ШКІДНИКИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР. поширення та біологія.pptx

шкідники зернових культур

1. ШКІДНИКИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР. СИСТЕМА ЗАХИСТУ РОСЛИН

2. ШКІДНИКИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ТА СИСТЕМА ЗАХИСТУ РОСЛИН клоп шкідлива черепашка хлібний жук-кузька велика злакова попелиця пшеничний трипс хлібна жужелиця стебловий хлібний пильщик (трач) гессенська муха шведські мухи (вівсяна, ячмінна) озима муха муха яра пшенична (чорна злакова) муха зеленоочка опоміза звичайна стеблова блішка звичайна зернова совка

3. Клоп шкідлива черепашка Ряд Напівтвердокрилі Родина Щитники-черепашки Розміри імаго – довжина 9-13мм, ширина 6-7мм Тип личинки – імагоподібна Кількість поколінь – 1 Зимуюча стадія, місце зимівлі - імаго під рослинними рештками, листям у лісосмугах Шкодочинна стадія – личинки, імаго Тип ротового апарату – імаго – колюче-сисний; личинка – колюче-сисний. Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку із листя , стебел і молодого зерна.

4. КЛОП-ШКІДЛИВА ЧЕРЕПАШКА - Eurygaster integriceps Є особливо небезпечним шкідником зернових на Україні : Об’єкт пошкодження: Проколюючи хоботком стебло нижче зачатка колоса, клопи висмоктують соки рослини. У місці уколу утворюється перетяжка, пошкоджені стебла довго залишаються зеленими, але не колосяться і поступово відмирають. При уколі у стрижень колоса, який знаходиться в пазусі листка, вище місця уколу виникає білоколосість. Молоді клопи впродовж 8 – 14 діб інтенсивно живляться зерном для накопичення в тілі поживних речовин. Заходи боротьби: Проведення комплексу агротехнічних заходів (старанна підготовка ґрунту, сівба ярих у ранні строки, удобрення, підживлення, снігозатримання). Хімічні заходи: данадим , 40 % к.е . (1-1,5 л/га), Бі -58 новий, 40 % к.е . (1,5 л/га), сумітіон , 50% к.е . (0,6-1 л/га).

5. Личинка 5 віку Кладка яєць

6. ХЛІБНІ ЖУКИ  ОСОБЛИВО ШКІДЛИВІ  ЖУК-КУЗЬКА І ЖУК-ХРЕСТОНОСЕЦЬ Об’єкт пошкодження: Личинки жуків живуть у ґрунті, підгризаючи корінці рослин, а дорослі жуки живляться на колосі зерном різних злаків. Заходи боротьби: Правильний обробіток ґрунту. Проведення агротехнічних заходів (сівба ярих у ранні строки, внесення добрив, підживлення. Хімічні заходи: Базудином , БІ-58, Децисом , Золоном , Карате.

7. ХЛІБНИЙ ЖУК-КУЗЬКА Anisoplia austriaca Ряд Т вердокрилі Родина Пластинчастовусі Розміри імаго – 12,8-16мм , личинка – до 35 мм Тип личинки – червоподібна, лялечка - відкрита Кількість поколінь – 1 в два роки Зимуюча стадія, місце зимівлі - личинки різних віків в ґрунті Шкодочинна стадія – личинки, імаго Тип ротового апарату – імаго – гризучий; личинка – гризучий. Тип пошкодження – личинки пошкоджують проростки, кореневу систему рослин, імаго живиться зерном, більшу частину якого витолочує з колосу

8. Хлібний жук-кузька Ряд Т вердокрилі Родина Пластинчастовусі Імаго Личинка

9. ВЕЛИКА ЗЛАКОВА ПОПЕЛИЦЯ Об’єкт пошкодження: Заселяє злаки великими колоніями, концентруючись на верхньому та нижньому боках листків. Висмоктують соки з листя, із стебел. Місця пошкоджень на рослині знебарвлюються, іноді червоніють. Зимують яйця на листках сходів озимих, на падалиці. Можуть народжувати личинки і без яєць, дають до 15 поколінь за літо. Вид є переносником небезпечних вірусних захворювань злаків. Заходи захисту: Агротехнічні: лущення, зяблева оранка, рання сівба ярих культур, удобрення – щоб швидше проходив розвиток злакових рослин. Обприскування хім.препаратами : фюрі 10% в.с . – 0,7л/га, карате 5% к.е ., - 0,15л/га, Бі -58 новий 40% к.е ., - 1,5л/га.

