БібліоSPACE 10

До вашої уваги пропонуємо десятий випуск дайджесту бібліотечних інновацій "БібліоSPACE", який присвячений впровадженню технологій штучного інтелекту та доповненої реальності в роботу бібліотек. Як завжди, на вас очікує незабутня мандрівка книгозбірнями світу та їх надсучасним досвідом.

1. 2024, № 10 1
2024, № 10
ТЕХНОЛОГІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
В РОБОТІ БІБЛІОТЕК
У ВИПУСКУ:
Підготовлений за сприяння Харківського обласного відділення (філії) ВГО Українська бібліотечна асоціація

Відділ
науково-методичної
роботи Харківської
державної наукової
бібліотеки
ім. В. Г. Короленка
Безумовно, війна вносить свої нега-
тивні корективи в існування українсь-
ких книгозбірень. Відтак необхідно
зупинити регрес і націлити владу та
громаду на підтримку бібліотек як
осередків знань, які, попри всі труд-
нощі, продовжують активну діяль-
ність, адаптуючи свої послуги та фу-
нкції до нових реалій.
У ці важки часи бібліотекарі, незва-
жаючи на всі обставини, не задля, а
всупереч знаходять нові форми ро-
боти, мобілізуються, об’єднуючи
навколо своїх бібліотек молодь, ді-
тей, внутрішньо переміщених осіб,
волонтерів, упроваджують нові прак-
тики, трансформуються і стають осе-
редками сили й потужності суспільст-
ва.
Українські бібліотеки залишаються
невід’ємною частиною світової біб-
ліотечної спільноти, тому топові
трансформаційні тренди, важливі
адаптаційні перетворення, інновації
та нововведення книгозбірень зару-
біжжя саме зараз на часі та стають
основою задля подальшого перетво-
рення публічних бібліотек нашої кра-
їни у справжні сучасні інституції.
Книгозбірні по всьому світові вико-
ристовують інновації в різних аспек-
тах своєї діяльності. Але це не зво-
диться тільки до адаптації бібліотек
щодо оцифрування фондів і нових
цифрових сервісів. Вони включають і
У бібліотеках зарубіжжя відбуваєть-
ся глибока трансформація, зумовле-
на постійно зростаючими тенденція-
ми штучного інтелекту, сплеском тех-
нологічної інтеграції, необхідністю за-
лишатися актуальними та переосмис-
лювати свою роль у спільнотах. Ця
хвиля інновацій охоплює комплексний
підхід до покращення користувацько-
го досвіду та розширення впливу біб-
ліотек.
Бібліотеки завжди відстоювали кон-
цепцію навчання протягом усього жит-
тя та заохочували відвідувачів викори-
стовувати їхні послуги як місце на-
тхнення, творчості та уяви. Книгозбірні
зарубіжних країн взяли на себе фун-
даментальну роль щодо підтримки
громад: від надання притулку бездом-
ним, оцифрування історичних доку-
ментів, подолання цифрової нерівнос-
ті до впровадження технологій допов-
неної реальності та штучного інтелек-
ту.
Бібліотеки за кордоном потужно роз-
виваються, пристосовуючись до тех-
нологічних здобутків та мінливих пот-
реб спільноти. Вони стали динамічни-
ми громадськими центрами, фахівці
яких прагнуть надавати інклюзивні,
інноваційні послуги, що відповідали б
викликам та можливостям нашого ча-
су, та зміцнюють свою роль як найваж-
ливіші елементи спільноти, а також
культури й освіти.
ПІДТРИМАЙТЕ
ХАРКІВСЬКУ ДЕРЖАВНУ
НАУКОВУ БІБЛІОТЕКУ
ім. В. Г. КОРОЛЕНКА

Уже третій рік поспіль книгозбірня
бореться з наслідками російських об-
стрілів, через які у 2022 році її було
занесено до скорботного переліку
ЮНЕСКО пошкоджених культурних
об’єктів України.
Завдяки міжнародній підтримці
бібліотека частково відновила роботу.
Ми продовжуємо збір і вдячні всім,
хто вже долучився.
Підтримаємо українську культуру
разом!
ДОНАТИТИ : https://bit.ly/3hVC6Yq
Цифровізація
бібліотечних послуг С. 2
Бібліотеки та
медіаграмотність С. 3
Штучний інтелект
на допомогу
бібліотекарям С. 5
Мандрівка
книгозбірнями світу С. 7
Творчі бібліотечні
простори

С. 8
Бібліотеки та діти С. 9
креативний відгук бібліотек на потреби
та інтереси суспільства.
У десятому числі дайджесту зібрано
досвід бібліотек зарубіжжя щодо но-
вих трендів існування та розвитку га-
лузі, йтиметься про медіаграмотність і
можливості штучного інтелекту в біб-
ліотеках, а також розповімо про циф-
рове управління бібліотечним просто-
ром.
Автор-упорядник
Олег Соцков

