – член РУП та УСДРП. У 1911 р. виключений з УСДРП за виразно самостійницькі позиції. З початком Першої світової війни був ініціатором створення і фактичним керманичем СВУ, представляв СВУ в ГУР, згодом у ЗУР. «Політик-інтелектуал і суспільний мислитель А.Жук увійшов в історію української суспільно-політичної думки як один із творців ідеї української незалежності. Власна армія, освіта й засоби масової інформації – вважав він, - стануть чинниками здобуття незалежності. Саме на ці складники була спрямована діяль-ність А. Жука в часи Союзу визволення України та в міжвоєнний період» (сучасний український історик І. Гирич ). СВУ 1) розгорнув активну роботу серед сотень тисяч військовопо-лонених у таборах Австро-Угорщини й Німеччини; 2) домігся ство-рення для українців окремих таборів, посилав туди вчителів та інст-рукторів , створював бібліотеки, аматорські гуртки, освітні курси; 3) випуск газет і журналів; 4) поширювали літературу про Україну в державах Четверного союзу й у нейтральних країнах, пропагували ідею створення незалежної української держави. Більшість україн-ських політиків і партій у Росії поставилися до СВУ негативно або з ворожістю. М. Грушевський не визнавав за діячами СВУ права вис-тупати від імені українського населення Росії. С.Петлюра назвав членів СВУ «безвідповідальними запроданцями». Завдяки інііціа-тиви СВУ з українців військовополонених у 1918 р. було організо-вано дві дивізії синьожупаннкиків у німецьких таборах, а в Австрії – дивізію сірожупанників , які пізніше брали участь в українській революції.

11. Серпень-вересень 1914 – Галицька битва. Захоплення рос. Східної Галичини, Північної Буковини, частини Закарпаття 24 вересня 1914 – перші бої УСС із російськими військами в Карпатах (Ужоцький перевал) кін 1914-поч 1915 - позиційна війна на Східному фронті Квітень-травень 1915 –наступ австро-німецьких військ у Галичині Травень 1915 - Горлицький про-рив нім. та австр . військами 29 квітня – 2 травня 1915 – запеклі бої УСС з російськими військами на горі Маківці жовтень1915-травень 1916 – позиційна війна. травень-червень 1916 – Брусилов- ський прорив; позиційна війна Червень 1917 - наступ росіян на Львів – провал, Росія втратила Галичину і Буковину. Воєнні дії Першої світової війни на території України

12. Основні битви на території України Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.), 1,5 млн.осіб РЕЗУЛЬТАТ: Австро-Угорщина зазнала поразки. Російські вій- ська захопили Східну Галичину та Північну Буковину, продов -жили наступ на Карпати. Створено Галицько-Буковинське ге- нерал -губернаторство на чолі О.Бобринським . Галицьке генерал-губернаторство Львівська губернія Перемишльська губернія Тернопільська губернія Чернівецька губернія Російський окупаційний режим Закриття періодичних видань Переслідування інтелігенції Розкрадання культурних цінностей Русифікація Депортації Релігія Арешт і депортація А. Шептицького Насадження православ ’ я Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.), Поч . війни – депортація М.Грушевського до Симбірська 15 жовтня 1914 р. – депортація митрополита А.Шептицького до Суздаля 15-16 жовтня 1914 р. – обстріли німецько-турецьким флотом Севастополя, Одеси, Феодосії

13. Російська окупаційна політика в Галичині в 1914-1917 рр . Вересень 1914 – початок окупації та репресивної політики в Галичині окупаційної адміністрації 1 жовтня 1914 – арешт та відправка у заслання у Суздаль Андрея Шептицького Жовтень 1914 – арешт та відправка у заслання до Симбірску М.С. Грушевського, який працював у Києві Характе - ристика Окупаційна політика Період окупації 1914-1915 рр. 1916-1917 рр. Тимчасовий уряд 1917 р. кінець серпня-червень 1915 р. липень 1916 р. – лютий 1917 р. березень-серпень 1917 р. Адміністративний устрій Тимчасове військове генерал-губернаторство Генерал-губернатор- ство областей Австро- Угорщини, зайнятих під час війни Обласний комісаріат Галичини та Буковини Керівник Граф Г. Бобринський Ф. Трепов Д. Дорошенко Завдання окупаційної адміністрації Швидка інкорпорація Га-личини і Буковини до складу Російської імперії, тісна співпраця з місцеви -ми діячами та установами москвофілів. Забезпечення потреб армії і фронту, « уни -кати всякої політичної тенденції при управлінні краєм» Забезпечення управління краєм в умовах революції, налагодження життя цивільного населення, допомога фронту.

14. Харккте - ристика Окупаційна політика Період окупації 1914-1915 рр. 1916-1917 рр. Тимчасовий уряд 1917 р. Політика щодо українства Репресивна. Запровадження воєнного стану, закриття української преси, заборона друкуван -ня книжок українською мо-вою , припинення діяльнос -ті «Просвіт» та інших куль- турно -освітніх і громадсь - ких установ, репресії проти лідерів . Нейтральна. Дозвіл на відкриття ук-раїнських шкіл. Надан -ня допомоги населен -ню, що постраждало від бойових дій; постачан - ня продовольства, посівного матеріалу. Позитивна. Відкриття українських шкіл, налагодження українського життя. Допомога населенню, що постраждало в результа -ті бойових дій. Політика щодо інших етнічних груп Репресивна. Заборона викладання у школах польською, єврей- ською , німецькими та іншими мовами. Нейтральна. Заборона викладання у школах польською, єв-рейською , німецькими та іншими мовами. Позитивна. Релігія Переслідування і нищення УГКЦ, депортація священ-ників углиб Росії, насаджу- вання православ'я. Підтиримка православ-ної церкви. Невтручання в церковні справи.