10. ВЕЛИКА ЗЛАКОВА ПОПЕЛИЦЯ Sitobion avenae Ряд: Рівнокрилі — Homoptera Родина: Попелиці — Aphididae Розміри імаго – 2,7-2,9 мм Тип личинки – імагоподібна Кількість поколінь – 10-12 Зимуюча стадія, місце зимівлі - яйця на листі озимих злаків Шкодочинна стадія – личинки, імаго Тип ротового апарату – імаго – колюче-сисний; личинка – колюче-сисний. Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку з зелених частин рослин.

11. ПШЕНИЧНИЙ ТРИПС Haplothrips tritici Ряд: Трипси Родина: Флеотрипіди Розміри імаго – 1,3-1,5 мм Тип личинки – імагоподібна Кількість поколінь – 1 Зимуюча стадія, місце зимівлі - дорослі личинки в прикореневій частині стерні пшениці в поверхневому шарі ґрунту Шкодочинна стадія – личинки, імаго Тип ротового апарату - імаго – колюче-сисний; личинка – колюче-сисний. Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку із колоскових лусочок і молодого зерна

12. висмоктування клітинного соку із колоскових лусочок і молодого зерна

13. ПШЕНИЧНИЙ ТРИПС Імаго – чорна, личинка – червона.

14. ХЛІБНА ЖУЖЕЛИЦЯ Zabrus tenebrioides Ряд Т вердокрилі Родина Жужелиці Розміри імаго – 12-16мм, личинка – до 28 мм; Тип личинки – комподієвидна , лялечка - відкрита Кількість поколінь – 1 Зимуюча стадія, місце зимівлі – личинки різного віку в ґрунті на глибині 20-40 см; Шкодочинна стадія – личинки, імаго; Тип ротового апарату – імаго – гризучий; личинка – гризучий. Тип пошкодження – личинки пошкоджують сходи ( змочалюють листя), імаго – зерно.

15. ХЛІБНА ЖУЖЕЛИЦЯ Імаго Личинка

16. СТЕБЛОВ ИЙ ХЛІБН ИЙ ПИЛЬЩИК Cephus pygmeus Ряд Перетинчастокрилі Родина Стеблові пильщики Розміри імаго – 6-10 мм, личинка – до 12-14мм Тип личинки – червоподібна, лялечка - відкрита Кількість поколінь – 1 Зимуюча стадія, місце зимівлі - личинки в нижній частині стерні Шкодочинна стадія – личинка Тип ротового апарату – імаго – гризуче-лижучий; личинка – гризучий. Тип пошкодження – прогризання вузлів в соломині, руйнування судинної системи

17. ПИЛЬЩИК (ТРАЧ) ХЛІБНИЙ ЗВИЧАЙНИЙ Об’єкт пошкодження: Відразу після відродження личинки живляться внутрішньою частиною стебла і переміщуються вниз, до його основи. У вузлах стебла вони прогризають отвори, великі відрізки ходу в соломині забивають червоточиною та екскрементами. Під дією вітру частина стебел обламується в місці надрізу ще до настання фази повної стиглості зерна колосових. Імаго

18. ГЕССЕНСЬКА МУХА Mayetiola destructor Ряд Двокрилі Родина Галиці Розміри імаго – 2,5-3,5 мм, личинка – до 4-5 мм Тип личинки – червоподібна, лялечка - прихована Кількість поколінь – 4-5 Зимуюча стадія, місце зимівлі - личинки в пупарії під піхвою листа Шкодочинна стадія – личинка Тип ротового апарату – імаго – сисний; личинка – гризучий . Тип пошкодження – під'їдання флагового листа

19. ГЕССЕНСЬКА МУХА Об’єкт пошкодження: Після відродження личинки пересуваються по листковій пластинці до її основи, де проникають за піхву листка і живляться соками стебла. На ярих культурах вони знаходяться зазвичай біля підніжжя пагона, пригнічуючи ріст і розвиток рослин. Це призводить до їх загибелі, що частіше спостерігається в умовах весняної поcухи . На озимих у період виходу в трубку — виколошування у пошкоджених рослин утворюються характерні коліна, оскільки в місці живлення личинок стебло тоншає. Тому сильно пошкоджені посіви набувають вигляду побитих градом або потолочених .