2. 2024, № 10 2
ЦИФРОВІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ПОСЛУГ
Технологія RFID (радіохвильова
ідентифікація) допомагає вирішувати
багато проблем сучасних бібліотек.
RFID-система автоматизує процеси
пошуку книг та інших документів, кни-
говидачі, повернення книжок, спрощує
інвентаризацію, тим самим знімаючи
навантаження з бібліотекаря. Корис-
тувачі за наявності інформаційного
терміналу можуть дізнатися, де знай-
ти необхідну книжку, а сканери вста-
новлені не тільки для обслуговування,
а й задля запобігання крадіжкам.
Так, у регіональній бібліотечній сис-
темі Хендлі у Вінчестері (штат Вірджи-
нія, США) для роботи RFID-системи
використовуються станції самообслу-
говування читачів та бібліотекарів,
станції повернення книг, мобільні зчи-
тувачі-сканери, автоматичний інвента-
ризаційний візочок. Бібліотечні доку-
менти позначаються спеціальною
антеною. За допомогою зчитувачів
RFID можна сканувати кілька докуме-
нтів одночасно. Також у бібліотеках
Хендлі встановлено нову систему
повернення: відвідувачі залишають
книги в спеціальній ніші в стіні, звідки
ті після перевірки та обробки на авто-
матизованому конвеєрі швидко повер-
таються на полиці.
Бібліотеки провінції Квебек (Канада)
використовують RFID для автомати-
зованого повернення книжок. Кожна з
РОЗУМНА БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА RFID ―
ЦИФРОВЕ УПРАВЛІННЯ БІБЛІОТЕКОЮ
них має RFID-тег для визначення
місця розташування. На полицях
встановлено антени з RFID-UHF-
зчитувачами, що використовуються
як для захоплення RFID-тегу, так і
встановлення зв’язку з центральним
комп’ютером для передання інфор-
мації про документ. На екрані ком-
п’ютера в режимі реального часу
відображається місцезнаходження
книги. Система контролю доступу
ідентифікує та сканує квиток користу-
вача, активуючи інформацію про
нього для швидкого бронювання або
повернення книжки. Спеціальні воріт-
ця за технологією UHD дозволяють
убезпечувати видання від крадіжок.
Нова технологія не замінює пер-
сонал, який зазвичай вручну переві-
ряє або оновлює матеріали, а до-
зволяє розподілити фахівців -
бібліотекарів так, щоб вони могли на-
давати відвідувачам більше індивіду-
альних послуг. Новий сервісний мо-
дуль також допомагає розширити спе-
ціальні програми для спільноти.

У Гонконгу, наприклад, через неста-
чу публічних бібліотек упроваджують
бібліотечні станції самообслугову-
вання (Self-service library stations).
Такі станції працюють цілодобово,
як торговельні автомати, і дозволяють
користувачам перевіряти та поверта-
ти книги, забирати зарезервовані ма-
теріали, а також оплачувати бібліоте-
чні збори. Станції також мають 300
слотів для зберігання книг під час їх
реєстрації та видачі.
Бібліотечні станції самообслугову-
вання можна встановити будь-де, де
є розетка та підключення до інтерне-
ту з фіксованою IP-адресою. Згодом
статус кожної книжки передається в
режимі онлайн до бази даних публіч-
ної бібліотеки Гонконгу, таким чином
бібліотекарі оперативно отримують
інформацію про кожну одиницю та
час поповнення запасів на станціях.
За матеріалами сайтів:
https://www.handleyregional.org/blog/
RFID
http://surl.li/fopgsa
https://www.youtube.com/watch?
app=desktop&v=G50HU6WYuxA
https://www.hkpl.gov.hk/en/about-us/
services/library-station/introduction.html