15. 1. Во єнні дії на території Західної України в 1915-1917 рр . 1915р. Лютий-березень – російські війська вели бої в Карпатах 9 березня – капітуляція австро-угорського гарнизону Перемишля 18 квітня – німецька армія генерала Макензіна почала артобстріл й наступ. Російська армія відступила за р.Сян квітень-травень – Горлицький прорив восени – російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії та Белорусію . В Галичині, Північній Буковині, Волині запанував австрійсько-німецький режим кінець 1915р.-поч.1916р. – позиційна війна 1916р. 4 червня-13 серпня – «Брусиловський прорив» на Південно-Західному фронті. Захопили Східну Галичину, Буковину, Волинь літо – контрнаступ німецьких військ. Це зупинило операцію «брусиловського прориву» серпень-вересень – бої УСС в Карпатах з російською армією в районі гори Лисоня під Бережанами 1917р. Червень – наступ російських військ на Львів. Російські війська залишили Галичину, Буковину. Стабілізація фронту. 27 січня (9 лютого) 1918 р. – Брестський мирний договір між УНР і Четверним союзом. 3 березня 1918 р. – укладання Брест-Литовського мирного договору

16. Керівництво стрілецькими товариствами в Галичині здійснював   Кирило Трильовський  через « Стрілецьку секцію » « Українського січового союзу», створену в квітні   1913  р. Приблизно в той же час утворено Стрілецькі товариства   « Січі »  та  «Соколу»   проте їх військові відділи не об'єднались під спільним штабом й не виробили загальної концепції розвитку . Легіон «УКРАЇНСЬКІ СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ» У країнські січові стрільці (УСС, усуси) ,  Український добровольчий легіон  —українсь - ке національне  війсь кове формування в складі  австро-угорської армії , сформоване з доб - ровольців, які відгукнулися на заклик  Головної Української Ради   6 серпня   1914 року  і стояли під проводом  УБУ ( Українська бойова управа). Михайло Галущинський – перший командант УСС; з 1915 р. – Г.Коссак 3 вересня 1914 р. - на привокзальній площі Львова склали присягу 2,5 тис. добровольців УСС на вірність імперії . Це день створення УСС (1914-1918 рр .). Михайло Галущинський (1878-1931) Перший командант легіону Українських січових стрільців, годом – військовий секретар УСС 1909-1914 рр. – директор Рогатинської приватної гімназії, один з організаторів гім-назійного руху в Галичині. У 1923-1931 рр. – очільник товариства «Просвіта». Сучасник М. Галущинського Степан Шах писав: «Визначався він кремезною будовою тіла, високою особистою культурою, був скромний, ввічливий, ціле життя залишався безсребреником , непохитним ідеалістом постійним оптимістом, полум'яним бесідником; ми в «Просвіті називали його українським Демостеном ». (Демосфеном)

17. 6 серпня 1914 р. – початок створення УСС Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців вересень 1914 р. – Ужоцький перевал, С. Верецькі Вижні грудень 1914 р. – розвідка в Карпатських Бескидах квітень-травень 1915 р. – бій на горі Маківка під час Горлицького прориву серпень 1915 р. – бій під Бережанами; Болеховим , Галичем серпень-вересень 1916 р. – бій на горі Лисоня поблизу Тернополя, де УСС потрапили в оточення. 3 вересня 1914 р. – 2 тис. УСС склали присягу; це день створення Українських січових стрільців У боях під Стрипою у 1915 р. брала участь Жіноча чота УСС – це перший військовий жіночий підроз -діл у Європі (33 жінки). У битві під Семиківцями чо- тою керувала хорунжа Софія Галечко – одна з пер- ших українських жінок-офіцерів (крайня справа). Г.Дмитерко – зліва. Олена Степанів – національна героїня Галичини доби визвольних змагань 1914-1920 р., хорунжа , командир чоти УСС, була у полоні в Росії 1915-1917 рр. (в центрі.)

18. травень-червень 1916 р. – Брусиловський прорив. Наступ росій-ських військ на Південно-Західному фронті під командуванням гене-рала О. Брусилова, прорив австрійської оборони, захопили східну частину Галичини, Буковину, Волинь. Серпень – вересень 1916 р. – битва УСС із російськими військами на горі Лисоня під Бережанами. вересень 1916 р. – червень 1917 р. - «позиційна війна» червень 1917 р. – наступ російської армії на львівському напрямку завершився повним провалом і витісненням російських військ з Галичини, Буковини. Стабілізація фронту до укладання Брест-Литовського мирного договору між РСФРР і Німеччиною 3 березня 1918 р. 1916-1917 р. Лінія фронту влітку 1917 р.

19. Наслідки Першої світової війни Загибель понад 1,5 млн мирного населення та українців-військових, які воювали по обидві сторони фронту Зруйнування економіки Наддніпрянщини та Західної України Загострення продовольчої проблеми Падіння життєвого рівня населення Посилення національно-визвольного руху, що сприяло відродженню української державності ЗАГОСТРЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ В СУСПІЛЬСТВІ • Зростання національної самосвідомості населення ; • Створення українських збройних формувань , набуття воєнного досвіду ; • Підняття « українського питання » на міжнародний рівень . Позитивні наслідки

20. Дякую за увагу !