Нестор-літописець: книжна пам'ять для нащадків

Вебліографічна розвідка до 970-річчя від народження історика
і літератора Нестора-літописця, "Повість минулих літ", День української писемності та мови

1. Вебліографічна розвідка «Нестор-літописець: книжна пам'ять для нащадків» до 970-річчя від народження історика і літератора Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства Кропивницький 2025

2. «Книги – це річки, що напоюють Всесвіт, з яких випливає мудрість». Нестор-літописець

3. Нестор-літописець – основоположник давньоруської історіографії, перший вітчизняний історик, видатний письменник, мислитель, вчений, чернець Києво-Печерського монастиря.

4. Православ’я не тільки дало народові Київської Русі можливість бути з Христом, але багато в чому змінило державу і людей. Першим таким здобутком стала писемність. Монахи-літописці, живучи в монастирях, записували історію нашої Батьківщини, поклавши, таким чином, початок історичному краєзнавству.

5. Нестор-літописець прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився там, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й літописцем подій від створення світу до сучасності.

6. Реконструкція антропологом С. А. Нікітіним образу ченця за черепом Зовнішність літописця описано так: «Сивий, борода на зразок Богослова — не роздвоїлась. На плечах — клобук, у правій руці — перо, а в лівій — книга і чотки…». За антропологічними ознаками святий мав зріст 163–164 см, належав до жителів Подніпров’я.

7. Преподобний Нестор був надзвичайно освіченою людиною, оскільки глибоко знав історію, володів грецькою мовою, а також мав знання з богослов'я та літератури. 

8. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст. В цих працях Преподобний Нестор, утверджуючи християнські ідеали, сприяв поширенню культу перших християнських святих на Русі.

9. Всесвітню славу Нестору-літописцю принесла його участь у літописанні того часу. Він переробив зведення Нікона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ». Її написання, безперечно, було справою життя Нестора. Патріот своєї землі Нестор обстоював її політичну єдність, виступав проти міжкнязівських чвар. Історію Русі розглядав як частину історії людства.

10. Послухом і подвигом життя Преподобного Нестора було складання до 1112-1113 років «Повісті минулих літ». «Се повісті минулих років, звідки пішла Руська земля, хто в Києві перше почав княжити і звідки Руська земля стала …» . Так з перших рядків визначив мету своєї праці преподобний Нестор.

11. «Дивно мені, дружино, що коня дехто жаліє, яким оре хто-небудь. А сього чому не розглянете, що стане смерд орати, а половчин, приїхавши, ударить смерда стрілою, а кобилу його забере. А в оселю його в’їхавши, забере жону його, і дітей, і все майно його візьме. То коня його ти жалієш, а самого чому не жалієш?» І не змогла йому на це відповісти дружина Святополкова». Переймався долею простого люду. Зверненням Володимира Великого до Святополка наголошує на необхідності єдності князів із захисту своїх земель:

12. У «Повісті минулих літ» цікавими є легенди про заснування Києва братами Києм, Щеком і Хоривом, дослідження шляху із «варяг у греки», розповіді про правління видатних князів, як-от княгиня Ольга та Святослав, та про хрещення Русі Володимиром. Літопис також містить перший текст торгового договору між Київською Руссю та Грецією, а також описує інші важливі історичні події - боротьбу з хозарами та внутрішні міжусобиці князів. 

13. Держава – за Нестором – єдина розумна природна організація, що робить людей суспільством. Поза державою вони перестають бути людьми і перетворюються на щось подібне до отари худоби. Нестор Літописець вважає, що всесвітнім історичним процесом керують добро і зло. Але не безпосередньо, а через діяльність звичайних живих людей – через їхні характери і вчинки. Від перших оповідань і до останніх записів древнього літопису лунає думка, що зло карається. Хто і коли б не вчинив зло – матиме покуту.

14. Преподобний Нестор глибоко цінував істинне знання, поєднане зі смиренням і покаянням. «Велика буває користь від учення книжного, - говорив він, - книги наказами і вчать нас шляху до покаяння, бо від книжних слів знаходимо мудрість і стриманість… У книгах десятитисячна глибина, ними втішаємося в печалі, вони узда стриманості…».

15. В Іпатіївському списку «Повісті минулих літ» дослідники помічають українські слівця Нестора-літописця: хоробрий, володіти, рубати, сказати, створити, знемагати, красти, схопився, женуть, печерка, величати, сором, туга, подружжя, корчага, невіглас, орати, наймит, ніколи, жито, кияни, рілля, свита, зоря…»

16. Князь Святослав виступив «з дружиною своєю», князь Ростислав потонув у ріці «перед очима Володимировими», пресвітер Іларіон викопав «печерку малу», преподобний Антоній поставив «церквицю малу»… Віщий Олег промовляє «ніколи», княгиня Ольга звертається до Святослава «сину», Ярослав Мудрий до війська – «дружино», князь Ізяслав до брата «брате, не тужи», в оповіді воїна звучить фраза «сокирою і ножем».

17. Літературний переклад «Повісті минулих літ» сучасною українською мовою і адаптація для дитячої аудиторії належить лауреату літературної премії імені Лесі Українки письменнику-земляку Віктору Близнецю . Проілюстрував «Повість минулих літ» видатний український художник, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Георгій Якутович.

18. Духовна глибина, історична вивіреність і патріотизм «Повісті минулих літ» ставлять її в ряд найвищих творінь світової писемності.