3. 2024, № 10 3
БІБЛІОТЕКИ ТА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ
БІБЛІОТЕКИ ― ЕКСПЕРТНІ ЦЕНТРИ
БОРОТЬБИ З ДЕЗІНФОРМАЦІЄЮ
Оскільки зараз багато хто з нас отри-
мує основну частину новин і розваг че-
рез онлайн-джерела, особливо гострим
постає питання медіаграмотності.
Публічні та університетські бібліотеки
Великої Британії проводять семінари та
практичні заняття з інформаційної гра-
мотності. Пам’ятаючи про безпеку в ін-
тернеті, відвідувачі проходять необхідне
навчання, що допоможе їм розпізнати
дезінформацію та уникнути фейкових
новин.
На сайті бібліотеки університету Ес-
секса (Велика Британія) розміщено
експрес-посібник щодо визначення фей-
кових новин. Співробітники бібліотеки
кілька разів на тиждень проводять он-
лайн-семінари з фактчекінгу, виявлення
фейкових новин, інформаційної безпеки,
а також навчають користуватися інстру-
Група інформаційної грамотності
(ILG) Чартерного інституту бібліотеч-
них та інформаційних фахівців Вели-
кої Британії та Бібліотечної асоціації
Ірландії створила низку круглих столів
за темами: «Дезінформація та критич-
на грамотність», «Критичне мислення
в епоху дезінформації та фейкових
новин».
На ці заходи були запрошені допові-
дачі-експерти з різних країн світу, які
поділилися думками щодо медіа- та
інформаційної грамотності, фейкових
та альтернативних фактів, що повсяк-
час оточують спільноту. Було розгля-
нуто актуальні питання визначення
достовірної інформації та статей, бо-
ротьби з дезінформацією про війну в
Україні, про роль бібліотечних спеціа-
лістів і фахівців у сфері знань щодо
переміщення освіти та навчання в
інтернеті.
З огляду на те, що бібліотеки існу-
ють в цифровому середовищі, дорослі
відвідувачі та діти мають підвищувати
свою інформаційну грамотність, що
дозволить їм безпечно користувати-
ся соціальними мережами.
Бібліотечні та інформаційні фахівці
Великої Британії та Ірландії визнача-
ють інформаційну грамотність як
ключову частину своєї роботи:
«Здатність критично мислити та ви-
важено судити про будь-яку інфор-
мацію, яку ми знаходимо та викорис-
товуємо. Це дає громадянам можли-
вість досягати і висловлювати поін-
формовані погляди та повною мірою
взаємодіяти з суспільством».
Бібліотекарі відіграють важливу
роль, допомагаючи іншим розвивати
свої навички інформаційної грамот-
ності як через формальне навчання,
що вони часто проводять, так і більш
широку підтримку, яку вони надають
вчителям і викладачам у школах,
коледжах, університетах та за їх ме-
жами.
Цінність інформаційної грамотності
полягає в тому, що вона озброює
користувачів на кожному рівні інтеле-
ктуальними стратегіями й інструмен-
тами. Бібліотечні фахівці зосереджу-
ються на таких проблемах:
● пошук, оцінка та використання
існуючих цифрових ресурсів та інстру-
ментів;
● консультування з питань автор-
ського права та ліцензування, пов’яза-
них із використанням ресурсів під час
онлайн-навчання;
● визначення доказової бази для
тем дослідження;
● навчання та викладання різних
аспектів інформаційної грамотності
для студентів і учнів;
● інструменти боротьби зі зростаю-
чою кількістю дезінформації та фейко-
вих новин.
Групи інформаційної грамотності
організовують тематичні онлайн -
заняття в школах і бібліотеках, ство-
рюють особливі кейси для навчання.

За матеріалами сайту:
https://infolit.org.uk/tag/fake-news/
Продовження на С. 4
ментами посилання. Заняття безкош-
товні й доступні для всіх охочих.
За матеріалами сайту:
https://library.essex.ac.uk/searchskills/
world/fakenews

4. 2024, № 10 4
БІБЛІОТЕКИ ТА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ
Бібліотеки США ― публічні, шкільні,
академічні чи спеціальні ― усі праг-
нуть забезпечити отримання точної
інформації відвідувачами, які зверта-
ються за допомогою.
За даними Pew Research Center,
більшість дорослих американців отри-
мують новини в режимі реального
часу зі своїх стрічок у соціальних ме-
режах, де часто-густо процвітає не-
правда. Споживачам інформації важ-
ко відокремити платну рекламу від
новин, і вони схильні не помічати яв-
них доказів упередженості в твер-
дженнях, з якими стикаються. Ці про-
блеми спостерігаються скрізь ― від
середньої школи до коледжу та уні-
верситету.
Бібліотекарі та журналісти США вва-
жають, що можуть допомогти змінити
цю тенденцію.
«
Бібліотекарі є природними со-
юзниками викладачів, які допо-
магають студентам стати критичними
споживачами новин.
Сем Вайнберг,
професор Стенфордської
вищої школи освіти
Глибока відданість професії переві-
реним джерелам і достовірній інфор-
мації відображає подібні цінності: від-
повідальність за точність; ретельне
дослідження, перш ніж робити тверді
висновки; і готовність виправляти по-
милки. Усе це спонукає до відповіда-
льної журналістики.
Співпраця з журналістами – ще
один шлях до підвищення медіагра-
мотності. Так, публічна бібліотека
Далласа (DPL) проводить восьмити-
жневий навчальний проєкт з громад-
ської журналістики для молоді
«Оповідачі без кордонів» за участю
бібліотекарів та репортерів. Журна-
лісти навчають, як задавати цілесп-
рямовані запитання, а бібліотекарі ―
як використовувати дослідницькі
бази даних для пошуку точної інфор-
мації. Працівники бібліотеки також
надають інструкції щодо використан-
ня засобів редагування мультимедіа.
Бібліотекарі Східного університету
Індіани в Річмонді розробили Lib-
Guide щодо розпізнавання фейкових
новин, доповнений детальними зо-
браженнями запитань, які потрібно
поставити під час перегляду сайту.
Проєкт News Literacy Project, засно-
ваний колишнім репортером Los
Angeles Times Аланом Міллером,
пропонує комплексну навчальну про-
граму для учнів середньої та стар-
шої школи, яка складається з клас-
них і позашкільних, у т. ч. електрон-
них програм навчання. Центр новин-
ної грамотності Університету Стоуні
Брук (Нью-Йорк) пропонує подібні
ресурси для навчання студентів ко-
леджів.
Бібліотекарі США відіграють важли-
ву роль, допомагаючи кожному, не-
зважаючи на вік, стати критичним і
рефлексивним споживачем новин.
Одним із позитивних результатів мо-
же стати те, що інформаційна грамот-
ність щодо медіа та інших типів конте-
нту нарешті буде визнана централь-
ною навичкою цифрової ери. Бібліоте-
карі завжди на передовій боротьби
з дезінформацією та пропагандою,
адже, крім надання доступу до бага-
тьох матеріалів для читання та ресур-
сів, можуть навчити відвідувачів розпі-
знавати неправдиву чи шкідливу ін-
формацію.