20. ШВЕДСЬКІ МУХИ (ВІВСЯНА, ЯЧМІННА) Oscinella ( Oscinella frit , O. pusilla ) Ряд: Двокрилі Родина: Злакові мухи Розміри імаго – 4-5,2 мм, личинка – до 6-8 мм; Тип личинки – червоподібна, лялечка - прихована Кількість поколінь – 2 Зимуюча стадія, місце зимівлі - личинки в пупарії у полеглих стеблах Шкодочинна стадія – личинка Тип ротового апарату – імаго – сисний; личинка – гризучий. Тип пошкодження – під'їдання флагового листа

21. ШВЕДСЬКІ МУХИ (ВІВСЯНА, ЯЧМІННА) Об’єкт пошкодження: Личинки проникають всередину пагона, де виїдають конус росту й основу центрального листка, який жовтіє і засихає. В рослинах кукурудзи личинки часто не знищують конус росту повністю, а пошкоджують лише його верхівку. В процесі росту таких рослин відбувається їх самоочищення від личинок — вони виносяться назовні з молодими листками. Ці рослини виділяються характерним обшарпаним виглядом верхівок листків.

22. МУХА ЯРА Об’єкт пошкодження: Пошкоджує озиму пшеницю, жито, з диких злаків — пирій. Заходи боротьби: Лущення стерні слідом за збиранням врожаю і зяблева оранка. Обробка крайових смуг полів інсектицидами. Обробка насіння інсектицидами. ОЗИМА МУХА Об’єкт пошкодження: Ярі заселяються у фазі сходів. Мухи відкладають яйця в піхву листка. Через 2 – 8 діб відроджуються личинки, вони вбуровлюються в стебло і роблять у ньому спіральний хід. На пошкоджених стеблах засихає центральний листок, а пізніше вся рослина. Літ мух другого покоління триває до початку приморозків.

23. ПШЕНИЧНА (ЧОРНА ЗЛАКОВА) МУХА – Phorbia securis Tiens Об’єкт пошкодження: Літає разом з ярою мухою. Яйця самки відкладають за пазуху листків рослин. Личинка проникає всередину пагона і робить спіральний хід до конуса росту або зародка колоса, виїдаючи на своєму шляху всі ніжні тканини. Внаслідок пошкоджень жовтіє і засихає центральний листок, пагін пригнічується й відмирає. У разі пошкодження ярих до початку кущіння зазвичай гине вся рослина.

24. ПШЕНИЧНА (ЧОРНА ЗЛАКОВА) МУХА – Phorbia securis Tiens Розміри імаго – 4 -5 , 2 мм, оксамитово-чорна ; Яйце – до 1,2мм, біле, еліпсоподібне; личинка – до 8 мм , жовтувато-біла; Тип личинки – циліндрична, пупарій – 4,5 – 5,5 мм Кількість поколінь – 2 Зимуюча стадія, місце зимівлі – в стадії пупарія в грунті на глибині 2-3 см або в полеглих стеблах озимих злаків . Шкодочинна стадія – личинка Тип ротового апарату – імаго – сисний; личинка – гризучий. Тип пошкодження – Личинка проникає всередину пагона і робить спіральний хід до конуса росту або зародка колоса, виїдаючи на своєму шляху всі ніжні тканини. Ряд: Двокрилі Родина: Злакові мухи

25. Розміри імаго – 3-5 мм, блідо - жовта ; Яйце – до 1мм личинка – до 7 мм , жовтувато-біла; Тип личинки – циліндрична, пупарій – 5 – 7 мм; Кількість поколінь – 2 Зимуюча стадія, місце зимівлі - личинки в середині стебел сходів озимих і диких злаків. Шкодочинна стадія – личинка; Тип ротового апарату – імаго – сисний; личинка – гризучий. Тип пошкодження – Личинка пошкоджує молоді тканини рослини і точку росту, вигризає поздовжні борозенки в колосоніжці . При цьому відбувається деформація стебла, міжвузля припиняють зростання , рослина не виколошується . ЗЕЛЕНООЧКА - Chlorops pumilionis Bjerk Ряд: Двокрилі Родина: Злакові мухи

26. ЗЕЛЕНООЧКА – Chlorops pumilionis Bjerk Заходи боротьби: Ранні строки сівби Ранньостиглі сорти Лущення стерні і глибока оранка відразу після збирання . Протравлення інсектицидними протруйниками Обробка посівів (Данадим Мікс , к.е. - 1,0 л / га; Данадим Стабільний - 1,0 - 1,5 л / га)

27. ОПОМІЗА ПШЕНИЧНА – Opomyza florum Ряд двокрилі Родина опомізиди Розміри імаго – 3,5-4 мм, іржаво-жовтого кольору ; Яйце – 0,8 – 0,9 мм, жовтувато-біле, довгасте; Личинка – від 1,2 мм у І віці, до 7 мм – у ІІІ віці, водянисто-біла або злегка жовтувата; Пупарій – 4,5-5 мм, яйцеподібний; Кількість поколінь – 1 Зимуюча стадія, місце зимівлі – зимують яйця, відкладені у верхньому шарі грунту (до 3 см), на посівах озимих . Шкодочинна стадія – личинка Тип ротового апарату – імаго – сисний; личинка – гризучий. Тип пошкодження – личинки рано навесні заглиблюються в найбільш розвинені стебла. Внаслідок пошкодження жовтіє і засихає центральний листок, а потім і все пошкоджене стебло.