19. Преподобний Нестор помер близько 1114, заповівши печерським ченцям-літописцям продовження своєї великої праці. Його наступниками у літописанні стали ігумен Сильвестр, який додав сучасний вигляд «Повісті временних літ», ігумен Мойсей Видубицький, який продовжив її до 1200 року, нарешті ігумен Лаврентій, який написав у 1377 найдавніший з тих,що дійшов до нас списків, що зберегли «Повість» преподобного Нестора («Лаврентіївський літопис»).

20. За переказами, він мирно спочив у Господі, оточений шаною та повагою монастирської братії. Преподобний Нестор похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

21. Памятна дошка при вході в Києво-Печерську лавру

22. Пам ’ ятник Преподобному Нестору на території Києво-Печерської лаври.

23. Воскова фігура Преподобного Нестора-літописця

24. На вшанування титанічної праці просвітителя 1872 р. засновано історичне товариство Нестора-літописця.

25. Нестор-літописець на срібній пам'ятній монеті НБУ

26. Поштова марка України , присвячена Нестору - літописцю

27. Орден преподобного Нестора Літописця, заснований Українською православною церквою. Надається за значний особистий внесок у видавничу, церковно-літературну та письменницьку діяльність, а також за поширення ідеалів православ'я. Нагороджують ним єпископів, духовенство, мирян, державних діячів, журналістів, письменників, поетів та освітян, які працюють як в Україні, так і за її межами.  

28. Нестор. Скульптура М . Антокольського

29. Музей книги та книгодрукування України. Скульптура А. Фуженка. Мармур.

30. Пам ’ ятник Нестору-літописцю на території Київської Художньої Академії.

31. Пам ’ ятник Нестору-літописцю в Прилуках.

32. Пам ’ ятник Нестору-літописцю в Києві на території МАУП

33. Пам ’ ятник Нестору Літописцю в Києві

34. Пам ’ ятник Нестору-літописцю у Вишгороді

35. Будь-яка подія чи явище були б назавжди втрачені для нащадків, якби вони не були зафіксовані словом. Завдяки Нестору нам відкриваються немеркнучі славні сторінки минулого, аби підтримувати й надихати наступні покоління на благородні справи, спонукати до пошуку істини. Його заповіт нащадкам: « Любов страху не має… Ті, що шукають премудрість, — знайдуть». 

36. Книги Батько української історії // З голосу нашої Кліо / М. Слабошпицький. – Київ : Довіра, 1993. – С. 80–82. Нестор // Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.) : короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети / В. І. Гусєв, В. П. Дрожжин, Ю. О. Калинцев та ін. – Київ : Вища школа, 2002. – С. 39-41. Дізнатися більше: Нестор : [про Нестора Літописця] // Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.) : короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети / В. І. Гусєв, В. П. Дрожжин, Ю. О. Калинцев [та ін.]. – Київ : Вища школа, 2002. – С. 39-41. Нестор : [про Нестора Літописця] // Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.) : короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети / В. І. Гусєв, В. П. Дрожжин, Ю. О. Калинцев [та ін.]. – Київ : Вища школа, 2002. – С. 39-41.

37. Нестор-літописець // Історія України в особах : Давньоруська держава / М. Ф. Котляр. – Київ : Україна, 1996. – С. 109-113. Нестор-літописець // Історія України в особах : Давньоруська держава / М. Ф. Котляр. – Київ : Україна, 1996. – С. 109-113. Нестор-літописець // Історія України в особах : Давньоруська держава / М. Ф. Котляр. – Київ : Україна, 1996. – С. 109-113. Нестор Літописець : давньоруський чернець, літописець ХІ – початку ХІІ ст. // Провідники духовності в Україні : довідник / редкол.: І. Ф. Курас, М. О. Багмет , В. І. Гусєв [та ін.] ; за ред. І. Ф. Кураса. – Київ : Вища школа, 2003. – С. 139–140. 32. Нестор Літописець Сказання, чого монастир прозвався Печерським / Нестор Літописець ; пер. Мирослави Шевчук // Дерево пам’яті : книга українського історичного оповідання : у 4 вип. / упорядник текстів, автор передмови і приміток В. Шевчук. – Київ : Веселка, 1990. – Вип. 1. : Від найдавніших часів до 1648 року. – С. 244–247. Нестор Літописець : давньоруський чернець, літописець ХІ – початку ХІІ ст. // Провідники духовності в Україні : довідник / редкол.: І. Ф. Курас, М. О. Багмет , В. І. Гусєв та ін. ; за ред. І. Ф. Кураса. – Київ : Вища школа, 2003. – С. 139–140. 32. Нестор Літописець : давньоруський чернець, літописець ХІ – початку ХІІ ст. // Провідники духовності в Україні : довідник / редкол.: І. Ф. Курас, М. О. Багмет , В. І. Гусєв [та ін.] ; за ред. І. Ф. Кураса. – Київ : Вища школа, 2003. – С. 139–140. 32. Нестор Літописець : давньоруський чернець, літописець ХІ – початку ХІІ ст. // Провідники духовності в Україні : довідник / редкол.: І. Ф. Курас, М. О. Багмет , В. І. Гусєв [та ін.] ; за ред. І. Ф. Кураса. – Київ : Вища школа, 2003. – С. 139–140. 32.

38. Публікації Автор «Повісті врем'яних літ» : 965 років від дня народження Нестора Літописця // Шкільна бібліотека. – 2021. – № 10. – С. 55-56 : фот. Перший історик України : 960 років від дня народження преподобного Нестора Літописця // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 10. – С. 38 : портр . ; фот. Киреєва Т. Літопис мови від Нестора Літописця до сьогодення : урок-єднання / Т. Киреєва // Українська мова та література. – 2015. – № 13-14. – С. 40-44 : фот.