За матеріалами сайту:
https://www.niemanlab.org/2016/06/the-
dallas-morning-news-and-dallas-public-
library-are-teaming-up-to-offer-
workshops-for-students/
У рамках стратегічного плану на
2022–2026 роки Асоціація публічних
бібліотек США і Президентський комі-
тет з інформаційної грамотності взяли
на себе зобов’язання «підтримувати
бібліотеки у просуванні всіх видів гра-
мотності та розширенні осмисленого
та релевантного доступу, що сприяє
благополуччю спільноти» у рамках
глобальної трансформації. Це зобо-
в’язання виявляється в діяльності,
що пов’язана з цифровою, дитячою,
медичною грамотністю, роботою з
новими ресурсами і навчанням через
можливості публічних книгозбірень.
Інформаційна грамотність ― це на-
бір здібностей, які потребують від
людей оцінювати та ефективно вико-
ристовувати необхідну інформацію.
Асоціація публічних бібліотек США
організувала навчальні сесії, щоб за
допомогою програми «Суперпошук»
дати можливість працівникам та від-
відувачам бібліотеки критично оціню-
вати онлайн-інформацію. Бібліотеки
надають користувачам прості у вико-
ристанні інструменти для підвищен-
ня навичок інформаційної грамотнос-
ті, що допоможуть їм більш ефектив-
но шукати та критично використову-
вати онлайн-інформацію.
Набір інструментів оцінки інформа-
ції програми «Суперпошук»:
● важливі відомості про пошук
Google: https://t1p.de/41l9u
● буклет «Ласкаво просимо, супер-
шукачі» (PDF): https://t1p.de/vzkn0
До буклету додаються слайди та до-
відники з перекладом англійською,
іспанською, французькою, німецькою,
нідерландською, португальською,
італійською мовами:
https://t1p.de/05r04
Дуже цікавими є посібники та шаб-
лони «Printables and Shareables», які
бібліотекарі можуть використовувати
на навчальних семінарах та сесіях:
https://t1p.de/g48ly
Відеоуроки «Суперпошуку» на ютубі
(можливе налаштування субтитрів):
http://surl.li/httwbz,
http://surl.li/eogkii,
http://surl.li/vrhuou,
http://surl.li/yowiyv
Також бібліотечні фахівці можуть
використовувати записи декількох
тренінгів, інші додаткові матеріали та
інструменти з медіа IQ.

За матеріалами сайту:
https://www.ala.org/pla/initiatives/
informationliteracy/supersearchers