28. ОПОМІЗА ПШЕНИЧНА – Opomyza florum Личинки виходять ранньою весною і впроваджуються в стебла, проробляють ходи, піднімаються вгору по згорнутій трубці листка або переходять на бічні стебла. Пошкодження , що наносяться опомізою : жовтіє і засихає центральний лист стебла, а потім і все стебло.

29. ХЛІБНА СМУГАСТА БЛІШКА - Phyllotreta vittula Redt Розміри імаго – 1,5-2 мм, чорні з жовтою смужкою уздовж кожного крила ; Яйце – 0,5 мм, блідо-жовте, овальне; Личинка – до 0,35 мм , біла з чорною головою; циліндр. Л ялечка – до 3 мм, жовтувата; Кількість поколінь – 1 Зимуюча стадія, місце зимівлі – жуки під опалими листками у чагарниках, лісах, садах. Шкодочинна стадія – доросла комаха - жук Тип ротового апарату – імаго – гризучий; личинка – гризучий. Тип пошкодження – жуки (квітень)живляться листками сходів та молодих рослин, зіскоблюючи паренхіму у вигляді прозорих смужок або отворів та довгастих плям; личинки живляться в грунті корінцями злаків. В серпні молоді жуки живляться достигаючим зерном пшениці та ячменю. Ряд: Твердокрилі Родина: Листоїди

30. Жуки живляться листками сходів та молодих рослин, зіскоблюючи паренхіму у вигляді прозорих смужок або отворів та довгастих плям

31. ХЛІБНА СМУГАСТА БЛІШКА - Phyllotreta vittula Redt . Молоді рослини пригнічені, з часом жовтіють, сохнуть.

32. ЗВИЧАЙНА ЗЕРНОВА СОВКА Об’єкт пошкодження: Живляться цукристою рідиною (пасокою) в колосках злаків. Заходи боротьби: Оптимальні строки сівби. Дворазове лущення стерні й глибока зяблева оранка заселених гусеницями совки ділянок. Застосування інсектицидів за наявності 20 гусениць на 100 колосків. ЗВИЧАЙНА СТЕБЛОВА БЛІШКА Об’єкт пошкодження: Відразу після відродження личинки вгризаються у стебло і, живлячись його тканинами, спричинюють пошкодження — в’янення центрального листка (подібне до пошкодження шведською мухою). Розвиток личинок триває 2 – 3 тижні. Після цього вони прогризають отвори у стеблі, заглиблюються в ґрунт, де заляльковуються. Стебла, пошкоджені личинками, як правило, гинуть.

33. СОВКА ОЗИМА – Scotia segetum Schiff Розміри імаго – Метелик у розмаху крил 34-45 мм ; Яйце – дископодібне,ребристе,довжиною 0,48-0,53мм, спочатку біле, потім бурувате ; Гусениця - до 50 мм, сіра, блискуча, з слабким зеленуватим відтінком. Л ялечка – 16-20 мм, блідо-коричнева, блискуча, з двома шипами на кінці черевця ; Кількість поколінь – 2 Зимуюча стадія, місце зимівлі – Зимують гусениці останнього віку на глибині 20-25 см. Навесні вони піднімаються у верхній шар грунту і заляльковуються там у земляних комірках. Шкодочинна стадія – гусениця Тип ротового апарату - личинка – гризучий. Тип пошкодження – Гусениці другого покоління живляться сходами і молодими рослинами озимої пшениці й жита.

34. СОВКА ОЗИМА - Scotia segetum Schiff Літ метеликів починається в другій декаді травня . Після додаткового живлення нектаром квіток самки відкладають на сухі рештки рослин , стебельця , корінці бур'янів і культурних рослин чи просто на землю яйця , по 2-5 у кладці . Одна самка відкладає 400-500, зрідка - до 2200 яєць . Через 6-12 днів з них вилуплюються гусениці , які в І- II віці тримаються на рослинах , а починаючи з III віку , живуть приховано у верхньому шарі грунту та під грудочками землі . Найбільш небезпечні гусениці першого покоління , які пошкоджують сходи і молоді рослини цукрових буряків , соняшника , кукурудзи , проса та ін . Гусениці другого покоління живляться сходами і молодими рослинами озимої пшениці й жита, а також літніх посадок картоплі та посівів бобових трав. Велике значення в обмеженні чисельності шкідника мають численні комахоїдні птахи, хижаки та паразити , зокрема яйцеїд - трихограма .