5. 2024, № 10 5
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НА ДОПОМОГУ БІБЛІОТЕКАРЮ
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, БІ БЛІОТЕЧНІ РОБОТИ
Так, бібліотеки Університету Каліфо-
рнії в Сан-Дієго (UCSD) використову-
ють доповнену реальність для захоп-
ливих бібліотечних турів. Ці екскурсії
дозволяють повноцінно досліджувати
колекції та ресурси бібліотеки.
Національна медична бібліотека в
Бетесді (штат Меріленд, США) вико-
ристовує доповнену реальність для
створення інтерактивних дисплеїв та
експонатів.
Завдяки такій формі візуалізації за-
безпечується надання додаткової ін-
формації та мультимедійного змісту,
пов’язаного з бібліотечними колекція-
ми. Особливою популярністю серед
користувачів користується виставка
«Двері в минуле» відділу історії меди-
цини. Це продумане застосування до-
повненої реальності надає цінний кон-
текст та інформацію про історичні ме-
дичні артефакти.
Штучний інтелект (ШІ), що проникає
в бібліотечний сектор, може зробити
революцію у цій сфері та полегшити
повсякденну роботу бібліотекарів.
Робочий простір бібліотеки вже дав-
но перемістився в хмару, а такі плат-
форми, як Office 365 і Google Work-
space інтегрують можливості ШІ.
Бібліотеки багатьох країн світу за-
стосовують технології доповненої ре-
альності (AR) для поліпшення сервісів
і обслуговування користувачів.
Бібліотека Делфтського технічного
університету в Нідерландах залучає
силу доповненої реальності у спро-
щенні навігації. Відвідувачі, оснащені
смартфонами або окулярами допов-
неної реальності, можуть легко отри-
мувати віртуальні підказки, перетво-
рюючи дослідження великих колекцій
на інтуїтивну та захопливу пригоду. У Сеулі (Південна Корея) Національ-
на бібліотека Кореї кілька років тому
за допомогою доповненої реальності
створила багатші й більш інтерактивні
дисплеї та експонати. Яскравим прик-
ладом є експозиція «Історія корей-
ської медицини», де використовується
AR, яка сприяє глибшому розумінню
національної медичної спадщини.
Бібліотекарі Національної бібліоте-
ки Швеції в Стокгольмі взяли на
озброєння технологію AR для ство-
рення чудово підібраної та цікавої
виставки «Скарби Національної біб-
ліотеки».
Останніми роками в світовій бібліо-
течній практиці спостерігається стри-
бок у використанні розумних коло-
нок (смарт-динаміків) та віртуальних
помічників, а книгозбірні та їх цифрові
колекції стали більш сумісними з су-
часними ботами розпізнавання голо-
су. Сьогодні ШІ допомагає бібліотека-
рям у виконанні повсякденних за-
вдань, наприклад, з організації, інвен-
таризації і класифікації документаль-
них фондів.
Бібліотека округу Мейсон-Сіті (штат
Айова) почала використовувати
ChatGPT для визначення моніторингу
фондів. Таке використання ШІ еконо-
мить час та зусилля, тому бібліотекарі
зменшують своє робоче навантажен-
ня та отримують додатковий час для
взаємодії з відвідувачами.
Міська публічна бібліотека Хіраїдзу-
мі (префектура Івате, Японія) пред-
ставила робота Hiraizumi Epica, осна-
щеного системою штучного інтелекту
для перевірки книжкових колекцій та
аналізу зображень. Перевірку, яка для
7 співробітників раніше потребувала
10–12 днів для прочитання та підтвер-
дження штрих-кодів уручну кожної з
приблизно 42 тис. книг фонду, нині
робот виконує за 2 дні. Він оснащений
чотирма камерами, має висоту приб-
лизно 1,8 м та ширину 0,4 м і може
рухатися зі швидкістю від 1,5 до 5 км/
год. Переміщаючись між книжковими
полицями та застосовуючи камеру
для зчитування зображень книжкових
корінців, робот використовує ШІ для
звіряння книг з базою даних.
Hiraizumi Epica має високий рівень
зчитування (до 98%) і навіть вночі без
співробітників може здійснювати пере-
вірку. Зниженню витрат також сприяє
те, що відпала необхідність прикріп-
лювати до книг IC-мітки. Робот не ли-
ше працює з колекціями бібліотеки, а
й вітає відвідувачів біля входу.
В Японії розробляється система, яка
дозволятиме користувачам спілкува-
тися з роботами. У 2025 році заплано-
вано поширити цю інновацію на пу-
блічні бібліотеки інших префектур.
Продовження на С. 6

6. 2024, № 10 6
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НА ДОПОМОГУ БІБЛІОТЕКАРЮ
У штаті міської публічної бібліотеки
Сачхона (Південна Корея) з’явився
новий співробітник ― робот «Ромі».
Він може виконувати різні функції,
зокрема відповідати на запити про
книжки, здійснювати пошук та достав-
ку документів. Робот може шукати
книги в електронному каталозі та ске-
ровувати людей до місця їх розташу-
вання.
Інтелектуальний бібліотечний робот
може точно направляти користувачів
до певних книжкових полиць або дос-
тавляти видання до певних місць,
адже оснащений набором датчиків і
потужним рішенням для автономного
позиціонування та навігації. Це вклю-
чає роботизоване шасі SLAMTEC
Athena 2.0 pro, яке наділяє робота
розширеними можливостями сприй-
няття, розпізнавання, розуміння, оцін-
ки та дій одним натисканням кнопки,
забезпечуючи оптимальне плануван-
ня шляху.
Робот підвищує ефективність та
якість бібліотечних сервісів, надаючи
читачам більш зручні, ефективні та
персоналізовані послуги, а також
сприяє цифровій та інтелектуальній
трансформації бібліотеки. Окрім ко-
рейської, «Ромі» може спілкуватися
Безпілотна інтелектуальна бібліоте-
ка Кабукі працює в місті Соннам
(Південна Корея).
В день бібліотека перевозить
до 70 книг, зупиняється на трьох зу-
пинках приблизно на 15 хвилин, нада-
ючи послуги з видачі та повернення
до двох примірників на особу.
Кабукі використовує датчики LiDAR і
супутникові навігаційні алгоритми ав-
тономного водіння для руху зі швидкі-
стю 33 км/год.
Щоб скористатися бібліотекою, ко-
ристувачу необхідно відсканувати
квиток публічної бібліотеки.
Повернути книги можна протягом
двох тижнів до Кабукі, або до однієї з
17 публічних чи 24 невеликих бібліо-
тек у Соннамі, які надають послуги
міжбібліотечного абонемента.
Години роботи: з 10:00 до 12:00 та з
14:00 до 16:00 у будні; книгозбірня не
працює в святкові та дощові дні.
Щороку до 300 громадян користу-
ються послугами робота-бібліотеки.
Один із представників міської влади
сказав: «Ми робимо внесок у створен-
ня середовища для читання, яке буде
приємним у повсякденному житті міс-
та».

з відвідувачами англійською та япон-
ською мовами.
За матеріалами сайтів:
https://library.ucsd.edu/visit/library-
tours/virtual-library-tour.html
https://www.tudelft.nl/en/library/using-
the-library/facilities-study-places/xr-
zone
https://www.youtube.com/watch?v=-
PL2XbroPZ0
https://www.kb.se/in-english/about-us/
the-national-library-of-sweden.html
https://www.yomiuri.co.jp/local/iwate/
news/20240912-OYTNT50128/

7. 2024, № 10 7
МАНДРІВКА КНИГОЗБІРНЯМИ СВІТУ
ДИВО-БІБЛІОТЕКИ ТУРЕ ЧЧИНИ
нити свій інтерес у будь-якій галузі: від
образотворчого мистецтва, літерату-
ри, соціальних наук до історії та гео-
графії.
У відділі реставрації рукописів є фо-
тостудія, де виконують оцифрування
книг, а також розміщені три великі рес-
тавраційні майстерні з кількома десят-
ками фахівців-реставраторів, з якими
співпрацюють мікробіологи, хіміки та
інші експерти.
Це не просто бібліотека-комплекс, а
справжня зона відпочинку: з кінотеат-
ром, найбільшою в Європі закритою
ландшафтною зоною площею 51 тис.
кв. м, музеями, концертним залом, ви-
ставками, крамницями, кафе, дитячи-
ми майданчиками. А ще тут кожного
безкоштовно пригостять запашним
чаєм та тарілкою гарячого супу.
Бібліотека «Рамі» відкрита 24 години
на добу та 7 днів на тиждень.

За матеріалами сайту:
https://ramikutuphanesi.gov.tr/tr/
hakkimizda/hakkinda
ВЕЛИЧЕЗНИЙ
БІБЛІОТЕЧНИЙ
КОМПЛЕКС «РАМІ»

У 2023 році відбулося відкриття біб-
ліотеки «Рамі», комплекс якої є най-
більшим не лише в Туреччині, але й
в Європі.
Історична споруда загальною пло-
щею 220 тис. кв. м, де в османський
період розміщувалися казарми арти-
лерійських частин, останніми роками
була відремонтована та переоблад-
нана під бібліотеку.
У комплексі, що може одночасно
вмістити 4200 користувачів, створено
різні зони та відділи для всіх вікових
груп.
Книжковий фонд бібліотеки систе-
матизований за тематичними колек-
ціями та налічує до 2 млн примірни-
ків книг, електронних та рукописних
матеріалів; у дитячому відділі близь-
ко 20 тис. книжок. Завдяки великому
фонду відвідувачі можуть задоволь-
ПЕРША ЦИФРОВА
Бібліотека Аднана Бююкденіза ―
перша діджитал-бібліотека Туреччини
і водночас молодіжний центр. Проєкт
цифрової бібліотеки отримав премію
Go Green Innovation Award від провід-
ної компанії з виробництва комп’ютер-
ного програмного забезпечення в
США, що базується в Сан-Франциско.
Книгозбірня, що містить тисячі елек-
тронних книг, відкрита щодня. До пос-
луг користувачів ― 30 комп’ютерів
(у т. ч. 3 ― для людей з інвалідністю).
До конкретної книги можуть одночасно
отримати доступ 30 читачів. Завдяки
інтелектуальному пошуку потрібну ін-
формацію можна легко отримати з ка-
тегорій в меню. Навіть той, хто не ко-
ристується комп’ютером, зможе ско-
ристатися електронними читанками.

За матеріалами сайту:
https://esenler.bel.tr/projeler/dijital-
kutuphane/
КОМПАКТНА
І КОМФОРТНА

Цікавий приклад, як можна зробити
невелику, але сучасну бібліотеку для
потреб громади.
Публічна бібліотека Есенлера не-
велика за площею, але там є все,
щоб читати, готуватися до іспитів,
спілкуватися з однодумцями. На всіх
вистачає комп’ютерів, є безкоштов-
ний доступ до інтернету та електрон-
них баз даних.
Приємна атмосфера, затишок, до-
вкола будівлі садок з фонтанами,
літній майданчик для перепочинку, а
також безкоштовні вода, чай та кава
для користувачів. Що ще потрібно
читачеві?

За матеріалами сайту:
https://esenler.bel.tr/hizmetlerimiz/
tesislerimiz/esenler-halk-kutuphanesi/
БІБЛІОТЕЧНА АНТАЛІЯ
Бібліотека Анталії відкрита у
2023 році. Заклад, спроєктований му-
ніципалітетом Кепез, може одночасно
прийняти 2,5 тис. відвідувачів. Фонд
книгозбірні становить 1 млн книг, дов-
жина стелажів перевищує 10 км.
Бібліотека стала справжнім архітек-
турним дивом: вона має вражаючу
площу 9 тис. кв. м, містить художню
галерею та п’ять тематичних відділів,
конференц-зал, кафе, ігрову зону для
дітлахів, а також місце відпочинку на
даху, з якого можна помилуватися
видами Анталії. Вона є частиною про-
єкту Туреччини зі створення 100 біб-
ліотек. Вхід для громадян Туреччини
та іноземців безкоштовний. Бібліотека
відкрита цілодобово 365 днів на рік.

За матеріалами сайту:
https://www.instagram.com/
antalyakutuphanesi?
igshid=OGQ5ZDc2ODk2ZA%3D%3D

8. 2024, № 10 8
ТВОРЧІ БІБЛІОТЕЧНІ ПРОСТОРИ
КНИЖКОВІ ПОЛИЦІ
BOOKTOK
У столиці Південної Кореї з квітня до
листопада працює Сеульська вулична
бібліотека, яка користується великою
популярністю в містян. У 2023 році
вона посіла перше місце в списку 10
найкращих новин міста Сеула.
Сеульська вулична бібліотека
(англ. Seoul Outdoor Library) ― іннова-
ційна модель головної публічної книго-
збірні Сеула, що включає відкриті біб-
ліотечні простори в районах Плаза,
Гванхвамун і Чхонгечхон. Сеульська
вулична бібліотека є флагманською
бібліотекою міста, розширює цей про-
єкт, щоб стати першою та найбільшою
в світі бібліотекою просто неба.
Ця ініціатива почалася зі створення
відкритого книжкового простору на
площі перед головною бібліотекою, що
дозволило відвідувачам доторкнутися
до природи та цінувати її.
Бібліотека просто неба спроєктована
як яскравий та доступний простір,
де люди можуть вільно читати книги та
брати участь у культурних заходах за
межами традиційного бібліотечного
середовища.
Платформа TikTok об’єдналася з
Національним фондом грамотності
(NLT, Велика Британія) для розміщен-
ня книжкових полиць BookTok в 11
регіонах країни, там, де необхідно під-
вищити рівень грамотності.
Бірмінгем, Блекпул, Бредфорд, Дон-
кастер, Манчестер, Мідлсборо, Нью-
касл, Ноттінгем, Пітерборо, Сток і Суї-
ндон отримали по 20 книжкових по-
лиць BookTok, кожна з яких налічує до
сотні найпопулярніших видань. Полиці
розміщені в місцях, де багато дітей
віком від 13 років, наприклад, у моло-
діжних клубах, бібліотеках, громадсь-
ких центрах. TikTok платитиме за книги
та полиці, а молодіжні волонтери NLT
допомагатимують обирати книги, що
з’являться на полицях, а також просу-
ватимують кампанію серед молоді та
тінейджерів. NLT заявила, що для цієї
ініціативи буде залучено близько 50
молодих волонтерів.
Вона також є громадською ареною,
доступною для різних видів співробі-
тництва, у т. ч. політичних дебатів.
У Сеульській вуличній бібліотеці,
також відомій як Story Park, гармоній-
но поєднуються природа і культура.
В атмосфері спокою відвідувачі мо-
жуть відкрити для себе нові форми
відпочинку та дозвілля, яких так час-
то не вистачає в житті міста. Тут будь
-хто може вільно брати та читати
книги на різні теми, влучно підібрані
бібліотечними працівниками.
У будні бібліотека служить місцем
підзарядки для співробітників при-
леглих офісів у центрі мегаполіса, а у
вихідні стає осередком культури чи-
тання, де всі члени родини можуть
насолоджуватися читанням та спіль-
ним часом проведеним на природі.
BookTok ― це розділ TikTok, який
за останні кілька років став надзви-
чайно популярним завдяки стимулю-
ванню продажів книг, а також розвит-
ку та підтримці інтересу до читання
серед молодіжної аудиторії.
У цій спільноті представлені корис-
тувачі, які знімають відеоролики, роз-
повідаючи та рецензуючи книги, які
вони читають, та діляться своїми
думками про літературу загалом.
Незважаючи на те, що жанри різно-
манітні, буктокери зазвичай віддають
перевагу художній літературі для
молоді, особливо фентезі та книгам
романтичної тематики
Ініціатори акції сподіваються, що
книжкові полиці BookTok підвищать
інтерес молодих людей до літератури,
стануть частиною екосистеми читан-
ня, до якої входять школи, бібліотеки
та книгарні.

За матеріалами сайту:
https://www.theguardian.com/books/
article/2024/may/09/booktok-bookshelves
-to-launch-in-cities-around-the-uk
БІБЛІОТЕКА
ПРОСТО НЕБА
З червня до вересня вулична бібліо-
тека в Seoul Plaza перетворюється на
нічну книгозбірню просто неба.
Щомісяця кожної останньої неділі
з 19:00 до 21:00 на бібліотечній локації
для користувачів звучить різноманітна
жива музика, демонструються мюзик-
ли, фільми та аніме.
Протягом семи місяців бібліотека
просто неба запрошує людей різного
віку розділити враження та щастя у
просторі, наповненому культурою та
історією Сеула, створюючи нове по-
всякденне життя в самому серці сто-
лиці.

За матеріалами сайту:
https://english.seoul.go.kr/seoul-
outdoor-library/

9. 2024, № 10 9

У 17 бібліотеках Барселони (Іспанія)
для дорослих читачів та дітей впрова-
джено новий сервіс щодо користуван-
ня планшетами. Їх використання до-
зволене лише в межах закладу, трива-
лість роботи не перевищує двох го-
дин.
Для доступу до планшетів потрібний
читацький квиток, також користувачі
мають ідентифікувати себе за допомо-
гою коду та PIN-коду своєї картки на
станції заряджання пристрою. За хви-
лину до закінчення сеансу користувач
отримує повідомлення про необхід-
ність завершення роботи. Для борж-
ників ця послуга не доступна.

За матеріалами сайту:
https://www.elperiodico.com/es/
barcelona/20230710/tablets-bibliotecas-
publicas-barcelona-89689602
Публічні бібліотеки США та Канади
вже кілька років беруть участь у про-
грамі «1000 книжок до дитячого сад-
ка», щоб допомогти батькам підготу-
вати своїх дітей до однієї з важливих
віх їхнього життя. Бібліотечні фахівці
вважають, що сім’ям потрібно брати
участь у цьому проєкті, тому що важ-
ливо починати розвивати любов до
читання в дитини з раннього віку.
Відвідуючи бібліотеку разом, батьки
зможуть допомогти дитині зрозуміти,
як працює книгозбірня, виховувати
поважне ставлення до книг та навчи-
ти цінувати різноманітність історій,
які вона може запропонувати.
Як читання тисячі книг допоможе
дитині? При читанні вголос у дитини
розвиваються базові знання з різних
тем, розширюється словниковий за-
пас, читання ідентифікується як при-
ємне заняття. Взяти участь у програ-
мі може будь-яка дитина, яка ще не
відвідує дитячий садок. Читання та-
кої кількості книжок займе від декіль-
кох місяців до кількох років, залежно
від віку дитини та того, як часто чита-
ють батьки.
Бібліотекарі розробили розклади
читання для дітей залежно від віку.
Допустиме використання електрон-
У бібліотеці Ферфілда, що входить
до системи публічних бібліотек округу
Хенріко (штат Вірджинія, США), ство-
рено спеціальні кабінки, в яких вста-
новлено письмовий стіл з комп’юте-
ром та обладнана прилегла закрита
зона для немовлят і дітей ясельного
віку. Батькам з маленькими дітьми чи
немовлятами у візочках непросто
користуватися комп’ютерними робо-
чими місцями читальної зали для
дорослих. Наразі в кабінках користу-
БІБЛІОТЕКИ ТА ДІТИ
вачі можуть отримувати інформацію з
інтернету та виконувати роботу на
комп’ютері, безпечно доглядаючи за
своїми малюками. Робочі місця
(Fairfield Parent+Child Carrels) виготов-
лені меблевою компанією TMC Furni-
ture, а спроєктовані в партнерстві з
Публічною бібліотекою Хенріко.

За матеріалами сайту:
https://noticias.foxnews.com/lifestyle/
library-viral-parent-friendly-workstations
СПЕЦІАЛЬНІ МІСЦЯ ДЛЯ КОРИСТУВАЧІВ
ІЗ МАЛЮКАМИ
БАРСЕЛОНСЬКІ
ПЛАНШЕТИ

БібліоSpace : дайджест бібліотечних інновацій
http://journalist-library.blogspot.com/p/blog-page_3693.html
Відповідальний за випуск Л. В. Глазунова
Автор-упорядник О. В. Соцков
Редактор А. М. Миколюк
Дизайн, верстання Н. В. Шепелєвої

Адреса редакції:
61003, м. Харків,
пров. Короленка, 18
ХДНБ ім. В. Г. Короленка.
Відділ науково-методичної роботи
е-mail: [email protected]
http://korolenko.kharkov.com/
1000 КНИЖОК ДО ДИТЯЧ ОГО САДКА
них та аудіокниг. У бібліотеці батькам
видається спеціальний журнал, за
допомогою якого вони можуть відсте-
жувати читання. Після заповнення
книжкового журналу дитині вручаєть-
ся приз (наліпки, сумки), який зале-
жить від кількості прочитаного.
Завершується програма випускним
святом, на якому дитина також отри-
мує сертифікат з можливістю розміс-
тити своє фото в галереї Зали слави
вебсайту бібліотеки.

За матеріалами сайтів:
https://1000booksbeforekindergarten.org/
https://www.wrl.org/children/1000-books/
https://www.youtube.com/watch?
v=OrWIFcDE3GU